Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОПм 09.1 / Інтелектуальна власність Ден. 2011.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
620.03 Кб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Об’єкти авторського права

  2. Майнові права суб’єкта авторського права.

  3. Строки чинності авторських прав.

Література

Основна література: (1.1); (1.2); (1.3); (1.4); (1.6); (1.7); (1.8); (1.9); (1.10); (1.11); (1.12); (1.13) ; (1.14); (1.15).

Додаткова література: (2.1); (2.2); (2.3); (2.4); (2.6); (2.7); (2.8); (2.10); (2.11); (2.12); (2.13); (2.18).

Тема 3: Право інтелектуальної власності на торговельну марку

Мета заняття: закріпити знання студентів про поняття торговельної марки, основні функції торговельної марки, об’єкти торговельної марки, про умови надання правової охорони торговельній марці

План вивчення теми

  1. Поняття торговельної марки та суб’єктів права на неї.

  2. Процедура присвоєння права власності на торговельну марку.

  3. Майнові права власності на торговельну марку та термін їх дії.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р. зі змінами не містить визначення підстав чи критеріїв, за якими те чи інше позначення можна визнавати торговельною маркою. Він наводить лише перелік позначень, які не можуть бути визнані такими торговельними марками. Звідси напрошується висновок, що всі інші позначення, не зазначені в цьому Законі, можуть бути визнані торговельними марками. Проте це не означає, що позначення, яке заявляється для реєстрації, таке як торговельна марка, не повинне відповідати певним вимогам. Закон такі вимоги встановлює. Правова охорона надається знаку, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови у наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Позначення, заявлене як торговельна марка, має бути корисним, придатним для маркування товарів і відповідати вимогам промислової естетики і ергономіки. Заявлене позначення має бути новим, тобто невідомим у межах України.

Відповідно до Закону основні функції знака для товарів і послуг — це індивідуалізація виробленої продукції і наданих послуг, захист їх якості та інших чеснот від зазіхань, забезпечення стійкості попиту, захист інтересів сумлінних виробників і споживачів, реклама виробів та послуг, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг в умовах ринкової економіки.

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» об'єктами знака визначає словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані у будь-якому кольорі або поєднанні кольорів (п.2 ст. 5 Закону, ст. 492 Цивільного Кодексу України).

Цивільний Кодекс України та Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не виділяють окремо особистих немайнових прав на торговельну марку. У ст. 16 цього Закону йдеться лише про права, що випливають із свідоцтва. Зазначені права набувають чинності від дати подання заявки за умови сплати збору (ст. 496 Цивільного Кодексу України). Свідоцтво надає його власнику виключне право користуватися і розпоряджатися торговельною маркою на свій розсуд. Це основне майнове право власника свідоцтва. Власник торговельної марки наділений тими самими трьома правомочностями, що і власник будь-якого іншого майна: правом володіння, користування і розпорядження. У межах України ніхто не може користуватися торговельною маркою без дозволу власника свідоцтва.

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не допускає передачі права власності на знак, якщо така передача може стати причиною введення споживача в оману щодо товару чи послуги або щодо особи, яка виготовила товар чи надає послуги. Власник торговельної марки може її продати, подарувати, обміняти, внести як внесок до господарського товариства і розпорядитися будь-яким іншим способом, що не суперечить чинному законодавству. Право на торговельну марку є абсолютним і виключним правом.