29. Роль запорозького козацтва в боротьбі проти турок

Наприкінці XVI - першій третині XVII ст. козацтвостало впливовою силою, а Запорозька Січ - своєрідноюдержавоюв державі. Головною справою вважали захист свого народу від татар і турок.Українські землі були одним з основних об'єктів набігів татарКримськогоханства. Останнє відокремилось від Золотої Орди у 1449. . Від 1450 р до 1556 р татари здійснили 86 грабіжницьких походів, які несли руйнування, пожежі, пограбування, вбивства, захоплення місцевого населення, вбивства, захоплення місцевого населення у полон, а потім продаж в рабство. А Польське-Литовська держава не могла захистити південні кордони, бо фортифікаційні споруди були в запустінні, наймане військо налічувало 4 тис. чоловік і не могло протистояти мобільній і численній татарській кінноті. За Сагайдачного козацтво перетворилося в окремий стан і займало важливе місце серед населення Наддніпрянщини. Партизанські ватагу перетворив в регулярне військо, яке при потребідосягало 40 тис. і малозалізнудисципліну. Проти козацького своєвілля був дуже суворий і карав за провину. Особливо Сагайдачний прославився у битві під Хотином у 1621 р, коли 40 тисяч козаків практично врятували від поразки армію Речі Посполитої і примусили відступити турків.

31.Козацько-селянські повстання кінця 16-п.П.17 ст.

Намагання польської владивзяти під контроль козаків привело до активного протесту проти існуючого режиму. Повстання Криштофа Косинського (1591-1593 рр.) стало одним із перших великих селянсько-козацьких виступів. Козаки оволоділи всією Брацлавщиною, Київщиною та іншими землями. Косинський титулував себе гетьманом і змушував людей присягати козацькій владі замість шляхетської. У 1594 р. розпочинаються повстання під проводом С. Наливайка, М.Лободи, М.Шаулита інших. Характерною рисою цього етапу боротьби було поєднання соціальної боротьби із захистомправославноїцеркви. На бік повстанців перейшла значна частина священників, в тому ж числі і брат С. Наливайка православний священик Д. Наливайко.Однак ці народні виступи зазнали поразки. Протягом наступних тридцяти років великих повстань не було. Нова хвиля повстань розпочалась у 1625 р. на Київщині, де населення відмовилося виконувати феодальні повинності і самовільно проголосило себе козаками. Виступи козаків і селян відбулися під керівництвом Жмайла, ТарасаФедоровича(Трясило), Бута,Остряниці,Гуні. Ці повстання переросли в козацько-селянські війни. Вони зазнали поразки, але підняли гасло боротьби за звільнення України. . У січні 1638 р. польським сеймом була прийнята "Ординація Війська Запорозького реєстрового", яка позбавила реєстрових козаківавтономіїі збільшила переслідування нереєстрових козаків і біглогоселянства. . Основними причинами невдач були: стихійність; неорганізованість; недосконале озброєння повстанців; локальний характер дій; малочисельність лав повсталих; - селянські повстання відіграли значну роль вІсторіїУкраїни, оскільки суттєво гальмували процеси ополячення та окатоличення, зменшували тиск феодального гніту