4.3. Інгулецький заказник

Інгуле́цький степ — ландшафтний заказник. Розташований в межах Криворізького району Дніпропетровської області, неподалік від села Недайвода. Площа 65,6 га. Створений в 2002 році.

На початку 1990-х (1992 р.) увагу представників наукової громадськості привернула територія по обидва береги річки Інгулець, на південний захід від села Недайвода. Було встановлено, що в місцевому трав'янистому покриві ростуть рослини, що підлягають охороні. Як наслідок — Указом Президента в 2002 році на частині цієї території створений ландшафтний заказник «Інгулецький степ» площею 65, 6 га. У 2004 році Дніпропетровська обласна рада своїм рішенням у рамках програми формування та розвитку національної екологічної мережі області для потреб створення національного парку зарезервувала 4000 гектарів земельного наділу за рахунок земель запасу.

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Інгулецький степ" (далі – Заказник) оголошено Указом Президента України від 21.02.2002 №167/2002.

Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання.

Біота. Дана територія є найбільшою у регіоні ділянкою із цілинним степом. На території виявлено при попередньому, неповному обстеженні 43 види рослин і 122 види тварин з різним природоохоронним статусом, з них 11 видів рослин і 42 види тварин занесені до Червоної книги України. Археологічні пам'ятки. На території заказника розташоване ще недостатньо вивчене святилище епохи пізньої бронзи — раннього заліза. За словами наукового співробітника Криворізького історико-краєзнавчого музею Ірини Стеблини, кілька тисячоліть тому це місце було сакральним.

Заказник оголошено з метою збереження і відтворення унікальної ділянки долини і берегових крутосхилів річки Інгулець з мальовничими скелястими берегами та цінними рослинними і тваринними угрупованнями придолинно-степового петрофільного комплексу, збереження і відновлення чисельності популяцій багатьох рідкісних, а також занесених до Червоної книги України видів рослин (астрагал шерстистоквітковий, ковила пірчаста, ковила українська) і тварин (вусач земляний-хрестоносець, махаон, гадюка степова, полоз жовточеревий, лунь степовий, тушканчик великий).

Основними завданнями Заказника є: збереження і відтворення унікальних і типових для типчаково-ковилового степу степових, водних, петрофільних (гранітофільних), лучно-степових і прибережно-водних екосистем, збереження всього різноманіття рослинного і тваринного світу території Заказника; підтримка загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища регіону; поширення еколого-освітніх знань.

Відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на території Заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням Заказника, передбаченим цим Положенням, і загрожує збереженню природного комплексу, у тому числі: будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, що може вплинути на зміну характеру місцевості, ландшафтів, які не пов’язані з охороною території Заказника, та надання земельних ділянок під забудову чи у господарське використання; розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін худоби в межах 100-метрової прибережної зони р. Інгулець і тимчасових водойм та улаштування загонів, пересування механічних транспортних засобів (крім службового транспорту землекористувача), за винятком шляхів загального користування; розорювання земель, за винятком заходів з обмеження розповсюдження лісових пожеж; геологорозвідувальні, підривні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву, гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, меліоративні роботи; порушення природного стану водойми; застосування хімічних засобів боротьби з шкідниками та хворобами рослин і лісу без відповідного наукового обґрунтування та погодження Мінприроди; засмічення території Заказника, зберігання отрутохімікатів, твердих побутових та інших відходів; усі види лісокористування (за винятком вибірково-санітарних рубок і рубок догляду), заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випалювання водно-болотної та лучно-степової рослинності, турбування, відлов і знищення диких тварин, птахів, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів і ландшафтів; інтродукція нових видів рослин і тварин без відповідних, узгоджених у встановленому порядку наукових обґрунтувань та погоджень Мінприроди; перебування на території Заказника з усіма видами вогнепальної зброї (крім осіб, що відносяться до служби охорони), знаряддями лову тварин та недозволеними до використання знаряддями лову риби; будь-яке рибальство, за винятком любительського, в спеціально відведених місцях; мисливство; випасання худоби на прибережно-схилових цілинках, у межах кам’янистих виходів і на ділянках деревно-чагарникової рослинності; проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень; пересування людей за межами доріг, стежок і просік в період гніздування птахів і розмноження інших видів тварин; інші види робіт, що можуть призвести до порушення природних зв’язків і ходу природних процесів, втрати наукової, естетичної цінності природного комплексу, що охороняється.

