Психіатрія Сонник

спостерігаються при прогресивному паралічі. Наприклад, хворий заявляє, що у нього є 40 бочок рентгену, 250 вантажних автомобілів, 400 телевізорів, що він головнокомандуючий всіма арміями світу тощо.

МАЯЧЕННЯ МЕТАМОРФОЗИ (бред метаморфозы) — delirium transformationis — маячення перетворюватися на яку-небудь тварину, птаху, міфічну істоту або неживий предмет. На відміну від маячних ідей одержимості, при маяченні метаморфози втрачається почуття власного «Я».

МАЯЧЕННЯ НЕСИСТЕМАТИЗОВАНЕ (бред несистематизированный) — delirium asystematicum — маячні ідеї, що характеризуються відсутністю послідовної системи доказів. Вони уривчасті, не пов'язані між собою, фрагментовані, незв'язні, безглузді і швидко змінюються. Несистематизоване маячення зв'язане з порушенням сприйняття (галюцинаціями). Несистематизованим є параноїдне маячення.

МАЯЧЕННЯ НІГІЛІСТИЧНЕ (бред нигилистический) — delirium negatorium — твердження хворого про те, що внутрішні органи атрофовані, не функціонують, перебувають у стані гниття, що серце зупинилось, кров застигла і людина чекає раптової смерті. Іноді хворі вважають себе живим трупом, що розкладається, що всі органи загинули і, нарешті, немає і його самого (маячні ідеї Котара).

МАЯЧЕННЯ ОБРАЗНО-ПОЧУТТЄВЕ (бред образно-чувственный)

— delirium sensorium — маячні ідеї, що супроводжуються підвищеною афективністю та загальною розгубленістю поряд з порушенням абстрагування, і характеризуються виявленим розладом чуттєвого пізнання. Воно не зберігає певної єдності світогляду і спирається не на систему доведень, а переважно на образи, фантазію, догадки. Хворий скрізь вбачає натяки на свою адресу: посмішки людей, статті в газетах, в ліхтариках, що світяться, вбачає сигнал його уявних ворогів.

МАЯЧЕННЯ ОДЕРЖИМОСТІ (бред одержимости) — delirium dubitativum — своєрідні іпохондричні маячні ідеї: у тіло хворого вселились тварини, комахи, міфічна або придумана хворим жива істота, вони

401

примушують хворого здійснювати різні рухи, вчинки, керують його думками, почуттями. Свідомість власного «Я» не втрачається.

МАЯЧЕННЯ ОТРУЄННЯ (бред отравления) — delirium toxicum — твердження хворого, що йому підсипають в їжу отруту, дають отруйні ліки і т. п.

МАЯЧЕННЯ ПАРАНОЇДНЕ (бред параноидный) — delirium paranoideum — несистематизоване, уривчасте, безглузде маячення (за змістом маячні ідеї стосунку, впливу, переслідування, отруєння тощо). На початку виникнення параноїдних маячних ідей можуть бути слухові, нюхові та інші галюцинації. Див. Синдром параноїдний.

МАЯЧЕННЯ ПАРАНОЯЛЬНЕ (бред паранойяльный) - delirium paranojale — систематизовані маячні ідеї, спочатку надцінні, згодом тлумачення з афективним напруженням, переоцінкою власної особистості. При цьому відсутні розлади сприйняття та інтелектуально-мнестичних функцій. Див. Синдром. паранойяльний.

МАЯЧЕННЯ ПАРАФРЕННЕ (бред парафренический) — delirium paraphrenicum — систематизовані маячні ідеї, пов'язані з різноманітними галюцинаціями, явищами психічного автоматизму, що виникає у зрілому віці. На протязі довгого часу (роки, десятиліття) відсутнє інтелектуальномнестичне та емоційно-вольове зниження. Див. Синдром парафренічний.

МАЯЧЕННЯ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ (бред преследования) - delirium persecutionis — маячні ідеї, коли хворий вважає, що його переслідують, стежать за ним, хочуть убити і т. п.

МАЯЧЕННЯ РЕВНОЩІВ (бред ревности) — delirium rivalitatis — безпідставне звинувачення хворим дружини у зраді, причому факти, які мають бути доказом зради, часто нереальні, фантастичні за своїм характером.

