- •Калюжний а.П.
- •Тема 1 пом’якшення води…………………………………………………….5
- •І теоритична частина
- •Тема 1. Пом'якшення води
- •1.1. Основи процесів і класифікація методів пом’якшення води
- •1.2. Термічний метод пом’якшення води
- •1.3. Реагентні методи пом’якшення води
- •1.4. Термохімічний метод пом’якшення води
- •Тема 2. Застосування іонного обміну для очистки води
- •2.1. Суть іонного обміну. Характеристика іонітів
- •2.2. Пом’якшення води катіонуванням
- •2.3. Знезалізнення води катіонуванням
- •2.4. Опріснення і знесолення води іонним обміном
- •Тема 3. Дезодорація води
- •3.1. Джерела появи в природних водах присмаків і запахів
- •3.2. Методи усунення запахів, присмаків і токсичних забруднень води
- •Тема 4. Фторування води
- •4.1. Класифікація якості питної води за вмістом іонів фториду
- •4.2. Технологія фторування води. Реагенти
- •4.3. Фтораторні установки
- •Тема 5. Дефторування води
- •5.1. Класифікація методів дефторування води
- •5.2. Сорбційні методи дефторування води
- •5.3. Іонообмінні методи дефторування води
- •Тема 6. Знезалізнення води
- •6.1. Основи процесу знезалізнення води
- •6.2. Безреагентні методи знезалізнення води
- •6.3. Реагентні методи знезалізнення води
- •Технологічні схеми для знезалізнення поверхневих вод:
- •Тема 7. Знезалізнення води
- •7.1. Характеристика методів знесолення і опріснення води
- •7.2. Знесолення води із зміною її агрегатного стану
- •7.3. Знесолення води без зміни її агрегатного стану
- •7.4. Зворотний осмос (гіперфільтрація)
- •Тема 8. Дегазація води
- •8.1. Основи процесів дегазації води
- •8.2. Фізичні методи дегазації води
- •8.3. Хімічні методи дегазації води
- •Тема 9. Електрохімічна обробка води
- •9.1. Основи електрохімічного очищення води
- •9.2. Електродні процеси, що протікають при очищенні води
- •9.3. Класифікація методів електрохімічного очищення води
- •Тема 10. Радіаційне очищення води
- •Тема 11. Очищення води від радіактивних елементів
- •11.1. Радіаційне забруднення води
- •11.2. Методи очищення води від радіоактивних елементів
- •Іі опис розрахунково-графічної роботи
- •Література
- •Ііі указівки до виконання ргр
- •Вибір методу та схеми водопідготовки
- •2. Визначення доз реагентів для вапняно-содового пом’якшення води
- •3. Визначення іонного складу води після реагентного пом’якшення
- •Кількість іонів хлору дCl, уведених із хлорним залізом:
- •4. Катіонітове пом’якшення води
- •4.1. Розрахунок витрат води за різними напрямками
- •4525 М3/добу 700 м3/добу
- •700 М3/добу 660 м3/добу 40 м3/добу 700 м3/добу
- •4.2. Визначення якості води після н- та Na-катіонітових фільтрів
- •4.2.1. Визначення якості фільтрату н-катіонітового фільтра
- •4.2.2. Визначення сольового складу суміші води, яка пройшла
- •4.2.3. Визначення якості фільтрату Na-катіонітового фільтра
- •4.3. Розрахунок Na-катіонітових фільтрів
- •4.3.1. Вибір фільтрів
- •4.3.2. Витрата солі для регенерації Na-катіонітових фільтрів
- •4.3.3. Витрата води на власні потреби Na-катіонітових фільтрів
- •4.3.3.1. Розпушування фільтрів
- •4.3.3.2. Відмивання катіоніту
- •4.3.3.3. Визначення витрати води для приготування
- •4.4. Вибір солерозчинника
- •4.5. Визначення дегазатора
- •4.6. Розрахунок н-катіонітових фільтрів
- •4.6.1. Вибір фільтрів
- •4.6.2. Витрата сірчаної кислоти для регенерації
- •4.6.3. Визначення витрати води на власні потреби
- •4.6.3.1. Розпушування фільтра
- •4.6.3.2. Відмивання катіоніту
- •4.6.3.3. Визначення витрати води для приготування
- •5. Установлення розрахункових витрат станції пом’якшення води
- •1 Робоча
- •1 Резервна
- •Спосок використаних джерел
2. Визначення доз реагентів для вапняно-содового пом’якшення води
Дозу вапна й соди при вапняно-содовому пом’якшенні води слід визначати за формулами 4, 5 додатку 7 [1].
Доза вапна ДВ, мг/л, у розрахунку на CaO:
ДВ = 28∙ [(CO2/22 + ЖК + (Mg2+)/12+ ДК/еК + 0,5];
доза соди ДС, мг/л, у розрахунку на Na2CO3:
ДС = 53∙ (ЖНК + ДК/еК +1),
де CO2 – концентрація у воді вільного діоксиду вуглецю, мг/л;
ЖК – карбонатна твердість, мг-екв/л;
ЖНК – некарбонатна твердість, мг-екв/л;
(Mg2+) – вміст у воді магнію, мг/л;
ДК – доза коагулянту FeCl3 (у розрахунку на безводний продукт), мг/л;
еК – еквівалентна маса активної речовини коагулянту (для FeCl3 = 54).
Попередньо доза коагулянту FeCl3 визначається за [1, додаток 7, п. 7]. ДК = 35 мг/л.
