Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Інгулець.doc
Скачиваний:
61
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
5.09 Mб
Скачать

Кабмін в черговий раз дозволив скидати промислові стоки підприємств Кривбасу до Інгульця

12 листопада 2010 Прокоментуй!

Як повідомляє видання “Новий час“, про це йдеться в Розпорядженні КМУ № 2047-р від 03.11.2010 року, розміщеному на сайті Верховної Ради України.

Відповідно до документу, скидання промвод дозволено в період з 1 листопада 2010 року по 1 березня 2011 року кільком підприємствам Кривбасу – ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ВАТ «Суха Балка», ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».

Скидання надлишкових промвод проводиться із ставка-накопичувача у р. Інгулець з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну. Міністерству промислової  політики,  Міністерству  охорони навколишнього природного середовища, Державному комітетові водного господарства   разом   з Дніпропетровською,    Херсонською    і Миколаївською  облдержадміністраціями  доручено затвердити у місячний термін план заходів щодо поетапного зменшення обсягу  скидання  надлишків зворотних вод у р.  Інгулець,  поліпшення якості води у зазначеній річці,   Карачунівському   водосховищі,   водозаборі   Інгулецької зрошувальної системи та забезпечити контроль  за його виконанням.

Річка Інгулець

У 2009 році вказані підприємства скинули до Інгульця 12,815 млн. куб м відпрацьованих вод.

Востаннє рішення про дозвіл на скид забруднених вод до Інгульця приймалося у 2009 році (Розпорядження КМУ 1318-Р від 04.11.2009 г.). Тоді Президент України Віктор ЮЩЕНКО під час робочої поїздки у Херсонську область повідомив, що заветує вказане рішення КМУ. «Я сьогодні накладу вето на це рішення уряду і моє вето не буде скасовано до тих пір, поки області не буде запропонована спеціальна програма вирішення екологічних проблем даної річки і інші необхідні заходи передбачені в даній ситуації» – заявляв тоді Віктор ЮЩЕНКО.

Впродовж 2009 року керівництво Херсонської ОДА неодноразово заявляло про екологічні проблеми у зв’язку із скиданням насичених важкими металами промвод гірничо-збагачувальних підприємств Криворізького басейну у річку Інгулець. Тоді ж для залучення уваги до даної проблеми керівництвом ОДА був проведений спеціальний похід на байдарках під назвою «Захистимо Інгулець – збережемо здоров’я дітей».

Похід на байдарках «Захистимо Інгулець – збережемо здоров’я дітей». Фото tnua.info

Інгулець (Малий Інгул) — річка на півдні України, права притока Дніпра. Бере початок на Придніпровській височині біля селища Цибулеве на Кіровоградщині. Тече через Кіровоградську, Дніпропетровську, Миколаївську, Херсонську області. Нижче селища Тарасівка Інгулець утворює лиман завширшки до 1 км і впадає у Дніпро декількома рукавами.

Використовується для водопостачання Кривого Рогу, зрошення. Регулюється Карачунівським та Іскровським водосховищами.

