9. Мовні особливості одс

ОДС – функцій ний різновид мовлення, який слугує для спілкування в державно – політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно – господарською діяльністю.  У результаті багатовікового розвитку в ОДС сформува¬лися такі мовні засоби та способи викладу змісту, які дозволяють найефективніше фіксувати управлінську інфор¬мацію й відповідати всім вимогам, що до неї висуваються, а саме:  1) широке використовування суспільно-політичної та адмі¬ністративно-канцелярської термінології (функціонуван¬ня закладу, узяти участь, регламентація дій,ужити заходів, реалізація проекту, згідно з інструкцією);  2) слова вживаються в прямому значенні, наявна фразеологія повинна мати специфічний характер (порушити питання, висунути пропозицію, поставити до відома, підбивати підсумки, накласти резолюцію, звернутися з клопотанням);  3) обов'язкова відсутність будь-якої авторської мовної інди¬відуальності та емоційно-експресивної лексики;  4) синонімія повинна бути зведена до мінімуму й не викли¬кати двозначності сприймання;  5) наявність безособових і наказових форм дієслів у формі теперішнього часу із зазначенням позачерговості, постій¬ності дії;  6) чітко регламентоване розміщення та будова тексту; обсяг основних частин, наявність обов'язкових стандартних стійких висловів, певних кліше (що дозволяє користува¬тися готовими бланками);  7) основний масив складає між стильова, загальновживана лексика з високою частотністю (повторюваністю);  8)однотипні поняття позначають однотипними словами, не замінюють синонімічними, щоб не «розмивався» зміст, не виникло різночитання; такі повтори слів в інших ситуаціях мовлення розцінюються як мовленнєва помилка (Акти перевірки підписують особи, які проводили перевірку, а також представники суб’єкта підприємницької діяльності.);  ОДС має такі функціональні підстилі:  Законодавчий— використовується в законотворчій сфері, регламентує та обслуговує офіційно-ділові стосунки між при¬ватними особами, між державою і приватними та службовими особами. Реалізується в Конституції, законах, указах, статутах, постановах та ін.  Дипломатичний— використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культу¬ри. Регламентує офіційно-ділові стосунки міжнародних організацій, структур, окремих громадян. Реалізується в конвенціях (міжна¬родних угодах), комюніке (повідомленнях), нотах (зверненнях), протоколах, меморандумах, договорах, заявах, ультиматумах і т. ін.  Юридичний— використовується у юриспруденції (судо¬чинство, дізнання, розслідування, арбітраж). Цей підстиль обслу¬говує й регламентує правові та конфліктні відносини:  — між державою та підприємствами й організаціями всіх форм власності;  — між підприємствами, організаціями та установами;  — між державою та приватними особами;  — між підприємствами, організаціями й установами всіх форм власності та приватними особами;  — між приватними особами.  Реалізується в актах, позовних заявах, протоколах, постано¬вах, запитах, повідомленнях та ін.  Адміністративно-канцелярський — використовуєть¬ся у професійно-виробничій сфері, правових відносинах і діло¬водстві. Він обслуговує та регламентує:  — службові (офіційні) відносини між підприємствами од¬ного й різного підпорядкування;  — службові відносини між структурними підрозділами одного підпорядкування;  — службові відносини між приватною особою та організа¬цією, установою, закладом і навпаки;  — приватні (неофіційні) відносини між окремими грома¬дянами.  ОДС характеризується наявністю кліше, особливо на початку та в кінці документів.  Кліше – мовний засіб, стандартний зворот, регулярно повторюваний у певних умовах і контекстах: посадова особа, мирне співіснування, екстимальна ситуація, з метою запобігання, на підставі наказу, користуватися попитом, шановні панове.  Швидка дівтворюваність кліше, їх автоматизм, мовна економічність полегшують комунікативний процес.  Мовні штампи – це стерті, колись образні вислови, зайві слова,

неточні вислови, безконечні, стилістично не вмотивовані словесні повтори, які створюють негативний і стилістико – смисловий ефект: дати путівку в життя, люди в білих халатах, битва за врожай, являти значний інтерес, необхідно відзначити, більша половина.  На відміну від штампа, кліше є конструктивними одиницями мовлення, що відображають у свідомості часто повторювані явища дійсності, зберігають свою семантику й виразність, служать характерними ознаками певного стилю чи певної ситуації (форми привітання, прощання, пробачення, зачини чи кінцівки казок). Механічне перетворення мовних кліше в неприродні для них стилі (художній, публіцистичний) перетворює їх у штампи.