Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Інгулець.doc
Скачиваний:
61
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
5.09 Mб
Скачать

[Ред.]Інгулецький степ (заказник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Інгулецький степ

Розташування:

 Україна  Дніпропетровська область  Криворізький район

Найближче місто:

Кривий Ріг

Площа:

65,6 га

Водні об'єкти:

р. Інгулець

Заснований:

2002 рік

Інгуле́цький степ — ландшафтний заказник. Розташований в межах Криворізького району Дніпропетровської області, неподалік від села Недайвода.

Площа 65,6 га. Створений в 2002 році.

Зміст

 [сховати]

  • 1 Історія створення

  • 2 Біота

  • 3 Археологічні пам'ятки

  • 4 Ситуація з приводу розробки гранітного родовища

  • 5 Примітки

  • 6 Посилання

[Ред.] Історія створення

На початку 1990-х (1992 р.) увагу представників наукової громадськості привернула територія по обидва береги річки Інгулець, на південний захід від села Недайвода. Було встановлено, що в місцевому трав'янистому покриві ростуть рослини, що підлягають охороні. Як наслідок — Указом Президента в 2002 році на частині цієї території створений ландшафтний заказник «Інгулецький степ» площею 65, 6 га. У 2004 році Дніпропетровська обласна рада своїм рішенням у рамках програми формування та розвитку національної екологічної мережі області для потреб створення національного парку зарезервувала 4000 гектарів земельного наділу за рахунок земель запасу[1].

[Ред.] Біота

Дана територія є найбільшою у регіоні ділянкою із цілинним степом. На території виявлено при попередньому, неповному обстеженні 43 види рослин і 122 види тварин з різним природоохоронним статусом, з них 11 видів рослин і 42 види тварин занесені до Червоної книги України[2].

[Ред.] Археологічні пам'ятки

На території заказника розташоване ще недостатньо вивчене святилище епохи пізньої бронзи — раннього заліза. За словами наукового співробітника Криворізького історико-краєзнавчого музею Ірини Стеблини, кілька тисячоліть тому це місце було сакральним.[3]

[Ред.] Ситуація з приводу розробки гранітного родовища

В 2007 році Дніпропетровська обласна рада своїм рішенням вилучила із зарезервованої території ділянку площею 120 га, а подальшими рішеннями — ще кілька десятків гектарів у зв'язку з погодженням надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Граніт Групп» спеціального дозволу на користування надрами.

Ці рішення прийняті з порушенням вимог законів України, зокрема, за відсутності позитивного висновку державної екологічної експертизи. Розпочаті фірмою незаконним чином розкривні роботи спровокували численні протестні акції громадськості.

[Ред.] Примітки . Водні ресурси та їх використання

У 2008 році з природних водних об’єктів області забрано 1080 млн.м3 води, в т.ч.:

- з поверхневих джерел – 1007,57 млн.м3

- з підземних джерел – 72,43 млн. м3

Використано води – 678,2 млн. м3, в т.ч.:

- підприємствами комунгоспу та побутового обслуговування – 41,82 млн. м3

- промисловістю – 29,88 млн. м3

- сільським господарством – 3,248 млн. м3

- на зрошення – 594,0 млн. м3

Скинуто у поверхневі водні об’єкти – 90,08 млн. м3, в т.ч.:

- забруднених стічних вод – 2,419 млн. м3

- нормативно-чистих – 59,41 млн. м3

- нормативно-очищених – 28,25 млн. м3

В порівнянні з 2007 роком загальний забір води з природних водних об'єктів зменшився на 276,0 млн.м3, в т.ч. з поверхневих джерел на 270,43 млн.м3, з підземних - на 5,64 млн.м3. Використання води зменшилось на 245,0 млн.м3, в т.ч.: підприємствами комунгоспу та побутового обслуговування на 3,34 млн.м3, на зрошення 231,6 млн.м3, у промисловості на 12,12 млн.м3. У сільському господарстві збільшилось на 0,673 млн.м3

Таблиця 4.1.1. Основні показники використання і відведення води

млн. м3

Показники

1990

2000

2005

2006

2007

2008

Забрано води з природних вод­них об'єктів - всього

2723

1161

1000

958,6

1356

1080

у тому числі для використання

2161

638,7

610,4

607,4

923,2

678,2

Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на

виробничі потреби

120,4

32,06

36,35

31,98

42,0

29,88

побутово-питні потреби

87,2

53,1

44,97

44,54

45,16

41,82

зрошення

499,2

515,0

519,5

825,6

594,0

сільськогосподарські потреби

40,45

5,812

3,481

2,575

3,248

ставково-рибне господарство

31,33

41,92

9,13

Втрати води при транспортуванні

281

Загальне водовідведення

з нього

478,3

141,4

116,6

97,23

97,9

99,3

у поверхневі водні об'єкти

463,2

126,8

100,2

85,92

90,27

90,08

у тому числі

забруднених зворотних вод

44,4

3,6

3,183

27,85

11,41

2,419

з них без очищення

41,4

2,06

1,881

1,72

10,57

1,706

нормативно очищених

97,6

35,96

33,63

6,539

28,62

28,25

нормативно чистих без очистки

321,2

87,27

63,36

51,53

50,23

59,41

Обсяг оборотної та послі­довно використаної води

98,23

66,69

59,43

Частка оборотної та послідовно використаної води, %

Потужність очисних споруд

99,8

97,2

97,45

Таблиця 4.1.2. Забір, використання та відведення води

млн. м3

Назва водного об’єкту

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти

всього

з них забруднених зворотних вод

Азовське море

7,366

6,153

4,024

-

Чорне море

1073

672

86,06

2,419

р. Дніпро

1060

662,5

40,8

1,852

р. Ингулец

0,883

7,798

0,018

-

Канал Північно-Кримський

-

174,5

-

-

Каховський Магістральний канал

1,696

407,1

-

-