- •Легенди про Інгулець
- •[Ред.] Генгулець
- •[Ред.] Монголець
- •[Ред.] Інгулець - брат Інгула
- •[Ред.] Сибірське ім'я
- •[Ред.] Переказ про відкриття кар'єру на Інгульці
- •Греблю полагодять, Інгулець розчистять
- •Опитування Чи вважаєте Ви, що результати виборів-2012 були сфальсифікованими?
- •Річка Інгулець перетворюється на стічне болото
- •Інгулець - брат Інгула
- •Топ-7 найдовших річок України
- •2 Місце – Південний Буг
- •3 Місце – Дністер
- •4 Місце – Сіверський Донець
- •5 Місце – Десна
- •6 Місце – Горинь
- •7 Місце – Інгулець
- •Опитування Чи вважаєте Ви, що результати виборів-2012 були сфальсифікованими?
- •З дозволу Кабміну річка Інгулець буде наповнюватися стоками
- •Канал Дніпро — Інгулець
- •[Ред.] Траса каналу
- •Криворізький басейн є основним забруднювачем річки Інгулець
- •Кабмін в черговий раз дозволив скидати промислові стоки підприємств Кривбасу до Інгульця
- •Розділ ііі. Забруднення поверхневих вод
- •Виконання програми моніторингу якості поверхневих вод у
- •2012 Році тут
- •Виконання Програми моніторингу якості поверхневих вод на території Кіровоградської області у 2011 році
- •Басейн річки Південний Буг
- •Басейн річки Дніпро
- •Природно-історичні передумови виникнення і формування Запорізьких Січей на території Дніпропетровської області - Курсова робота
- •Вітаємо на нашому сайті!
- •Карачунівське водосховище
- •[Ред.]Інгулецький степ (заказник)
- •[Ред.] Історія створення
- •[Ред.] Біота
- •[Ред.] Археологічні пам'ятки
- •[Ред.] Ситуація з приводу розробки гранітного родовища
- •[Ред.] Примітки . Водні ресурси та їх використання
- •Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод
- •3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •[Ред.] Література
Кабмін в черговий раз дозволив скидати промислові стоки підприємств Кривбасу до Інгульця
12 листопада 2010 Прокоментуй!
Як повідомляє видання “Новий час“, про це йдеться в Розпорядженні КМУ № 2047-р від 03.11.2010 року, розміщеному на сайті Верховної Ради України.
Відповідно до документу, скидання промвод дозволено в період з 1 листопада 2010 року по 1 березня 2011 року кільком підприємствам Кривбасу – ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ВАТ «Суха Балка», ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».
Скидання надлишкових промвод проводиться із ставка-накопичувача у р. Інгулець з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну. Міністерству промислової політики, Міністерству охорони навколишнього природного середовища, Державному комітетові водного господарства разом з Дніпропетровською, Херсонською і Миколаївською облдержадміністраціями доручено затвердити у місячний термін план заходів щодо поетапного зменшення обсягу скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець, поліпшення якості води у зазначеній річці, Карачунівському водосховищі, водозаборі Інгулецької зрошувальної системи та забезпечити контроль за його виконанням.
Річка Інгулець
У 2009 році вказані підприємства скинули до Інгульця 12,815 млн. куб м відпрацьованих вод.
Востаннє рішення про дозвіл на скид забруднених вод до Інгульця приймалося у 2009 році (Розпорядження КМУ 1318-Р від 04.11.2009 г.). Тоді Президент України Віктор ЮЩЕНКО під час робочої поїздки у Херсонську область повідомив, що заветує вказане рішення КМУ. «Я сьогодні накладу вето на це рішення уряду і моє вето не буде скасовано до тих пір, поки області не буде запропонована спеціальна програма вирішення екологічних проблем даної річки і інші необхідні заходи передбачені в даній ситуації» – заявляв тоді Віктор ЮЩЕНКО.
Впродовж 2009 року керівництво Херсонської ОДА неодноразово заявляло про екологічні проблеми у зв’язку із скиданням насичених важкими металами промвод гірничо-збагачувальних підприємств Криворізького басейну у річку Інгулець. Тоді ж для залучення уваги до даної проблеми керівництвом ОДА був проведений спеціальний похід на байдарках під назвою «Захистимо Інгулець – збережемо здоров’я дітей».