Екологічна ситуація у місті Кривий Ріг

Екологічна ситуація у місті Кривий Ріг

Всього по місту налічується понад 5 тисяч джерел забруднення атмосферного повітря. За попередніми даними підприємств ГМК міста викиди забруднюючих речовин у повітря у 2012 році становили 366,5 тис. тонн. Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря станом на 01.01.2013 року, тис. тонн: 1. ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" – 291,7; 2. ВАТ "ПівдГЗК" – 53,3; 3. ПАТ "ПівнГЗК" – 14,2; 4. ПАТ "ЦГЗК" – 3; 5. ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" – 1,9; 6. ПАТ "ІнГЗК" – 1,6. За ініціативи виконкому міськради та за підтримки Державного агентства водних ресурсів України вдосконалено структуру управління водними ресурсами шляхом створення Міжвідомчої комісії басейну річки Інгулець, до повноважень якої входить вирішення проблемних питань за принципом їх належності до басейну річки Інгулець, перше засідання якої відбулося 21.03.2012 на базі виконкому Криворізької міської ради. На виконання протокольного рішення Міжвідомчої комісії розроблено "Регламент промивки русла та екологічного оздоровлення річки Інгулець, поліпшення якості води у Карачунівському водосховищі та на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи у 2012 році", яким враховано позитивний досвід та екологічний ефект від промивки 2011 року та встановлені параметри та терміни проведення промивки у 2012 році на рівні попереднього року. Під час виконання заходів Регламенту екологічного оздоровлення р. Інгулець, починаючи з 2011 року якість води в водосховищі покращилась, а саме вміст сульфатів зменшився до нормативних показників і становив 436 мг/л, при нормі - 500 мг/л. У результаті промивки в 2012 році якість води в Карачунівському водосховищі покращилась за вмістом солей, сульфатів і жорсткості у порівнянні з 2011 роком. Одним із важливих досягнень є покращення якості води у річці Інгулець шляхом продовження терміну її промивки до середини серпня, а не до травня, як практикувалося у попередні роки. Це важливо як для оздоровлення річки, так і для поліпшення якості питної води, яка подається населенню міста, оскільки Карачунівське водосховище є одним із двох джерел питного водопостачання. До того ж, тривала подача води на промивку сприяє оздоровленню річки Інгулець не тільки у Дніпропетровській, а й в Кіровоградській, Миколаївській, Херсонській областях України. При високій концентрації промислових об'єктів, зокрема гірничо-металургійного комплексу, у місті за 2012 рік утворено близько 283,6 млн.тонн відходів, з них розміщено в навколишньому природному середовищі 189,7 млн.тонн. Основну частину промислових відходів складають відходи видобутку і збагачення залізної руди, які частково використовуються підприємствами гірничо-металургійного комплексу для нарощування гребель обвалування хвостосховищ, будівництва автомобільних і залізничних доріг в кар'єрах, виробництва щебеню. Основними підприємствами-забруднювачами за 2012 рік розміщено відходів, тис. тонн: 1. ПАТ "ПівнГЗК" – 87600,0; 2. ПАТ "ІнГЗК" – 49443,6; 3. ВАТ "ПівдГЗК" – 23957,8; 4. ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" – 17544,2; 5. ПАТ "ЦГЗК" – 11008,8; 6. ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" – 130,7; 7. ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" – 0,7. Довгострокова програма по вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшенню стану навколишнього природного середовища на 2011 – 2022 роки В місті Кривий Ріг з 2011 року розпочала дію довгострокова програма по вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшенню стану навколишнього природного середовища на 2011 – 2022 роки, яка затверджена рішенням Дніпропетровської обласної ради від 29.04.2011 №110-6/VІ (далі - Програма). Пріоритетними на 2012 рік визначено заходи Програми, направлені на вирішення питань з поліпшення стану атмосферного повітря, поверхневих, підземних вод, ліквідації підтоплення, іншого забруднення навколишнього середовища та охорони довкілля. Усього за 2012 рік в місті на реалізацію заходів Програми направлено 873,7 млн. грн., або 129,9% до річного плану, з них:   - власних коштів підприємств – 822,5 млн. грн., кошти направлялись на фінансування природоохоронних заходів за такими напрямами відповідно до завдань, передбачених Програмою: • на охорону та поліпшення стану атмосферного повітря – 140,1 млн. грн.; • на охорону та раціональне використання водних ресурсів – 130,4 млн. грн.; • на заходи щодо поводження з відходами та раціонального використання земель – 546,1 млн. грн.; • на заходи щодо аналізу існуючого стану складових довкілля міста – майже 5,8 млн. грн.; • на охорону, збереження, утримання об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) – близько 0,1 млн. грн. - місцевих бюджетних коштів 51,2 млн. грн., у тому числі: - обласного бюджету – 20,7 млн. грн., міського – 30,5 млн. грн. За 2012 рік бюджетні кошти направлено на виконання наступних природоохоронних заходів:

  • будівництво загальноміських очисних споруд: ІІ черги Центральної та Північної станцій аерації – 3,1 млн. грн.;

  • будівництво каналізаційних колекторів – 5,6 млн. грн., а саме напірного колектору від КНС-8 до Центральної станції аерації, самопливних колекторів від пр-ту Металургів та від вул. Тбіліської до КНС-10, від пл. Визволення до вул. Сиволапа, по вул. Кузнєцова та Модрівській (ІІ черга), ділянки від мкр. Сонячного, каналізаційних мереж вулиць Каракалпацької, Єрмолової, Кленової у Центрально-Міському та Тихвінської і Ногіна у Жовтневому районах міста;