МАЯЧЕННЯ РЕЗИДУАЛЬНЕ (бред резидуальный) — delirium residuale — маячні ідеї, коли хворий деякий час зберігає впевненість у істинності хворобливих (маячних) переживань, що мали місце в гострому періоді хвороби на тлі порушеної свідомості.

402

МАЯЧЕННЯ РЕФОРМАТОРСТВА (бред реформаторства) — delirium reiormationis — хворобливі судження, які базуються на системі суб'єктивних формальних логічних доведень. що виникли при «розробці» і «впровадженні» різних реформ, від незначних до глобальних, спрямованих на благо людей.

МАЯЧЕННЯ САМОЗВИНУВАЧЕННЯ (бред самообвинения) — різновид маячних ідей, які мають місце при інволюційній меланхолії та інших депресивних станах. Хворі звинувачують себе у помилках, аморальних вчинках, думках, бажаннях, за які вони понесуть тяжке покарання.

МАЯЧЕННЯ САМОПРИНИЖЕННЯ (бред самоуничижения) — маячні ідеї, коли хворий вважає себе нездарою, нікчемою, неповноцінною людиною.

МАЯЧЕННЯ СИСТЕМАТИЗОВАНЕ (бред систематизированный) — delirium systematicum — маячні ідеї, які групуються в певну систему з об'єднувальною центральною думкою. Маячні судження стають системою поглядів, що визначають світогляд особи в цілому. На цих судженнях зосереджується все психічне життя хворого. Спотворюється відбиття внутрішніх зв'язків між явищами реального світу. Одне хворобливе судження пов'язується з іншим, викристалізовуючи маячну систему. Систематизованим є паранойяльне та парафренічне маячення.

МАЯЧЕННЯ СТОСУНКУ (бред отношения) — маячні ідеї, коли хворий вважає, що навколишнє якоюсь мірою стосується його і має якийсь особливий сенс: оточуючі багатозначно дивляться на нього; всі вчинки, жести, висловлювання, радіо- і телевізійні передачі, а іноді й ті чи інші явища природи відбуваються неспроста, а мають якусь причетність до хворого.

МАЯЧНОПОДІБНІ ІДЕЇ (бредоподобные идеи) — ideae deliriosae — хворобливі ідеї недооцінки або переоцінки особистості, що виникають на тлі зміненого настрою (підвищеного або пониженого). В основі їх виникнення є певна незначна реальна підстава. Ці ідеї до деякої міри можна корегувати, але не завжди і не надовго. Вони ніколи не бувають безглуздими.

403

МЕЛАНХОЛІЯ (меланхолия, меланхолическое состояние) — melancholia, status melancholicus — психічний розлад, що виявляється у пригніченому настрої зі станом туги, безвиходу, скорботи, відчаю, супроводжується гальмуванням мислення і рухів, іноді посиленням рухових реакцій — меланхолійний «вибух».

МЕТАМОРФОПСІЯ (метаморфопсия) — metamorphopsia — перекручене, спотворене зорове сприйняття реально існуючих об'єктів із збереженням їх впізнавання і значення. Розрізняють макропсії, мікропсії, дисморфопсії.

МЕТОД РОРШАХА (метод Роршаха) — testum Rorschachi — проективний тест для дослідження особистості, розроблений швейцарським психологом і психіатром Г. Роршахом (1921). Досліджуваному послідовно показують 10 аморфних (слабоструктурованих) кольорових і чорно-білих зображень (плями Роршаха), і той щоразу повинен відповісти на питання: «Що це таке?», «На що це схоже?».

МИСЛЕННЯ (мышление) — ideatio — психічний процес, з допомогою якого людина здатна відображати найбільш істотне, головне у явищах зовнішнього світу і розкривати істотні, закономірні зв'язки між явищами. Мислення як пізнання суті явищ становить вищу форму відображення дійсності. Мислення є активною функцією інтелекту.

МИСЛЕННЯ АТАКТИЧНЕ (мышление атактическое) —ideatio ataxica

— патологія мислення, яка проявляється в неправильному парадоксальному сполученні понять, думок, які без логічних зв'язків нанизуються одна на одну. Атактичне мислення проявляється атактичною мовною безладністю.