Похід на байдарках «Захистимо Інгулець – збережемо здоров’я дітей». Фото tnua.info
Інгулець (Малий Інгул) — річка на півдні України, права притока Дніпра. Бере початок на Придніпровській височині біля селища Цибулеве на Кіровоградщині. Тече через Кіровоградську, Дніпропетровську, Миколаївську, Херсонську області. Нижче селища Тарасівка Інгулець утворює лиман завширшки до 1 км і впадає у Дніпро декількома рукавами.
Використовується для водопостачання Кривого Рогу, зрошення. Регулюється Карачунівським та Іскровським водосховищами.
Екологічна ситуація у місті Кривий Ріг
|
| ||
|
|
“Проведені обстеження санітарного стану рік області “
Протягом ІІ кварталу 2009 року на виконання обласної програми моніторингу довкілля відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області проведені обстеження санітарного стану рік області - Інгул, Інгулець, Південний Буг, Дніпро та їх приток по 33 постійних створах. Для оцінки впливу скидів зворотних вод підприємствами-водокористувачами на стан природних водних об’єктів відділом перевірена якість поверхневих вод на 9 тимчасових створах та 12 випусках зворотних вод. Ріка ІнгулРіка Інгул є лівою притокою Південного Бугу в нижній течії, протікає через м. Кіровоград. Спостереження проводились по 9 створах. Найбільшими водокористувачами, які скидають зворотні води в басейн річки, являються ДП "Теплоенергоцентраль", КП "Кіровоградське ВКГ", Інгульська шахта, КП ?Теплоенергетик?. Поверхневі води нижче скиду теплової станції відповідають нормативам для водойм рибогосподарської категорії по основних гідрохімічних показниках. Інгульська шахта скидає в р. Інгул значні об’єми шахтних вод з підвищеним вмістом нітритів, іонів амонію, фосфатів, заліза. Нижче скиду фіксується негативний вплив на річку по вмісту вищезгаданих речовин. Очисні споруди комунального підприємства ?Теплоенергетик? очищають стічні води від житлових будинків с. Нове, але працюють вкрай незадовільно. І лише завдяки тому, що скид з очисних споруд здійснюється по балці в р. Грузька, а вже потім недоочищені води потрапляють в р. Інгул, значного негативного впливу на якість води в р. Інгул не спостерігається. Місто Кіровоград залишається основним забруднювачем природних вод річки Інгул. КП “Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради”, на очисних спорудах якого проводиться очистка комунальних та промислових стоків нашого міста, входить до “Переліку екологічно-небезпечних об’єктів України”. За останні роки підприємство значно поліпшило рівень очистки зворотних вод за рахунок введення доочистки на біоставках. Забруднення біогенними елементами суттєво зменшилось. В створі нижче скиду очисних споруд в с. Клинці виявлені підвищені концентрації нітритів, фосфатів в порівнянні з нормативами для рибогосподарських водойм. Слід відзначити, що моніторинг поверхневих вод р. Інгул в червні 2009 р. показав загальне погіршення якості води в річці по всіх створах, крім верхів’я, через закриття шлюзів на Лелеківському водосховищі. Це призвело до обміління річки нижче за течією і погіршення деяких показників якості, а саме, збільшився вміст сульфатів, нітритів, ХСК.Ріка Інгулець Моніторинг поверхневих вод р. Інгулець проводився по 8 створах. Санітарний стан ріки по основних показниках стабільний.Ріка Південний БугМоніторингові спостереження проводились по 8 створах. Основні гідрохімічні показники водного об’єкту знаходяться в межах нормованих для рибогосподарських водойм. Як завжди незадовільно працюють очисні споруди каналізації КП “Філос” смт. Добровеличківка; КП “Міськводоканал” м. Бобринець.Ріка ДніпроМоніторинг ріки Дніпро проводився по 5 створах. Стан поверхневих вод по основних показниках стабільний. Кисневий режим в Кременчуцькому та Дніпродзержинському водосховищах задовільний.
