![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. «Мовознавство загальне в часткове, теоретичне і прикладне»
- •2. Зв'язок мовознавства з гуманітарними науками
- •3. Зв'язок мовознавства з природничими науками
- •4. Методи і прийоми дослідження мовного матеріалу
- •5. «Синхронія і діахронія»
- •6. «Мова і мовлення»
- •7. Закономірності розвитку мов (дивергенція і конвергенція)
- •8 «Мова і мислення»
- •9 «Порівняльно-історичне мовознавство»
- •10. Словянські мови
- •11. Індоєвропейська родина мов (слов’янська, германська, романська групи)
- •12. Теорії походження мов. Моногенез та полігенез.
- •13. Генеалогічна класифікація мов
- •14. Типологічна класифікація мов.Мови флективні,аглютинативні,кореневі,інкорпоруючі
- •15. Типологічне і зіставне мовознавство
- •16. Критерії типологізації мов.
- •17. Флективні мови. Мови аналітичного і синтетичного ладу.
- •19. Мовна політика
- •20. Мова як особлива знакова система.
- •21.Синтетичні та аналітичні засоби вираження мовних значень
- •22. Система і структура мови
- •23. Звукова будова мови
- •24. Аспекти вивчення звукової будови мови
- •25. Артикуляційний аспект дослідження звукової будови мови.
- •26. Акустичний(фізичний аспект) у вивченні звуків
- •27. Лінгвістичний(функціональний) аспект у вивченні звуків
- •28. Фонема та її функції
- •29. Фонема і її алофони
- •30. Виділення фонеми представниками Московської та Ленінградської (Петербурзької) шкіл.
- •31. Супрасегментні звукові явища. Компоненти інтонації
- •32 «Наголос. Типологія наголосу»
- •33.Зміни звуків у потоці мовлення
- •34. Типи морфем (кореневі, дериваційні, флективні)
- •35. Поняття морфеми. Морфема та її аломорфи
- •36. Непохідні та похідні слова. Форматив(формант)
- •37. Граматичне значення, граматична форма, граматичний спосіб
- •38. Граматичне значення. Граматична категорія. Лексична і граматична семантика у мові
- •39. Граматичний спосіб. Внутрішня флексія, зміна наголосу, редуплікація, суплетивізм, афіксація, циркумфіксація.
- •40. Синтагматичний і парадигматичний аспекти вивчення мовних явищ
- •41. Слово як одиниця мови. Відмінність слова від морфеми і речення. Основні функції слова.
- •42. Лексема та її алолекси
- •43 « Типи лексичних значень. Денотативне, сигніфікативне, конотативне»
- •44.Лексичне і граматичне значення слова
- •47. Предикативність і модальність як основні ознаки речення.
- •48. Речення і словосполучення.
- •49. Граматичне та актуальне членування речення. «Дане» і «нове».Тема і рема.
- •50. Синтаксичні зв’язки та їх найважливіші типи
- •51. Частини мови. Принципи їх виділення
- •52. Фразеологічна підсистема мовної системи
- •53. Морфонологічна підсистема мовної системи
- •54. Письмо у його відношенні до усної форми мови. Основні етапи розвитку мови. Типи письма в сучаному світі.
- •55. Алфавіт. Графіка. Орфографія.
- •56. Принципи орфографії
- •57. Виникнення основних алфавітів.
- •58. Шляхи збагачення лексики
- •59. Типи запозичень. Транскрипція та транслітерація
- •60. Чинники мовного розвитку
- •61 «Мовні контакти. Типи запозичень»
38. Граматичне значення. Граматична категорія. Лексична і граматична семантика у мові
Граматичне значення — це таке абстраговане поняття, яке оформляє лексичне значеннясловай виражає різні його відношення за допомогоюграматичної форми. Граматичні значення внаслідок зіставлення, протиставлення, взаємовідношення, якщо вони однорідні, становлять єдність своїх складників та утворюютьграматичну категорію.
Кожне словов мові характеризується одним чи кількома граматичними значеннями. Граматичне значення є обов'язковою ознакоюслова.