  • захист від підтоплення та затоплення території міста – 3,5 млн. грн., заходи щодо ліквідації наслідків підтоплення швидкісного трамвая;

  • розчистка річок та водойм міста – 18,0 млн. грн. (кошти направлено з обласного бюджету), проведено роботи з розчистки русла річки Стара Саксагань;

  • озеленення території міста – 12,4 млн. грн., на об’єктах зеленого господарства проводились роботи із садіння та утримання дерев, чагарників, живоплоту, газонів, квітників з канн, троянд, з інших одно- та багаторічних квітів; видалення аварійних і сухостійних дерев. Протягом року за рахунок цих коштів на об’єктах зеленого господарства міста висаджено зелених насаджень: дерев – 1000 шт., чагарників – 300 шт., квітників на площі 8685 м2 та видалено 1780 сухостійних та аварійних дерев; крім цього, придбано обладнання для проведення заходів з озеленення на суму – 0,4 млн. грн.;

  • придбання обладнання, спецтехніки для збору, транспортування та складування побутових відходів – 5,6 млн. грн., для міста коштом обласного бюджету придбано 4 сміттєвози на суму 2,7 млн. грн.; кошти міського бюджету у обсягах 2,9 млн. грн. використано на закупівлю 500 контейнерів для збору твердих побутових відходів та іншого обладнання і механізмів, продовжено проектування ІІІ черги полігону для складування ТПВ для Дзержинського та Довгинцівського районів міста в районі шахти "Валявко – Південна";

  • розроблення проекту водоохоронних зон та прибережних захисних смуг річок Інгулець та Саксагань – майже 1,0 млн. грн.;

  • інші програмні заходи щодо організації моніторингу, аналізу існуючого стану складових довкілля, екологічної освіти та інформування громадськості з природоохоронних питань – 1,6 млн. грн.

В 2012 році завершено будівельні роботи та введено об’єкти: • "Каналізаційні мережі вулиць Каракалпацької, Єрмолової, Кленової" протяжністю 0,74 км, у Центрально-Міському районі; • "Самопливний каналізаційний колектор по вул. Кузнєцова" довжиною 1,016 км, в Саксаганському районі; • "Захист від підтоплення станції швидкісного трамвая "Електрозаводська" в Жовтневому районі. В межах Програми протягом року підприємствами міста виконувалися заходи щодо охорони та поліпшення стану атмосферного повітря. Запобігання пилоутворенню на відвалах, хвостосховищах, шламонакопичувачах здійсню¬валося шляхом закріплення поверхонь речовинами, що затримують пил, зволо¬ження "сухих" пляжів хвостосховищ, поливу технологічних автодоріг, зрошення складів готової продукції, висадження рослинності тощо. При проведенні масових вибухів у кар'єрах обов’язково здійснюються природоохоронні заходи, спрямовані на скорочення техногенного наван-таження на довкілля та людину: використовуються внутрішня та зовнішня гідрозабійки, застосовуються винятково безтротилові вибухові речовини та ін. У результаті виконання вищезазначених повітроохоронних заходів удало¬ся запобігти надходженню в атмосферне повітря 14 тис.тонн забруднюючих ре-човин. На публічних акціонерних товариствах "Північний гірничо-збагачу¬вальний комбінат", "Кривбасзалізрудком", "ХайдельбергЦемент Україна" про-водилися роботи з будівництва та реконструкції фільтрів і аспіраційних ус-тановок. За рахунок виконаної приватним акціонерним товариством "Кри¬ворізький завод гірничого обладнання" заміни рукавних фільтрів ФРКДІ-1100 на газоочисному обладнанні електродугових печей сталефасоноливарного цеху за¬безпечено зниження викидів на 26,15 тонн на рік. Гірничо-металургійними підприємствами міста для запобігання забрудненню поверхневих водних об’єктів, захисту прилеглих територій від забруднення та підтоплення протягом року виконувались наступні заходи:

  • розширення хвостового господарства та зворотного водопостачання;

  • перехоплення та повернення до системи зворотного водопостачання фільтраційних вод шламосховища.

  • виконання заходів по зниженню впливу хвостосховища на навколишнє середовище в т.ч. відмова ПАТ "Інгулецький ГЗК" від регламентного скиду високомінералізованої води в р. Інгулець;

  • забезпечення режиму гідрозахисту при експлуатації шахти Першотравнева ПАТ "Північний ГЗК" (обсяг відкачаної води – станом на 01.12.2012 становить 529,5 тис.м3).

