Розділ 3 Методи проведення дослідження.

3.1. Аналіз наукова-літературних джерел з питання екології

Р. Інгулець

Нами було вивчено та проаналізовано більше сорока науково-літературних джерел з питання екології річки Інгулець. В основу випускної роботи лягли матеріали таких авторів як Бойко М.Ф., Білявський Г.О., ?Лиховид О.М., Злобін Ю.А. та ін.[]. Для проведення дослідження були використані частково матеріали Державного управління охорони навколишнього середовища в Херсонській області це регіональна доповідь «Про стан навколишнього природного середовища Херсонської області у 2010 році.» []. Із доповіді були використані матеріали, що стосуються екосистеми річок Херсонщини.

Згідно з повідомленням прес-служби Державного управління охорони  довкілля у Херсонській області, рівень забрудненості річки Інгулець характеризується як високий, особливо в період скидання шахтних вод і госфекальних стоків Кривбассу, що негативно впливає на стан як річки Інгулець, так і на стан води у Дніпрі. В ході дослідження, проведеного держуправлінням охорони довкілля в Херсонській області, було з'ясовано, що у воді перевищена гранично допустима концентрація (ГДК) за цілим рядом параметрів. Так, ГДК сухого залишку у воді перевищена в 1,4 — 1,7 рази, сульфатів — в 1,25 — 1,28 разів, за хімічним вжитком кисню — в 1,41 — 1,44 разів. 

Крім того, за результатами контролю за дотриманням вимог Регламенту скидання зворотніх і гірничорудних вод Криворізького басейну, були перевищені норми вмісту розчинених солей (у 1,8 разів), хлоридів — (у 1,9 разів), сульфатів (649 мг/дм3 при ГДК 500 мг/дм3). ГДК по хімічному вжитку кисню в стічних водах перевищені в 1,7 разів.

З наукових джерел ми довідались, у відповідності до обраної теми, про стан водних об’єкту,що вивчається, а саме екологічного стану річки Інгулець.

Як показали останні перевірки Держінспекції Мінприроди України, скид надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в продовж останніх років продовжує негативно впливати на стан річки Інгулець.

Природоохоронні програми з поліпшення стану водогосподарської ситуації виконуються не належним чином. Утилізація мінералізованих шахтних вод стала гострою проблемою для Криворізького басейну.

З причин безперервних скидів мінералізованих вод в річку з гірничорудних виробництв Інгулець зараз практично повністю втратив свою фундаментальну, щодо річок, властивість - здатність до самоочищення.

По суті, всі існуючі антропогенні заходи щодо охорони вод є лише підтриманням спроможності річок та озер до самоочищення. Природне руйнування або нейтралізація забруднювачів проходить в результаті складних фізичних (осідання часток, випаровування), хімічних(окислення, коагуляція, гідроліз токсикантів) та біологічних процесів (включення забруднюючих речовин в обмінні процеси, руйнування або перехід токсикантів у нетоксичні форми). Така нейтралізація хімічних речовин-забрудників залежить, в першу чергу, від водності водойми. А зменшення водності річок, як правило, приводить до збільшення вмісту забруднюючих речовин. Але і кількісні величини стоку річки Інгулець в значній мірі зараз визначаються впливом гірничо-збагачувальних комбінатів.

Нажаль на сьогоднішній день очищення високо мінералізованих шахтних вод відсутня. Перед скидом стічні води лише відстоюють в спеціальних ставках-накопичувачах.

Одним з заходів щодо поліпшення ситуації можна запропонувати збільшення часу відстою за рахунок введення додаткових накопичувачів.

Нами проаналізовано ряд літературних джерел відносно екосистеми р.Інгулець, (Александрова Н.Г., Нежлукченко В.М.. 1998. Балюк С., Ладних В. 2000, Бойко М.Ф., Чорний С.Г. 2001) і можемо стверджувати, що сьогоднішні спостереження за якістю води річки Інгулець показують, що практично за всіма показниками, гранично допустимі концентрації забруднювачів перевищені. За критерієм мінералізації воду р. Інгулець в межах Херсонської та Миколаївської області можна класифікувати як солонувату. За забрудненням компонентами сольового складу воду Інгульця відносить до дуже забрудненої хлоридами та сульфатами. Причому в інгулецькій воді в останні роки, порівняно з минулими роками, вміст хлоридів і сульфатів значно збільшився і складає в середньому, відповідно, 1025.8 мг/л, що в 2.9 більше за гранично-припустиму концентрацію (ГПК) та 741.1 мг/л (1.5 ГПК). Зрозуміло, що забруднення річки збільшується від села Садово в Херсонській області (місце впадіння Інгульця у Дніпро) до Кривого Рогу Негативний вплив низькоякісних господарських вод та фекальних стоків Кривого Рогу, особливо відчутний на початку року, коли проходить масовий скид високо мінералізованих шахтних вод. У січні - березні показники мінералізації у різних пунктах спостережень по руслу річки становлять від 700 до 5700 мг/л. Саме в цей проміжок часу вміст азоту амонійного По суті, всі існуючі антропогенні заходи щодо охорони вод є лише підтриманням спроможності річок та озер до самоочищення. Природне руйнування або нейтралізація забруднювачів проходить в результаті складних фізичних (осідання часток, випаровування), хімічних(окислення, коагуляція, гідроліз токсикантів) та біологічних процесів (включення забруднюючих речовин в обмінні процеси, руйнування або перехід токсикантів у нетоксичні форми). Така нейтралізація хімічних речовин-забрудників залежить, в першу чергу, від водності водойми. А зменшення водності річок, як правило, приводить до збільшення вмісту забруднюючих речовин. Але і кількісні величини стоку річки Інгулець в значній мірі зараз визначаються впливом гірничо-збагачувальних комбінатів.

Нажаль на сьогоднішній день очищення високо мінералізованих шахтних вод відсутня. Перед скидом стічні води лише відстоюють в спеціальних ставках-накопичувачах.