- •Міністерство освіти і науки України
- •Опис навчальної дисципліни
- •2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Структурно-функціональна организація геномів вірусів, прокаріотів та еукаріотів
- •Тема 2. Особливості використання біофізичних та біохімічних методів при проведенні генно-інженерних робіт
- •Тема 3. Ферменти, що використовуються в генній інженерії
- •Тема 4. Методи аналізу нуклеїнових кислот
- •Тема 5. Вектори та векторні системи
- •Тема 6. Клонування генів. Створення бібліотек та клонотек генів і геномів
- •Тема 7. Способи конструювання та введення рекомбінантних днк у клітину
- •Тема 8. Мутагенез in vitro та білкова інженерія
- •Тема 9. Генетична інженерія промислових мікроорганізмів
- •Тема 10.Генетична інженерія рослин
- •Тема 11. Генетична інженерія тварин
- •12. Генна терапія спадкових захворювань людини
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •5. Змістові модулі навчальної дисципліни
- •І семестр
- •Тема 1. Регуляція експресії генів прокаріотів, вірусів, еукаріотів – 2 год.
- •Тема 7. Способи конструювання рекомбінантних днк - 4 год.
- •Тема 1. Регуляція експресії генів прокаріотів, вірусів, еукаріотів – 6 год.
- •7. Методи контролю
- •8. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
- •1. Критерiї оцiнки рiвня знань на практичних заняттях.
- •2. Підсумкове оцінювання знань студента
- •Список рекомендованої літератури
- •Internet-ресурси
- •Тема 1. Регуляція експресії генів прокаріотів, вірусів, еукаріотів
- •Тема 2. Особливості використання біофізичних та біохімічних методів при проведенні генно-інженерних робіт
- •Форма опрацювання навчального матеріалу : написання і презентація реферату
- •Тема 3. Властивості нуклеаз та способи їх використання в генній інженерії
- •Форма опрацювання навчального матеріалу : складання комплексного генетичного кросворду
- •Тема 4. Методи виділення к-днк
- •Форма опрацювання навчального матеріалу : написання і презентація реферату
- •Тема 5. Принципи конструювання та використання векторів на основі ниткоподібних фагів
- •Форма опрацювання навчального матеріалу : підготовка і презентація міні-лекції
- •Тема 6. Способи клонування генів
- •Тема 7. Способи конструювання рекомбінантних днк
- •Тема 8. Процедури білкової інженерії Форма опрацювання навчального матеріалу : написання і презентація реферату
- •Тема 9. Основні способи створення генно-інженерних промислових штамів дріжджів та міцеліальних грибів Форма опрацювання навчального матеріалу : підготовка і презентація міні-лекції
- •Тема 9. Злиття протопластів як метод конструювання і вивчення штамів мікроорганізмів
- •Тема 10. Методи перенесення екзогенної днк у клітини рослин Форма опрацювання навчального матеріалу : підготовка і презентація міні-лекції
- •Тема 11. Використання трансгенних тварин у фундаментальних дослідженнях Форма опрацювання навчального матеріалу : підготовка і презентація міні-лекції
- •Тема 12. Перспективні шляхи використання методів генотерапії Форма опрацювання навчального матеріалу : презентація експертної оцінки
- •Міністерство освіти і науки України
- •1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
- •3. Рекомендована література
- •Internet-ресурси
- •Форма підсумкового контролю успішності навчання: тестування, письмова контрольна робота
- •Авторська навчальна програма з курсу “основи генної інженерії”
- •1. Предмет і задачі генетичної інженерії
- •2. Структурно-функціональна організація геномів вірусів, прокаріотів та еукаріотів. Особливості геному людини
- •3. Особливості використання біофізичних та біохімічних методів при проведенні генно-інженерних робіт
- •4.1. Властивості нуклеаз та способи їх використання в генній інженерії
- •5. Методи аналізу структури нуклеїнових кислот
- •5.1. Виділення та очищення препаратів днк та рнк
- •5.2. Синтез генів in vitro
- •5.3. Молекулярна гібридизація нуклеїнових кислот
- •5.4. Секвенування нуклеїнових кислот
- •6. Вектори та векторні системи
- •7. Клонування генів. Створення бібліотек та клонотек генів і геномів
- •8. Способи конструювання та введення рекомбінантних днк у клітину. Селекція рекомбінантних молекул днк та експресія генів
- •9. Мутагенез in vitro та білкова інженерія
- •10. Генетична інженерія промислових мікроорганізмів
- •11.Генетична інженерія рослин
- •Тема 12. Генетична інженерія тварин
- •13. Генна терапія спадкових захворювань людини
Міністерство освіти і науки України
Херсонський державний університет
Кафедра біології людини та імунології
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Завідувач кафедри
________________________________
“______”_______________20___ року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
1.5.5.Основи генної інженерії
спеціальність 7.04010201. Біологія*
спеціалізація Садово-паркове господарство. Імунологія та біохімія
факультет біології, географії і екології
2013 – 2014 навчальний рік
Робоча програма для студентів “Основи генної інженерії”
за спеціальністю 7.04010201. Біологія*.
