Основи сучасної екології

Презентація

Студентів 122 групи

ПЛАН

1. Поняття про екологію, завдання екології.

2. Еволюція взаємовідносин людини і природного середовища.

3. Джерела екоглогічної загрози.

4. Природні ресурси землі.Структура природного середовища.

5. Екологічні катастрофи (структура середовища, природна стихія. Найпоширеніші катастрофи).

6. Антропогенні катастрофи.

Поняття про екологію, завдання екології

План

1. Поняття про екологію.

2. Основні завдання екології.

3. Сучасна екологія.

4. Екологічна діяльність нині.

5. Основні завдання екології XXI століття:.

Екологія – наука про взаємодію в живій природі, а детальніше – це наука про взаємодію живих істот між собою і з навколишньою неорганічною природою; про зв’язки в над організованих системах, структуру і функціонування цих систем.

Термін “екологія” був вперше вжитий німецьким біологом Е. Геккелем у 1866р. В 2-томній праці, присвяченій морфології організмів. У буквальному розумінні екологія – наука про місце зростання часто вживане таке визначення:

Відомий американський еколог Юдін Одум дає, на його, “найкоротше і найспеціальніше” визначення: екологія – це “біологія навколишнього середовища”.

Предметом вивчення екології є переважно системи розміщення вище рівня організмів, - популяцій й угрупування ін. словами, екологія вивчає сукупність живих організмів, які взаємодіють між собою, утворюючи із оточуючим середовищем певну єдність (систему), в межах якої здійснюється процес трансформації енергії й орган. речовини.

Основні завдання екології:

- дослідження особливостей організації життя, в тому числі в зв’язку з антропогенним впливом на природні системи;

- створення наукової основи раціональної експлуатації біологічних ресурсів;

- прогнозування змін природи під впливом діяльності людини;

- збереження середовища існування людини.

встановлення закономірностей взаємозв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та умовами довкілля;

- дослідження структури та функціонування угруповань організмів; розробка методів визначення екологічного стану природних і штучних угруповань;

- спостереження за змінами в окремих екосистемах та біосфері в цілому, прогнозування їхніх наслідків;

- створення бази даних та розроблення рекомендацій для екологічно безпечного планування господарської і соціальної діяльності людини;

- застосування екологічних знань у справі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.

Сучасна екологія — це одна з головних фундаментальних наук про взаємовідносини живої й неживої природи, нова філософія людства, що перебуває в стадії формування. Це наука про середовище нашого проживання, його живі й неживі компоненти, їхній взаємозв'язок, що формує умови життя та розвитку всіх екосистем.

Це наука про узгодження Стратегії Природи й Стратегії Людини, що має базуватися на ідеях самообмеження й самозбереження, розумної коеволюції техносфери й біосфери.

Екологічна діяльність нині — обов'язкова, а здебільшого — одна з основних складових будь-якої сфери людської діяльності: промислового виробництва, енергетики, сільського й лісового господарства, транспорту, наукових досліджень, військової справи, культури, релігії та ін.

Усі рішення, пов'язані з використанням природних чи людських ресурсів, із втручанням у процеси життєдіяльності біосфери, слід приймати з урахуванням найближчих і віддалених наслідків.

Основні завдання екології XXI століття:

– вивчення загального стану сучасної біосфери, умов його формування та причин змін під впливом природних і антропогенних факторів;

– прогнозування динаміки стану біосфери в часі й просторі;

– розробка з урахуванням основних екологічних законів шляхів гармонізації взаємовідносин людського суспільства й Природи, збереження здатності біосфери до самоочищення, саморегулювання й самовідновлення.

Література

1. http://readbookz.com/books/212.html

2. http://ua.textreferat.com/referat-5335-3.html

3. http://www.refine.org.ua/pageid-1225-1.html

4. http://www.info-library.com.ua/books-text-

5. Кучерявий Екологія. – Львів: Світ, 2000.– 500 с.

Еволюція взаємовідносин людини і природного середовища.

План

1. Розвиток земної рослинності.

2. Біологічний обмін

3. Перший, давній, період включає палеоліт, мезоліт і неоліт.

4. Другий період - рабовласницький лад і феодалізм.

5. Третій період (XVIII ст.— перша половина XX ст.)

6. Четвертий період (останні 40-50 років)

Близько 600 млн. років тому на планеті Земля з'явилися перші багатоклітинні організми (вважають, що саме тоді для цього склалися сприятливі умови

- вміст кисню в атмосфері досяг 3-4 %), і одразу відбувся еволюційний вибух - виникли нові форми життя - губки, черви, корали, молюски, а також предки перших рослин і тварин, які в палеозойську еру заповнили всі акваторії й вийшли на континенти.

- вміст кисню в атмосфері досяг 3-4 %), і одразу відбувся еволюційний вибух - виникли нові форми життя - губки, черви, корали, молюски, а також предки перших рослин і тварин, які в палеозойську еру заповнили всі акваторії й вийшли на континенти.

Розвиток земної рослинності зумовив збільшення кисню в атмосфері та поживних речовин в ґрунтах, а також появу більших тварин. Активно змінювався склад поверхні Землі, атмосфери, гідросфери, виникла біосфера.

Величезне значення мав біологічний обмін речовин. Подальший процес еволюції живих організмів призвів до появи людини - найвищого біологічного виду, який, розвиваючись, дедалі більше впливав на природу.

На підставі аналізу результатів археологічних, палеонтологічних, антропологічних, історичних і географічних досліджень у взаємовідносинах людського суспільства з природою виділено чотири періоди, що різняться за характером цих стосунків і обсягом заподіяної навколишньому середовищу шкоди.