- •6. Античні міста-держави Північного Причорномор’я
- •7. Проблема етногенезу слов'ян. Археологічні культури слов'ян
- •8. Розселення східнослов’янських племен на території України
- •9. Теорії походження Київської Русі
- •10. Перші князі кр.
- •11. Кр за часів Володимира Великого.
- •12. Значення християнства.
- •13. Піднесення кр за часів Ярослава Мудрого.
- •14. Політ. Децинтралізація кр.
- •16. Кр за часів монгольської навали.
- •18. Галицько-Волинське князівство та його роль в історії України
- •19. Зовнішня та внутрішня політика Данила Галицького.
- •20.Періодизація лит.-пол. Доби. Політика Литви і Польщі.
- •21. Унії.
- •22. Україна у складі Речі Посполитої.
- •25. Утворення козацтва. Теорії походження козацтва.
- •26. Реєстрове козацтво.
- •27. Берестейська унія.
- •28. Зс – її роль в сусп.-політ. Історії україни.
- •29. Роль запорозького козацтва в боротьбі проти турок
- •31.Козацько-селянські повстання кінця 16-п.П.17 ст.
- •32. Причини, характер, рушійні сили та періодизація української національної революції
- •34. Формування укр. Державності в ході нац.. Революції.
- •35. Переяславська угода.
- •36.Значення постаті Хмельницького.
- •37. Доба «Руїна»
- •38. Гетьманування виговського.
- •39. Гетьманування дорошенка.
- •41.Гетьманування мазепи. Оцінка діяльності.
- •42. Наступ на українську автономію у першій половині XVIII ст.
- •44. Полуботок, Апостол
- •45. Катерина іі. Скасування гетьманства.
- •46. Ліквідація запорозької січі та доля запорозького козацтва
- •47. Антифеодальна боротьба селянства України: гайдамаччина, опришки, коліївщина
- •50. Кирило-Мефодіївське братство.
- •51.Особливості скасування кріпосного права в Надн. Ук.
- •52. Ліберальні реформи в Рос. Імперії 60-70-х рр.. Хіх ст.. Та їх реалізація на укр.. Землях
- •53.Модернізація економіки наддніпрянської україни в пореформений період
- •56)Сусп. Рухи в зах. Укр.. У др..Пол. Хіх ст..
- •57.Політизація суспільного життя в Україні хіх-хх
- •60)Укр. У перші роки Першої світ. Війни
- •61)Утв. Укр..Центр. Ради, її соц..База і пол.. Програма.
- •62) І і іі універсали Центр. Ради.
- •63) Ііі універсал Центр. Ради. Проголошення унр
- •64) Проголошення радянської унр. Перша укр..-більшовиціка війна (1917-1918)
- •65) Іv універсал . Брестський мир та його наслідки на Укр.
- •67. Директорія унр, її склад , внутр.. І зовн. Пол..
- •68) Західноукраїнська Народна Республіка (зунр)
- •69. Політика радянської влади в Укр. 1919-1920
- •70.Соціально-економічні перетворення в Україні на основі непу
- •71. Союзний договір від 30 грудня 1922 року
- •72.Політика українізації в 20-х роках 20 ст.
- •73,Індустріалізація (інд.) України
- •74Колективізація сільського господарства
- •75Масові репресії в Україні у 1930-х роках
- •76 Західноукраїнські землі у 20—30-ті роки XX століття
- •77 Радянсько німецькі договори і українські землі
- •78. Початок Другої світової війни.Входження західноукр.Земель до срср
- •79.Напад на срср.Воєнні дії 1941-42
- •80.Окупація України.Рух Опору.
- •81. Наслідки війни.
- •82.Укр. На міжнордній арені ( в системі міжнародних відносин)
- •83. Україна в період післявоєнного сталінського режиму.
- •84. Відновлення Радянської влади в Україні. Денікінщина
- •86. Наростання кризових явищ у соціально-економічному житті
- •87.Шестидесятники та дисидентський рух 1970-х років в Україні
- •88.Україна і процес перебудови в срср (1985—1991 років)
- •89.Акт проголошення незалежності України . Всеукраїнський референдум ,вибори Президента України 1991
- •90.Розбудова ринкової економіки в 1990-х рр
- •91.Формування багатопартійності в Україні 1980-90
- •92.Конституція.
- •95.Державна символіка,пходження
- •96.Укр.Діаспора
- •97.Кравчук
- •98.Кучма
- •99.Ющенко.Революція
- •100.Президентські вибори 2010.
14. Політ. Децинтралізація кр.
