- •Калюжний а.П.
- •Тема 1 пом’якшення води…………………………………………………….5
- •І теоритична частина
- •Тема 1. Пом'якшення води
- •1.1. Основи процесів і класифікація методів пом’якшення води
- •1.2. Термічний метод пом’якшення води
- •1.3. Реагентні методи пом’якшення води
- •1.4. Термохімічний метод пом’якшення води
- •Тема 2. Застосування іонного обміну для очистки води
- •2.1. Суть іонного обміну. Характеристика іонітів
- •2.2. Пом’якшення води катіонуванням
- •2.3. Знезалізнення води катіонуванням
- •2.4. Опріснення і знесолення води іонним обміном
- •Тема 3. Дезодорація води
- •3.1. Джерела появи в природних водах присмаків і запахів
- •3.2. Методи усунення запахів, присмаків і токсичних забруднень води
- •Тема 4. Фторування води
- •4.1. Класифікація якості питної води за вмістом іонів фториду
- •4.2. Технологія фторування води. Реагенти
- •4.3. Фтораторні установки
- •Тема 5. Дефторування води
- •5.1. Класифікація методів дефторування води
- •5.2. Сорбційні методи дефторування води
- •5.3. Іонообмінні методи дефторування води
- •Тема 6. Знезалізнення води
- •6.1. Основи процесу знезалізнення води
- •6.2. Безреагентні методи знезалізнення води
- •6.3. Реагентні методи знезалізнення води
- •Технологічні схеми для знезалізнення поверхневих вод:
- •Тема 7. Знезалізнення води
- •7.1. Характеристика методів знесолення і опріснення води
- •7.2. Знесолення води із зміною її агрегатного стану
- •7.3. Знесолення води без зміни її агрегатного стану
- •7.4. Зворотний осмос (гіперфільтрація)
- •Тема 8. Дегазація води
- •8.1. Основи процесів дегазації води
- •8.2. Фізичні методи дегазації води
- •8.3. Хімічні методи дегазації води
- •Тема 9. Електрохімічна обробка води
- •9.1. Основи електрохімічного очищення води
- •9.2. Електродні процеси, що протікають при очищенні води
- •9.3. Класифікація методів електрохімічного очищення води
- •Тема 10. Радіаційне очищення води
- •Тема 11. Очищення води від радіактивних елементів
- •11.1. Радіаційне забруднення води
- •11.2. Методи очищення води від радіоактивних елементів
- •Іі опис розрахунково-графічної роботи
- •Література
- •Ііі указівки до виконання ргр
- •Вибір методу та схеми водопідготовки
- •2. Визначення доз реагентів для вапняно-содового пом’якшення води
- •3. Визначення іонного складу води після реагентного пом’якшення
- •Кількість іонів хлору дCl, уведених із хлорним залізом:
- •4. Катіонітове пом’якшення води
- •4.1. Розрахунок витрат води за різними напрямками
- •4525 М3/добу 700 м3/добу
- •700 М3/добу 660 м3/добу 40 м3/добу 700 м3/добу
- •4.2. Визначення якості води після н- та Na-катіонітових фільтрів
- •4.2.1. Визначення якості фільтрату н-катіонітового фільтра
- •4.2.2. Визначення сольового складу суміші води, яка пройшла
- •4.2.3. Визначення якості фільтрату Na-катіонітового фільтра
- •4.3. Розрахунок Na-катіонітових фільтрів
- •4.3.1. Вибір фільтрів
- •4.3.2. Витрата солі для регенерації Na-катіонітових фільтрів
- •4.3.3. Витрата води на власні потреби Na-катіонітових фільтрів
- •4.3.3.1. Розпушування фільтрів
- •4.3.3.2. Відмивання катіоніту
- •4.3.3.3. Визначення витрати води для приготування
- •4.4. Вибір солерозчинника
- •4.5. Визначення дегазатора
- •4.6. Розрахунок н-катіонітових фільтрів
- •4.6.1. Вибір фільтрів
- •4.6.2. Витрата сірчаної кислоти для регенерації
- •4.6.3. Визначення витрати води на власні потреби
- •4.6.3.1. Розпушування фільтра
- •4.6.3.2. Відмивання катіоніту
- •4.6.3.3. Визначення витрати води для приготування
- •5. Установлення розрахункових витрат станції пом’якшення води
- •1 Робоча
- •1 Резервна
- •Спосок використаних джерел
4. Катіонітове пом’якшення води
4.1. Розрахунок витрат води за різними напрямками
Витрати потоків води, які направлені на освітлення та пом’якшення, визначаються так:
витрата води господарчо-питного водопостачання:
QB1 = QВ7 – QB3 = 16000 – 700 = 15300 м3/добу,
де QВ7 – корисна продуктивність станції водопідготовки, м3/добу (за завданням);
QB3 – витрата води на виробниче водопостачання, м3/добу (за завданням);
кількість пом’якшеної води для господарсько-питного водопостачання за [1, додаток 7, формула 1]):
QВ1П% = 100∙(Ж – ЖВ1)/(Ж – ЖРП) = 100∙(9 – 7)/(9 – 1) = 25%,
де Ж – твердість вихідної води, мг-екв/л;
ЖВ1 – твердість води, яка повинна подаватися в мережу господарсько-питного водопостачання, мг-екв/л (за ДСПіН);
ЖРП – твердість води після реагентного пом’якшення, мг-екв/л;
витрата пом’якшеної води для господарсько-питного водопостачання:
QВ1П = QВ1 ∙QВ1П% = 15300 ∙ 0,25 = 3825 м3/добу;
продуктивність споруд освітлення води господарсько-питного водопостачання:
QB11 = QВ1 – QB1П = 15300 – 3825 = 11475 м3/добу;
загальна корисна витрата води вапняно-содового пом’якшення із урахуванням промислового водопостачання:
QРП = QВ1П + QВ3 = 3825 + 700 = 4525 м3/добу = 188,54 м3/год.
