- •Калюжний а.П.
- •Тема 1 пом’якшення води…………………………………………………….5
- •І теоритична частина
- •Тема 1. Пом'якшення води
- •1.1. Основи процесів і класифікація методів пом’якшення води
- •1.2. Термічний метод пом’якшення води
- •1.3. Реагентні методи пом’якшення води
- •1.4. Термохімічний метод пом’якшення води
- •Тема 2. Застосування іонного обміну для очистки води
- •2.1. Суть іонного обміну. Характеристика іонітів
- •2.2. Пом’якшення води катіонуванням
- •2.3. Знезалізнення води катіонуванням
- •2.4. Опріснення і знесолення води іонним обміном
- •Тема 3. Дезодорація води
- •3.1. Джерела появи в природних водах присмаків і запахів
- •3.2. Методи усунення запахів, присмаків і токсичних забруднень води
- •Тема 4. Фторування води
- •4.1. Класифікація якості питної води за вмістом іонів фториду
- •4.2. Технологія фторування води. Реагенти
- •4.3. Фтораторні установки
- •Тема 5. Дефторування води
- •5.1. Класифікація методів дефторування води
- •5.2. Сорбційні методи дефторування води
- •5.3. Іонообмінні методи дефторування води
- •Тема 6. Знезалізнення води
- •6.1. Основи процесу знезалізнення води
- •6.2. Безреагентні методи знезалізнення води
- •6.3. Реагентні методи знезалізнення води
- •Технологічні схеми для знезалізнення поверхневих вод:
- •Тема 7. Знезалізнення води
- •7.1. Характеристика методів знесолення і опріснення води
- •7.2. Знесолення води із зміною її агрегатного стану
- •7.3. Знесолення води без зміни її агрегатного стану
- •7.4. Зворотний осмос (гіперфільтрація)
- •Тема 8. Дегазація води
- •8.1. Основи процесів дегазації води
- •8.2. Фізичні методи дегазації води
- •8.3. Хімічні методи дегазації води
- •Тема 9. Електрохімічна обробка води
- •9.1. Основи електрохімічного очищення води
- •9.2. Електродні процеси, що протікають при очищенні води
- •9.3. Класифікація методів електрохімічного очищення води
- •Тема 10. Радіаційне очищення води
- •Тема 11. Очищення води від радіактивних елементів
- •11.1. Радіаційне забруднення води
- •11.2. Методи очищення води від радіоактивних елементів
- •Іі опис розрахунково-графічної роботи
- •Література
- •Ііі указівки до виконання ргр
- •Вибір методу та схеми водопідготовки
- •2. Визначення доз реагентів для вапняно-содового пом’якшення води
- •3. Визначення іонного складу води після реагентного пом’якшення
- •Кількість іонів хлору дCl, уведених із хлорним залізом:
- •4. Катіонітове пом’якшення води
- •4.1. Розрахунок витрат води за різними напрямками
- •4525 М3/добу 700 м3/добу
- •700 М3/добу 660 м3/добу 40 м3/добу 700 м3/добу
- •4.2. Визначення якості води після н- та Na-катіонітових фільтрів
- •4.2.1. Визначення якості фільтрату н-катіонітового фільтра
- •4.2.2. Визначення сольового складу суміші води, яка пройшла
- •4.2.3. Визначення якості фільтрату Na-катіонітового фільтра
- •4.3. Розрахунок Na-катіонітових фільтрів
- •4.3.1. Вибір фільтрів
- •4.3.2. Витрата солі для регенерації Na-катіонітових фільтрів
- •4.3.3. Витрата води на власні потреби Na-катіонітових фільтрів
- •4.3.3.1. Розпушування фільтрів
- •4.3.3.2. Відмивання катіоніту
- •4.3.3.3. Визначення витрати води для приготування
- •4.4. Вибір солерозчинника
- •4.5. Визначення дегазатора
- •4.6. Розрахунок н-катіонітових фільтрів
- •4.6.1. Вибір фільтрів
- •4.6.2. Витрата сірчаної кислоти для регенерації
- •4.6.3. Визначення витрати води на власні потреби
- •4.6.3.1. Розпушування фільтра
- •4.6.3.2. Відмивання катіоніту
- •4.6.3.3. Визначення витрати води для приготування
- •5. Установлення розрахункових витрат станції пом’якшення води
- •1 Робоча
- •1 Резервна
- •Спосок використаних джерел
4.5. Визначення дегазатора
Видалення оксиду вуглецю із фільтрату Н-катіонітових фільтрів проводиться в градирнях, завантажених кільцями Рашига розміром 25х25х3 мм.
