3 Програма навчальної дисципліни

1. Культурологія як галузь наукового знання і навчальна дисципліна (6 год.)

Актуальність культурологічних проблем в сучасних умовах. Культурологія як комплексна та найбільш загальна наука про культуру в цілому. Культурологія в системі гуманітарного знання та її інтегративний характер. Історія та головні чинники формування культурології як самостійної галузі знання. Л.Уайт та його внесок у становлення культурології як науки. Предмет, об’єкт і суб’єкт культурології. Категорії культурології.

Методологія культурології та принципи культурологічного дослідження. Особливості методів культурології та їх інтегративний характер. Полідисциплінарний склад і структура культурологічного знання. Головні складові компоненти культурології. Особливе місце філософії культури в культурологічному комплексі.

Головні проблемно-тематичні розділи культурології: теорія культури та історія культури. Теоретична та прикладна культурологія. Функції культурології: пізнавальна, світоглядна, методологічна, виховна, аксіологічна, інваріантно-прогностична. “Культурологія” як навчальна дисципліна. Предмет, мета, завдання та структура навчального курсу “Культурологія”. Основні культурологічні концепції походження та суті культури. Формування класичної парадигми культури. Становлення проблемного поля культурології.

2. Сучасні концепції культури (культурологічні теорії) та головні напрями світової культурологічної думки (9 год.)

Зв’язок головних напрямів культурології з провідними філософськими течіями сучасності.

Еволюціоністські концепції культури (Л.Морган, Е.Тайлор, Г.Спенсер, Дж.Фрезер). Неоеволюціонізм. Психо-аналітичні концепції культури (З.Фройд, К.Юнг). Неофройдизм (Е.Фромм). Циклічна (культурних коловоротів) концепція культури (Дж.Віко, М.Данилевський, О.Шпенглер, А.Тойнбі). Екзистенціалістські інтерпретації культури (К.Ясперс, М.Гайдеггер, Ж.-П.Сартр, А.Камю). Семіотичний (символічний) напрям культурологічної думки (Е.Кассірер, Ю.Лотман). Функціоналістські концепції культури (Б.Малиновський, А.Радкліфф-Браун, Т.Парсонс, К.Леві-Строс, А.Крьобер). Структуралістський напрям в культурології (Ж.Лакан, Р.Барт, М.Фуко, Ж.Дерріда). Ігрові концепції культури (Й.Гойзинга, Х.Ортега-і-Гассет, Г.Гессе). Соціологічний (М.Вебер, П.Сорокін, Г.Маркузе, Т.Адорно), аксіологічний (В.Дільтей, В.Віндельбанд, Г.Ріккерт), антропологічний (Л.Уайт, М.Мід), діалогічний (В.Біблер, М.Бахтін) напрями в культурології. Теологічні концепції культури (Ж.Марітен, П.Тейяр де Шарден, П.Тілліх, Р.Нібур, М.Бердяєв, А.Шептицький).

Українська культурологічна думка. Основні рівні аналізу української культурологічної думки: локально-побутовий і науковий. Основні риси й особливості української культурологічної думки.

3. Феномен культури як предмет теоретичного вивчення (7 год.)

Етимологія терміну “культураАнтропологічний, соціологічний, філософський і аксіологічний підходи до розуміння культури. Сутність культури. Культура як складний, єдиний і цілісний соціально-історичний феномен. Зовнішня і внутрішня детермінованість культури. Поняття смислу (смислів) культури. Структура культури. Матеріальна та духовна культури як структурні елементи феномену культури, їх діалектичний взаємозв’язок. Поняття культурного “артефакту”. Предметні (об’єктивно-предметі) та особистісні (суб’єктивно-особистісні, персональні) компоненти структури культури. Культура як система цінностей. Поняття культурного простору. Структура культурного простору і поліфонія його складових.

Ідея множинності культур. Функції культури. Культура і природа: діалектика їх взаємодії. Людина як продукт біологічної та культурної еволюції. Конфлікт між природою і культурою та способи його вирішення. Екологічні проблеми сучасності. Культура як основа гармонізації суперечностей між людиною і природою.

Культура і суспільство: їх взаємодія та взаємовплив. Суспільство як засіб забезпечення самореалізації та досвіду культури. Соціально-економічні засади культуриФормування й основні значення поняття “цивілізація”. Вихідні ознаки цивілізації. Типи цивілізації. Специфіка й основні риси техногенної цивілізації. Основні тенденції розуміння співвідношення культури й цивілізації.