Практична робота 3-4 Фототрофна функція рослинних організмів і запасання енергії.

1. Яка роль фототрофного живлення рослин у біосфері?

2. Що таке фототрофи, хемоавтотррофи та гатеротрофи?

3. Охарактеризуйте фотосинтез, як унікальну в фізико-хімічному та біологічному відношеннях функцію рослинного організму.

4. Чому фотосинтетичне виділення кисню рослинами зумовило глобальні екологічні зміни на Землі?

5. Як відбувається запасання світлової енергії та асиміляція вуглекислого газу рослинами?

6. Охарактеризуйте фотодихання у рослин.

7. Структурна організація хлоропластів.

8. Фотосистема І.

9. Фотосистема ІІ.

10. Фотофізичний етап процесу фотосинтезу.

11. Цикл Кальвіна.

12. Цикл Хетча-Слека.

13. Порівняння процесу фотосинтезу рослин, що йде по шляху С₃ та по

шляху С₄.

14. У чому полягають особливості шляхів фотосинтетичної асиміляції СО₂ у різних екологічних груп рослин?

15. Поясніть залежність інтенсивності фотосинтезу від освітленості та спектрального складу світла.

16. Як впливає концентрація кисню та вуглекислого газу на фотосинтез?

17. З яких стадій складається процес фотосинтезу “охарактеризувати”.

18. Міжклітинне паренхимне транспортування.

19. Бактеріальний фотосинтез.

20. Акцепторно-донорні відношення при перебігу органічних речовин по

рослині.

Дослід 1.

Вплив зовнішніх умов на інтенсивність процесу фотосинтезу.

Об’єкт: пагін з листками елодеї канадської.

Матеріали та обладнання: ножиці, кольорові екрани, чорний папір, електролампа.

Хід роботи:

В процесі фотосинтезу виділяється кисень. Швидкість виділення пухирців кисню із міжклітинників залежить від інтенсивності фотосинтезу.

У пробірку з водою насипають трохи питної соди. Гілочку елодеї підрізають і занурюють у пробірку зрізом догори. Коли почнуть виділятися пухирці кисню, пробірку ставлять у водяний екран білого (вода), червоного (розчин K₂Cr₂O₇), синього (розчин CuSO₄) кольорів на різній відстані від джерела світла. Підраховуючи кількість виділених пухирців кисню при різних умовах

Результати записати в таблицю:

Відстань від джерела світла	Колір	Кількість пухирців кисню за 1 хв
50	білий
20
10
50	синій
20
10
50	червоний
20
10

Висновок.

Дослід 2.

Необхідність світла для утворення крохмалю.

Об'єкт: зелені листки пеларгонії.

Матеріали та обладнання: ступки, електролампа (при відсутності сонячного освітлення), смужки чорного паперу, пластилін, пінцет, спиртівка, водяна баня, чашки Петрі, розчин йоду в калій йодиді, ножиці, етиловий спирт.

Хід роботи:

Листок зрізують з черешком, розміщують на дно сухої чашки Петрі та прикріпляють черешок до дна смужкою пластиліну. На обидва боки листка накладають смужку чорно паперу – одну напроти одної, закріплюють їх на листку канцелярськими скребками. На смужці паперу можна вирізати якусь фігурку. В чашку Петрі наливають воду шаром до 1 см, під водою оновлюють зріз. Посудину з листками виставляють на сонячне світло або під лампу на відстані 15-20 см.

Через добу при демонстрації досліду проводять обробку листкових пластинок. Їх кип’ятять на водяній бані, спочатку у воді 7-10 хв, а потім у спирті. Листки після знебарвлення виймають зі спирту, розправляють, заливають водою і додають розчин йоду в калій йодиді та визначають в яких частинах дослідного та контрольного листків наявний крохмаль.

Дослід замалювати.

Висновок.