Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВВШ_Заочний / НМП_МВВШ_заочне_2013 / НМП_МВВШ_2012_заочне.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
435.71 Кб
Скачать

Ключові терміни і поняття

Болонський процес – діяльність європейських країн, яка спрямована на створення узгоджених систем вищої освіти у відповідності до певного єдиного стандарту. Болонський процес – один з інструментів не лише інтеграції в Європі і в Європу, а й інструмент загальної світової тенденції – глобалізації і створення зони європейської вищої освіти.

Варіативні частини стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів – це складові частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів, освітньо-професійних програм підготовки та засобів діагностики якості вищої освіти, що забезпечують підготовку фахівців за спеціалізаціями і спеціальностей з урахуванням особливостей суспільного поділу праці в Україні та мобільності системи освіти щодо задоволення вимог ринку праці.

Вищий навчальний заклад – освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.

Вища освіта – рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.

Вимоги до освітніх рівнів вищої освіти – це вимоги до рівня сформованості в особи соціальних і громадянських якостей з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності.

Вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти – це вимоги до професійної підготовки фахівців з урахуванням суспільного поділу праці.

Загальноєвропейський освітній простір – об’єднання територій європейських країн, у межах якого діють спільні принципи надання освіти, узгоджені правила внутрішньої освітньої діяльності. Об’єднання Європи супроводжується формуванням спільного освітнього простору з єдиними вимогами, критеріями і стандартами з метою забезпечення консолідації зусиль освітянської і наукової громадськості задля створення умов підготовки професійних кадрів світового рівня.

Засоби діагностики якості вищої освіти – це складова галузевих стандартів вищої освіти, що визначають стандартизовані методики, які призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадянських якостей. Вони використовуються для встановлення відповідності рівня якості вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти.

Зміст вищої освіти – обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва.

Європейська освітня інтеграція – взаємопроникнення методів освітньої діяльності одних європейських країн у інші європейські країни, відпрацювання загального для освіти підходу до навчальної діяльності студентів і науково-педагогічних працівників, гармонізація розвитку освіти та взаємне доповнення окремих університетів та системи вищої освіти в цілому з метою більш ефективного використання ресурсів та більш повного задоволення потреб учасників освітнього процесу у відповідних освітньо-наукових послугах.

Зміст вищої освіти – обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва.

Зміст навчання – структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації.

Знання – оволодіння, фіксація в довготерміновій пам’яті студента певної кількості понять і фактів. Активні знання – перелік знань і умінь, обов’язкові для оволодіння навчальної дисципліни, що використовуються студентом в оперативній частині довготермінової пам’яті. Пасивні знання – перелік одиниць знань, що не є обов’язковими з даної навчальної дисципліни, але запропоновані для заучування (знання задля пізнання).

Компетенція — здатність і готовність фахівця якісно виконувати певні функціональні завдання професійної діяльності.

Компетентність — 1) готовність фахівця успішно працювати за фахом, застосовуючи й примножуючи набутий освітньо-кваліфікаційний потенціал; 2) система компетенцій випускника, що взаємодоповнюють і підсилюють одна одну; 3) результат освітньої діяльності вищого навчального закладу, що підлягає вимірюванню та оцінюванню.

Критерії якості вищої освіти – показники, що виражають кількісно граничну міру якостей особи з вищою освітою щодо її професійної компетенції, ціннісної орієнтації і соціальної спрямованості.

Критерії якості освітньої діяльності – показники, що виражають кількісно граничну міру якостей системи вищої освіти та її складових щодо здатності вищої освіти задовольняти встановлені і передбачені потреби окремої особи.

Моделювання професійної діяльності у навчальному процесі – виявлення типових виробничих завдань, трансформація їх у навчально-виробничі завдання, визначення місця навчально-виробничих завдань у змісті навчання, вибір форм організації навчального процесу і методів навчання, які найбільш відповідають змісту зазначених завдань.

Навички – уміння, поєднані з моторикою (доведення до автоматизму), поєднання інтелектуальних і мускульних дій.

Навчання - цілеспрямований, планомірно організований процес надання студентам нової навчальної інформації, організації її засвоєння, формування вмінь й навичок, розвиток пізнавальних здібностей.

Освіта - процес та результати оволодіння системою знань, вмінь та навичок, розвиток творчої діяльності, світогляду та інших якостей особистості.

Освітня діяльність – діяльність, пов’язана з наданням послуг для здобуття освіти, з видачею відповідного документа.

Освітній рівень вищої освіти – характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи, достатніх для здобуття кваліфікації, яка відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню.

Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти – характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов’язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.

Освітнє середовище – простір, який стосується освіти; який є носієм освіти, знань; включає систему навчальних заходів, відповідних навчальних закладів і установ; середовище, яке ґрунтується на освіті як сукупності і комплексності знань, здобутих у процесі навчання.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника вищого навчального закладу – це складова галузевих стандартів вищої освіти, що відображає цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально-важливих якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації.

Освітньо-професійна програма – це складова галузевих стандартів вищої освіти, що визначає нормативний термін та нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю віповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й професійної підготовки фахівця.

Перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями містить перелік назв кваліфікацій, які визначаються через професійні назви робіт, що мають виконувати фахівці певного освітньо-кваліфікаційного рівня на первинних посадах.

Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, містить перелік назв напрямів, що відображають споріднений зміст вищої освіти і професійної підготовки, та перелік назв спеціальностей, що відображають неповторювані узагальнені об’єкти діяльності або виробничі функції та предмети діяльності.

Рівень професійної діяльності – характеристика професійної діяльності за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов’язків (робіт), які виконує фахівець.

Спеціалізації за спеціальностями, за якими здійснюється підготовка фахівців, – це складова стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів, що відображають у своїх назвах відмінності у засобах, умовах та продуктах професійної діяльності в межах спеціальності.

Стандарт вищої освіти – сукупність норм, які визначають зміст вищої освіти, зміст навчання, засіб діагностики якості вищої освіти та нормативний термін навчання.

Уміння – оволодіння, доведення до автоматизму певного алгоритму – інтелектуальних дій.

Якість вищої освіти – сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства.

Якість освітньої діяльності – сукупність характеристик системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені і передбачені потреби окремої особи або (та) суспільства.

Соседние файлы в папке НМП_МВВШ_заочне_2013