2. Дібрати різні види завдань до теми «Головні члени речення»

1. Прочитайте текст визначить головні члени речення

В одному із своїх гнізд білка складає лісові горішки. Грибочки вона насаджує на гілки і сушить. Взимку їй буде чим поласувати.

2. Прочитайте текст замість пропусків вставте необхідний головний член речення.

На берег річки … велика ведмедиця. За нею йшло веселе ведмежа. Вони … до води. Мати … ведмежа зубами і почала його купати. Воно весело … у воді. Вода добре … ведмежатко.

3. Спишіть речення підкреслюючи головні члени , поставте до них питання.

Равлик носить на собі будиночок. Він захищає його від ворогів.

4. Спишіть речення, виділіть його основу.

Здалеку гуркотіла шалена гроза. Буйною зеленню та цвітом закучерявились гаї. Білка ховає в дупла горішки та шишки, їжачок запасає лісові груші та яблука.

5. Запишіть речення із запропонованими головними членами ( Поле розкинулося; Марійка пришла, взяла; брат працює).

6. Складіть речення, де головним членом буде займенник.

7. поширте подане речення другорядними членами.

8. Поширте подане речення однорідними присудками.

3. Скласти алгоритм розбору слів за будовою

Щодо порядку морфемного розбору методична література рекомендує таку

схему:

1. Визначення, до якої частини мови належить слово — змінної чи незмінної.

2. Виділення закінчення слова: змінювання його так, як змінюються слова

цієї частини мови; виділення змінної частини, обведення її рамочкою.

3. Виділення частини слова без закінчення — основи.

4. Виділення кореня слова: тлумачення значення аналізованого слова за допо-

могою найближчого спорідненого; добір споріднених слів; порівняння спорідненихтслів, знаходження спільної частини; позначення її дужкою.

5. Виділення префікса: виокремлення частини слова перед коренем; творення

інших слів з цією частиною; добір спорідненого слова без цієї частини; виділення частини слова, що стоїть перед коренем (префікса), позначення його умовною позначкою; добір слів з таким самим префіксом.

6. Виділення суфікса: пошук відрізка між коренем і закінченням; добір слів,

що мають відрізок з таким самим значенням і звуковим складом; позначення суфікса умовною позначкою.

4. Розробити фрагмент уроку читання на ознайомлення з новою буквою.

Тема. Звуки [б], [б’]. буква Б б. Відпрацювання літературної вимови слів зі звуком [б].

Мета: ознайомити учнів зі звуком [б], формувати вміння правильно вимовляти і виділя­ти з мовленого слова цей звук, позначати його у звуковій моделі відповідним мов­ним знаком та буквою Бб на письмі, відпрацювати вимову звука, розвивати увагу, граматичну пильність; виховувати любов до своєї сім'ї, потребу перейматися її клопотами, проблемами.

Обладнання: таблиця для розчитки, малюнки , каса букв, набір для звуко-буквеного аналізу, ребуси.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Робота над загадкою

Походжає по долині В кучерявій кожушині, Роги в нього кручені, Боляче так буцають! Вперто встав, немов бовван, У кошарі пан …(баран)

— Виконайте звуко-буквений аналіз слова-відгадки.

Сьогодні на урок до нас завітав баранчик. Він хотів нам розповісти про те, як він провів вчорашній день.

Цілий день біля воріт

Вчив баранчик алфавіт.

Добре вимучив себе,

Та завчив лиш букву Б.

— Який перший звук у цьому слові? третій?

— Як утворюється звук [б]? (Треба міцно стулити губи, набрати багато повітря і з голосом виштовхнути його, відкривши губи.)

— До яких звуків належить звук [б]? (Приголосний, бо струмінь повітря натрапляє на перешкоди.)