10.Економічне вченнядж. Мілля

Джон Стюарт Мілль (1806 – 1873)Англійський економіст. Основні твори – “Досвід з деяких невирішених питань політичної економії” (1844),“Основи політичної економії і деякі аспекти їх застосування до соціальної філософії” (1848)

Методологія Його методологічні засади подібні до засад Д. Рікардо. Він вважав, що загальним практичним принципом повинно залишатися laissezfaire і будь-який відступ від нього є злом.

^ Теорія вартості, ціни і грошейБагатство складається з благ, що мають обмінну вартість як характеристичну властивість. Грошовим відображенням такої вартості товару є його ціна.

Вартість грошей вимірюється кількістю товарів, що можна за них купити. “За незмінних інших умов вартість грошей змінюється обернено пропорційно кількості грошей”.

Ціни встановлюються конкуренцією. За вільної конкуренції ринкова ціна відповідає рівновазі попиту і пропозиції і, навпаки, монополіст здатний встановити яку завгодно високу ціну, аби вона не перевищувала тієї, яку споживач згоден заплатити, але зробити це він може, тільки обмеживши пропозицію.У довгий проміжок часу ціна товару не може бути меншою, ніж витрати на його виробництво. Тому стан сталої рівноваги між попитом та пропозицією “настає лише тоді, коли речі обмінюються одна на одну згідно з їхніми витратами на виробництво”.

^ Теорія капіталу та прибутку

1. Капіталом Мілль називає накопичений запас продуктів праці, що виникає в результаті заощаджень і існує шляхом його постійного відтворення. Виробнича діяльність обмежується розмірами капіталу.

2. Виникнення середньої норми прибутку стає пропорційним до капіталу, що використовується, а ціни – пропорційні витратам.

3. Прибуток виникає не внаслідок обміну, а внаслідок виробничої сили праці.

^ Теорія грошей, кредиту і торгових криз

1. Збільшення кількості грошей не веде до росту цін, якщо гроші осідають у вигляді заощаджень або коли збільшення їх кількості відповідає збільшенню обсягу угод (або сукупного доходу).

2. Попит на позики складається з попиту на інвестиції, попиту держави та попиту землевласників для непродуктивного споживання. Пропозиція позик складається із заощаджень, банківських білетів і банківських депозитів.

3. Інфляція збільшує норму відсотка, коли вона спричинена державними видатками і фінансується шляхом випуску паперових грошей, що не конвертуються в золото.

4. “Кредит не збільшує виробничі ресурси країни, але завдяки йому вони більш повно використовуються у виробничій діяльності”. Під час пожвавлення кредит розширюється, а відсоток зменшується; в період спаду відсоткова ставка зростає.

^ Економічний прогрес та соціальні перспективи

1. Економічний прогрес пов’язаний з НТП, зростанням безпеки особи і власності. Зростає виробництво і нагромадження, податки стають більш ліберальними, покращуються ділові здібності більшості людей, удосконалюється і розвивається кооперація. Все це призводить до зростання ефективності.

2. Мілль підтримує принцип “кожному згідно з працею” і підозріло ставиться до соціалістичних ідей. “Ідеалом було б забезпечення для всіх людей повної незалежності і свободи діяльності без будь-яких обмежень, окрім заборони на заподіяння шкоди іншим людям”.