Граматичні значення словає додатковими (супровідними) щодолексичного значенняі слугують для позначення як певних різних зовнішніх зв'язків предмета чи явища, так і найзагальніших властивостей буття.
Кожна окрема система однорідних граматичних значень — це граматична категорія. Граматична категорія щодо граматичних значень є загальне, а граматичні значення щодо граматичної категорії — часткове. Граматична категорія ґрунтується на двох і більше граматичних значеннях. Наприклад, категорія роду в українській мові об'єднує чоловічий, жіночий і середній рід, категорія числа — однину й множину, категорія виду — доконаний і недоконаний вид тощо.
Усі змінні граматичні категорії даного слова формують його парадигму — сукупність усіх словоформ. Наприклад, парадигма іменника в українській мові налічує 14 словоформ (по 7 відмінків в однині й множині), парадигма прикметника — 24 словоформи (по 6 відмінків у трьох родах і 6 — у множині).
В українській мові є такі основні граматичні категорії: в іменниках, прикметниках, деяких займенниках, деяких формах дієслова — категорії роду, числа й відмінка; у частини прикметників і прислівників — категорія ступенів порівняння; тільки в дієсловах — категорії виду, перехідності, способу, часу, особи.
39. Граматичний спосіб. Внутрішня флексія, зміна наголосу, редуплікація, суплетивізм, афіксація, циркумфіксація.
Кожне граматичне значення обов’язково має в мові матеріальне вираження, певне граматичне втілення, тобто оформлене певним граматичним способом. Граматичний спосіб-формальний засіб вираження граматичного значення. Якщо граматичні категорія і значення є одиницями плану змісту мови, то граматичний спосіб є одиницею плану вираження мови. Є синтетичні й аналітичні способи вираження граматичних значень. Якщо лексичне й граматичне значення виражається в одному слові, то такий спосіб називається синтетичним (наприклад: знатиму, серйозніший).До синтетичних способів належить вираження граматичних значень за допомогою:
Афіксів (закінчень, суфіксів, префіксів).Оскільки в мовах світу використовуються різноманітні афіксальні засоби, то в афіксальному способі виділяють такі його різновиди: суфіксація (індоєвроп. і семіт. мови), префіксація (індоєвроп.), конфіскація (комбінація префікса і суфікса, які діють сукупно; дехто відносить сюди циркумфіксацію - перерваний афікс, який охоплює з двох боків корінь: gemacht - зроблений), ін фіксація (морфеми, вставлені всередині кореня), трансфіксація (афікси, котрі, розриваючи корінь, що складається з одних приголосних, служать прошарком голосних серед приголосних, хар-на для семітських мов),нуль-афіксація(відсутність афікса в одній з форм, за наявності в іншій: стіна - стін);
Чергування(внутрішня флексія) - засіб вираження граматичних значень, характерний для індоєвропейських мов(зібрати-збирати).Часто виступає в поєднанні з афіксацією.
Зміни наголосу (руки — родовий відмінок однини, руки — називний відмінок множини).Таку функцію він може виконувати лише тоді, коли він рухомий і нефіксований. Тоді зміна місця наголосу в парадигмі слова є способом розрізнення форм цього слова.
Редуплікація-повне або часткове повторення кореня, основи або цілого слова без зміни звукового складу або з частковою його зміною. Вик-ся для вираження мн. імен у кит., яп, кор. та ін. мовах. В укр. та рос. для передачі видових відтінків дієслова(тривалість дії), підсилення ознаки.
Суплетивізму (утворення граматичних форм того самого слова від різних коренів: брати-взяти). Характерний для особових займенників, ступенів порівняння в індоєвроп. мовах (я — мене, ми — нас, добрий — кращий).
Якщо граматичне значення виражається окремо від лексичного, то такий спосіб називається аналітичним (наприклад: буду знати, більш серйозний). До аналітичних способів належить вираження граматичний значень за допомогою прийменників (різні відмінки: стіл — на стіл, синові — при синові), допоміжного дієслова бути (буду писати), часток (сказав — сказав би, акуратний — більш акуратний), сполучників, порядку слів (Свідомість визначає буття і Буття визначає свідомість: Гарний день і День гарний).