Княжий період від середини ХІІ ст. оцінювався радянською історіографією однозначно негативно-як феодальна роздробленість Русі, сумний час, занепад держави. . Стає дедалі очевиднішою політична різниця між регіонами Київської., змінилася лише форма державного устрою. Єдину й централізовану монархію змінила монархія федеративна. . Явище роздробленості суперечливе і неоднозначне. Одночасно з відцентровими діяли сили доцентрові. Майже всі князі обстоювали позицію відновлення єдиної Київської держави, але кожен із них бачив великим князем себе. Важливим фактором такого єднання була половецька загроза. Найважливіший висновок - децентралізація прискорила і поглибила процес консолідації єдиного народу, етносу вмоноетнічну, а на наступному етапі – в національну державу.Причина · велика держава-імперія, що обіймала обширну територію, об’єднана силою і примусом, з часом розпадається, нею важко управляти з єдиного центру; утвердження нових економічних відносин, феодальної власності на землю, перехід від умовного землеволодіння до спадкового розвиток економічної самостійності окремих регіонів, міст, які були зацікавлені в зростанні продуктивності праці, могутність і єдність держави підривали постійні війни і набіги кочових племен і народів
16. Кр за часів монгольської навали.
На початку XIII ст. на Русь насувалася страшна небезпека – сюди прямували монгольські кочові племена. Об'єднані під проводом Темучіна, який отримав титул Чингісхана. 1223 р. руські війська намагалися протистояти навалі на р. Калка, однак були розбиті. На короткий час кочівники, хоч і перемогли, відступили. 1236 р. орда на чолі з ханом Батиєм захопила північно-східні руські землі, а восени 1239 р. пішли в південну Русь-Україну. Були спалені Чернігів і Переяслав. 1240 р. татари підійшли до Києва. На початку грудня вони розпочали атаки. Після цього татари рушили на Західну Україну Вся Русь підпала під владу татар – розпочалося татаро-монгольське іго. Руські князі тепер повинні були правити від імені хана, отримуючи на це спеціальний документ – ярлик. Населення було обкладене важким податками, за несплату яких жителів перетворювали на рабів. Брали татари і податок кров'ю – забирали хлопчиків в Орду, виховуючи з них яничарів – жорстоких воїнів з поневоленого населення. В Орду були забрані кращі майстри Русі, тому занепали міста, ремесла, торгівля. . Більш як столітнє панування Орди на українських землях загальмувало розвиток в Україні, але не припинило зовсім.
18. Галицько-Волинське князівство та його роль в історії України
де 1199 р. з’явилося нове державне об’єднання — Галицько-Волинське князівство. Майже впродовж півтора сторіччя воно відігравало надзвичайно важливу роль у житті східних слов’ян. Державний розвиток Галицько-Волинського князівства відбувався в кілька I етап (1199—1205) — утворення та становлення. II етап (1205—1238) тимчасовий розпад єдиної держав III етап (1238—1264) — об’єднання та піднесення, активна боротьба із золотоординським ігом. Відновивши єдність, Галицько-Волинське князівство набирає сили та відвойовує втрачені позиції. Навесні 1238 р. Данило розгромив тевтонських лицарів Добжинського ордену під Дорогочином. Незабаром він знову поширює свій вплив на Київ, у якому залишає управляти свого воєводу Дмитра. Коли полчища Батия рушили в Угорщину, Данило повернувся на рідні землі. Тут його чекали не тільки значні демографічні втрати, руїни та згарища, а й чергове зіткнення зі свавіллям галицьких бояр.1245 р. князь змушений їхати до Золотої Орди, щоб одержати ярлик на управління землями. Формально визнавши залежність від хана, Данило намагався тим самим виграти час для збирання сил та підготовки вирішального удару по золотоординцях. Данило мав змогу сконцентрувати увагу на посиленні боєздатності, внутрішньому зміцненні та централізації князівства. Активно укріплялися старі міста та зводилися фортеці нового типу, розташовані на горбах і з кам’яними стінами; відбулася реорганізація війська: було сформовано піхоту, переозброєно кінноту Скориставшись скрутним становищем Данила Галицького, Римський Папа Інокентій IV пообіцяв галицько-волинському князю реальну допомогу в боротьбі з золотоординцями та королівську корону за умови укладення унії руської православної церкви з католицькою під покровительством Папи. Намагаючись використати всі сили для боротьби проти іга, Данило погоджується на ці умови. У 1253 р. в місті Дорогочині відбувається його коронація. . Не відчувши реальної допомоги з боку папської курії, Данило розриває угоду з Ватиканом і вступає у відкриту збройну боротьбу із Золотою Ордою. Орда розпочинає 1258 р. новий масований наступ. Не маючи сил для протидії, Данило Галицький під тиском вимог Бурундая був змушений віддати наказ про знищення укріплень Володимира, Луцька, Львова, Кременця, Данилова. 1264 помер. IV етап (1264—1323) — стабільність та піднесення. V етап (1323—1340) — поступовий занепад.