3 Способи поточного та підсумкового контролю знань студентів

Індивідуальна й самостійна роботи студентів регулярно контролюються, аналізуються та оцінюються викладачем. Перевірка виконання студентами відповідних завдань відбувається як під час аудиторних занять, так і на консультаціях, у формі тестування, письмових контрольних робіт, усного опитування, реферативних виступів на семінарських заняттях, індивідуальних співбесід, колоквіумів. Результати індивідуальної та самостійної роботи враховуються при виставленні атестаційної оцінки під час міжсесійного контролю та безпосередньо впливають на екзаменаційну оцінку.

Контроль знань студентів денної форми навчання у ПолтНТУ здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Її запровадження спря­мо­ва­не на забезпечення ритмічності роботи студентів протягом семестру; сприяння рівномірному розподілу навчального навантаження; активізацію уваги студен­тів до предмета; мінімізацію самовільних пропусків занять; упорядкування самостій­ної навчальної діяльності студентів і, зрештою, зменшення напру­женості екзаменаційних сесій. Важливою рисою модульно-рей­тингової системи є більша об’єктивність оцінювання засвоєння матеріалу студентами, зведення до мінімуму суб’єктивних чинників.

Модульно-рейтингове оцінювання знань студентів із курсу «Історія України» передбачає кілька видів навчальної діяльності та відповідні форми контролю, зокрема:

• опитування й оцінювання знань студентів під час семінарських занять;

• оцінювання виконання студентами індивідуальних завдань;

• перевірка й оцінювання якості виконання завдань для самостійної роботи;

• міжсесійний контроль (атестація);

• проведення і перевірка письмових контрольних робіт, тестування;

• індивідуальні співбесіди;

• семестровий екзамен.

Важливо усвідомити, що відповідь студента (на семінарському занятті, на тео­ре­тичні питання під час здійснення підсумкового контролю, тощо) має від­по­відати вимогам методологічних принципів історичної науки – об’єктивності та історизму. Водночас студент є цілковито вільним в оцінці історичних діячів, подій, явищ чи фактів. Його особисте ставлення, підкріплене необхідними аргументами, ніяк не відобразиться на оцінці відповіді викладачем.

Критерії конкретних оцінок:

• оцінка «відмінно» – повна безпомилкова відповідь на питання, що демонструє глибокі знання програмного матеріалу, здобуті за підручниками, спеціальною та додатковою літературою, вільне володіння матеріалом, знання основних теорій, концепцій;

• оцінка «добре» – тверді знання програмного матеріалу, здобуті за підручниками, спеціальною та додатковою літературою, знайомство з різноманіттям концептуальних, теоретичних підходів (допускаються несуттєві неточності);

• оцінка «задовільно» – знання основного програмного матеріалу, здобуті за підручниками, труднощі у володінні ним за умов теоретичних, концептуальних суперечностей (можливі суттєві неточності, помилки);

• оцінка «незадовільно» – прогалини в знаннях основного матеріалу або необ’єктивне чи антиісторичне висвітлення питань.