Регламент промивки русла та екологічного оздоровлення річки Інгулець, поліпшення якості води у Карачцнівському водосховищі та на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи у 2012 році
РЕГЛАМЕНТ
промивки русла та екологічного оздоровлення річки Інгулець, поліпшення якості води у Карачунівському водосховищі та на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи у 2012 році
Згідно зі статтями 76,78 Водного кодексу України
та постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 41,
наказом Мінприроди від 07.02.2012 № 46, зареєстрованого в Мін’юсті
14.03.2012 за № 393/20706, дотримання встановлених режимів роботи,
є обов’язковим для всіх учасників водогосподарського комплексу
Враховуючи гідрологічну та водогосподарську обстановку і з метою поліпшення якості води у річці Інгулець, Карачунівському водосховищі, на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи і на виконання п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1097-р здійснити промивку річки Інгулець у 2012 році за наступним регламентом:
1. На весь час промивки та поливного сезону виключити скиди з р. Саксагані у р. Інгулець.
2. Режим витрат з Карачунівського водосховища:
11 квітня - поступове збільшення витрат до 20 м3/с;
12 – 24 квітня – 20 м3/с;
25 квітня – 31 травня – 11-15 м3/с;
1 червня – 1-15 серпня – 10-12 м3/с.
Загальний скид з Карачунівського водосховища становитиме близько 120,0 - 130,0 млн.м3.
3. Враховуючи час добігання води до м. Снігурівка та гирла річки Інгулець, оптимальний термін початку роботи Інгулецької ГНС – 26 квітня - 1 травня.
4. Орієнтовний термін завершення забору води на зрошення - 15 серпня - 5 вересня.
5. Режим подачі води по каналу Дніпро-Інгулець:
11 квітня - поступове наповнення каналу та доведення витрат на головній насосній станції до 11 м3/с;
12 квітня – 15 - 25 серпня – подача 11 м3/с.
Загальні обсяги подачі по каналу становитимуть близько 120 - 130 млн.м3.
6. У період з 25 квітня по 10 червня забезпечити роботу Каховської ГЕС у базисному режимі. Величина витрат буде встановлена в робочому порядку, залежно від гідрологічної ситуації у пониззі річки Дніпро на період виштовхування солоної призми.
7. При скиді з Карачунівського водосховища 120 - 130 млн. м3 води та паралельній подачі води по каналу Дніпро-Інгулець у періоди, коли якість та рівні води в Кременчуцькому водосховищі дозволяють виконувати водозабір, середньодобова величина спрацювання рівнів води у водосховищі не перевищить 1- 4 см за добу, а максимальне зниження рівнів за весь період водообміну становитиме близько 1,0 - 1,2 м.
8. На кінець подачі води по каналу Дніпро-Інгулець позначка рівня води в Карачунівському водосховищі становитиме 57,90-58,10 м БС.
Примітка до п.5 Регламенту: за умови значного росту синьо-зелених водоростей у Кременчуцькому водосховищі у літній період подача води по каналу змінюється на наступну:
режим подачі води по каналу Дніпро-Інгулець:
11 квітня - поступове наповнення каналу та доведення витрат на головній насосній станції до 11 м3/с;
12 квітня – 1 - 15липня – подача 11 м3/с;
15 вересня - поступове наповнення каналу та доведення витрат на головній насосній станції до 11 м3/с;
16 вересня – 16 - 30 жовтня – подача 11 м3/с.