П
11475
м3/д
15300
м3/д
4525 М3/добу 700 м3/добу
Р
исунок
33 –
Корисні витрати води
Н- Na-катіонування проводиться згідно вказівок [1, додаток 7, п. 24]. Аналіз сольового складу води після реагентного пом’якшення показує, що сума хлоридів і сульфатів (4,0 + 3,71) = 7,71 > 4 мг-екв/л, [Na+] = 7,91 > 2 мг-екв/л. Лужність води повинна бути Л = 0,7 мг-екв/л. За таких умов приймається послідовне воднево-натрієве катіонування.
Витрата води, яка подається на Н-катіонітові фільтри за [1, додаток7, п.25]):
QНк = QВ3(Л–а)/(А+Л) = 700∙(1,2 – 0,7)/(7,71 + 1,2) = 39,28 ≈ 40 м3/добу,
де QНк – корисна продуктивність Н-катіонітових фільтрів, м3/добу;
QВ3 – витрата води виробничого водопостачання, м3/добу;
а – потрібна лужність пом’якшеної води, мг-екв/л;
А – сумарний вміст у пом’якшеній воді аніонів сильних кислот (сульфатів, хлоридів, нітратів), мг-екв/л;
Л – лужність води після вапняно-содового пом’якшення, мг-екв/л.
Витрата байпасного водоводу: QБ = QВ3 – QНк = 700 – 40 = 660 м3/добу.
700 М3/добу 660 м3/добу 40 м3/добу 700 м3/добу
Рисунок 34 – Схема катіонітового пом’якшення води
4.2. Визначення якості води після н- та Na-катіонітових фільтрів
4.2.1. Визначення якості фільтрату н-катіонітового фільтра
Твердість фільтрату Н-катіонітового фільтра:
ЖН = А2 ∙ Н ∙ (1–Е)/Е2=
= (4,0 + 3,71)2 ∙ 0,0014∙(1 – 0,68)/0,682 = 0,0576 мг-екв/л,
де А = (Cl-) + (SO42-) – сума концентрацій сульфатів і хлоридів у воді, яка надходить на Н-катіонітові фільтри, мг-екв/л;
Н – константа обміну, яка приймається 0,00125...0,0014;
Е = 0,68 – коефіцієнт ефективності регенерації, який ураховує неповноту регенерації катіоніту й приймається у залежності від питомої витрати кислоти на регенерацію за [1, додаток 7, табл. 4].
Уміст іонів натрію після Н-катіонітових фільтрів:
NaН = К2 ∙ Na∙ (1 – Е)/Е2,
де К = 1 + 7,91 = 8,91 мг-екв/л – сума катіонів;
Na – константа обміну, рівна 0,00125 (за В. А. Клячко).
NaН = 8,912 ∙0,00125∙(1 − 0,68)/0,682 = 0,0687 мг-екв/л = 0,0687 ∙23 = 1,57 мг/л.
Практично після Н-катіонування іони НCO3- та CO32- переходять у оксид вуглецю (CO2). Середовище приймає окисну реакцію.
Із рівняння А=К визначаємо вміст у воді іонів H+.
Сума аніонів: А = (Cl-) + (SO42-) = 4,0 + 3,71 = 7,71 мг-екв/л.
Сума катіонів: К = (Ж) + (Na+) + (H+).
СH =А – (Ж) – (Na+) = 7,71 – 0,0576 – 0,0687 = 7,5837 мг-екв/л.
За вмістом іонів водню обчислимо рН. Для цього переведемо вміст іонів водню із мг-екв/л у мг-моль/л. У даному випадку (для одновалентних іонів H+):
7,5837 мг-екв/л = 7,5837∙10–3 г-моль/л.
Логарифмуючи та провівши відповідні обчислення, одержимо:
рН = – lg CH = – lg (7,5837∙10–3) =
= – ( lg 7,5837 + lg 10–3) = – [–2,12] = 2,12.
Діаграма складу води після Н-катіонування:
|
[Ca2+ + Mg2+] = 0,0576 |
Na+ = 0,0687 |
Н+ = 7,5837 |
К = 7,71 | |
|
SO42- = 4,0 |
Cl- = 3,71 |
А = 7,71 | ||
CO2 = 1,2 мг-екв/л.
