Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Zbirka_tabir_nova.doc
Скачиваний:
242
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
671.74 Кб
Скачать

Свято квітів

інтелектуально-розважальна програма

для дітей середнього шкільного віку

Підготувала: Волощенко І.І.

керівник гуртка ОЦПО та РТМ

Мета: виховувати риси дбайливого господаря, формувати бережливе ставлення до квітів, прищеплювати любов до природи.

Обладнання: живі та штучні квіти, ілюстрації квітів, плакат, на якому зображена планета Земля.

Література:

1. Квітковий етикет / За ред. Білоконя І.М. – К., 1999.

2. Смірнов А.С. Про що говорять квіти / А.С. Смірнов. – К., 2001.

3. Яременко В.А. Мова квітів: сьогодні і вчора / В.А. Яременко. – Львів, 1996.

Хід заходу

Ведучий. Добрий день, дорогі діти, шановні батьки та гості!

У таборі «Юннат+» сьогодні незвичайне свято. Погляньте, як багато довкола квітів. Ми радіємо теплому літу і запрошуємо всіх на Свято квітів!

Ведуча.

Чуєте пахощі в нашім дворі?

Квіти розквітли в ранковій порі.

Тут на світанку сам дощик ходив,

Білу лілею від сну розбудив.

Чисто помилися мальви в росі —

Личенька круглі, рожеві усі.

Ведучий. Квіти – музика, поезія землі. Ми не уявляємо свого життя без них. Вони радують око, тішать серце і в свята, і в будні. Чудові садові троянди і польові ромашки, горді жоржини і скромний барвінок однаково милі нам. Квіти супроводжували українців від колиски до барвінкового спочинку – спокою. Вони звеселяли обійстя, уквітчували рушники й оселі, їх дарували коханим. Всенародною любов’ю користувалися барвінок, мак, любисток, м’ята, полин, рута, троянди, чебрець, любисток, волошка, деревій, конвалії. Із цими рослинами пов’язані найсвітліші мрії, сподівання українських дівчат і жінок, їх зворушливі пісні, повір’я, легенди.

Інсценізація «Квітковий вернісаж»

(Діти одягнені у стилізовані костюми квітів)

Ведучий.

Навесні розцвітають квіти

І до осені пишно цвітуть,

А зимою вмирають і знову

Розквітають і знову живуть.

Підсніжник.

З-під снігу горда квітка виглядає

І першою сонечко вітає.

Я бачив, як зірниця впала,

Як на снігу вона палала,

Як сніг, біліший від лілеї,

Уночі іскрився біля неї.

Де в темряві зоря горіла,

З'явилась вранці квітка біла.

І сонце стало ніби вище,

І сніг лежав, як попелище...

Фіалки.

А фіалочки синенькі,

Наші квіти запашні,

Розцвітають усі раненько

Скрізь під лісом навесні.

Вітер пестить їх, гойдає,

Бджоли мед із них беруть,

Соловейко їм співає,

На віночки діти рвуть.

Тюльпан.

Я гордо голову тримаю

І перед вітром не схиляю.

Я жовтий, білий, полум'яний

І наче яблуко, рум'яний.

У саду я квітну навесні

Скажи, яке ім'я мені?... (тюльпан).

Дзвіночки.

Хто з вас діти, нас не знає?

У лісі, у полі проживаємо,

Дзвоном сонце зустрічаємо.

Маєм гарні сині очка

Називаємось... (дзвіночки).

(На сцену виходить дівчинка і підходить до маку).

Дівчинка.

Розцвіли червоні маки

Вранці по росі.

Я піду і назбираю

Маків для краси.

А тоді найкращу квітку

В коси заплету.

І сама посеред поля

Маком зацвіту.

Мак.

Як без вишні – не садок,

Так без маку – не вінок.

Дівчинка.

А його ось, як на те.

Скільки в полі тут росте

І червоний, і стрункий,

І свіженький вже який!

Цілу купу нарвемо –

Усім віночки сплетемо.

Троянда.

Цвітуть троянди в літній час,

Хоч гілочки й колючі,

Та квіти гарні, як атлас,

Пахучі-препахучі.

Ведуча. Про троянди є багато легенд, одна з них розповідає: коли з морської піни біля берегів Кіпру вийшла прекрасна богиня Афродіта, Земля дуже розсердилася і вирішила створити щось не менш прекрасне. Інша легенда твердить, що білі троянди виросли на місці крапель божественного нектару, який впав на землю з Олімпу. Троянди стали улюбленими квітами богині кохання і краси.

Волошки.

А волошки, наші квіти,

Голубіють на полях:

При дорозі, у просі, у житі

У пшениці, в ячменях.

Нас не люблять хлібороби,

Бур'янами нас зовуть,

Ну, а дітям до вподоби –

З нас вінки вони плетуть.

Ведучий. На жаль, дуже рідко побачиш нині у квітниках звичайні сині волошки, хоч квіти ці освячені давніми традиціями нашого народу. Сині, як небо, волошки були невід’ємними супутниками житнього поля. Із ними були пов’язані землеробські свята. Перший сніп нового врожаю неодмінно прикрашали волошками. Ніжну блакить переносили на український одяг, рушники, оспівували в піснях.

Чорнобривці.

Ми гарненькі квіточки

Маєм чорні брівочки.

Мабуть, усі вже здогадались,

Як гарненько ми назвались.

Гарні квіти біля хати

Навесні садила мати.

Чорнобривці чорноброві

Квітнуть в тиші вечоровій.

Чорнобривці чарівні

Так і просяться в пісні.

Ведучий. Якщо визначати найулюбленішу квітку нашої землі, то це напевно будуть саме чорнобривці. Вони прикрашають і пишні парадні квітники великих міст, і найскромніші клумби мало не біля кожного будинку. А батьківщина чорнобривців чи тагетесу – Америка.

Діти.

Хай засяє сонце в небі,

Хай засвітить навкруги.

Хай зігріє ліс, поля, луги.

Хай цвітуть квіти навкруги.

І були б вони щасливі,

І пахучі, і красиві,

Якби в полі, в лісі, в лузі

Бачили б їх тільки друзі.

Ті, які б їх не топтали,

Без потреби не зривали.

А на клумбах, вдома,

Висівали б їх доволі.

Доглядали, поливали,

Квіти всім красу би дарували.

Ведуча.

У квітки жива душа,

Така, як твоя і моя.

Я жити хочу, й хочеш ти.

А квітка хоче рости й цвісти.

Ведучий.

Не топчімо, не зриваймо квіток,

Цих природи синів і дочок.

Бо поки буде матінка-природа.

У нас буде сила, і життя, і врода.

сі діти беруться за руки й під музику танцюють).

Ведуча.

А сьогодні по стежині

В загадковий світ рослинний.

Приготуйтесь мандрувати

І нові знання дістати.

(Діти під музику рухаються по стежині).

Ми йдемо, ми йдемо, весело крокуємо.

На галявину до квітів поспішаємо!

Ведучий. А ось і чарівна галявина. Тут на вас чекають різні завдання та конкурси. Для виконання першого завдання запрошуємо по 3 представники від кожного загону.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]