ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 Загальна характеристика річки Інгулець

1. Історія походження назви річки Інгулець.

2. Фізико-географічна характеристика району дослідження

РОЗДІЛ 2 Водні ресурси річки Інгулець, флора та фауна

2.1. Водні ресурси Інгульця

2.2. Рослинний світ річки

2.3 Фауністичний комплекс р. Інгулець

РОЗДІЛ 3 Методи проведення дослідження

3.1. Аналіз наукова-літературних джерел з питання екології

р. Інгулець

3.2. Спеціальні методи спостережень за рівнем забруднення природного середовища.

РОЗДІЛ 4 Екологічний стан вод басейну р. Інгулець та заходи щодо його покращення

1. Вплив гірничо-збагачувальних комбінатів та інших підприємств на води басейну р. Інгульця

4.2. Умови формування якості поливної води інгулецького зрошуваного массиву та інші фактори негативного впливу на стан води, рослинного та тваринного світу басейну р. Інгулець

4.3. Інгулецький заказник

4.4. Шляхи подолання екологічних проблем басейну р.Інгулець.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність.Річка Інгулець є останньою великою притокою Дніпра. Сучасний екологічний стан її жахливий. Інтенсивне землеробство, в тому числі зрошуване, гірничорудна промисловість, швидке зростання металургійної та хімічної галузі в її басейні привело до поступового занепаду річки. Історія природокористування в басейні Інгульця є історією її знищення.

Сьогоднішні спостереження за якістю води річки Інгулець показують, що практично за всіма показниками, гранично допустимі концентрації забрудників перевищені. За критерієм мінералізації воду р. Інгулець в межах Херсонської та Миколаївської області можна класифікувати як солонувату. За забрудненням компонентами сольового складу воду Інгульця відносить до дуже забрудненої хлоридами та сульфатами.

Зрозуміло, що забруднення річки збільшується від села Садово в Херсонській області (місце впадіння Інгульця у Дніпро) до міста Кривого Рогу, що в Дніпропетровській області. Негативний вплив низькоякісних господарських вод та фекальних стоків Кривого Рогу, особливо відчутний на початку року, коли проходить масовий скид високомінералізованих шахтних вод.

Дещо змінюється ситуація з якістю води в пониззі Інгульця - від гирла до Снігірівки, що в Миколаївській області, коли влітку та восени працюють потужні насосні станції, що подають воду в Інгулецьку та Явкінську зрошувальні системи. Тоді і в пониззя річки заходить дніпровська вода, яка дещо розбавляє високомінералізовані кривбаські скиди. По суті, в цей період року річка Інгулець припиняє стік в Дніпро, а її пониззя перетворюється в "антирічку", в якій течуть в зворотному від природного напрямку дніпровські води.

Осолонцювання зараз є найбільш поширеним деградуючим процесом на зрошуваних землях в Миколаївській та Херсонській області. Інгулецька вода, що вміщує велику кількість розчинених солей, зокрема іонів натрію, викликає солонцюватість в грунтах

З причин безперервних скидів мінералізованих вод в річку з гірничорудних виробництв Інгулець зараз практично повністю втратив свою фундаментальну, щодо річок, властивість - здатність до самоочищення

Злочинне залучення до землеробства в 60-ті роки ХХ століття водозахисних зон Інгульця призвело до катастрофічного збільшення розораності земель басейну річки аж до 85-90 %, що, при практично нульової лісистості території, швидко інтенсифікувало ерозійні процеси. В результаті ерозії грунтів пройшло інтенсивне замулення річища, що суттєво зменшило загальну водність Інгульця.

До речі, це викликало не тільки втрату функції самоочищення, а й повне знищення транспортного значення цієї річки, яка ще на початку 60 років ХХ століття була судноплавною від гирла до міста Снігірівка.

На сьогоднішній день в екологічному стані р.Інгулецьв є такі нагальні проблеми: якість води, здатність води до самоочищення, збереженя флори та фауни басейну. Проблеми екології р. Інгулець вивчалися і вивчаються видатними вченими та дослідниками, такими як Бойко М.Ф., Чорний С.Г. Гриб Й.В., Клименко М.О.та ін. []

Тому питання екології річки Інгулець є цікавим для вивчення і актуальним на сьогоднішній день.

Мета дослідження: Проаналізувати екологічний стан р.Інгулець та дослідити заходи намічені владою для покращення вказаної екосистеми.

