Практична робота 1 екологічні фактори та дія їх на рослини.

1. Дайте визначення поняття «середовище існування організму».

2. Екологічні фактори. Принцип класифікації.

3. Абіотичні екологічні фактори.

4. Біотичні екологічні фактори.

5. Поясніть значення кардинальних точок дії екологічного фактора.

6. Поясніть концепцію обмежувального фактора.

7. Охарактеризувати екологічні групи рослин за відношенням до світла.

8. Охарактеризувати екологічні групи рослин за відношенням до води.

9. Охарактеризувати екологічні групи рослин за відношенням до температури. Явище термоперіодизму.

10. Поясніть явище фотоперіодизму.

11. Охарактеризувати біотичні складові грунту.

12. Транспірація та її типи.

13. Що таке алелопатія. Приклади.

Дослід 1.

РОСЛИНИ РІЗНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ГРУП ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ВОДНОГО РЕЖИМУ.

Об’єкт: рослини різних екологічних груп по відношенню до водного режиму.

Матеріали та обладнання: визначники рослин, зошити, лупи.

Хід роботи.

1. Встановіть флористичний склад на досліджуваній ділянці (парку, скверу та ін.).

2. Всі рослини досліджуваних фітоценозів розподіліть на основні екологічні типи за вимогливістю до води: гідрофіти, гігрофіти, мезофіти та ксерофіти.

3. Встановіть до якої екологічної групи відносяться види-домінанти та кількість видів кожної екологічної групи у досліджуваних фітоценозах.

4. Виберіть типові рослини основних екологічних груп по відношенню до води і порівняйте їх за такими показниками:

• розмір поверхні рослини, насамперед листків;

• наявність і характер покриття на поверхні стебла та листків (слиз, восковий наліт, волоски);

• ступінь розвитку механічних тканин (слабкий, помірний, значний);

• ступінь розвитку та характер розташування кореневої системи.

5. Зробіть висновок про відповідність флористичного складу фітоценозів щодо водного режиму умовам зволоження, відзначивши, які особливості морфологічної будови дозволяють рослинам зростати саме в цих умовах.

Висновок.

Практична робота 2

Адаптація рослин до несприятливих умов навколишнього середовища.

1. Адаптація рослинних організмів та її типи.

2. Стійкість та фітострес рослин.

3. Поясніть імовірні механізми адаптації рослин на рівні клітини, цілого організму.

4. Який характер адаптивних перебудов у синтезі та розпаді біополімерів у стресових умовах?

5. Посухо- та жаростійкість.

6. Холодо- та морозостійкість.

7. Чим зумовлена стійкість рослин до забруднення важкими металами?

8. Солестійкість. Яка реакція рослин різних екологічних груп на засолення?

9. Радіаційний стрес у рослин.

10. Поясніть поняття радіочутливість і радіостійкість.

11. Яка послідовність етапів променевого ураження?

12. Назвіть рослини з радіопротекторними властивостями.

13. Стійкість рослин до збудників хвороб.

Дослід 1.

Визначення жаростійкості рослинного організму (за ф.Ф. Мацковим).

Об'єкт: листки різних видів рослин по 5 шт.

Матеріали та обладнання: чашки Петрі, водяна баня, 0,2 н соляна кислота.

Хід роботи:

Занурити приготовлені листки різних видів рослин по 5 шт. у водяну баню з t=40 ⁰С на 15-30 хв. Дістати по 1 листку кожного виду і помістити у чашку Петрі з водою t=15 ⁰С.

Підняти у водяній бані температуру на 10 ⁰С. Після 10-15 хв витягнути знову по 1 листку та занурити у холодну воду у чашку Петрі.

Довести поступово температуру до 60 ⁰С, взяти зразки листків (по 1 шт.) Підвищити температуру у водяній бані ще на 10 ⁰С і знову взяти зразки. Повторити це ще один раз (остання температура 80 ⁰С).

Злити воду з чашок Петрі та налити 0,2 н соляну кислоту. Через 20 хвилин дослідити ступінь пошкодження, порахувавши кількість бурих плям, що з’явились на листках.

Результати оформити до таблиці, використовуючи такі позначення:

«-» - відсутність побуріння;

«+» - слабке побуріння;

«++» - понад 50% листкової поверхні побуріло;

«+++» - суцільне побуріння.

Вид рослин	Ступінь побуріння (пошкодження) при температурі, 0С
	40	50	60	70	80

Висновок.