- •Калюжний а.П.
- •Тема 1 пом’якшення води…………………………………………………….5
- •І теоритична частина
- •Тема 1. Пом'якшення води
- •1.1. Основи процесів і класифікація методів пом’якшення води
- •1.2. Термічний метод пом’якшення води
- •1.3. Реагентні методи пом’якшення води
- •1.4. Термохімічний метод пом’якшення води
- •Тема 2. Застосування іонного обміну для очистки води
- •2.1. Суть іонного обміну. Характеристика іонітів
- •2.2. Пом’якшення води катіонуванням
- •2.3. Знезалізнення води катіонуванням
- •2.4. Опріснення і знесолення води іонним обміном
- •Тема 3. Дезодорація води
- •3.1. Джерела появи в природних водах присмаків і запахів
- •3.2. Методи усунення запахів, присмаків і токсичних забруднень води
- •Тема 4. Фторування води
- •4.1. Класифікація якості питної води за вмістом іонів фториду
- •4.2. Технологія фторування води. Реагенти
- •4.3. Фтораторні установки
- •Тема 5. Дефторування води
- •5.1. Класифікація методів дефторування води
- •5.2. Сорбційні методи дефторування води
- •5.3. Іонообмінні методи дефторування води
- •Тема 6. Знезалізнення води
- •6.1. Основи процесу знезалізнення води
- •6.2. Безреагентні методи знезалізнення води
- •6.3. Реагентні методи знезалізнення води
- •Технологічні схеми для знезалізнення поверхневих вод:
- •Тема 7. Знезалізнення води
- •7.1. Характеристика методів знесолення і опріснення води
- •7.2. Знесолення води із зміною її агрегатного стану
- •7.3. Знесолення води без зміни її агрегатного стану
- •7.4. Зворотний осмос (гіперфільтрація)
- •Тема 8. Дегазація води
- •8.1. Основи процесів дегазації води
- •8.2. Фізичні методи дегазації води
- •8.3. Хімічні методи дегазації води
- •Тема 9. Електрохімічна обробка води
- •9.1. Основи електрохімічного очищення води
- •9.2. Електродні процеси, що протікають при очищенні води
- •9.3. Класифікація методів електрохімічного очищення води
- •Тема 10. Радіаційне очищення води
- •Тема 11. Очищення води від радіактивних елементів
- •11.1. Радіаційне забруднення води
- •11.2. Методи очищення води від радіоактивних елементів
- •Іі опис розрахунково-графічної роботи
- •Література
- •Ііі указівки до виконання ргр
- •Вибір методу та схеми водопідготовки
- •2. Визначення доз реагентів для вапняно-содового пом’якшення води
- •3. Визначення іонного складу води після реагентного пом’якшення
- •Кількість іонів хлору дCl, уведених із хлорним залізом:
- •4. Катіонітове пом’якшення води
- •4.1. Розрахунок витрат води за різними напрямками
- •4525 М3/добу 700 м3/добу
- •700 М3/добу 660 м3/добу 40 м3/добу 700 м3/добу
- •4.2. Визначення якості води після н- та Na-катіонітових фільтрів
- •4.2.1. Визначення якості фільтрату н-катіонітового фільтра
- •4.2.2. Визначення сольового складу суміші води, яка пройшла
- •4.2.3. Визначення якості фільтрату Na-катіонітового фільтра
- •4.3. Розрахунок Na-катіонітових фільтрів
- •4.3.1. Вибір фільтрів
- •4.3.2. Витрата солі для регенерації Na-катіонітових фільтрів
- •4.3.3. Витрата води на власні потреби Na-катіонітових фільтрів
- •4.3.3.1. Розпушування фільтрів
- •4.3.3.2. Відмивання катіоніту
- •4.3.3.3. Визначення витрати води для приготування
- •4.4. Вибір солерозчинника
- •4.5. Визначення дегазатора
- •4.6. Розрахунок н-катіонітових фільтрів
- •4.6.1. Вибір фільтрів
- •4.6.2. Витрата сірчаної кислоти для регенерації
- •4.6.3. Визначення витрати води на власні потреби
- •4.6.3.1. Розпушування фільтра
- •4.6.3.2. Відмивання катіоніту
- •4.6.3.3. Визначення витрати води для приготування
- •5. Установлення розрахункових витрат станції пом’якшення води
- •1 Робоча
- •1 Резервна
- •Спосок використаних джерел
7.4. Зворотний осмос (гіперфільтрація)
Під терміномосмос розуміється процес мимовільного перетікання менш концентрованого розчину в більш концентрований через розділяючи їх напівпроникну мембрану.