ЕКОЛОГО-МЕЛІОРАТИВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ВОДИ В МАГІСТРАЛЬНОМУ КАНАЛІ ІНГУЛЕЦЬКОЇ ЗРОШУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
Ватаман А., Селецька Т. - студенти 5 к. ГМФ Морозов В.В. - к. с.-г. н., професор Волочнюк Є.Г. - к. с.-г. н, доцент
Проведення іригаційних поливів мінералізованою водою викликає розвиток процесів деградації грунтів. Родючість чорноземів південних і темно-каштанових грунтів в зоні Інгулецького зрошуваного масиву (ІЗМ) знижується. Більшість поливів проводиться водою, що викликає вторинне засолення та осолонцювання грунтів, фізичну та хімічну їх деградацію, негативно впливає на розвиток сільськогосподарських культур. Грунти масиву потребують проведення систематичних ландшафтно-меліоративних і агромеліоративних заходів. У більшості випадків в Інгулецькому магістральному каналі (ІМК) не досягається заплановане співвідношення вод річок Інгулець і Дніпро, особливо останніми роками. У поєднанні з поступовим погіршенням природних поверхневих вод та збільшенням частки Інгульця у формуванні поливної води це стало причиною погіршення її якості у МК. Мінералізація поливної води в магістральному каналі у більшості випадків перевищує 1000 мг/л, а на початку чи в кінці вегетаційного періоду може досягати 2300-2700 мг/л. Внаслідок скорочення поливів та зменшення об’ємів води, що надавалася до МК, середня мінералізація поливної води зросла останніми роками до 1,1-1,6 г/л (рис. 1). Згідно класифікації ДСТУ 2730-95 "Якість води для зрошення" за вмістом токсичних солей поливи такою водою можуть викликати вторинне засолення зрошуваних грунтів. Дослідженнями встановлено, що зі зниженням забезпеченості років атмосферними опадами погіршується якість поливної води. Це визначається зниженням потреби у воді користувачів із зростанням водності року, що в свою чергу викликає зменшення витрат до системи та збільшення частки р. Інгулець порівняно дніпровської у її формуванні. Із іншого боку у більш багатоводні роки збільшується стік річки, що також впливає на зростання його частки у поливній воді. Мінералізація води в МК в свою чергу залежить від впливу всіх цих факторів. За допомогою двофакторного аналізу досліджувалася сила впливу витрат та хлоридів у р. Інгулець на вміст хлоридів у магістральному каналі в меженний період. Сила взаємного впливу факторів за 1996-2004 рр. становила 15,6 %. При цьому найбільшу частку має взаємозв’язок витрат ГНС та р. Інгулець. Низький відсоток організованих факторів на залежність якості води у МК при дисперсійному аналізі вказує на різноманітні умови формування її як у різні роки, так і протягом року внаслідок короткочасної дії природних та штучних факторів. Рис. 1 - Середня мінералізація води в Інгулецькому магістральному каналі за період досліджень
Витрати до магістрального каналу визначаються кількістю одночасно працюючих насосних агрегатів на Інгулецькій та Явкінській насосних станціях. За роки досліджень їх кількість змінювалася від 1 до 9 (із 12-ти, що є на насосних станціях). Аналізом динаміки мінералізації зрошувальної води в Інгулецькому магістральному каналі від витрат ГНС виявлено, що загальна тенденція взаємопов’язана з забезпеченістю вегетаційного періоду атмосферними опадами. Встановлено, що найменша мінералізація води в магістральному каналі забезпечується у маловодні роки, коли працює лише 1-2 насосних агрегатів ГНС (рис. 2). Це пояснюється малими витратами річки Інгулець та найбільшим забором дніпровської води із середньою мінералізацією 0,45-0,5 г/л. Для забезпечення в магістральному каналі мінералізації води менше 0,7 г/л необхідна робота 7-9 насосних агрегатів, 0,7-0,8 г/л - 5-6. Мінералізація 1 г/л в середні та маловодні роки забезпечується роботою не менше як 3-ма насосами, а в багатоводні - 5-6. Таким чином, найбільш несприятливим для формування води в МК є багатоводні роки, коли мінералізацію 1 г/л можна досягти лише при роботі 6 насосних агрегатів. В середні за водністю роки її можна забезпечити роботою 3-4 агрегатів, в маловодні - 2 агрегатами. Отримано залежність вмісту хлоридів у поливній воді від витрат ГНС у різні за забезпеченістю атмосферними опадами вегетаційні періоди, що також має ступеневий вигляд (рис. 3). Концентрація хлоридів до 3 мекв/л (1 клас придатності до зрошення за ДСТУ 2730-94 [1]) може забезпечуватися роботою 9 та більше насосних агрегатів, що за період досліджень є дуже рідким випадком. Роботою 3-4-х насосних агрегатів їх вміст підтримується на рівні 6-9 мекв/л, 2-х - 8-12, 1-го - 10-16 у різні за водністю роки. Характерною особливістю є перевищення рівня хлоридів у маловодні роки у порівнянні із Рис. 2 - Залежність мінералізації в Інгулецькому МК від витрат ГНС
Рис. 3 - Залежність концентрації хлоридів в Інгулецькому МК від витрат ГНС
багатоводними, що відбувається під впливом неорганізованих скидів шахтних вод. В сучасних умовах функціонування системи 1-й клас якості поливної води за концентрацією хлоридів фактично не досягається. Другий клас придатності є переважаючим і забезпечується у багато- та маловодні роки роботою більше 2-х насосних агрегатів, в середні роки - 1-го. Розроблені моделі впливу режиму роботи ГНС на якість поливної води у різні за забезпеченістю атмосферними опадами вегетаційні періоди вказують на зменшення кількості водорозчинних солей у воді при збільшенні витрат до системи. У маловодні роки їх кількість при роботі одного насосного агрегату перевищує інші види років. Під впливом при цьому малих витрат у річці Інгулець та збільшенні витрат до системи якість поливної води поліпшується більшими темпами та при роботі 3-4-х насосних агрегатів якість води покращується інтенсивніше, ніж у інші роки.
