3. Касова дисципліна та санкції за її порушення

Касир повинен дотримуватись вимог щодо забезпечення касової дисципліни, порушення яких передбачає штрафні санкції до підприємства і до самого касира.

Основні з них:

1. Сума платежу готівкою одного підприємства (або ПП) іншому протягом одного робочого дня за одним або кількома платіжними документами не повинна перевищувати 10 тис.грн. Ці вимоги застосовуються і до корпоративних карток.

2. Залишок у касі на кінець кожного робочого дня не повинен перевищувати встановлений на поточний рік ліміт по касі.(Штраф у 2-кратному розмірі перевищення ліміту за кожен день перевищення).

3. Готівка отримана у касу повинна бути оприбуткована первинним документом (прибутковим ордером). (За неоприбуткування або часткове неоприбуткування готівки – штраф у 5-ти кратному розмірі неоприбуткованої суми) .

4. Передбачені фінансові санкції за порушення порядку використання готівки підзвітними особами :

- за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки – в размірі 25% виданої під звіт суми;

- у випадку видачі під звіт готівки без повного звіту такої особи за раніше отримані кошти – 25% суми, що видається.

Якщо ці порушення здійснюються одночасно, застосовується і перша, и друга санкції.

При тичмчасовій відсутності касира (хвороба, відрядження тощо) усі цінності у касі перераховуються у присутності головного бухгалтера і керівника (або комісією) та передаються іншій особі, яка за наказом керівника виконуватиме обов’язки касира.

З метою контролю за дотриманням касової дисципліни за розпорядженням керівника у касі один раз на місяць проводиться раптова інвентаризація готівки, яка оформляється актом. Здійснює інвентаризацію постійно діюча комісія з трьох осіб під головуванням головного бухгалтера, яка затверджується наказом керівника в наказі про організацію бухгалтерського обліку.

Дотримання вимог ведення касових операцій перевіряють також вповноважені на це органи (ДПІ , контрольно-ревізійна служба, МВС, комерційні банки і фіноргани).

4. Види і оцінка дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість - борги, що не повернули підприємству його контрагенти (дебітори)

Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідлк минулих подій заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи.

Дебіторська заборгованість відображає у вартісному виразі тимчасово вивільнені активи (вартість відвантаженої і не оплаченої готової продукції, товарів, наданих послуг і виконаних робіт, або суму виданої в підзвіт готівки, звіт про використання якої ще не складено, а невикористана сума ще не повернута, або суми належні до відшкодування матеріальних збитків завданих підприємству, суми штрафів, пені належні підприємству за порушення угод тощо). Порядок відображення інформації в обліку і фінансовій звітності про дебіторську заборгованість викладено у ПБО 10 “Дебіторська заборгованість”. Така заборгованість відображається в активі Балансу.

Дебіторська заборгованість визнається активом у разі, якщо:

• від повернення боргів підприємство отримає економічну вигоду у майбутньому;

• може бути визначена достовірна її сума.

Для цілей бухгалтерського обліку дебіторська заборгованість ділиться на:

• довгострокову - яка не виникає в ході нормального операційного циклу та строк її погашення після 12 місяців з дати балансу.

• поточна - яка виникає в ході нормального операційного циклу, або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виготовленої з них продукції або товарів і послуг.

Аналітичними рахунками у розрахункових операціях є конкретні дебітори за їх назвами, найменуваннями, прізвищами.

Аналітичний облік розрахункових операцій ведеться в розрізі окремих дебіторів та за кожним окремим первинним розрахунковим документом з метою прослідковування дати виникнення заборгованостей та строків їх погашення.

За журнально-ордерною формою обліку розрахунки з дебіторами ведуться у журналі 3 - у відомостях аналітичного обліку. До них заносяться залишки по кожному аналітичному рахунку на початок місяця із відомостей минулого місяця і протягом місяця реєструються операції з кожного первинного документу, що засвідчує виникнення дебіторської заборгованості або її погашення.

Таку інформацію у відомостях доцільно групувати за кожним окремим контрагентом в розрізі окремих первинних документів для контролю за своєчасним погашенням боргів по кожному документу їх виникнення. Протягом місяця суми операцій за дебетом розрахункових рахунків, записуються в ліву частину певної відомості, а за кредитом – у праву частину в кореспонденції з відповідними рахунками. В кінці місяця підсумовуються дебетові і кредитові обороти за кожним аналітичним рахунком та обчислюється залишок по рахунку на кінець місяця. Залишок обчислений за підсумками усіх аналітичних рахунків певної відомості, становить залишок по синтетичному рахунку.

Таблиця 9.4