МИСЛЕННЯ АУТИСТИЧНЕ, АУТИЗМ (мышление аутистическое, аутизм) — autismus — мислення, відірване від реальної дійсності. Коло асоціацій з навколишнім досить обмежене. Асоціації виникають переважно на основі ідей, уявлень, відчуттів, пов'язаних із хворобою, під час якої домінують внутрішні переживання. Хворі замикаються у собі, тримаються осторонь, ні з ким не спілкуються. Мислення і відповіді на запитання

404

формальні. Фантазія і реальність співіснують, бажане сприймається як дійсність.

МИСЛЕННЯ ДЕТАЛІЗОВАНЕ, ДЕТАЛІЗОВАНІСТЬ МИСЛЕННЯ

(мышление детализированное, детализированность мышления) — процес мислення, що проявляється у в'язкості, тугорухомості та втраті здатності відділити головне від другорядного. У судженні переважають випадкові подробиці, які не стосуються основної думки.

МИСЛЕННЯ ЗАТРИМКА, ЗУПИНКА МИСЛЕННЯ (мышления задержка, остановка мышления) — sperrung — раптова, короткочасна спонтанна зупинка плину думок, що легко виявляється у розмові. Хворий раптово замовкає, а потім пояснює своє мовчання тим, що у нього відбулась затримка мислення. Перерва думки, її раптова зупинка, відсутність думок носить назву шперрунг. Спостерігається у хворих шизофренією.

МИСЛЕННЯ ІНКОГЕРЕНТНЕ (мышление инкогерентное) - incohaerentia — втрата здатності утворювати асоціативні зв'язки між сприйняттями, уявленнями, поняттями, відображати дійсність у її зв'язках і відношеннях. Втрата здатності до елементарних узагальнень, до аналізу і синтезу. Мова стає безладною. Див. Мислення беззв'язне (безладне).

МИСЛЕННЯ ПАРАЛОГІЧНЕ (мышление паралогическое) —paralogia

— патологія мислення, при якій порушується логіка, певне поняття замінюється символом, знаком, зрозумілим тільки хворому, котрий приходить до зовсім необгрунтованих і безглуздих висновків, що не мають об'єктивних доказів. Умовиводи не відповідають судженням, з яких вони виводяться. Таке мислення втрачає логіку і стає незрозумілим для інших. Паралогічне мислення властиве хворим на шизофренію.

МИСЛЕННЯ РЕЗОНЕРСЬКЕ (мышление резонерское) — мислення, що характеризується доведеннями, які не грунтуються на фактах, пустими вербальними посиланнями, які не відповідають темі розмови і не досягають мети. Беззмістовність і бідність суджень при цьому бувають одягнуті у правильну форму.

405

МИСЛЕННЯ РОЗІРВАНІСТЬ (мышления разорванность) — ideatio ataxica — патологія мислення, яка виявляється у розриві смислових зв'язків між поняттями із збереженням граматичної та синтаксичної форми речення. Розірваність доходить до так званої «мовної мішанини» — шизофазії, характерної для шизофренії. Див. Мислення атактичне. Мислення інкогерентне. Атактична мовна безладність.

МИСЛЕННЯ СИМВОЛІЧНЕ (мышление символическое) - ideatio symbolica — стан мислення, при якому одне поняття стає символом іншого, іноді випадкових, другорядних ознак. Це порушення характерне для шизофренії.

МІКСЕОФОБІЯ (миксеофобия) — mixeophobia — нав'язливий страх перед статевими зносинами, який виникає внаслідок необхідності оголювати статеві органи, доторкатися до тіла і т. п.

МОВА (речь) — sermo — суспільно зумовлена система словесних знаків, що служить засобом людського спілкування. Форма існування думок, почуттів і переживань людини.

МОВНА БЕЗЛАДНІСТЬ (речевая спутанность) — incohaerentia — патология мовної продукції, що зумовлена безладністю мислення, коли хворі втрачають здатність до аналізу, синтезу та інших операцій мислення, до елементарних узагальнень та логічних висновків. Розрізняють такі типи мовної безладності: аментивна, хореатична, атактична, маніакальна (репродуктивна, егоцентрична, екстрасигнальна, співзвучна).

МОНОФОБІЯ (монофобия) - monophobia — психічний стан, що проявляється у боязкості залишатися на самоті. Нав'язлива боязкість самотності.