2.7. Висновки
1. Джерело зрошення Інгулецької зрошувальної системи - річка Інгулець характеризується нестаціонарними гідрологічним і гідрохімічним режимами, пов’язаними з антропогенним впливом Кривбасу та р. Дніпро, сучасне фактичне змішування дніпровської та інгулецької води в магістральному каналі не відповідає проектним вимогам. 2. На якість зрошувальної води у магістральному каналі ІЗМ суттєво впливають хлориди у воді річки Інгулець (11,5 %), витрати (21,3 %), режим роботи ГНС (21,3 %), а також фактори взаємодії витрат та хлоридів (39,6 %), витрат річки та ГНС (39,6 %), хлоридів у воді річки та витрат ГНС (53,2 %). Інгулецьку водогосподарську систему можна вважати нестійкою і чутливою до зміни як організованих, так і неорганізованих факторів впливу. За експрес-показник якості зрошувальної води ІЗС доцільно прийняти хлориди як інгредієнт, що має тісний кореляційний зв’язок із мінералізацією води та іншими іригаційними показниками. 3. На сучасному етапі функціонування Інгулецького водогосподарського комплексу для забезпечення споживачів якісною зрошувальною водою необхідно забезпечити одночасну роботу чотирьох насосних агрегатів ГНС. На початковому етапі роботи Інгулецької системи (квітень) потрібно збільшувати кількість насосних агрегатів для відкачування мінералізованої призми на ділянці ГНС-гирло в найкоротший час, що забезпечить добру якість поливної води до періоду стиглості сільськогосподарських культур (травень - червень).
Держводагентство вживає заходів щодо покращення екологічної ситуації у басейні річки Інгулець | ||||
| ||||
26.03.2012 | 16:43 | Прес-служба ДЕРЖАВНого АГЕНТСТВа ВОДНИХ РЕСУРСІВ |
версія для друку |
Держводагентство вживає заходів щодо покращення екологічної ситуації у басейні річки Інгулець. З цією метою нещодавно у м. Кривому Розі відбулося засідання міжвідомчої комісії з питань промивки та екологічного оздоровлення річки Інгулець у 2012 році та визначення шляхів покращення екологічного стану водних ресурсів басейну в цілому. Для покращення екологічної ситуації у басейні р. Інгулець запропоновано здійснювати подачу дніпровської води руслом Інгульця протягом усього вегетаційного періоду. За розрахунками, необхідно подати не менше 120-130 млн.м3 дніпровської води. У результаті промивки русла р. Інгулець буде досягнуто покращення якості води у Карачунівському водосховищі – джерелі питного водопостачання м. Кривого Рогу і Криворізького району; зменшення затрат на доочистку питної води до нормативної якості комунальними підприємствами; покращення якості води для зрошення на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи; покращення умов існування водних живих ресурсів та екологічне оздоровлення водних ресурсів басейну річки Інгулець. Участь у зазначеному засіданні взяли заступник Голови Держводагентства О.Чунарьов, міський голова м. Кривого Рогу Ю.Вілкул, начальник Дніпропетровського облводресурсів В.Добринін, заступник начальника Дніпропетровського облводресурсів О.Чехун, начальник управління каналу Дніпро-Інгулець В.Бурлака, заступник начальника Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи М.Вербицький та інші.
|