Загальний обсяг перехоплених та повернутих дренажних та фільтраційних вод складає 41089,4 тис.м3/рік. Для доведення якості очищення стічних вод до нормативних показників в рамках Довгострокової програми продовжуються роботи щодо розширення та реконструкції загальноміських каналізаційних очисних споруд Північна станція аерації потужністю 36,0 тис.м3 стоків на добу та Центральна станція аерації ІІ черга. В останні роки в стічних водах, що надходять на станції аерації зросла концентрація фосфатів, які являють собою загрозу евтрофікації водойм – приймачів стічних вод. Така проблема існує на всіх станціях очищення стічних вод в Україні. В даний час в місті Кривому Розі виконуються проектні роботи щодо реконструкції споруд біологічного очищення стічних вод Центральної станції аерації потужністю 81 тис.куб.м на добу з втіленням технологій нітри-, денітрифікації та дефосфатизації. З метою забезпечення поліпшення якості питної води, що подається населенню міста, у 2012 році продовжуються роботи щодо модернізації Карачунівських очисних споруд ДПП "Кривбаспромводопостачання", виконано проектні роботи щодо розробки та узгодження робочого проекту "Оборотна система повторного використання промивних вод на Карачунівському водопровідному комплексі". ІІІ етап – реконструкція". В рамках виконання програми у 2012 році на території Центрально-Міського району завершені роботи по розчистці русла р. Стара Саксагань. Виконано роботи з розчищення 4,81 км русла річки, влаштовано берегоукріплення шляхом облаштування георешітки та геотекстилю з послідуючим закріпленням камінням на площі понад 500 тис.м2. Для відновлення водних живих ресурсів річки проведено зариблення. У сфері поводження з побутовими відходами для забезпечення санітарного очищення міста, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення коштом обласного та міського бюджетів придбано для потреб міста 4 машини – сміттєвоза, кран-маніпулятор, оновлено контейнерний парк на 500 одиниць. Коштом ТОВ "Екоспецтранс" придбано 310 контейнерів для збору побутових відходів, в тому числі 52 контейнери для роздільного збору складових побутових відходів. Сітчасті контейнери об’ємом 1,1 м3 для збирання паперу, скла, полімерів, побутового металобрухту встановлено експериментально на мікрорайонах міста Східному, Гірницькому та Сонячному, бул. Вечірньому. Для зменшення обсягів розміщення відходів виробництва ПАТ "Пвнічний ГЗК", ПАТ "Центральний ГЗК", ПАТ "Інгулецький ГЗК", ВАТ "Південний ГЗК" здійснюється використання розкривних порід для будівництва хвостосховищ, виробництва щебеню, будівництва (ремонту доріг) тощо. Для запобігання виникненню надзвичайної ситуації протягом 2011-2012 років з території Криворізького району коштом державного та обласного бюджетів перезатарено та вивезено 331,645 тонн непридатних і неопізнаних пестицидів та агрохімікатів. У сфері покращення стану земель проведені роботи з гірничотехнічної рекультивації:

  • кар’єру №2 ПАТ "Центральний ГЗК" - шляхом засипки відпрацьованої ємності розкривними породами цього підприємства та відходами ливарного виробництва ПрАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" в обсязі 6,8 млн.тонн;

  • зон обвалення шахт "Ювілейна" і ім. Фрунзе ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка" пустими породами в об'ємі 765,4 тис.тонн;

  • зон обвалення ПАТ "Кривбасзалізрудком" в обсязі 491,1 тис.м3.

ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" виконано біологічну рекультивацію 3,74 га порушених земель шахтоуправління по підземному видобутку руди. ПАТ "ЄВРАЗ Суха Балка" проведено рекультивацію 2 га порушених земель у гірничому відводі підприємства, селищ Куйбишеве та Верабове. Послідовно продовжуються роботи зі створення в м. Кривому Розі авто-матизованих систем комплексного екологічного моніторингу. У 2012 році введено в експлуатацію два обладнаних стаціонарних пости для автоматичного спостереження за станом атмосферного повітря, що були придбані в 2011 році. У поточному році коштом фонду охорони навколишнього природного середовища придбано та встановлено ще два аналогічних пости. Вони дозволяють здійснювати вимірювання в автоматичному безперервному режимі 7 параметрів, в тому числі шести речовин, вміст яких в атмосферному повітрі визначає його якісний стан. Розроблено проект організації системи екологічного моніторингу міста, впровадження якого дозволить поєднати державну і відомчі мережі пунктів спостереження в єдину комплексну систему. В 2012 році розроблено екологічну карту міста Кривого Рогу, яка являє собою інформаційну функціональну модель міста що володіє властивостями відстежувати та відображати динаміку змін стану компонентів навколишнього середовища та рівня техногенного впливу на них в часовому та просторовому вимірі, забезпечує можливість прогнозування змін у стані компонентів довкілля в залежності від обраних користувачем умов, тобто до її функцій входить можливість моделювання різних сценаріїв та вибору оптимальних варіантів розвитку екологічної ситуації в місті. У цілях покращення організації екологічної освіти та інформування громадськості з природоохоронних питань виготовлено й розповсюджено у навчальних закладах міста поліграфічну продукцію з екологічної тематики "Екологічний паспорт міста Кривого Рогу".

Начало формы

Конец формы

 

“Проведені обстеження санітарного стану рік області “

Протягом ІІ кварталу 2009 року на виконання обласної програми моніторингу довкілля відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області проведені обстеження санітарного стану рік області - Інгул, Інгулець, Південний Буг, Дніпро та їх приток по 33 постійних створах. Для оцінки впливу скидів зворотних вод підприємствами-водокористувачами на стан природних водних об’єктів відділом перевірена якість поверхневих вод на 9 тимчасових створах та 12 випусках зворотних вод. Ріка ІнгулРіка Інгул є лівою притокою Південного Бугу в нижній течії, протікає через м. Кіровоград. Спостереження проводились по 9 створах. Найбільшими водокористувачами, які скидають зворотні води в басейн річки, являються ДП "Теплоенергоцентраль", КП "Кіровоградське ВКГ", Інгульська шахта, КП ?Теплоенергетик?. Поверхневі води нижче скиду теплової станції відповідають нормативам для водойм рибогосподарської категорії по основних гідрохімічних показниках. Інгульська шахта скидає в р. Інгул значні об’єми шахтних вод з підвищеним вмістом нітритів, іонів амонію, фосфатів, заліза. Нижче скиду фіксується негативний вплив на річку по вмісту вищезгаданих речовин. Очисні споруди комунального підприємства ?Теплоенергетик? очищають стічні води від житлових будинків с. Нове, але працюють вкрай незадовільно. І лише завдяки тому, що скид з очисних споруд здійснюється по балці в р. Грузька, а вже потім недоочищені води потрапляють в р. Інгул, значного негативного впливу на якість води в р. Інгул не спостерігається. Місто Кіровоград залишається основним забруднювачем природних вод річки Інгул. КП “Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради”, на очисних спорудах якого проводиться очистка комунальних та промислових стоків нашого міста, входить до “Переліку екологічно-небезпечних об’єктів України”. За останні роки підприємство значно поліпшило рівень очистки зворотних вод за рахунок введення доочистки на біоставках. Забруднення біогенними елементами суттєво зменшилось. В створі нижче скиду очисних споруд в с. Клинці виявлені підвищені концентрації нітритів, фосфатів в порівнянні з нормативами для рибогосподарських водойм. Слід відзначити, що моніторинг поверхневих вод р. Інгул в червні 2009 р. показав загальне погіршення якості води в річці по всіх створах, крім верхів’я, через закриття шлюзів на Лелеківському водосховищі. Це призвело до обміління річки нижче за течією і погіршення деяких показників якості, а саме, збільшився вміст сульфатів, нітритів, ХСК.Ріка Інгулець Моніторинг поверхневих вод р. Інгулець проводився по 8 створах. Санітарний стан ріки по основних показниках стабільний.Ріка Південний БугМоніторингові спостереження проводились по 8 створах. Основні гідрохімічні показники водного об’єкту знаходяться в межах нормованих для рибогосподарських водойм. Як завжди незадовільно працюють очисні споруди каналізації КП “Філос” смт. Добровеличківка; КП “Міськводоканал” м. Бобринець.Ріка ДніпроМоніторинг ріки Дніпро проводився по 5 створах. Стан поверхневих вод по основних показниках стабільний. Кисневий режим в Кременчуцькому та Дніпродзержинському водосховищах задовільний.

