- •Практичні заняття
- •З курсу «Сучасна українська літературна мова»
- •Для студентів ііі курсу
- •Спеціальності «Філологія: російська, українська мова і література»
- •Граматика української мови як учення про її морфологічну та синтаксичну будову. Основні граматичні поняття. Морфологія. Частини мови та принципи їх виділення в українській мові
- •Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Перехід іменників з одного лексико-граматичного розряду до іншого
- •Граматичні категорії іменника
- •Маскулізми
- •Фемінативи
- •Словозміна іменників. Розмежування варіантів відмінкових форм
- •I. За якою ознакою іменники в українській мові поділяються на відміни?
- •II. У якому рядку не всі іменники належать до м'якої групи і відміни?
- •Iіі. Які іменники української мови стоять поза відмінами?
- •IV. У якому рядку не всі іменники належать до твердої групи II відміни?
- •Розбір іменника як частини мови /за схемою/
- •IV. У якому рядку всі іменники утворені суфіксальним способом?
- •I. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки якісні прикметники?
- •II. У якому рядку не всі прикметники належать до одного розряду?
- •Iіi. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки відносні прикметники?
- •V. У якому рядку при утворенні вищого ступеня порівняння у всіх прикметників відбуваються звукові зміни приголосних основи г, ж, з у сполученні з суфіксом -ш-?
- •VI. У якому рядку до складу словосполучень входять якісні прикметники в короткій формі?
- •VII. У якому рядку всі прикметники творять вищий, найвищий ступені порівняння від інших основ?
- •Відмінювання прикметників. Розбір прикметника як частини мови (за схемою)
- •I. Знайдіть рядок, у якому всі прикметники належать до твердої групи.
- •Vіі. У якому рядку правильно зроблено морфологічний розбір виділеного прикметника? Стоїть на землі Мати, вища і святіша від усіх богинь (я. Гоян).
- •Числівник як частина мови. Граматичні категорії та функційні розряди числівників
- •I. У якому рядку всі числівники — кількісні?
- •II. У якому рядку всі числівники - порядкові?
- •IV. У якому реченні виділене слово — кількісний збірний числівник?
- •Займенник як частина мови. Лексико-граматичні розряди займенників та їх граматичні категорії
- •I. У рядку якому всі наведені слова є займенниками?
- •Модульна контрольна робота: диктант і граматичне завдання, пов’язане з вивченим матеріалом
- •Дієслово як частина мови. Неозначена форма дієслова. Типи дієслівних основ. Класи дієслів. Поділ дієслів на дієвідміни
- •Категорія виду дієслів. Утворення форм доконаного і недоконаного виду. Категорія перехідності-неперехідності дієслів. Категорія стану
- •Категорія часу та роду дієслова
- •Категорія способу дієслова. Словотвір дієслів
- •Дієприкметник як форма дієслова. Граматичні категорії дієприкметника. Творення дієприкметників, їх відмінювання та написання
- •Прислівник як частина мови. Розряди за значенням. Морфологічний склад та написання
- •1. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі значенням міри та ступеня дії, ознаки?
- •Сполучник як службова частина мови. Розряди сполучників та їх морфологічний склад
- •Частка як службова частина мови
- •Частки не і ні з різними частинами мови
- •Вигуки та звуконаслідувальні слова. Групи вигуків за значенням
Категорія часу та роду дієслова
Контрольні питання
1. Доведіть, що в дієслівній категорії особи виявляється значення категорії персональності / імперсональності.
2. Охарактеризуйте значення особових форм. Поясніть випадки вживання дієслів у власне-, неозначено‑, узагальнено-особовому значенні.
3. Які дієслова мають неповну особову парадигму?
4. З’ясуйте семантичні й граматичні особливості безособових дієслів.
5. Яким дієслівним формам властива категорія роду? Укажіть засоби її вираження.
7. Які особові форми мають дієслова архаїчної групи?
8. Як пов’язана категорія виду з категорією часу?
Практичні завдання
Випишіть дієслова, визначте граматичні категорії виду, стану, перехідності; за можливості – часу, особи, роду, числа; з’ясуйте синтаксичну роль у реченнях.
1. Що б Ви не казали, почують лише те, що захочуть. 2. Зібрав гарний врожай – згадай тих, хто сіяв. 3. Бережіть здоров’я: не працюйте в колективі, який Вас не любить. 4. Найбільша помилка – розраховувати на тих, кому зробив добро. 5. З усіх прав просіть право на помилку. 6. Шукайте в людях чесноти раніше, чим недоліки. (Борис Жебровський «Ненав’язливі поради молодим керівникам».)
З’ясуйте відмінність між формами та значеннями минулого й давноминулого часів.
1. Спершу був криком напустився на них, але вгамували його одразу (Андрій Головко.) 2. Він щось почав був говорити, та судді річ йому спочатку перебили. (Євген Гребінка.) 3. Трохи була не втопилась, та жаль було кинуть близняточок. (Тарас Шевченко.) 4. — А може, ти... — солодко позіхнувши й простягаючи до дружини руки, почав був Валентин.— Може, ти... (Микола Хвильовий.) 5. …згадував вiн опiсля, коли в них пiшов був процес витворення тої спiльної мiфологiї, без якої жоднiй парi не остоятися, — з легендою про Золотий Вiк фази закоханостi, з власними дрiбними обрядами й ритуалами, — пiшов, та зразу ж i урвався… (Оксана Забужко.)
Виконайте вправи 322 (ІІ, ІІІ), 324 за збірником вправ (М.Плющ, О.Леута, Н.Гальона, 2003, С. 124-125).
З’ясуйте, від яких із поданих дієслів не можна утворити форми І та ІІ особи однини теперішнього й майбутнього часу. Поясніть причину цього мовного явища. Від п’яти дієслів (на вибір) утворіть усі можливі родові форми.
Перемогти, перемагати, білити, біліти, іржати, іржавіти, брати, сідати, тривати, здійснитися, вагатися, телитися, сповнитися, тьохкати, вимагати, сипатися, вечоріти, світати, розвиднюватися.
Проаналізуйте речення, з’ясовуючи вживання одних часових форм дієслів у значенні інших.
1. Пішов я з рушницею в ліс, може, думаю, де зайця підніму. Вийшов на личакову поляну — зирк! — а передо мною, ну, не далі як до комори, стоять дві [кози] й дивляться на мене... Не витримав: приложився — б-бах! Одна на місці! А друга втекла! Я біжу до неї і світу під собою не бачу! Прибіг, здіймаю череска, путаю ноги! А руки тремтять, а ноги тремтять! (Остап Вишня.) 2. Ні діда, ні білильниці, лише моторчик “Кама” біля колодязя гуркоче, вода з шланга булькає — сама собі поливає полуниці. Де ж та, що вчора поливала? Кінець садиби в Ягора ще збереглась левада, там сіна копичка, очерету кущ і жита смужка, про яке він каже “житечко”. Нікого, одначе, й там, ніде не майне дівоча постать. (Олесь Гончар.) 3. Дощі випадали щоденно. Вискочить сонце на мить на блакитну поляну, щоб обсушитись, гляне на себе в калюжу — і знов лізуть на нього важкі розтріпані хмари. (Михайло Коцюбинський.)
Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІІІ модуль
Практичне заняття № 4