Площа поверхні насадки для видалення СО2:
FCO2 = GCO2/(Kдес ∙ CCO2) = 0,04/(0,3∙0,0077) = 17,32 м2,
де GCO2 – кількість оксиду вуглецю (кг/год), яка підлягає видаленню із води;
GCO2 = QHк∙(CCO2H – CCO2ДЕГ)/1000 = 1,67∙(26,4 – 1)/1000 = 0,04 кг/год,
де CCO2H – вміст оксиду вуглецю у воді, яка надходить на дегазацію після Н-катіонування:
CCO2H = 1,2 мг-екв/л ∙ 22 = 26,4 мг/л;
CCO2ДЕГ – гранична концентрація вуглекислоти у дегазованій воді; прийнято CCO2ДЕГ = 1 мг/л;
QHк = 40 м3/добу/24 год = 1,67 м3/год – розрахункова витрата води Н-катіонітової установки;
CCO2 – середня рушійна сила процесу десорбції (кг/м2), визначається за формулою:
CCO2 = (CCO2H – CCO2ДЕГ)/(2,3∙lg(CCO2H /CCO2ДЕГ)) =
= (26,4 – 1)/(2,3∙lg(26,4/1)) = 7,77 г/м3 = 0,0077 кг/м3;
Kдес – коефіцієнт десорбції, м/год (величина швидкості витіснення із рідини ввібраних нею газів та пароподібних продуктів); приймається для дегазаторів, завантажених кільцями Рашига 25×25×3, при густині зрошення насадки 60 м3/(м2∙год) за [3, таблиця 8, рис. 19.7]).
Kдес = 0,3 м/год при t = 9℃.
Таблиця 2 – Залежність коефіцієнта десорбції Kдес від температури води
|
t,С |
0 |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
40 |
45 |
50 |
|
Kдес |
0,2 |
0,3 |
0,35 |
0,4 |
0,45 |
0,5 |
0,56 |
0,63 |
0,69 |
0,74 |
Об’єм кілець Рашига:
WК = FCO2 /f = 17,32 /204 = 0,08 м3,
де f – поверхня кілець Рашига розміром 25×25×3, f = 204 м2/м3.
За [3, табл. 19.3 (3)] при продуктивності дегазатора 1,67 м3/год приймаємо для встановлення два дегазатора (робочий і резервний) площею fДЕГ = 0,167 м2 та внутрішнім діаметром ДВН = 0,460 м.
Таблиця 3 – Основні параметри дегазаторів
-
QДЕГ, м3/год
10 20 30 40 50 75 100
fДЕГ, м2
0,167 0,334 0,5 0,668 0,835 1,25 1,67
ДВН, мм
460 650 805 925 1030 1117 1460
QВЕН, м3/год
150 300 450 600 750 1125 1500
Висота завантаження кілець:
НК = WК / fДЕГ = 0,08/0,167 = 0,479 м.
Для утворення протитоку води й повітря встановлюється вентилятор продуктивністю QВЕН = 150 м3/год.
Подача води на Nа-катіонітові фільтри після дегазаторів проводиться насосами 1,5КМ-8/19б (робочим та резервним) продуктивністю:
qНАС = 4,5 м3/год ≥ QHк = 1,67 м3/год.
