- •1. Методика робот з фонетики. Звукобуквенний аналіз на уроках укр.. Мови
- •2. Система роботи над іменником у 1-4 класах
- •3. Методика роботи над елементами синтаксису і пунктуації.
- •4. Види переказів в початкових класах та методика їх проведення.
- •5. Робота над збагаченням та активізацією словникового запасу молодших школярів.
- •6. Сучасні вимоги до уроку мови. Типи і структура уроків укр.. Мови.
- •7. Методика роботи над оповіданнями на уроках читання.
- •8. Система роботи над прикметником у початкових класах.
- •9. Робота з орфографії як основний засіб формування правописних умінь і навичок молодших школірів.
- •10. Система роботи над дієсловом у 1-4 класах.
- •11. Основні періоди навчання грамоти та їх завдання
- •Букварний період
- •12. Розвиток мовлення молодших школярів на основі тексту.
- •13. Методика роботи над морфемами слова у 2-4 класах.
- •14. Методика опрацювання лексики в початкових класах.
- •15. Робота над текстами різних типів мовлення.
- •2. Дібрати різні види завдань до теми «Головні члени речення»
- •3. Скласти алгоритм розбору слів за будовою
- •4. Розробити фрагмент уроку читання на ознайомлення з новою буквою.
- •I. Організаційний момент
- •II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
- •1. Робота над загадкою
- •2. Аналітико-синтетичні вправи.
- •1). Аналіз будови, порівняння великої і малої букв, визначення місця літери в кишеньковій азбуці.
- •2) Розучування скоромовки.
- •3) Гра «Аукціон».
- •8) Робота над оповіданням «Великі друзі».
- •9) Вправа «Мікрофон».
- •5. Навести приклади ігрових вправ щодо вивчення частин мови в 3-4 класах.
- •6. Навести приклади ігрових вправ і завдань, які найдоцільніше використати для запам’ятовування учнями службових слів (прийменників та сполучників).
10. Система роботи над дієсловом у 1-4 класах.
Дієслово — досить складна граматична одиниця, тому вивчення цієї частини мови, її форм і правопису в початкових класах дається в елементарному вигляді і розподілене за класами.
Програма орієнтує на організацію роботи з теми «Дієслово» у таких напрямках: формування загального поняття про дієслово, розвиток умінь встановлювати його зв'язок у реченні з іншими словами; розвиток уявлень про здатність дієслова змінюватися за часами та родами (у минулому часі), спостереження за використанням дієслів-синонімів, дієслів-антонімів, за вживанням дієслів у переносному значенні у текстах; спостереження за функціонуванням неозначеної форми дієслова; формування вмінь використовувати дієслова, що відповідають ситуації спілкування.
У 1 класі відбувається лише практичне ознайомлення з дієсловами. Учні називають слова, які відповідають на питання що робить? або що роблять?, і визначають можливих виконавців перелічених дій.
У 2 класі діти дізнаються, що слова, які означають дії осіб і предметів, відповідають на питання що робити? що робить? що роблять? що робив? що буде робити?, називаються дієсловами. Постановка цих питань фактично становить собою підготовчу роботу над часовими формами дієслова й формами однини/ множини. Крім цього, другокласники вчаться ставити питання до різних часових та особових форм дієслова, змінюють форми дієслів, орієнтуючись на кількість виконавців за зразком «один — багато», спостерігають за дієсловами, близькими й протилежними за значенням, складають речення з різними формами дієслів за поставленими питаннями.
Основним завданням вивчення дієслова в 3 класі є формування поняття «дієслово як частина мови», ознайомлення учнів із зміною дієслів за часами, числами й родами (в минулому часі), визначення часу за питаннями, усвідомлення специфіки неозначеної форми дієслова.
Робота над дієсловом у 4 класі становить собою вищу сходинку в системі його вивчення. Поряд із поглибленням знань про дієслово як частину мови, здобутих учнями на попередніх етапах навчання (лексичне значення дієслова, зміна за числами, часами, родами (в минулому часі), четвертокласники оволодівають дієвідмінюванням дієслів, вчаться розпізнавати особу дієслова, свідомо вживати дієслова в різних часових формах, працюють із текстами, в яких дієслова в неозначеній формі замінюються в різних часових формах або одні часові форми замінюються іншими, усвідомлюють правопис особових закінчень дієслів І та II дієвідмін.
Під час вивчення теми «Дієслово», як наголошує С.І.Дорошенко, слід „сформувати в учнів початкове уявлення про дієслово як частину мови; розвинути уміння свідомо вживати дієслова в усному і писемному мовленні; виробити навички правопису особових закінчень найбільш уживаних дієслів І та II дієвідмін. Усі ці завдання розв'язуються одночасно” .
Формуючи в учнів загальне поняття про дієслово, учитель показує дітям, що:
– дієслова — це слова, що називають дію;
– дієслова відповідають на питання що робить? що зробить? .
У процесі засвоєння числа дієслів учні усвідомлюють, що:
ДІЄСЛОВО змінюється за числами; дієслова мають два числа — однину і множину;
при зміні дієслова за числами змінюється його закінчення, а смисл залишається той же самий;
у реченні дієслово-присудок стоїть у тому ж числі, в якому й підмет-іменник (займенник).
Опрацьовуючи часові форми дієслів учні засвоюють, що:
дієслова змінюються за часами;
дієслова мають три часи: теперішній, минулий і майбутній;
дієслова теперішнього часу називають дію, яка відбувається тоді, коли про неї говорять.
Вони відповідають на питання що робить? що роблять? питання що зробить? що зроблять? (що буде робити? що будуть робити?).
Внаслідок ознайомлення з особливостями дієвідмінювання учні повинні знати, що:
дієслова теперішнього й майбутнього часу змінюються за особами і числами;
дієслова мають 1-шу, 2-гу і 3-тю особу однини і множини;
існує два типи дієвідмін — І і II;
до І дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі множини мають закінчення -уть (-ють),що й визначає написання букв е, є в особових закінченнях;
до II дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі множини мають закінчення -ать (-ять), що й визначає написання букв й, ї в особових закінченнях.