Басейн річки Південний Буг

Лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Кіровоградської ГГМП в січні - грудні 2011 року в басейні Південного Бугу, для проведення гідрохімічних вимірювань відібрано 67 проб, раділогічних досліджень – 23 проби та виконано 1882 вимірювань якості води на гідрохімічні показники.

Із 1882 вимірювання мають місце перевищення граничнодопустимих концентрацій (ГДК), встановлених для водойм господарсько-побутового використання – 204 випадки, що складає 10,8% від загальної кількості вимірювань, із них :БПКп – 48, ХСК – 50, лужність - 27, жорсткість – 30, сухий залишок – 3, магній – 36, залізо загальне – 2 та рН – 8. В порівнянні з минулим роком відсоток перевищень зменшився практично на 2,0%.

Середньорічні значення показника ХСК в створах спостереження Р.Південний Буг, м. Гайворон та р.Синюха с.Скалева майже не відрізняються і знаходяться в межах від 20,13 мгО2/дм3. до 26,07 мгО2/дм3 , що перевищує ГДК в 1,73 рази. В інших створах, на річках Інгул, Сухоклея, Грузька, Плетений та Чорний Ташлик показник ХСК перевищує нормативний в 1,9 – 2,3 рази. Максимальні середні значення ХСК спостерігалися в створі Чорний Ташлик, 84 км, м.Новоукраїнка 35,02 мгО2/дм3 (ГДК 15,0).

В 100% відібраних проб у всіх створах спостереження спостерігається перевищення показника біологічне споживання кисню (БПКп), його середньорічні показники коливаються в межах 4,06 – 4,52 мгО2/дм3. Максимальні середні значення БПКп спостерігалися в Лелеківському водосховищі на р. Грузькій 5,09 мгО2/дм3. Перевищення ГДК по жорсткості (7,0 мг-екв/дм3) спостерігалося в створах на р.р. Синюха (7,2 мг-екв/дм3), Чорний Ташлик (8,2 мг-екв/дм3) Плетений Ташлик (9,5 мг-екв/дм3) та р.Інгул (7,2-12,0 мг-екв/дм3). Для річок Кіровоградської області характерним є, крім підвищеної жорсткості, високий вміст магнію та заліза. Середньорічні показники магнію у воді коливаються від 42,56 до 58,81 мг/дм3 (ГДК – 40,0), заліза загального – 0,1 – 0,2 мг/дм3 (ГДК 0,3).

Кисневий режим водних об’єктів був задовільний. Вміст розчиненого кисню в річках басейну Південного Бугу: Синюсі, Грузькій, Сухоклеї, Чорному Ташлику, Плетеному Ташлику та Інгулі впродовж 2011 року залишався в межах 7,1 -12,67 мг/дм3 при нормі не менше 4,0 мг/дм3.

Річки басейну П. Бугу мають досить високу жорсткість, яка підвищується в літню пору року, коли збільшується випаровування з водойм та основним джерелом живлення річок є підземні води. Середньорічні значення сухого залишку знаходяться в межах 355,25 – 916,42 мг/дм3 при нормі 1000 мг/дм3. Найвищі показники жорсткості спостерігалися в створі р.Інгул, 297 км, с.Первозванівка, де на протязі року жорсткість води знаходилася в межах від 830,0 до 1091,0 мг/дм3. В цьому створі значний вплив на якість води має скид шахтних вод підприємством ДП «Схід ГЗК» Інгульська шахта, яка скидає в річку Інгул 3,5 млн. куб м недостатньо очищених вод.

Басейн річки Дніпро

Лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Кіровоградської ГГМП в січні - грудні 2011 року в басейні Дніпра для проведення гідрохімічних вимірювань, відібрано 19 проб, для радіологічних досліджень - 8 та виконано 535 вимірювань якості води на гідрохімічні показники.

Із 535 вимірювань мають місце перевищення граничнодопустимих концентрацій (ГДК), встановлених для водойм господарсько-побутового призначення – 52 випадки, що складає 9,7% від загальної кількості вимірювань, із них :БПКп – 18, ХСК – 18, лужність - 3, жорсткість – 5, сухий залишок – 1, магній – 5, залізо загальне – 1 та сульфати - 1. В порівнянні з минулим роком відсоток перевищень зменшився практично на 4,0%.

В басейні Дніпра визначено 4 створи спостереження, 2 з них знаходяться на Цибульницькій затоці Кременчуцького водосховища, води якої є джерелом забору води для зрошення на Великоскелівській та Чапаївській зрошувальних системах та 2 розташовано на р.Інгулець.