Якщо в посудині між солоною і прісною водою помістити напівпроникну перегородку, здатну пропускати воду і затримувати гідратовані іони розчинених у воді солей, то можна спостерігати, як прісна вода починає поступати у відсік із солоною водою (рис. 25, а).
Перетікання чистої води відбувається внаслідок різниці концентрацій рідини по обох сторонах мембрани. Через якийсь час рівень прісної води стане помітно нижче за рівень солоного розчину. Різниця рівнів у момент сталої рівноваги і характеризуватиме осмотичний тиск розчиненої речовини в розчині (рис. 25, б). Величина осмотичного тиску залежить від різниці концентрацій солей в розчинах.
Якщо створити в розчині тиск, що перевищує осмотичний, то виникає міграція молекул води в напрямі, зворотному її природному руху, тобто вода з розчину починає перетікати через мембрану в прісну воду (рис. 25, в). Такий процес відомий під назвою зворотного осмосу.
Опріснення солоної води методом зворотного осмосу ґрунтується якраз на процесі перетікання солоного потоку при створенні додаткового надмірного тиску, що перевищує осмотичне, в напрямі від розчину до прісної води через розділяючі напівпроникні мембрани.
Явище осмосу може відбуватися без фазових перетворень, коли молекули води мігрують через канали мембрани, дуже вузькі для міграції іонів розчинених речовин. Це явище одержало назву гіперфільтрації.
Мембрани виготовляють з полімерних матеріалів, пористого скла, графіту, металевої фольги.
За виглядом мембранних елементів зворотноосмотичні апарати діляться на плоскокамерні, рулонні, трубчасті і з порожнистими волокнами.
До баромембранних процесів також належить ультра - та нанофільтрування.
Процес ультрафільтрування здійснюється під дією різниці тиску 0,05-0,5 МПа з обох боків мембрани. Ультрафільтрування застосовують для розділення систем, в яких молекулярна маса розчинених компонентів набагато більша за молекулярну масу розчинника (води). Для проведення ультрафільтрування використовують менш проникні мембрани, на відміну від зворотного осмосу, але які мають високий ступінь моно дисперсності і певний ступінь гідрофільності або заряд поверхні.
З метою оптимізації більшості характеристик мембран є створення композиційних дво- і багатошарових мембран. Кожний із шарів виконує певну функцію. Високу механічну, термічну, хімічну і біологічну стійкість мають плоскі або трубчасті неорганічні (керамічні) мембрани. Ці мембрани можна регенерувати термічними, хімічними або фізико-хімічними способами, але вони характеризуються нижчою продуктивністю і високою вартістю.
Нанофільтрування – процес розділення речовин при робочих тисках 1-2 МПа. У процесі нанофільтрування можуть частково (40-60 %) затримуватися низькомолекулярні електроліти. Солі з двозарядними йонами затримуються на 80-98% і практично повністю (до 98-99,9 %) – органічні сполуки (спирти, цукри, пестициди, барвники та ін.). Дослідження довели, що цей процес за механізмом є зворотньоосмотичним. Нанофільтрування здійснюється в ультра тонкому розділювальному шарі, оскільки нанофільтрувальні мембрани мають пори діаметром 1-3 нм.
Баромембранні установки повинні відповідати таким вимогам: корозійна стійкість, стабільність і герметичність при високому тиску; швидкість і зручність монтажу та демонтажу під час ремонту й транспортування, компактність і простота в обслуговуванні, можливість ефективного промивання та регенерації мембран; високі гідродинамічні характеристики; запобігання процесам відкладання осадів та гелеутворення; регулювання температури очищуваної води.