МОРІЯ (мория) — moria — стан безглуздої веселості з втратою ініціативних спонукань, який спостерігається при органічних ураженнях лобних частин головного мозку.

МОТИВ (мотив) — спонукальна причина дій і вчинків людини (те, що штовхає до дії).

406

МОТИВАЦІЯ (мотивация) — motivatio — система мотивів, яка визначає конкретні форми діяльності або поведінки людини.

МУТИЗМ (мутизм) — mutismus — порушення мовного спілкування, що настає внаслідок психічного захворювання; виявляється у безпідставному мовчанні, відсутності відповіді на запитання, а також спонтанній мові.

НАВИЧКА (навык) — психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, з належною точністю і швидкістю, без зайвих витрат фізичної та психічної енергії.

НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) (внушение) — suggestio — будь-який психічний вплив однієї людини на іншу (прохання, наказ, переконування), що має за мету актуалізацію або зміну певних установок, ціннісних орієнтацій чи вчинків у людини, яка виступає об'єктом навіювання.

НАВ'ЯЗЛИВІ ІДЕЇ (навязчивые идеи) — ideae obsessivae — думки, що виникають у людини, чужі змістові її свідомості у даний момент; вони супроводжуються критичним ставленням до них і боротьбою з ними, тобто прагненням позбутися їх. Нав'язливі ідеї спостерігаються при неврозі нав'язливих станів, деяких формах шизофренії, церебральному атеросклерозі, психастенії.

НАВ'ЯЗЛИВІ ПОТЯГИ І ДІЇ (навязчивые влечения и действия) — molimina obsessiva — потреба, що раптово виникла в реалізації певної дії, до якої хворий ставиться критично, тобто розуміє безглуздий її характер і в якійсь мірі бореться з нею.

НАВ'ЯЗЛИВІ СТАНИ (навязчивые состояния) — status obsessivi— хворобливі порушення, що виявляються у виникненні постійно повторюваних думок, спогадів, сумнівів, уявлень, страхів, потягів або дій незалежно від волі і бажання хворого, який усвідомлює їх як нісенітниці і прагне позбутися.

НАДЦІННІ ІДЕЇ (сверхценные идеи) — ideae dominantes — думки, що домінують, переважають над усіма іншими. Виникають вони внаслідок реальних обставин, але потім набувають надмірного емоційного забарвлення,

407

починають займати у свідомості людини домінуюче значення і впливають на процес мислення у цілому. Всі інші думки гальмуються або, навпаки, концентруються, посилюючи надцінну ідею. Надцінними стають ідеї, які особливо зачіпають особистість хворого.

НАРЦИСИЗМ (нарциссизм) — narcissismus — сексуальне збочення, яке характеризується сексуальною самозакоханістю, милуванням власним оголеним тілом, його окремими частинами, інколи разом з мастурбацією.

НАСИЛЬНІ ДІЇ (насильственные действия) — це нескладні дії або навіть рухи, які людина здійснює, незважаючи на розуміння їх болісного характеру; вона не може ні боротися з ними, ні подолати їх.

НАСТРІЙ (настроение) — відносно тривалий душевний стан, більшменш тривала установка почуттів, в основі якої лежать емоції (почуття) позитивні або негативні.

НЕВРОЗИ (неврозы) — neuroses — ситуаційно-психогенні захворювання, що виникають внаслідок функціонального розладу («зриву») вищої нервової діяльності за рахунок перенапруження сили, рівноваги та рухомості основних нервових процесів (збудження і гальмування) та сигнальних систем і проявляються порушеннями нервово-психічних функцій, переважно в емоційній сфері, при збереженні самосвідомості та критики. Виділяють типи неврозів: неврастенія, істерія, невроз нав'язливих станів тощо.

НЕГАТИВІЗМ (негативизм) — negativismus — немотивований протиімпульс, безглузда протидія, опір будь-якій дії зовні, відмова від виконання її, іноді вперте прагнення зробити наперекір сторонньому впливу. Виділяють негативізм активний (дії, протилежні інструкції або пасивному рухові лікаря) і пасивний (відсутність будь-яких дій при відповідній інструкції).