Показники якості води в створах спостереження розташованих біля Кременчуцького водосховища значно кращі ніж у всіх інших створах, що розташовані на території області. Це зумовлено в першу чергу відсутністю поблизу скидів зворотних вод підприємств. Перевищення нормативів екологічної безпеки встановлених СанПІН №4630-88 спостерігаються лише з двох показників: ХСК та БПКп. Середньорічні значення показника ХСК знаходяться в межах від 22,32 мгО2/дм3 до 24,68 мгО2/дм3, (ГДК 15,0). Перевищення показника біологічне споживання кисню (БПКп) встановлено у всіх відібраних пробах. Середньорічні показники БПКп знаходилися в межах 4,10 – 4,52 мгО2/дм3. Мінералізація дніпровської води значно нижче ніж в річках області. Середньорічні значення сухого залишку знаходяться у межах 275,00 – 253,33 мг/дм3.

Вміст розчиненого кисню залишався в межах 7,26 -10,91 мг/дм3 при нормі не менше 4,0 мг/дм3.

Якість води в річці Інгулець контролюється у 8 створах державною екологічною інспекцією та у 2 створах Кіровоградським облводресурсів. Якість води в Інгульці відіграє значну роль в народногосподарському комплексі Кіровоградської області, тому, що вона використовується для потреб зрошення, зволоження, загального водокористування та в першу чергу для задоволення питних потреб. З річки Інгулець в 2011 році забрано 7,12 млн. куб. м води для використання на різні потреби, що складає близько 10,1 % від загального забору поверхневих вод для використання в області.

Мінералізація води в річці, вниз за течією, від створу до створу поступово збільшується. Збільшуються і показники її складових : сульфатів, хлоридів, кальцію, магнію.

Стоки комунальних підприємств області вносять свою частку в забруднення вод річки по вмісту у воді нітратів, фосфатів та СПАР, забруднюють її органічними речовинами та впливають на біологічний стан. Значне навантаження на річку спричиняють скиди зворотних вод таких підприємств, як Обласна бальнеологічна лікарня, КП «Знам’янський водоканал» та КП «Олександрія-водоканал» ВК-49 с.Стародуб.

Проте навіть при скиді зазначених забруднень в річку за моніторинговими спостереженнями перевищень норм ГДК по показникам сульфати та хлориди у всіх створах спостереження на території Кіровоградської області не спостерігається.

Спостерігаються перевищення з таких гідрохімічних показників як ХСК (30,71 мгО2/дм3), БПКп (3,92 – 4,25 мгО2/дм3), сухого залишку 1273,0 мг/дм3), магнію (75,39 – 57,15 мг/дм3) та жорсткості (11,5 – 10,8 мг/дм3 ).

Значно покращилися показники якості води під час подачі руслом Інгульця дніпровської води каналом «Дніпро Інгулець». Подача розпочалася 12 квітня 2011 року та закінчилася 1 вересня 2011 року, вона здійснила загальне екологічне оздоровлення річки, шляхом покращення якості води в ній. Загалом обсяг подачі води на промивку русла р.Інгулець склав 121,8 млн.м3.

Згідно моніторингових даних, якість води в р.Інгулець після промивки по показнику хлориди зменшилася в 2 рази, та 3,3 рази менша відносно показника минулого року, по жорсткості – зменшилася в 2,2 рази та в 2,1 рази менша проти минулорічних показників відповідного періоду.

На кінець вересня після закінчення подачі води в створі спостереження питний водозабір, смт. Петрове, гідрохімічні показники якості води стали підвищуватися, та у жовтні місяці досягли своїх найбільших значень. Збільшилися такі показники як сухий залишок з 620,00 мг/дм3 до 123,73 мг/дм3, сульфати з 203,31 мг/дм3 до 523,22 мг/дм3, магній з 40,13 мг/дм3 до 75,39 мг/дм3 та інші.

Після Іскрівського водосховища забруднення в річку Інгулець надходять з р. Жовта, яка протікає Дніпропетровською областю перетинає кордон із Кіровоградською областю та впадає в р. Інгулець на 383 км.

Показники якості води в р. Жовта у липні 2011 року складали:: хлориди - 240 мг/дм3, жорсткість 17,02 сульфати 742,47 мг/дм3 (1,5 рази перевищує нормативний показник), магній 104,58 мг/дм3 (в 2,6 рази перевищує нормативний), сухий залишок – 1775 мг/дм3 (в 1,7 перевищує нормативний показник в р. Інгулець 275 мг/дм3)

Води річки Жовта зазнають значного впливу у вірхів’ї, де отримують зворотні води від уранозбагачувального підприємства ТОВ «Схід - Руда», розташованого в м. Жовті води Дніпропетровської області.

Безумовний вплив на річку має також розміщена на відстані 2 кілометрів від гирла річки балка «Щербаківська» в якій розташовано хвостосховище гідрометалургійного заводу СхідГЗК, що експлуатується з 1959 року і призначено для накопичення і зберігання твердих та рідких слабоактивних радіоактивних відходів уранозбагачувальної промисловості. Площа водосховища складає 614,9 га, корисний об’єм – 28 млн. м3 . На даний час в балці накопичено біля 50 млн. тонн пульпи.

Радіологічний показник цезію – 137 в басейнах р.р. Дніпро та Південний Буг знаходився в межах від 1,82 до 3,11 пКи/дм3, при встановленому критерії для господарсько-питного призначення 54 пКи/дм3.