Напір насосу – 12,8 м.
4.6. Розрахунок н-катіонітових фільтрів
4.6.1. Вибір фільтрів
В якості завантаження фільтрів приймається катіоніт КУ-2-84С з крупністю зерен від 0,4 до 1,25 мм.
Паспортна обмінна ємкість ЄП = 1600 г-екв/м3.
Робоча обмінна ємкість Н-катіоніту [1, додаток 7, п.27]:
ЄНРОБ = Н ∙ ЄП – 0,5∙ qП ∙СК = 0,68∙1600 – 0,5∙4∙8,91 = 1070,18 г-екв/ м3.
При витраті кислоти на регенерацію катіоніту 50 г/г-екв увібраних іонів твердості Н = 0,68 [1, додаток 7, табл. 4]). Питома витрата води на відмивання КУ-2 приймається qП = 4 м3/м3 [1, додаток 7, п.27].
Загальний уміст катіонів у воді, яка надходить на Н-катіонітові фільтри (після реагентного пом’якшення):
СК = Ca2++Mg2++Na+ = 1 + 7,91 = 8,91 г-екв/м3.
Об’єм катіоніту у фільтрах:
WН = QHк∙ (ЖРП + СNa)/nр∙ ЄНРОБ = 40∙(1 + 7,91)/ 1070,18 = 0,33 м3,
де QHк= 40 м3/добу – корисна продуктивність Н-катіонітових фільтрів;
nр – кількість регенерацій на добу. Попередньо приймаємо nр = 1 [1, додаток 7, п.14].
Площа фільтрів:
FФ = WН / H = 0,33/2 = 0,165 м2,
де Н = 2...2,5 м – висота завантаження у фільтрі [1, додаток 7, п.16].
Приймається до встановлення два робочих Н-катіонітових фільтра та один резервний D = 0,7 м (FФ = π∙ D 2/4 = 3,14∙0,72/4 = 0,38 м2) кожний.
Тривалість відмивання фільтра при фільтруванні мийної води із швидкістю VВІД = 6…8 м/год [1, додаток 7, п.21]:
tВІД = qП ∙ FФ ∙ Н/(VВІД ∙ FФ) = 4∙0,38∙2/(8∙0,38) = 1 год.
Перевірка дійсної швидкості фільтрування за нормальним та форсованим режимами здійснюється за виразом:
VН = QHк /(N∙ FФ∙ (Т – nР ∙ (tРОЗ + tРЕГ + tВІД))) =
= 40/(2∙0,38∙(24 – 1∙(0,5 + 0,5 + 1))) = 40/(2∙0,38∙22) = 2,39 м/год < 25 м/год;
VФ = QHк/(NФ-1 ∙ FФ ∙ (Т – nР ∙ (tРОЗ + tРЕГ + tВІД)) =
= 40/(1∙0,38∙22) = 4,78 м/год < 25 м/год,
де Т = 24 години – тривалість роботи установки протягом доби;
tРОЗ = 0,5 год – тривалість розпушування;
tРЕГ = 0,5 год – тривалість регенерації.
Фактична тривалість роботи фільтра до проскоку у фільтрат іонів натрію:
t = ЄНРОБ ∙ H/(VН ∙ СК) – (0,025∙ d802∙ lnСК)/(ЖРП + СNa)=
= 1070,18∙2/(2,39∙8,91) – (0,025∙1,252 ∙ ln 8,91) / (1 + 7,91) = 100,46 год.
З точки зору експлуатації бажано час роботи прийняти рівним цілому числу діб, у цьому випадку t = 100,46/24 = 5 діб (120 год), із яких корисний час роботи буде складати 118 годин, а час регенерації 2 години. При цьому фактична кількість регенерації кожного із фільтрів за добу:
nР = 24/120 = 0,20.