ДВ = 28∙[70/22 + 4,4 + 2,4/12 + 35/54 + 0,5] = 250,04 мг/л,
ДС = 53∙(4,6 + 35/54 + 1) = 331,15 мг/л.
Унесення у воду вапна та соди підвищить каламутність води, тому уточнюється доза коагулянту за формулою:
ДК= 3∙ 3С,
де С – концентрація завислих речовин, які утворюються при пом’якшенні води (враховуючи каламутність вихідної води М = 200 мг/л):
С = М + 50∙[Ж + ЖК + СО2/22 + 0,5] + 29∙ ((Mg2+)/12) +
+ ДВ ∙ (100 − m1/100) + ДС(100 − m2/100).
Для вапняно-содового пом’якшення води застосовуються:
а) вапно будівельне з умістом СаО у негашеному вапні кількістю m1=70%;
б) сода кальцинована технічна марки Б, із активним вмістом Na2CO3 кількістю m2 = 91%.
С = 200 + 50∙(9 + 4,4 + 70/22 + 0,5) + 29∙(2,4/12) + 250,04∙((100 –
– 70)/100) + 331,15∙((100 – 91)/100) = 1159,39 мг/л.
Уточнена доза коагулянту становить ДК = 3∙ 31159,39 = 31,52 мг/л.
Після перерахунку при ДК = 31,52 мг/л:
доза вапна: ДВ = 28∙[70/22 + 4,4 + 2,4/12 + 31,52/54 + 0,5] = 248,23 мг/л;
доза соди : ДС = 53∙(4,6 + 31,52/54 + 1) = 327,74 мг/л.
3. Визначення іонного складу води після реагентного пом’якшення
За розрахунковими дозами вапна та соди рН середовище підвищується й досягає 10,2 – 10,9, при яких і утворюються нерозчинні сполуки CaCO3 і Mg(OH)2, які потім випадають в осад.
У процесі реагентного оброблення води частина іонів, уведена у воду, випадає в осад (Ca2+, CO32-, Mg2+, Fe3+), а друга – залишається у воді (Na+, Cl-, SO42- ).
Загальна кількість уведених іонів натрію ДNa:
ДNa = ДС ∙ [Na2]/[Na2CO3] = 327,74 ∙ 46/106 = 142,23 мг/л.
Загальна кількість натрію CNa після обробки води:
CNa= (CNa)вих +ДNa = 60 + 142,23 = 202,23 мг/л.
Кількість іонів хлору дCl, уведених із хлорним залізом:
ДCl = ДК ∙ [Cl3]/[FeCl3] = 31,52∙106,5/162,5 = 20,66 мг/л.
Загальна кількість іонів хлору CCl після обробки води:
CCl = (CCl)вих+ДCl = 70 + 20,66 = 90,66 мг/л.
У процесі коагуляції в результаті утворення міцел їх зовнішніми шарами сорбується певна кількість іонів. Відбувається зниження іонів Na+ й Cl- на 10%, іонів SO42- на 20%.
Орієнтовно прийнято:
[HCO3- + CO32-] = 1,2 мг-екв/л;
[Ca2+ + Mg2+] = 1 мг-екв/л [1, додаток 7, п. 3];
[SO42-] = 0,8∙150/48 = 2,5 мг-екв/л;
[Na+] = 0,9∙202,23/23 = 7,91 мг-екв/л;
[Cl-] = 0,9∙90,66/35,5 = 2,30 мг-екв/л.
Кількість катіонів повинна бути рівною кількості аніонів:
К = А
К = 1 + 7,91 = 8,91 і А = 1,2 + 2,5 + 2,30 = 6,0.
Після коректування остаточно приймаємо:
[HCO3- + CO32-] = 1,2 мг-екв/л;
[SO42-] = 2,5 + 1,5 = 4,0 мг-екв/л;
[Cl-] = 2,3 + 1,41 = 3,71 мг-екв/л;
[Ca2+ + Mg2+] = ЖРП = 1 мг-екв/л;
[Na+] = 7,91 мг-екв/л.
Діаграма іонного складу води після вапняно-содового пом’якшення:
[Ca2+ + Mg2+] = 1,0 |
Na+ = 7,91 |
К = 8,91 | ||
[HCO3- + CO32-] = 1,2 |
SO42- = 4,0 |
Cl- = 3,71 |
А = 8,91 |
Солевміст води після реагентного пом’якшення:
Р ≈ 20∙[Ca2++Mg2+]+23∙[Na+]+61∙[HCO3-+CO32-] + 48∙[SO42-]+35,5∙[Cl-]=
= 20∙1 + 23∙7,91 + 61∙1,2 + 48∙4 + 35,5∙3,71 = 598,84 мг/л.
За графіком [1, додаток 5, рис. 1] визначаємо рНS насичення води карбонатом кальцію. Для цього задаємо концентрацію кальцію у воді, рівною 0,25 мг-екв/л (тобто 20∙0,25 = 5 мг/л). Тоді рНS = 8.
Концентрація магнію у воді відповідно 12∙0,75 = 9 мг/л.
Для повної реакції видалення з води магнію із потрібною для практики швидкістю потрібен надлишок у розчині іонів ОН–, який визначається надлишковою величиною рН = 0,5 – 0,8. Тоді необхідне рНН середовища в кінці процесу видалення із води магнію буде:
рНН = рНS + pH = 8,0 + 0,8 = 8,8.
Під час експлуатації установок вапняно-содового пом’якшення сольовий склад оброблюваної води уточнюється аналізами.