На території Заказника дозволяється у встановленому порядку: використання її в освітньо-виховних цілях, проведення науково-дослідних робіт, обмежена господарська діяльність з додержанням встановленого цим Положенням режиму території; випасання худоби на визначених ділянках, відповідно до законодавства; сінокосіння після закінчення періоду розмноження птахів (з березня по червень включно); виконання відновлювальних робіт щодо здійснення заходів із запобігання змін природних комплексів внаслідок негативного антропогенного впливу або стихійного лиха; здійснення протипожежних та санітарних заходів, що не порушують режиму Заказника; збереження і відтворення природних комплексів та об’єктів Заказника.

Спеціальне використання природних ресурсів у межах території Заказника здійснюється на підставі дозволів, виданих уповноваженими на те органами державної влади, в порядку, передбаченому законодавством, у межах лімітів, установлених Мінприроди.

Відповідно до Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” та Закону України “Про екологічну мережу України” в Херсонській області реалізується завдання по створенню національної екологічної мережі країни.

Формуванню цілісної екологічної мережі Херсонської області, як складової національної екологічної мережі України, передує організація об'єктів і територій природно-заповідного фонду. Природно-заповідний фонд Херсонської області налічує 75 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 222180,0 га, близько 7,8 % від площі області, що є добрим показником серед областей України, але не відповідає науковим рекомендаціям для степової зони - 10 %.

Інгулецький лиман". Ботанічний заказник площею 50га займає смугу акваторії в Інгулецькому лимані між селами Микільське та Садово Білозерського району. Створений для охорони рідкісних формацій водних рослин, включених до Зеленої книги України: горіха водяного (Trapeta natansis), густі зарості якого збереглися біля околиці с.Микільське, сальвінії плаваючої (Salvinieta natansis), латаття білого (Nymphaeeta albae), глечиків жовтих (Nuphareta luteae), плавуна щитолистого (Nymphoideta peltatae).

Екологічні проблеми заказника пов'язані зі скидом в зимово-весняний період забруднених вод Кривбасу, а також з поглибленням каналу посередині русла Інгульця для проходження суден та виловом риби сітками, коли в них набивається багато червонокнижних рослин, які після очистки сіток гинуть.

.4.5. Шляхи подолання екологічних проблем басейну р.Інгулець.

14 березня 2011 року відбулося засідання Міжвідомчої комісії по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ, на якому розглядалися питання щодо промивки русла р. Інгулець у весняний період 2011 року та шляхи вирішення покращення екологічного стану водних ресурсів у його басейні

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010р. № 2047-р "Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець", в період з 14 листопада 2010р. по 28 лютого 2011р., здійснювався дозований регламентний скид надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу. Обсяг скиду склав 11,100 млн.м³.

На виконання п.2,3 вище зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України, протоколу засідання Міжвідомчої комісії від 14 березня 2011р. (з питань промивки русла р. Інгулець у весняний період 2011р.), Регламенту екологічного оздоровлення р. Інгулець з 11 квітня, для компенсації скидних витрат, розпочав випереджувальну роботу канал «Дніпро - Інгулець» і з 17 квітня було розпочато промивку р. Інгулець та загальне екологічне оздоровлення, шляхом встановлення тривалих попусків води з Карачунівского водосховища з паралельним водообміном води по каскаду водосховищ розташованих на р. Інгулець.

Станом на 07 червня 2011р. обсяг подачі води на промивку з Карачунівського водосховища по р. Інгулець склав – 61,210 млн.м³, каналом «Дніпро - Інгулець» подано дніпровської води – 50,269 млн.м³, роботи з подачі води щодо екологічного оздоровлення р. Інгулець тривають.

Подача води для промивки русла р. Інгулець та загального екологічного оздоровлення здійснюється за рахунок коштів гірничорудних підприємств Кривбасу. Повний обсяг перекачки води по каналу згідно укладених угод складатиме - 100,0 млн. м³.

Для перевірки якості виконання заходу було проведене комісійне обстеження гідрологічного стану русла на ділянці від створу Карачунівського водосховища до гирла р. Інгулець з відбором контрольних проб: с. Андріївка Дніпропетровської області, ГНС Інгулецької зрошувальної системи м. Снігурівка Миколаївської області, гирлова частина р. Інгулець вище с. Садове .

