3. Черговість задоволення претензій кредиторів та ліквідаційний баланс.

Кошти, виручені від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення претензій кредиторів. Згідно із законодавством про банкрутство у разі розподілу ви­ручки від продажу ліквідаційної маси визначено наступну черговість.

Позачергового задоволеняються вимоги заставодержателя. Погашаються кредити під заставу за рахунок за­ставленого майна

У першу чергу покриваються витрати, пов'язані з провадженням справи про банкрутство в ар­бітражному суді та з роботою ліквідаційної комісії.

У другу чергу виконуються зобов'язання перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства або ви­плат на акції трудового колективу).

У третю чергу заборгованість податкового характеру. Задовольняються вимоги щодо сплати держа­вних і місцевих податків та неподаткових платежів до бюджету, вимоги органів державного страхування та соціального забезпечення.

У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не за­безпечені заставою.

У п 'яту чергу задовольняються вимоги членів трудового ко­лективу щодо повернення їхніх внесків до статутного фонду під­приємства та інші вимоги.

У шосту чергу задовольняється решта вимог, зокрема вимоги власників корпоративних прав.

Вимоги кожної наступної черги задовольняю­ться з надходженням на рахунок коштів від продажу майна банк­рута після повного задоволення вимог попередньої черги. Коли майна бракує для повного задоволення всіх вимог однієї черги, претензії задовольняються пропорційно до належної кожному кредиторові суми.

Претензії, виявлені й заявлені після закінчення встановленого строку, задовольняються з майна підприємства, що залишилося після задоволення першочергових претензій, а також претензій, заявлених у встановлений строк.

Претензії, не задоволені за браком майна, вважаються погаше­ними. Кредиторська заборгованість, яка відповідає сумі незадоволених претензій, для кредиторів вважається відтоді безнадійною.

Майно, що залишилось після задоволення претензій кредиторів і членів трудового колективу, використовується на розсуд власника. Якщо майна банкрута вистачило, аби задовольнити всі вимоги кредиторів, надалі він вважається вільним від боргів і може й да­лі здійснювати підприємницьку діяльність.

Лі­квідаційна комісія має скласти й подати до господарського суду на затвердження звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс.

Ліквідаційним є такий баланс підприємства, який складає­ться після виконання ліквідаційних процедур — реалізації май­нових об'єктів, що входять до складу ліквідаційної маси і необхідні для повного задоволення претензій кредиторів, та розподілу виручених сум між кредиторами.

В ліквідаційному балансі на­водяться показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвента­ризації) і відбивається стан активів та пасивів після розподілу виручених сум. Ліквідаційний баланс підписують голова ліквідаційної комісії, секретар комісії та один із її членів. Розгляд господарським судом ліквідаційного балансу і доданих до нього документів становить заключний етап ліквідаційної процедури. Закон про банкрутство регламентує порядок розгляду ліквідаційного балансу арбітражним судом і винесення ним ухва­ли за результатами його перевірки. [23]

Примірник ухвали про затвердження ліквідаційного балансу та ліквідацію юридичної особи банкрута подається до органу, що зареєстрував підприємство, а також до місцевого органу статис­тики, який має вилучити юридичну особу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.