18. Історичні чергування приголосних

Внаслідок дії різноманітних звукових законів і закономірностей у мові відбувались позиційні зміни приголосних. З часом ті фонетичні закони, які викликали ці зміни при словотворенні і словозміні, стали реалізуватись у вигляді чергувань

Чергування /г/, /к/, /х/ - /ж/, /ч/, /ш/ - /з^//, /ц^//, /с^//

У давньоруській мові г, к, х були тільки тверд. і могли сполучатися лише з голосними заднього і середнього рядів (а, о, у, ъ, ы). Коли у силу певних умов після г,к, х з’являються голосні переднього ряду (и, е, ь, ъ (ять)) та j, то вони переходять у звуки іншої якості, тобто відбувається чергування.

/г, к, х/ - /ж, ч, ш/ перед приголосними переднього ряду. Це І палаталізація, бо ж^,, ч^,, ш, у минулому були м’якими. У сучасній українській літературній мові це чергування закріпилось тільки як чергування кінцевих приголосних основи. Воно відбувається:

1. В іменникових формах (пастух – пастуше, друг – друже, око - очі).

2. У дієслівних формах, в дієприкметниках теперішнього часу (пекти – печений, запрягти - запряжений).

3.При словотворенні перед іменниковими, дієслівними, прикметниковими суфіксами : Ольга – Ольжин, дівка – дівочий, книга – книжечка.

/г/, /к/, /х/ - /з^//, /ц^//, /с^// Якщо після г, к, х йшли давні і, ъ (ять), то приголосні г, к, х пом”якшувались і переходили в /дз^/, ц^/, с^//, пізніше /дз^// скоротився до /з/. Це чергування припадає на пізніший час і зберігається лише в українській мові.

Воно відбувається:

1. У давальному і місцевому відмінках іменників перед флексією –і- (мука – муці, рух – у русі, берег – на березі, дочка - дочці)

2. При творенні іменників жіночого роду від іменників чоловічого роду з суфіксом –ник- (робітник – робітниця, будівельник - будівельниця).

Чергування /д/ -/дж/, /д/ - /ж/, /т/ - /ч/, /з/ - /ж/, /с/ - /ш/, /ц/ - /ч/, /зд/ - /ждж/

Відбуваються:

1.В особових формах дієслів теперішнього і майбутнього часу (водити – воджу, носити – ношу, їздити - їжджу).

2. У неозначеній формі дієслів перед суфіксами – ати-, -увати- (зарядити – заряджати, погасити – погашати, знизити –знижати - знижувати).

3. У формах дієприкметників перед суфіксом –ен (відрядити – відряджений, закрутити – закручений, морозити - заморожений).

4. При творенні іменників перед флексією а та суфіксом –к- (прати – прачка, покладу – поклажа, квасити - кваша)

5. У кількох іменниках середнього роду із зменшувальним значенням (серце – сердечко, яйце – яєчко, сонце - сонечко).

6. /д/ - /с/; /т/ - /с/ у небагатьох дієслівних формах (бреду – брести; плету - плести).

Чергування твердих фонем з парними м’якими

Чергування твердих приголосних з парними м’якими можливе при словотворенні. Зміна твердої фонеми на м” яку пов’язана з впливом /j/, м”якого знака та /і/: береза – березі, гонити – ганять, кладу – кладімо, злазити - злазь . М”які можуть чергуватися з твердими: буря – бурею, пісня – з піснею, гість – гості, доповідь – доповідей.

Чергування однієї фонами зі сполученням двох

1. Чергування /б/ - /бл^//, /п/ - /пл^//, /м/ - /мл^//, /в/ - /вл^//, /ф/ - /фл^// відбувається у дієслівних формах: любити –люблю, ліпити – ліплю, ловити – ловлю.

2. /б/ - /бj/, /п/ - /пj/, /м/ - /мj/, /в/ - /вj/, /ф/ - /фj/ відбувається:

а) у дієсловах (бити – б’ю, пити – п’ю);

б) у відмінкових формах іменників (імені – ім’я, сімей – сім’я, верф – верф’ю);

в) при словотворенні (слива – слив’янка, голуб – голуб”ята, дерево – дерев’яний)

3. Чергування приголосної фонеми з такою ж подовженою (знань – знання, міць - міццю).

Чергування в групах приголосних

При словотворенні у групах приголосних може відбуватись цілий комплекс різноманітних чергувань приголосних: історичних, фонетичних, зумовлених асиміляцією, спрощенням. Вони суттєво змінюють фонетичну і морфемну структуру слова. Творення прикметників та іменників супроводжується змінами, які з синхронного погляду мають статус чергувань приголосних. Фонетичні зміни виникли на межі твірних основ і суфіксів – ськ, - - ств, - щ після занепаду зредукованого ь, що первісно входив до їх складу.

кінцеві приголосні основи	словотворчі суфікси	результати фонетичних перетворень
г, з, ж	-ськ	зьк Буг – бузький, Збараж – збаразький,
к, ч, ц	-ськ	Цьк козак – козацький, Гадяч – гадяцький,
х,ш, с	-ськ	Ськ волох – волоський, товариш – товариський,
г	-ств	Зтв убогий – убозтво
з,х, ш	-ств	Ств птах – птаство, товариш - товариство
к	-ств	цтв козак – козацтво
- цьк	-ин	Чч. німецький - Німеччина
- ськ	- ин	шч полтавський – Полтавщина
- ськ	енк	Шч Васько – Ващенко
- г	-ш	Жч дорогий - дорожчий
- с	-ш	Шч красивий – кращий
-з	-ш	Жч близький - ближчий