36. Непохідні та похідні слова. Форматив(формант)

Непохідним називається слово, яке не утворене від іншого слова, а відтворюється у нашій свідомості цілісно, наприклад: ліс, сон, читати, синій. Похідним називається слово, що утворене від іншого слова або на базі інших слів за існуючими у мові зразками (схемами), наприклад: лісовий ← ліс, сонний ← сон, читач ← читати, синіти ← синій, життєдайний ← дає життя. Усі слова нашої мови можна поділити на слова з непохідними основами (від яких утворюються інші слова) та слова з похідними основами. Під основою прийнято розуміти частину слова без закінчення (колір...). Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, похідні - ще й хоча б один словотворчий афікс (префікс, суфікс, постфікс). До слів з непохідними основами належать, наприклад, ліс, сад, море, поле, літо, синій, чорний, п'ю; до слів з похідними основами - перелісок, садівник, заморський, польовий, літній, посиніти, зчорнітися, допити. Формати́в — частина слова, яка виділяється в ньому як залишок при членуванні на морфеми(частини, які мають значення) і не наділені власним значенням. Функції формативів: для з’єднання морфем в слові (наприклад, з’єднувальний голосний в складних словах рос. мови вод-о-воз); для створення основ з правильною морфонологічною структурою (русск. шоссе-й-ный, чили-й-ский, де до запозичених основ, які закінчуються на головний переднього ряду, приєднується формант -й); для отримання допустимої в данній мові фонологічної структуры слова (так, в австралийском языке питьянтьятьра до основ, які закінчуються на приголосний добавляється формант -ра, оскільки в даній мові неможливі слова з вихідним на приголосний). Другие значения термина Термин «форматив» иногда употребляется в значении 'аффикс' или 'последовательность нескольких аффиксов'[1]. Также под формативом может пониматься грамматический аффикс (в частности, флексия) или выступающее в исключительно грамматической функции служебное слово форманта — Область резонирования при произношении звуков речи, определяющая его характерный тон и тембр. Характерный тон гласных звуков, определяющий их тембр, возникающий в резонаторе и изменяющийся благодаря изменению формы, объема и состояния стенок.

37. Граматичне значення, граматична форма, граматичний спосіб

Граматичне значення — це таке абстраговане поняття, яке оформляє лексичне значеннясловай виражає різні його відношення за допомогоюграматичної форми. Граматичні значення внаслідок зіставлення, протиставлення, взаємовідношення, якщо вони однорідні, становлять єдність своїх складників та утворюютьграматичну категорію.

Кожне словов мові характеризується одним чи кількома граматичними значеннями. Граматичне значення є обов'язковою ознакоюслова.

Граматичні значення словає додатковими (супровідними) щодолексичного значенняі слугують для позначення як певних різних зовнішніх зв'язків предмета чи явища, так і найзагальніших властивостей буття.

За роллю в мові граматичні значення слова поділяються на класифікаційні, синтаксичні і номінативні.

Класифікаційні граматичні значення виступають у різних словах і є постійними, незмінними. Вони, як правило, зумовлені лексичним значеннямслова. Такими в українській мові є належність дочастини мови(синь, синій, синіти), виддієслів(йти, прийти),рідіменників(рік, ріка).

Синтаксичні граматичні значення використовуються лише для зв'язку слів у реченні. Вони виступають у тому самомусловіі є змінними. Ніякого реального змісту ці значення самі по собі не виражають. Такими єрід,числоівідмінокприкметників,рідічислодієслів, певною міроювідмінкиіменників.

Номінативні граматичні значення виступають теж у тому самому слові, але виражають ті чи інші найзагальніші властивості буття і тим доповнюють, уточнюютьлексичне значенняслова. Таку роль виконує, зокрема,числоіменника: різне реальне значення передають однина і множина того самогослова:день (це тільки один день) і дні (це більше ніж один день). Ступені порівняння прикметниківвказують на різну інтенсивність вияву ознаки:холодний, холодніший, найхолодніший.

Граматична форма слова — це засіб вираження граматичного значення, показникграматичних значень. Найчастіше виражає однеграматичне значенняабо й кілька якасьморфема, наприклад:закінчення-и в іменникавукраїнській мові(може бути родовийвідмінокоднини (доро́ги) і називний відмінокмножини (батьки́, дороги́)), -s в дієсліву англійській (третя особа однини теперішній час (reads, writes)).

Граматичне значенняі граматична форма нероздільні: не може бути граматичного значення, яке б не виражалося граматичною формою, і навпаки, немає таких граматичних форм, які не виражали б певного граматичного значення. Граматичне значення і граматична форма взаємно зумовлені і визначають одне одне, тому граматична форма становить єдність граматичних значень слова і способів його вираження.

Граматичний спосіб – матеріальне вираження граматичних значень, напр., у словах “дорогої”, “золотої” граматичне значення “прикметник жіночого роду родового відмінку однини” виражається закінченням – ої.