Регламент промивки русла та екологічного оздоровлення річки Інгулець, поліпшення якості води у Карачцнівському водосховищі та на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи у 2012 році

РЕГЛАМЕНТ

промивки русла та екологічного оздоровлення річки Інгулець, поліпшення якості води у Карачунівському водосховищі та на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи у 2012 році

Згідно зі статтями 76,78 Водного кодексу України

та постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 41,

наказом Мінприроди від 07.02.2012 № 46, зареєстрованого в Мін’юсті

14.03.2012 за № 393/20706, дотримання встановлених режимів роботи,

є обов’язковим для всіх учасників водогосподарського комплексу

Враховуючи гідрологічну та водогосподарську обстановку і з метою поліпшення якості води у річці Інгулець, Карачунівському водосховищі, на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи і на виконання п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1097-р здійснити промивку річки Інгулець у 2012 році за наступним регламентом:

1. На весь час промивки та поливного сезону виключити скиди з р. Саксагані у р. Інгулець.

2. Режим витрат з Карачунівського водосховища:

11 квітня - поступове збільшення витрат до 20 м3/с;

12 – 24 квітня – 20 м3/с;

25 квітня – 31 травня – 11-15 м3/с;

1 червня – 1-15 серпня – 10-12 м3/с.

Загальний скид з Карачунівського водосховища становитиме близько 120,0 - 130,0 млн.м3.

3. Враховуючи час добігання води до м. Снігурівка та гирла річки Інгулець, оптимальний термін початку роботи Інгулецької ГНС – 26 квітня - 1 травня.

4. Орієнтовний термін завершення забору води на зрошення - 15 серпня - 5 вересня.

5. Режим подачі води по каналу Дніпро-Інгулець:

11 квітня - поступове наповнення каналу та доведення витрат на головній насосній станції до 11 м3/с;

12 квітня – 15 - 25 серпня – подача 11 м3/с.

Загальні обсяги подачі по каналу становитимуть близько 120 - 130 млн.м3.

6. У період з 25 квітня по 10 червня забезпечити роботу Каховської ГЕС у базисному режимі. Величина витрат буде встановлена в робочому порядку, залежно від гідрологічної ситуації у пониззі річки Дніпро на період виштовхування солоної призми.

7. При скиді з Карачунівського водосховища 120 - 130 млн. м3 води та паралельній подачі води по каналу Дніпро-Інгулець у періоди, коли якість та рівні води в Кременчуцькому водосховищі дозволяють виконувати водозабір, середньодобова величина спрацювання рівнів води у водосховищі не перевищить 1- 4 см за добу, а максимальне зниження рівнів за весь період водообміну становитиме близько 1,0 - 1,2 м.

8. На кінець подачі води по каналу Дніпро-Інгулець позначка рівня води в Карачунівському водосховищі становитиме 57,90-58,10 м БС.

Примітка до п.5 Регламенту: за умови значного росту синьо-зелених водоростей у Кременчуцькому водосховищі у літній період подача води по каналу змінюється на наступну:

режим подачі води по каналу Дніпро-Інгулець:

11 квітня - поступове наповнення каналу та доведення витрат на головній насосній станції до 11 м3/с;

12 квітня – 1 - 15липня – подача 11 м3/с;

15 вересня - поступове наповнення каналу та доведення витрат на головній насосній станції до 11 м3/с;

16 вересня – 16 - 30 жовтня – подача 11 м3/с.

ЕКОЛОГО-МЕЛІОРАТИВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ВОДИ В МАГІСТРАЛЬНОМУ КАНАЛІ ІНГУЛЕЦЬКОЇ ЗРОШУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ

Ватаман А., Селецька Т. - студенти 5 к. ГМФ Морозов В.В. - к. с.-г. н., професор Волочнюк Є.Г. - к. с.-г. н, доцент

