Сполучник як службова частина мови. Розряди сполучників та їх морфологічний склад

Контрольні питання

1. Чому сполучник належить до службових частин мови?

2. На які групи за значенням поділяються сполучники?

3. Чим відрізняються сполучники сурядності і підрядності?

4. На які групи поділяються сполучники за будовою?

5. Які слова називаються сполучними?

6. Чи переходять повнозначні слова у сполучники? Як саме?

Практичні завдання

1. Допишіть у поданих прислів'ях потрібні за змістом сполучники, назвіть їх розряд.

1. М'яко стеле, ... твердо спати. 2. В очі любить, ...за очі гудить. 3. Сніг і завірюха, ... вже зима коло вуха. 4. ... хліб та одежа, їв би козак лежа. 5. Захистив, ... вовк овець. 6. Така правда, ... на вербі груші. 7. Світи, зоре, на все поле, ... місяць зійде. 8. ... влітку часті зірниці — буде гарний урожай.

2. Знайдіть «зайве» слово, враховуючи групи сполучників за значенням:

а) тому що, тим що, бо, у зв'язку з тим що, дарма що;

б) щоб, для того щоб, з тим щоб, щоби, тим що;

в) тільки-но, щойно, скоро, ледве, наче, з того часу як;

г) мов, немов, коли б, мовби, нібито, як.

3. Запишіть речення з поданими сполучниками, знявши риски. Поясніть написання сполучників.

А/би, що/б, ні/би, ні/би/то, немов/би/то, як/що, за/те, незважаючи/на/те/що, як/би.

4. Поясніть правопис сполучників (усно).

Як (би) не крутила хуртовина, блисне промінь — крига розтане (3. Гончарук). 2. Як (би) я була зіркою в небі, я б не знала ні туги, ні жалю (Леся Українка). 3. Що (б) прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (М. Коцюбинський). 4. Вітри проспівають над хвилями нив про (те), як в негоду він край боронив (П. Усенко). 5. Як (би) оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила арфу золоту (Леся Українка). 6. Де б він не був, що (б) з ним не трапилося, звик ніколи не схиляти голову (Петро Панч). 7. Блискавки тримав поет в руці — то (ж) блискавки він кидав із трибуни (П. Тичина). 8. Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, що (б) вільно по світі літати, що (б) вітер розносив луну (Леся Українка). 9. У мене одна думка: як (би) нам нашу красну мову так високо підняти, як підняв її Шевченко у пісні (Панас Мирний).

5. Перепишіть, розкриваючи дужки. З'ясуйте, у яких випадках слова є сполучниками, а в яких — іншими частинами мови.

1. А Михайлик (тим) часом добіг додому (Б. Грінченко). 2. (Тим) (часом) як гості розмовляли й пили чай, молодий Радюк приїхав у двір (І. Нечуй-Левицъкий). 3. Хто зробив шкоду, (про) те ніхто не дізнався: (за) те знала одна Василина (І. Нечуй-Левицький). 4. (Про) те діда не видно (В. Нестайко). 5. (За) те ж як у свято або в неділю, як вирвешся на вулицю, усе село розлягається піснями (Панас Мирний). 6. Але іноді ми Стьопці прощали (за) те, що, на наш погляд, він дуже багато знав (В.Нестайко). 7. Як на ноги сп'явся, то (й) за працю взявся. 8. Не кожен, хто дбає, то (й) має (Народна творчість).

6. Виконайте морфологічний розбір 5 сполучників із усієї роботи (на вибір).

Схема морфологічного розбору сполучника

1. Аналізоване слово.

2. Група за морфологічним складом (прості, складні, складені).

3. Група за характером синтаксичних зв'язків (сурядний – який саме, підрядний – який саме).

4. Група за вживанням (одиничні, парні, повторювані).

5. Які члени речення чи які речення сполучає.

6. Правопис слова.

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІV модуль

Практичне заняття № 4