4 Робота з літературою

Необхідна для виконання курсової роботи література підбирається студентами самостійно. При цьому частина основної літератури, що стосується теми курсової роботи, береться зі списку літератури, рекомендованого кафедрою.

Важливу роль при підготовці курсової роботи відіграє вивчення державних законів і законодавчих актів, які значною мірою сприяють визначенню актуальності вибраної теми, головних напрямків і принципів її дослідження, практичної значимості.

При підборі літератури рекомендується в першу чергу переглянути каталоги і картотеки бібліотеки ДДФА, обласної і міських бібліотек, провести за необхідністю пошук у телекомунікаційній мережі Інтернет. Систематичний каталог бібліотеки може дати уявлення про обсяг літератури за темою дослідження. Однак не слід обмежуватися тільки каталогом, тому що він відображає лише книги, що перебувають у фонді даної бібліотеки. Необхідно визначити коло інших бібліографічних джерел, використати довідкову літературу, енциклопедії, конспекти лекцій, матеріали виробничої практики, спеціальні джерела: наукові монографії, статті, збірники, інші матеріали. Увагу варто приділити і періодичним виданням, що буде сприяти розширенню кругозору, ерудиції студента, подальшому розвитку його творчого потенціалу.

Значно полегшить пошук необхідних статей список опублікованих матеріалів в останньому номері, що подається практично в усіх наукових періодичних виданнях.

Підбираючи науково-дослідну літературу, студентам слід пам'ятати, що економічні науки постійно розвиваються і збагачуються новими положеннями і висновками, а іноді змінюють свої основоположні методологічні і теоретичні підходи, як це сталось у зв'язку з переорієнтацією економіки України на ринкові відносини. Тому, підбираючи монографії, статті в періодичних виданнях, необхідно враховувати час їх видання, починати вивчення літератури слід з останніх років видання. Тільки після цього, в разі необхідності, можна звернутись до більш ранніх публікацій.

Існують різні методи роботи з літературою: підкреслювання, складання плану, тез, виписок, конспекту.

Збір матеріалу протікає одночасно до кожного розділу та підрозділу. Для цього автор конспектує, робить ксерокопію або виписує окремі необхідні для написання роботи думки вчених (економістів, філософів, істориків тощо) з наукової і навчальної літератури. У конспекті на полях доцільно залишати позначки, що відбивають власне відношення до написаного в першоджерелах, підкреслювати головну думку в досліджуваному тексті, у літературних джерелах робити закладки, вказуючи в них розділи і підрозділи майбутньої курсової роботи, в яких передбачається використати даний матеріал.

Як свідчить досвід, найбільш ефективним методом роботи над літературою є складання тематичного конспекту, який повинен містити необхідний матеріал до кожного питання плану курсової роботи. Цей матеріал може бути поданий у вигляді цитат або статистичних даних. У процесі складання конспекту література вивчається глибше, докладніше, краще з'ясовується структура роботи, її головні положення. Бажано залишити місце (поля) для пізніших записів. У процесі подальшої роботи сюди заноситься додатковий матеріал, особисті коментарі.

Поряд з конспектуванням матеріалу при читанні книги або статті часто доводиться виписувати цитати. Цитати виписують у тому випадку, коли авторський текст є образним, яскравим або коли важко висловити думку автора іншими словами. Виписувати потрібно взагалі тільки найбільш цікаві місця, точні визначення, яскраві формулювання, що безпосередньо стосуються теми.

Зібрана інформація систематизується за блоками для подальшого її аналізу.

Відсутність у роботі посилань на джерела розцінюється як істотний недолік, що може бути основою для ухвалення рішення про не допуск роботи до захисту.

Склавши список джерел, що підлягають вивченню, і план курсової роботи, студент знайомить з ним наукового керівника, який може надати рекомендації щодо послідовності підбору літератури, відзначити допущені в плані помилки з погляду змісту, структури і логічності побудови, допомогти усунути їх, вказати особливо важливі в теоретичному і практичному відношенні питання, на які варто звернути особливу увагу, виходячи зі специфіки обраної теми.