Проведення іригаційних поливів мінералізованою водою викликає розвиток процесів деградації грунтів. Родючість чорноземів південних і темно-каштанових грунтів в зоні Інгулецького зрошуваного масиву (ІЗМ) знижується. Більшість поливів проводиться водою, що викликає вторинне засолення та осолонцювання грунтів, фізичну та хімічну їх деградацію, негативно впливає на розвиток сільськогосподарських культур. Грунти масиву потребують проведення систематичних ландшафтно-меліоративних і агромеліоративних заходів. У більшості випадків в Інгулецькому магістральному каналі (ІМК) не досягається заплановане співвідношення вод річок Інгулець і Дніпро, особливо останніми роками. У поєднанні з поступовим погіршенням природних поверхневих вод та збільшенням частки Інгульця у формуванні поливної води це стало причиною погіршення її якості у МК. Мінералізація поливної води в магістральному каналі у більшості випадків перевищує 1000 мг/л, а на початку чи в кінці вегетаційного періоду може досягати 2300-2700 мг/л. Внаслідок скорочення поливів та зменшення об’ємів води, що надавалася до МК, середня мінералізація поливної води зросла останніми роками до 1,1-1,6 г/л (рис. 1). Згідно класифікації ДСТУ 2730-95 "Якість води для зрошення" за вмістом токсичних солей поливи такою водою можуть викликати вторинне засолення зрошуваних грунтів. Дослідженнями встановлено, що зі зниженням забезпеченості років атмосферними опадами погіршується якість поливної води. Це визначається зниженням потреби у воді користувачів із зростанням водності року, що в свою чергу викликає зменшення витрат до системи та збільшення частки р. Інгулець порівняно дніпровської у її формуванні. Із іншого боку у більш багатоводні роки збільшується стік річки, що також впливає на зростання його частки у поливній воді. Мінералізація води в МК в свою чергу залежить від впливу всіх цих факторів. За допомогою двофакторного аналізу досліджувалася сила впливу витрат та хлоридів у р. Інгулець на вміст хлоридів у магістральному каналі  в  меженний  період. Сила взаємного впливу факторів за 1996-2004 рр. становила 15,6 %. При цьому найбільшу частку має взаємозв’язок витрат ГНС та р. Інгулець. Низький відсоток організованих факторів на залежність якості води у МК при дисперсійному аналізі вказує на різноманітні умови формування її як у різні роки, так і протягом року внаслідок короткочасної дії природних та штучних факторів. Рис. 1 - Середня мінералізація води в Інгулецькому магістральному каналі за період досліджень

Витрати до магістрального каналу визначаються кількістю одночасно працюючих насосних агрегатів на Інгулецькій та Явкінській насосних станціях. За роки досліджень їх кількість змінювалася від 1 до 9 (із 12-ти, що є на насосних станціях). Аналізом динаміки мінералізації зрошувальної води в Інгулецькому магістральному каналі від витрат  ГНС  виявлено, що  загальна  тенденція взаємопов’язана з забезпеченістю вегетаційного періоду атмосферними опадами. Встановлено, що найменша мінералізація води в магістральному каналі забезпечується у маловодні роки, коли працює лише 1-2 насосних агрегатів ГНС (рис. 2). Це пояснюється малими витратами річки Інгулець та найбільшим забором дніпровської води із середньою мінералізацією 0,45-0,5 г/л. Для забезпечення в магістральному каналі мінералізації води менше 0,7 г/л необхідна робота 7-9 насосних агрегатів, 0,7-0,8 г/л - 5-6. Мінералізація 1 г/л в середні та маловодні роки забезпечується роботою не менше як 3-ма насосами, а в багатоводні - 5-6. Таким чином, найбільш несприятливим для формування води в МК є багатоводні роки, коли мінералізацію 1 г/л можна досягти лише при роботі 6 насосних агрегатів. В середні за водністю роки її можна забезпечити роботою 3-4 агрегатів, в маловодні - 2 агрегатами. Отримано залежність вмісту хлоридів у поливній воді від витрат ГНС у різні за забезпеченістю атмосферними опадами вегетаційні періоди, що також має ступеневий вигляд (рис. 3). Концентрація хлоридів до 3 мекв/л (1 клас придатності до зрошення за ДСТУ 2730-94 [1]) може забезпечуватися роботою 9 та більше насосних агрегатів, що за період досліджень є дуже рідким випадком. Роботою 3-4-х насосних агрегатів їх вміст підтримується на рівні 6-9 мекв/л, 2-х - 8-12, 1-го - 10-16 у різні за водністю роки. Характерною особливістю є перевищення рівня хлоридів у маловодні роки у порівнянні із Рис. 2 - Залежність мінералізації в Інгулецькому МК від витрат ГНС

