28. Релігійна та світська література.

Література Київської Русі з найдавніших часів свого розвитку має виразно церковно-релігійний, християнський характер. І це зовсім зрозуміло: вона була прямим наслідком прийняття християнської віри і її основним завданням було служити християнській релігії, її поширювати та закріплювати. Основне коло творів - релігійно-повчальні твори, житія святих, богослужбові піснеспіви - був загальним для давньоруської літератури і для літератур інших православних слов'янських країн - Болгарії та Сербії. Світська перекладна література була представлена багатьма цікавими пам'ятками. Ви ознайомитесь із вибраними афоризмами, що увійшли до збірки "Бджола". Уклав її чернець Антоній, зібравши докупи дотепні й мудрі висловлювання з біблійних книг, творів "отців церкви", античних письменників та вчених. Афоризми були згруповані тематично: "Слово про Доброчинність и злість", "Слово про Мудрість" тощо.

Крім канонічних Біблійних книг існують і так звані апокрифи. Грецьке слово "апокриф" перекладається як прихований, таємний. АПОКРИФИ - це книги, які не входять до канону, їх не використовують у богослужінні. Створені на основі народних легенд, які намагалися пояснити обо доповнити те, про что не розповідає Біблія. За змістом вони майже не відрізняються від Святого Письма, навпаки, доповнюють і уточнюють його. На зорі християнства апокрифи призначались для людей обраних, посвячених у таємниці релігії. З часом їх використовували різні опозиційні єретичні угрупування, які вели запеклу боротьбу, что призвело до перегляду таких творів Церквою і вилучення їх із Біблії. Поширювалися апокрифи усно у формі казок, легенд, переказів, псалмів, колядок.

29. Традиції архітектури 14 -середини 16 ст.

У другій половині 14 ст. із поширенням в Україні насамперед на її західних землях маґдебурзького права, що наближало українські міста до західноєвропейських, у міській забудові почали з’являтися ознаки регулярного планування.

На основі чіткої геометричної сітки розміщували основні елементи укріплених нових центрів поселень – ринкової площі, кварталів, вулиць. Центральною частиною міст, з якої, власне, починалося будівництво, була площа з ратушею посередині – площа Ринок.Ця площа мала форму прямокутника або квадрата.Найважливіші вулиці прокладалися через усе місто. Захисну функцію виконували мури, що ними обносили місто, а також рови й вали.У Львові площа Ринок була збудована ще у 14 ст.Новий центральний район Львова із площею Ринок і прилеглими вулицями охоплював майже квадратну територію.

Старі міста, такі як Київ, Володимир, Чернігів, Новгород-Сіверський, зберігали давнє планування, в основу якого було покладено особливості рельєфу.В обрисах міст головну роль стали відігравати силуети численних високих башт.Від однієї до іншої башти тягнулися оборонні дерев’яні або муровані стіни.

Дерев’яна фортеця була неодмінною ознакою міста на землях Подніпров’я та Лівобережжя.Дерев’яні захисні споруди мав, зокрема, тогочасний Київ.Найбільшим був Київський замок, збудований на Замковій горі за

Найбільше мурованих замків було на Поділлі та Волині. Найвизначнішою пам’яткою замкового будівництва в Україні є Верхній замок у Луцьку.

30. Розвиток монументального живопису в 14-15 ст.

Українське мистецтво XIV - першої половини XVII ст. пройшло досить складний шлях у своєму розвитку - від Середньовіччя до Ренесансу, від умовної догматичності до утвердження гуманістичних ідеалів. Межею між цими етапами прийнято вважати середину XIV ст.Живопис. Образотворче мистецтво в цей період досягає значних вершин. Хоча твори монументального живопису XIV -середини XVI ст. були присвячені релігійній тематиці, проте часто в розписи цього часу проникають народні і світські мотиви. Іконопис поступово відходить від візантійських традицій. Він збагачується сценами з побуту, красою реального світу та людини, елементами народного мистецтва. У багатьох іконах помітне тяжіння авторів до відображення життєвих прототипів. Прикладом такого рішення сюжету є ікона "Благовіщення" (1579), виконана майстром Федусько із Самбора.