3. Найдавніше образотворче та музичне мистецтва

Палеоліт. Складною науковою проблемою є питання про шляхи становлення образотворчого мистецтва. Одні дослідники першим прагненням зобразити щось вважають смуги на наносному шарі глини на стінах печер і «відбитки» рук. Інші ж вважають, що давнішим було «натуральне» мистецтво — виготовлення опудало тварин — на цій основі (приблизно) виникає скульптура, а вже потім — рельєф, гравюра, малюнок.Ще за часів Київської Русі талант українського народу яскраво проявлявся в живописі. Першими живописними творами були ікони - релігійні картини. Але українські художники навіть в іконах розкривали складний духовний світ людини, її побут та розваги. Аж до XVII ст. головним художнім твором в Україні залишалися ікони. Характерна риса українського іконопису XVII ст. - поряд із святими, Богоматір'ю можна побачити портретні зображення гетьмана Богдана Хмельницького, козацького старшини. Одяг святих декорований народним орнаментом, вони одягнені в костюми тодішньої козацької старшини.З відкриттям друкарні Києво-Печерської лаври у середині XVII ст. широко розвивається ілюстрування друкованої книги засобами гравюри.У XVII - XVIII ст. в Україні створюється багато народних картинок та парсунного живопису, характерною рисою яких є декоративність, барвистість, широке використанння елементів українського народного орнаменту. Основна тема української народної картинки - зображення "Козака Мамая" або "Козака-бандуриста", борця за волю та незалежність України. З XVII ст. в Україні зростає попит на портрети. Відповідно до призначення портрету розвивалися його різновиди: монументальний парадний портрет і станково-інтимний. Портрети фундаторів, які щедро дарували на церкву, виставлялися в храмах, родинні портрети прикрашали стіни в покоях маєтків. З XVIII ст. існує повна добірка портретних зображень українських гетьманів, які виставлялися у приватних будинках, військових канцеляріях, урядових приміщеннях.

4. Характерна особливість палеолітичної пластики

Верхній палеоліт знаменний ще і тим, що це час народження мистецтва. Його поява була величезним прогресом у пізнавальній діяльності людей, осмисленні навколишнього світу. Мистецтво зміцнювало соціальні зв'язки, допомагало формуванню первісної общини, ставало засобом передачі досвіду від покоління до покоління. Коло творів образотворчого мистецтва палеоліту досить широке: зображення тварин і людей, виконані на камені (петрогліфи), гравюри на кістках і рогах, рельєфи, малюнки, глиняні і кам'яні скульптури.Печери Франції і Іспанії зберегли всесвітньо відомі барвисті зображення палеолітичного часу. Древні художники, очевидно, працювали при світлі полін, що горять або світильників з гньотами з моху. Фарба наносилася примітивними кистями (жмут вовни, пучок трави) або рукою. Користувалися сажею, мінеральними фарбами. Широко застосовувалася охра — природна червона фарба різних відтінків — від жовтуватого до пурпурного — компонентами якої є глина і з'єднання заліза або марганця. Охру знаходили спочатку в натуральному вигляді, а пізніше стали виготовляти, перепалюючи залізняк. Фарби розтиралися на тваринному жирі, змішувалися з медом і соком рослин.Скульптура широко представлена жіночими статуетками невеликого розміру. Вони виконані завжди за єдиним принципом: кінцівки ледве намічені, риси обличчя не позначена, але зате різко підкреслені ознаки жінки-матері. Такі статуетки образно називають «палеолітичними Венерами». Очевидно, що основна ідея таких зображень — ідея плодючості, продовження роду. Вчені зв'язують їх з культом жінки-прародительки в материнській родовій общині (де рахунок спорідненості вівся по материнській лінії).В Україні досліджено багато палеолітичних пам'яток. Один з них — Мізинська стоянка на Десні, в Чернігівській області. Там знайдені фігурки, що зображають птахів, а також кістяний браслет, покритий складним геометричним орнаментом.