Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
заочники гроші.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
264.19 Кб
Скачать

Питання для повторення

1. Які основні положення монетаристської теорії грошей, у чому її відмінність від абстрактної теорії грошей?

2. У чому полягає сутність кількісної теорії грошей та її внутрішня єдність із номіналістичною теорією? Які напрями в кількісній теорії грошей Ви запам’ятали?

3. Які соціально-економічні події в історії Європи послугували базою для формування ідеї кількісної теорії грошей?

4. У чому полягають основні постулати класичної кількісної теорії грошей?

5. У чому полягає сутність «рівняння обміну» і хто його сформулював? Чому воно вважається найбільш виразним виявом кількісної теорії грошей?

6. До представників якого з напрямів кількісної теорії можна віднести американського економіста І. Фішера і чому?

7. Чим відрізнявся підхід «кембриджської школи» до аналізу кількісного фактора від підходу класичної кількісної теорії І. Фішера?

8. Як можна формалізувати «передатний механізм» впливу грошей на реальну економіку в кейнсіанському трактуванні, в чому його новизна та недоліки? 9. Чому кейнсіанська доктрина має внутрішню інфляційну спрямованість?

10. Які події в соціально-економічному житті Європи сприяли появі кейнсіанства і які — його послабленню?

11. У чому полягає відмінність підходів до економічного регулювання представників сучасного монетаризму від підходів кейнсіанців?

12. Що таке «грошове правило» М. Фрідмана?

13. Що спричинило появу доктрини «сучасного монетаризму»? 14. У чому виявляється зближення позицій монетаристів і кейнсіанців та чи можливий їх синтез із позицій практики економічного регулювання? 15. На якому етапі перехідного періоду економічна й монетарна політики в Україні більше відповідали канонам кейнсіанської концепції та на якому – канонам монетаристської концепції? У чому ця відповідність проявлялась?

Модуль 2

Тема 8. Кредит у ринковій економіці

Кредит є однією з форм економічних відносин, необхідність у яких зумовлена об’єктивними потребами суспільства. Слід мати на увазі, що для формування кредитних відносин потрібна низка передумов: достатній рівень товарного виробництва, висока ефективність господарювання економічних агентів, існування довіри між ними та наявність механізмів захисту прав кредитора. Розглядаючи необхідність кредиту, варто звернути увагу на нерівномірність кругообігу капіталу й особливості його прояву на підприємствах із сезонним і несезонним характером виробництва.

Розуміння суті кредиту як форми руху вартості на зворотній основі пов’язане з вивченням еволюції кредитних відносин. Слід урахувати, що різним етапам розвитку суспільного виробництва притаманні відмінні форми кредитних відносин. Необхідно з’ясувати відмінності лихварського кредиту і кредиту в умовах капіталістичного способу виробництва, звернувши увагу на характер авансованих коштів, джерела і рівень плати за кредит. Особливу увагу треба приділити економічній ролі кредиту.

При вивченні теми необхідно пам’ятати, що кредитні відносини розвиваються відповідно до кругообігу капіталу на мікро- та макрорівнях, починаючи з формування кредитних ресурсів і завершуючи погашенням заборгованості. Слід усвідомити поняття «економічні межі кредиту» та з’ясувати його важливість для управління економікою країни.

Вивчаючи форми й види кредиту, треба пам’ятати про багатогранність критеріїв класифікації кредиту, переваги та недоліки кожної з форм кредитних відносин. Потім необхідно перейти до характеристики й аналізу окремих видів кредиту: комерційного, банківського, державного, міжнародного, споживчого тощо. Потрібно звернути увагу на відповідність тих чи інших видів і форм кредиту, зрозуміти роль кожного з видів кредиту в ринковій економіці.

Під час вивчення функцій кредиту слід звернути увагу на те, що в економічній літературі немає однозначного погляду на це питання. Вважається, що кредит виконує перерозподільну, емісійну і контрольно-стимулюючу функції тощо.

Для з’ясування ролі кредиту треба звернути увагу й на те, що він стимулює економічне зростання, забезпечує перелив капіталу, підвищує ефективність грошового обігу та є важливим інструментом регулювання економіки.