Виходячи з поставленої мети, нами були поставлені такі завдання:

1. Вивчити та проаналізувати літературні джерела щодо екології басейну р.Інгулець.

2. Зібрати інформацію, провести спостереження щодо екологічного стану водних ресурсів, флори та фауни р.Інгулець.

3. Проаналізувати отримані данні та запропонувати заходи для покращення екосистеми Інгульця.

Об’єкт дослідження: річка Інгулець.

Предмет дослідження: Екологічний стан р.Інгулець та дотримання природоохоронних вимог щодо її збереження.

Практичне значення роботи. Матеріали випускної роботи можуть бути використанні при вивченні предметів екологічного циклу: екологія, заповідна справа, екологічний моніторинг, моніторинг довкілля, урбоекологія тощо.

Структура роботи. Випускна робота викладена на сторінках друкованого тексту; складається зі вступу. 4 розділів, підрозділів, має висновки, список літератури складається з використаних джерел.

Розділ 1 Загальна характеристика річки Інгулець

1. Історія походження назви річки Інгулець.

Річка Інгулець (Ангулець) була відома ще Геродоту під назвою р. Гіпакіріса. На німецькій мові Інгул або Інгулець звучить "іен-кул", що означає велике, значне за площею озеро. Існує багато легенд щодо походження назви рички. Наведемо декілька з них: назва Генгулець пов’язана з часами чумацтва. Поверталися наші чумаки з Криму додому. Ледве ступали стомлені воли, тягнучи важкі вози із сіллю. Та ось вони неначе оживали і починали рухатися веселіше. Поглянувши на волів, чумаки і собі починали прислухатись. Десь здалеку долинав неясний гул. І тоді промовляв якийсь із чумаків до своїх товаришів: «Ген гулець чути, скоро вдома будемо.» То гула річка, минаючи на своєму шляху пороги. Люди, які інколи їздили з чумаками, не розуміли, про що йде мова, та і почали називати річку, повз яку проїздили, — Генгулець. А згодом назва змінилася на Інгулець та так назавжди і залишилася.

Є ще декілька легенд таких як наприклад :. Монголець

Колись у прадавні часи захопили наші землі татаро-монгольські орди. Завойовники тут же стали давати місцям у безкрайніх степах - річкам і озерам - свої назви. Деякі з тих назв залишилися від них і до цього часу, інші - змінилися.

Та ось наші предки нарешті прогнали завойовників зі своєї землі, а разом з тим пішли зі степів і деякі їхні назви. Але степову річку люди й далі кликали Монгольцем. Їхні діти називали її Мунгольцем чи Мингольцем. А вже внуки й правнуки - Інгульцем.

Інгулець - брат Інгула

Якось із Криму разом з чумаками в наші степові краї забрів сванець, по-теперішньому - грузин. Що він тут шукав, ніхто цього не знає. Але від чумаків, кажуть, не відставав.

Ось він час від часу й проїжджав у Крим і з Криму повз безіменну степову річку з мальовничими скелями на берегах. Вона нагадувала йому рідну річку в далекій Сванетії - Інгур. От і став сванець називати й Інгуром. А потім вже чумаки переінакшили незрозуміле слово на свій лад, і стала безіменна річка Інгулом.

А Інгулець - це брат Інгула, - так вирішили чумаки, адже обидві річки течуть в один бік і майже поруч. То чому б їм і не носити схожі назви?

Сибірське ім'я

Розповідають, що в наших краях завжди жили не лише тутешні, але й приїжджі з інших місць люди. Ніхто й ніколи до них не ставився вороже, якщо вони самі не затівали чогось поганого.

Якось забрів сюди нащадок росіянина, який разом з Єрмаком завойовував для царів сибірські землі. Став він тут жити й поживати і так колишньому сибірякові вподобалася тутешня повновода річка, що став він її називати так само, як звалася річка й у його далекім-далекім сибірській краї - Інгут. Незвичним було нашим людям таке дивне ім'я. Але приїжджого, як і всіх старих людей, тут поважали. А чужинець пояснював свій вибір такої назви тим, що на березі сибірської річки загинув його бойовий побратим. Звідти він привіз не лише назву річки, але й жменю сибірської землі.

Й справді, доки старий завойовник Сибіру був живий, то люди річку так і називали - Інгут. А коли він помер, то потроху стала змінюватися й назва. Скоро річку стали називати Інгулом. Назва прижилася й запам'яталася, а річка-сусід Інгула отримала свою назву - Інгулець