Робочою групою встановлено:

1.Регламент екологічного оздоровлення р. Інгулець в частині здійснення санітарної промивки виконаний. Фактичний обсяг промивки за даними ДПП "Кривбаспромводопостачання" склав 61,210 млн.м³.

2.Станом на 07 червня 2011р. якість води в р. Інгулець складає:

в створі греблі Карачунівського водосховища:

хлориди - 119 мг/л

жорсткість- 10,5 мгэкв. /л

в створі гідропосту с. Андріївка:

хлориди - 290 мг/л

жорсткість- 12,0 мгэкв. /л

в створі Головної насосної станції Інгулецької зрошувальної системи:

хлориди - 320 мг/л

жорсткість - 13,0 мгэкв. /л

гирлова частина р. Інгулець, вище с. Садове

хлориди - 440 мг/л

жорсткість - 14,0 мгэкв. /л

Робота головної насосної станція Інгулецької зрошувальної системи розпочата з 01 травня 2011р., подача води на зрошення здійснюється витратою 5,5 м³/с.

Висновки робочої групи:

1. Робоча група промивку русла р. Інгулець, як складову частину заходів з екологічного оздоровлення, вважає виконаною. Претензій по виконанню промивки у зацікавлених сторін немає.

1. В залежності від водогосподарської ситуації оперативно узгоджувати можливі зміни регламенту та передбачити в регламенті діапазони витрат для забезпечення необхідної якості води.

2. Роботи з екологічного оздоровлення р. Інгулець по поліпшенню якості води в Карачунівському водосховищі та на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи необхідно продовжити.

3. Після завершення виконання регламенту екологічного оздоровлення р. Інгулець здійснити аналіз та узагальнення результатів його проведення для подальшого використання при розробці наступних заходів з оздоровлення.

Держводагентство вживає заходів щодо покращення екологічної ситуації у басейні річки Інгулець. З цією метою нещодавно у м. Кривому Розі відбулося засідання міжвідомчої комісії з питань промивки та екологічного оздоровлення річки Інгулець у 2012 році та визначення шляхів покращення екологічного стану водних ресурсів басейну в цілому.

Для покращення екологічної ситуації у басейні р. Інгулець запропоновано здійснювати подачу дніпровської води руслом Інгульця протягом усього вегетаційного періоду. За розрахунками, необхідно подати не менше 120-130 млн.м3 дніпровської води.

У результаті промивки русла р. Інгулець буде досягнуто покращення якості води у Карачунівському водосховищі – джерелі питного водопостачання      м. Кривого Рогу і Криворізького району; зменшення затрат на доочистку питної води до нормативної якості комунальними підприємствами; покращення якості води для зрошення на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи; покращення умов існування водних живих ресурсів та екологічне оздоровлення водних ресурсів басейну річки Інгулець.

У рамках реалізації Комплексної програми з покращення екології Кривбасу губернатор поставив завдання провести інвентаризацію усіх скидів підприємств до річок Дніпропетровщини, зокрема, до річки Інгулець. Промивка Інгульця дозволяє покращити якість води не лише в Дніпропетровській області, а й в Херсонській та Запорізькій. У цьому році промивка річки Інгулець проводилася з 17 квітня до 15 серпня. Обсяг води, використаної для промивки, становив 121,8 млн куб м, що приблизно в 1,6 рази більше, ніж у 2010 році. Це дозволило суттєво покращити якість питної води, зокрема, знизити вміст хлору та сульфату. Подачу 100 млн мі води по каналу Дніпро – Інгулець профінансували гірничорудні підприємства Кривого Рогу на загальну суму 31 млн 200 тис грн. Подачу 21,793 млн мі профінансувало Державне агентство водних ресурсів України на загальну суму 8 млн 712 тис грн. Загальна вартість заходу склала 39 млн 912 тис грн. Створення Державним агентством водних ресурсів України басейнового управління з питань оздоровлення Інгульця. Це повинно бути відокремлене структурне формування, яке б вирішувало всі проблемні питання за принципом їх належності саме до басейну річки Інгулець. Зокрема, це стосується попередження негативних процесів, які відбуваються внаслідок скидів, а також створення оптимальних режимів промивки, підтримка асимілюючої здатності річки.