 

Рис. 3 - Залежність концентрації хлоридів в Інгулецькому МК від витрат ГНС

багатоводними, що відбувається під впливом неорганізованих скидів шахтних вод. В сучасних умовах функціонування системи 1-й клас якості поливної води за концентрацією хлоридів фактично не досягається. Другий клас придатності є переважаючим і забезпечується у багато- та маловодні роки роботою більше 2-х насосних агрегатів, в середні роки - 1-го. Розроблені моделі впливу режиму роботи ГНС на якість поливної води у різні за забезпеченістю атмосферними опадами вегетаційні періоди вказують на зменшення кількості водорозчинних солей у воді при збільшенні витрат до системи. У маловодні роки їх кількість при роботі одного насосного агрегату перевищує інші види років. Під впливом при цьому малих витрат у річці Інгулець та збільшенні витрат до системи якість поливної води поліпшується більшими темпами та при роботі 3-4-х насосних агрегатів якість води покращується інтенсивніше, ніж у інші роки.

2.7. Висновки

1. Джерело зрошення Інгулецької зрошувальної системи - річка Інгулець характеризується нестаціонарними гідрологічним і гідрохімічним режимами, пов’язаними з антропогенним впливом Кривбасу та р. Дніпро, сучасне фактичне змішування дніпровської та інгулецької води в магістральному каналі не відповідає проектним вимогам. 2. На якість зрошувальної води у магістральному каналі ІЗМ суттєво впливають хлориди у воді річки Інгулець (11,5 %), витрати (21,3 %), режим роботи ГНС (21,3 %), а також фактори взаємодії витрат та хлоридів (39,6 %), витрат річки та ГНС (39,6 %), хлоридів у воді річки та витрат ГНС (53,2 %). Інгулецьку водогосподарську систему можна вважати нестійкою і чутливою до зміни як організованих, так і неорганізованих факторів впливу. За експрес-показник якості зрошувальної води ІЗС доцільно прийняти хлориди як інгредієнт, що має тісний кореляційний зв’язок із мінералізацією води та іншими іригаційними показниками. 3. На сучасному етапі функціонування Інгулецького водогосподарського комплексу для забезпечення споживачів якісною зрошувальною водою необхідно забезпечити одночасну роботу чотирьох насосних агрегатів ГНС. На початковому етапі роботи Інгулецької системи (квітень) потрібно збільшувати кількість насосних агрегатів для відкачування мінералізованої призми на ділянці ГНС-гирло в найкоротший час, що забезпечить добру якість поливної води до періоду стиглості сільськогосподарських культур (травень - червень).

Держводагентство вживає заходів щодо покращення екологічної ситуації у басейні річки Інгулець

26.03.2012 | 16:43 | Прес-служба ДЕРЖАВНого АГЕНТСТВа ВОДНИХ РЕСУРСІВ

версія для друку

Держводагентство вживає заходів щодо покращення екологічної ситуації у басейні річки Інгулець. З цією метою нещодавно у м. Кривому Розі відбулося засідання міжвідомчої комісії з питань промивки та екологічного оздоровлення річки Інгулець у 2012 році та визначення шляхів покращення екологічного стану водних ресурсів басейну в цілому.

Для покращення екологічної ситуації у басейні р. Інгулець запропоновано здійснювати подачу дніпровської води руслом Інгульця протягом усього вегетаційного періоду. За розрахунками, необхідно подати не менше 120-130 млн.м3 дніпровської води.

У результаті промивки русла р. Інгулець буде досягнуто покращення якості води у Карачунівському водосховищі – джерелі питного водопостачання м. Кривого Рогу і Криворізького району; зменшення затрат на доочистку питної води до нормативної якості комунальними підприємствами; покращення якості води для зрошення на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи; покращення умов існування водних живих ресурсів та екологічне оздоровлення водних ресурсів басейну річки Інгулець.

Участь у зазначеному засіданні взяли заступник Голови Держводагентства О.Чунарьов, міський голова м. Кривого Рогу Ю.Вілкул, начальник Дніпропетровського облводресурсів В.Добринін, заступник начальника Дніпропетровського облводресурсів О.Чехун, начальник управління каналу Дніпро-Інгулець В.Бурлака, заступник начальника Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи М.Вербицький та інші.