Тема 10. Центральні банки. Національний банк України

Центральний банк є основним координатором діяльності кредитних інститутів і виконує функції управління грошово-кредитними та фінансовими процесами в економіці. Центральний банк відіграє провідну роль на грошовому ринку, оскільки впливає на стан економіки через регулювання пропозиції грошей і рівня процентних ставок.

При вивченні теми необхідно усвідомити, що центральні банки мають особливий правовий статус, оскільки поєднують у собі окремі риси банківської установи і державного органу управління. У більшості країн із розвиненою ринковою економікою центральні банки є незалежними від органів державної влади в установленні цільових орієнтирів монетарної політики й у виборі інструментів регулювання грошового обороту. Проте незалежність центрального банку не може бути абсолютною.

Основні функції центрального банку визначаються його призначенням. Центральний банк є емісійним центром країни, органом банківського регулювання та нагляду, а також банкіром і фінансовим агентом уряду, провідником монетарної політики.

Для більш глибокого засвоєння матеріалу даної теми необхідно зрозуміти, що в останні роки глобалізація грошових ринків призвела до тісного співробітництва центральних банків на міждержавному рівні, до їх співпраці з міжнародними валютно-кредитними і фінансовими організаціями, а також до створення наднаціональних центральних банків.

Національний банк України (НБУ) є особливим центральним органом державного управління, основним завданням (функцією) якого є забезпечення стабільності національної грошової одиниці – гривні. Згідно із Законом «Про Національний банк України» він виконує всі функції, які традиційно притаманні центральному банку країни.

Питання для повторення

1. У чому полягає економічне призначення центрального банку в ринковій економіці?

2. Які банки виникли раніше – комерційні чи центральні? Обґрунтуйте свою відповідь. 3. Які чинники визначають співвідношення обов’язкових і надлишкових резервів комерційних банків?

4. Схарактеризуйте наслідки для економіки використання урядом різних методів фінансування дефіциту державного бюджету: податкове фінансування, боргове та емісійне.

5. Поясніть тезу: «Справді ефективна стабілізаційна політика передбачає координацію фіскальної та монетарної політики».

6. Схарактеризуйте відносини НБУ з органами державної влади.

7. Поясніть мету створення Європейського центрального банку.

8. Які послуги комерційним банкам надає центральний банк?

9. З якою метою центральний банк надає кредити комерційним банкам?

10. Які фінансові посередники грошового ринку беруть участь в емісії депозитних грошей?

11. Чому в багатьох розвинених країнах центральним банкам забороняється купувати державні цінні папери на первинному ринку?

Тема 11. Комерційні банки

Комерційні банки – основна ланка кредитної системи країни, до якої належать кредитні установи, що здійснюють різноманітні банківські операції для своїх клієнтів на принципах комерційного розрахунку. Для цього вони використовують не лише власний, а й запозичений фінансовий капітал у вигляді внесків, депозитів, міжбанківських кредитів та інших джерел. До того ж запозичені кошти, як правило, значно перевищують обсяг власного капіталу комерційних банків.

Комерційні банки класифікуються за різними критеріями: формою власності, організаційною формою, розміром капіталу; філійною мережею; діапазоном операцій, що ними виконуються, та сектором ринку, де вони функціонують. Комерційні банки бувають універсальними і спеціалізованими. Найбільш поширеними спеціалізованими банками є ощадні, інвестиційні й іпотечні.

Комерційні банки виконують різноманітні операції, які поділяються на традиційні і нетрадиційні. До перших належать кредитування, розрахунки, залучення вкладів тощо. До других – різноманітні послуги (лізингові, факторингові, консультаційні тощо). Традиційні операції бувають активними й пасивними. Пасивні операції комерційних банків полягають у формуванні власної та залученої ресурсної бази, на підставі й за рахунок якої здійснюються активні операції. Серед активних операцій провідними є кредитні та інвестиційні. Кредитування банківських клієнтів здійснюється відповідно до певних принципів і умов. Інвестиційні операції слугують для створення вторинних банківських резервів, диверсифікації активів та отримання доходів. Кредитні й інвестиційні операції тісно пов’язані між собою, їм притаманні ризики, для запобігання та оптимізації яких банки використовують певний інструментарій.

Під час вивчення теми необхідно усвідомити, що банківська стабільність означає постійну здатність банку відповідати за своїми зобов’язаннями і забезпечувати прибутковість на рівні, достатньому для нормального функціонування у конкурентному середовищі. На створення необхідних умов для стабільної діяльності банків спрямована система економічних нормативів регулювання банківської діяльності, яка впроваджена НБУ і є обов’язковою для всіх комерційних банків.