Заходи щодо зменшення негативного впливу ГЗК на стан вод басейну р. Інгулець

Головним недоліком головної водовідливної установки є забрудненість водозбірників. Внаслідок цього забруднена шахтна вода не встигає відстоятися і забрудненою потрапляє в насосний агрегат.

З метою очистки відкочених із шахтних виробіток вод розроблена технологія і спроектований комплекс очищення, який забезпечує якісні показники шахтних вод до стандартів технічної води. Очищена вода в майбутньому може бути використана в потребах шахти, для комунальних потреб прилеглих до шахти населених пунктів. Впровадження цього комплексу дозволить звільнити території, які відведені під відстійники шахтних вод, тим самим зменшити негативний вплив на навколишнє середовище, і використати звільнені території для сільського господарства.

Комплекс складається з ряду очисних установок: відстійника, пісколовки, фільтри, установки для знезараження води. В очисних установках шахтна вода поетапно очищується від механічних домішок величиною 1 мм, і величиною більш 100 – 150 мкм, потім відбувається глибока очистка шахтних вод до вмісту в ній механічних домішок крупністю не більше 1,5 мг/л, і на останній стадії очищення відбувається знезараження шахтної води.

На першому етапі очищення шахтна вода подається в відстійник наилиного типу ОН. Тут відбувається очищення води від механічних домішок з реагентною обробкою води і без використання реагентів при вмісті механічних домішок в початковій воді від 50мг/л до 50г/л і величиною часток 1 мм.

Відстійник складається з камер освітлення, утворення пластівців, ущільнення осаду. В камері освітлення встановлені пакети з нахильними камерами. Посуваючийся потік вихідної води, пройшовши камеру утворення пластівців, надходить в камеру освітлення. В камері освітлення, встановлені нахильні листи,які утворюють ряд камер. При русі води в камерах відбувається випадіння механічних домішок на нижню площину камер. Освітлена вода надходить в зливні жолоба і через патрубок відводиться з відстійника в пісколовку, де шахтна вода очищується від механічних домішок величиною 100 – 150 мкм.

Шахтна вода по патрубку надходить в бічні канали, аз них – на спрямовуючу решітку нахильної камери. Випавши на нахильну поверхню частки сповзають у шлаконакопичувач.

Фільтр секційний напірний (ФСН) призначений для очищення стічних вод підприємств від механічних домішок шляхом фільтрації через насипну зернисту загрузку (кварцовий пісок, антрацитові крихти, подрібнений керамзит). Фільтр складається з 6 секцій, об’єднаних двома розподільними пристроями, які керуються автоматично. Всередині кожної з секцій фільтру на кожному дні верхньої та нижньої камери загружено фільтруючий матеріал. У верхній камері знаходиться крупнозернистий керамзитовий пісок, у нижні кварцовий пісок. Секції працюють послідовно у режимі фільтрація промивка.

Після цього частково очищена вода надходить на поверхню, та вона проходить більш ретельне очищення від твердих фракцій, шкідливих бактерій і хвороботворних організмів.

Глибоке очищення шахтних вод до вмісту в ній механічних домішок не більш 1,5 мг/л відбувається в фільтрі глибокого очищення. Фільтр складається з вух циліндричних камер,на нижній частині, на нижній яких встановлені ложне дно з щільовими дренажними розподільчими ковпаками. Верхня камера завантажена крупнозернистим керамзитовим піском, нижня дрібнозернистим кварцом. Фільтр оздоблений двома оглядовими люками. Промивається фільтр зворотною подачею чистої води через патрубок. Під впливом потоку води в нижній і верхній камерах розрихлюється фільтруючий матеріал і відмивається від механічних забруднень.

Знезараження шахтної води відбувається електрохімічним шляхом. Частина очищеної від зважених речовин шахтної води надходить в буферний бак, звідти збагачена активним хлором звідти самоходом по трубопроводу надходить в контактний резервуар, де змішується з загальним потоком який підлягає знезараженню шахтної води.

Живлення електролізера постійним електричним потоком здійснюється від току. Очищення катодів від осаду солей жорсткості відбувається періодично.[]

.