Розробник: Лановенко Олена Геннадіївна, доцент
Робочу програму схвалено на засіданні кафедри біології людини та імунології
Протокол від “____”________________20__ року № ___
Завідувачкафедри біології людини та імунології
_______________________ (Гасюк О.М.)
(підпис) (прізвище та ініціали)
__________, 20__ рік
__________, 20__ рік
Опис навчальної дисципліни
Найменування показників |
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчальної дисципліни | ||
денна форма навчання |
заочна форма навчання | |||
Кількість кредитів – 3 |
Галузь знань 0401. Природничі науки |
Нормативна
| ||
| ||||
Спеціальність: 7.04010201. Біологія*
|
Рік підготовки | |||
Змістових модулів – 2 |
5-й |
5-й | ||
Семестр | ||||
Загальна кількість годин – 108 |
9-й |
9-й | ||
| ||||
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 62 самостійної роботи студента – 46 |
Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст
|
Лекції | ||
32 год. |
12 год. | |||
Практичні, семінарські | ||||
30 год. |
10 год. | |||
| ||||
Самостійна робота | ||||
46 год. |
86 год. | |||
Вид контролю: | ||||
диференційований залік |
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):
для денної форми навчання – 57:43
для заочної форми навчання – 20: 80
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета курсу: ознайомити студентів з основними напрямами, завданнями та інноваційними технологіями генної інженерії, що дозволяють створювати генетично модифіковані організми та використовувати їх для експериментальних досліджень і для потреб виробництва.
Завдання курсу формують знання про методи клонування фрагментів ДНК, особливості будови векторів на основі прокаріот та еукаріот, створення
бібліотек генів, рестрикційних карт, одержання лікарських препаратів,
одержання трансгенних рослин і тварин. У результаті вивчення дисципліни
спеціаліст повинен вміти на основі новітніх досягнень, використовуючи
методичні рекомендації, планувати та обирати оптимальні умови для
отримання рекомбінантних ДНК і трансформації генетичного матеріалу.
Вимоги до знань та вмінь, набутих в процесі вивчення дисципліни
Спеціаліст повинен знати:
- основні напрями та теоретичні досягнення в галузі біотехнології, молекулярної біології та генної інженерії;
- методи одержання генетично модифікованих організмів;
- методи клонування фрагментів ДНК;
- особливості будови векторів на основі прокаріот та еукаріот;
- створення бібліотек геномів, рестрикційних карт;
- способи одержання лікарських препаратів;
- способи одержання трансгенних рослин і тварин.
Спеціаліст повинен уміти:
- складати схеми конструювання організмів на основі об’єднання фрагментів ДНК in vitro, використовууючи знання основних біологічних процесів у живих клітинах;
- визначати конкретний ген, який контролює синтез того чи іншого білка, а також визначати ген, в якому відбулася мутація;
- на основі новітніх досягнень, використовуючи методичні рекомендації, планувати та обирати оптимальні умови для отримання рекомбінантних ДНК
та трансформації генетичного матеріалу.
- узагальнювати сучасні теоретичні знання в галузі єдиного комплексу природничого циклу дисциплін (біохімія, мікробіологія, генетика, екологія, біотехнологія);
- використовувати одержану теоретичну інформацію при викладанні шкільного курсу біології.