НЕДОУМСТВО (слабоумие) — dementia — стійке зниження пізнавальної діяльності з утратою раніше набутих знань, неможливістю

408

користуватися збереженими й утрудненням набуття нових. Див. Деменція.

Олігофренія.

НЕДОУМСТВО КОНЦЕНТРИЧНЕ (слабоумие концентрическое) — dementia concentrica — тип недоумства, що характеризується поступовим звуженням інтересів хворого на своїй особистості, функціях свого організму. Мислення стає загальмованим, малорухомим, в'язким, деталізованим, конкретним. Думки фіксуються на дрібницях. Хворий не може відокремити головне від другорядного. Страждає пам'ять, випадають окремі слова, внаслідок чого мова стає обмеженою і одноманітною. Всі інтереси поступово звужуються і зосереджуються на своїх соматичних відправленнях. Хворі зайняті тільки собою, станом свого здоров'я. Втрачаються наукові, громадські та професійні інтереси. Це звуження розвивається поступово, концентричне. Цей тип недоумства характерний для епілепсії.

НЕДОУМСТВО ЛАКУНАРНЕ (слабоумие лакунарне) — dementia lacunarіs — тип недоумства, що характеризується зниженням пізнавальної діяльності, переважає розлад пам'яті та уваги, наслідком чого є зниження суджень. Ядро особистості, критика та поведінка довго залишаються непорушеними. Цей тип недоумства спостерігається найчастіше при вогнищевих захворюваннях головного мозку.

НЕДОУМСТВО ТОТАЛЬНЕ (слабоумие тотальное) — dementia totalis

— тип недоумства, що характеризується повним зниженням всіх форм пізнавальної діяльності. Тотальне недоумство проявляється слабкістю інтелекту, пам'яті, уваги, зниженням почуттів, насамперед, вищих, а також волі. В цілому знижується рівень суджень, порушується критика, поведінка та ядро особистості хворого. Цей тип недоумства спостерігається при старечому недоумстві, прогресивному паралічі та інших захворюваннях.

НЕДОУМСТВО ТРАНЗИТОРНЕ (слабоумие транзиторное) - dementia transitoria — тип недоумства, що характеризується слабкістю пізнавальної діяльності, яка розвивається повільно внаслідок наростання деструктивного процесу. При цьому функціональні порушення вищої нервової діяльності є

409

демонстративні, глибокі. Недоумство розвивається на фоні зниження енергетичного потенціалу. Незважаючи на відсутність розладів пам'яті, достатній рівень формальних знань, хворий повністю соціальне дезадаптований, неспроможний до будь-якої практичної діяльності. Порушення єдності психічних процесів супроводжується бездіяльністю та непродуктивністю. Цей тип недоумства буває то більш вираженим, то слабшає, виявляючи різні ступені дефекту, і є характерним для шизофренії (шизофренічне недоумство).

НЕЙРОЛЕПТИКИ (нейролептики) — neuroleptica — психотропні препарати різноманітної структури, які застосовуються для лікування психічно хворих. Основними властивостями нейролептиків є їх антипсихотична дія. Вони блокують або редукують галюцинаторні та маячні розлади, зменшують афективну напругу, психорухове збудження і нормалізують патологічні зміни поведінки різноманітного генезу.

НЕЙРОТИЗМ (нейротизм, невротизм) — neurotismus — характерологічна особливість людини, що виражається в її схильності до невротичних реакцій, нервових «зривів», стану тривоги тощо.

НЕКРОФІЛІЯ (некрофилия) — necrophilia — одержання статевого задоволення шляхом зносин з трупами.

НЕКРОФОБІЯ (некрофобия) — necrophobia — прояв нав'язливості, патологічний страх при спогляданні трупів або при згадуванні про них.

НЕОЛОГІЗМИ (неологизмы) neologism} -- продукт патологічного творення слів, відсутніх у мові, які не визначають реальних понять.

НЕПЕРЕБОРНІ ПОТЯГИ І ДІЇ (непреодолимые влечения и действия)

— короткочасні патологічні потяги, що виникають зненацька і не можуть бути загальмованими, і реалізуються у дії.

НІГІЛІЗМ (нигилизм) — nihilismus — психологічний феномен, що відображає деструктивний умонастрій, відзначається запереченням традицій, знеціненням цінностей.

410