- •Міністерство фінансів України
- •Основна частина
- •Тема 1. Основи фінансової санації підприємства
- •1. Фінансова криза на підприємстві
- •2. Видом кризи:
- •2. Економічна сутність фінансової санації та необхідність її проведення
- •3. Порядок прийняття рішення про фінансову санацію підприємства
- •4. Організація менеджменту санації підприємства
- •5. Класична модель фінансової санації
- •Тема 2. Санаційний контролінг
- •1. Сутність та основні завдання фінансового контролінгу
- •2. Система раннього попередження та реагування. Прогнозування банкрутства
- •3. Методи контролінгу
- •Тема 3. Оцінювання санаційної спроможності підприємства
- •1. Санаційна спроможність підприємства
- •2. Вивчення санаційної концепції та збір необхідної інформації
- •Тема 4. Складання та узгодження плану фінансової санації підприємства
- •Розробка плану фінансової санації у досудовому порядку
- •2. План санації в рамках провадження справи про банкрутство
- •Тема 5: досудова санація
- •Досудове врегулювання господарських спорів
- •2. Фінансова санація у досудовому порядку
- •Тема 6: санація підприємств у судовому порядку
- •1. Судове врегулювання господарських спорів
- •2. Фінансова санація на ухвалу господарського суду
- •3. Мирова угода
- •Тема 7: фінансування санації підприємств
- •Форми фінансової санації
- •2. Потреба в капіталі
- •3. Забезпечення фінансової рівноваги на підприємстві
- •4. Правила фінансування
- •Тема 8. Внутрішні джерела фінансової санацій підприємства
- •1. Поняття та класифікація внутрішніх джерел фінансової санації
- •2. Збільшення вхідних грошових потоків
- •3. Зменшення вихідних грошових потоків
- •Тема 9. Зовнішні джерелафінансової санації підприємства
- •1. Фінансування санації за рахунок акціонерного (пайового) капіталу
- •1. Збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості.
- •2. Збільшення номінальної вартості корпоративних прав.
- •2. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника.
- •3. Фінансова участь персоналу в санації підприємства.
- •Тема 10. Реструктуризація підприємства
- •1. Сутність та форми реструктуризації підприємства
- •2. Форми та загальні передумови реорганізації
- •3. Реорганізації підприємств спрямована на укрупнення
- •4. Поділ та виділення підприємств
- •5. Передавальний та розподільний баланси
- •Тема 11. Методи державної фінансової підтримки санації підприємств
- •1. Необхідність та зміст державної санаційної підтримки підприємств
- •2. Державні органи з питань санації та банкрутства підприємств
- •3. Форми та методи державної фінансової підтримки підприємств
- •Тема 12: економіко-правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємства
- •1. Порядок оголошення підприємства банкрутом.
- •4. Попереднє засідання господарського суду (до 125 дня з подання заяви):
- •2. Ліквідаційні процедури
- •3. Черговість задоволення претензій кредиторів та ліквідаційний баланс.
- •4. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Голосарій
3. Зменшення вихідних грошових потоків
Вихідні грошові потоки підприємства можна класифікувати таким чином:
оплата товарів, робіт, послуг, які становлять собівартість продукції;
оплата товарів, робіт, послуг, які не належать до валових витрат;
здійснення реальних та фінансових інвестицій;
сплата податків та інших платежів до бюджету;
повернення капіталу, який був залучений на фінансовому ринку.
На обсяг останніх двох напрямків витрачання грошових коштів можливості впливу підприємства обмежені. Розмір податкових та інших платежів до бюджету залежить від установленого державою порядку визначення об'єктів оподаткування, ставок та термінів сплати. Обсяг платежів з повернення позик і процентів визначається умовами кредитних договорів та умовами випуску облігацій і залежить від готовності кредиторів до участі в санації підприємства-боржника.
Можливості впливу підприємств на обсяги вихідних грошових потоків за першими трьома напрямками є набагато більшими – головний внутрішній санаційний резерв суб'єктів господарювання, що перебувають у фінансовій кризі.
І. Зниження собівартості продукції як захід щодо зниження вихідних грошових потоків безпосередньо впливає на рівень ліквідності та платоспроможності підприємства і можливий у короткостроковому періоді. Витрати на виробництво продукції у вартісному вираженні формують її собівартість. Управляти можна лише систематизувавши їх за головними ознаками:
За місцем виникнення витрат: по підприємству в цілому, за структурними підрозділами;
За видами продукції, робіт, послуг: на валову, товарну, реалізовану продукцію;
За масштабом та характером витрат: за елементами витрат, за статтями калькуляції (на окремі види виробів, а також на основне і допоміжне виробництво);
За способами перенесення вартості на продукцію: прямі та непрямі;
За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат: умовно-змінні, умовно-постійні;
За календарними періодами: поточні, одноразові.
Резерви економії виробничих витрат виявляються під час планування та аналізу відхилень фактичних результатів від запланованих. Плани використання ресурсів можуть розроблятися за окремими видами продукції, окремими видами витрат, а також за місцем їх виникнення.
Основний метод укрупненого планування — розрахунок зміни рівня витрат за факторами — так званий факторний аналіз, який може здійснюватися за окремими місцями виникнення витрат та за кожною групою останніх.
Кошторисно-нормативні розрахунки розміру необхідних витрат потрібні для повнішого врахування конкретних умов діяльності підприємства (за елементами витрат) та раціональної організації системи контролінгу витрат на підприємстві.
Пошук резервів зменшення собівартості буде ефективнішим при поєднанні пофакторного і кошторисного методів планових розрахунків.
Розрізняють основні групи чинників, що впливають на собівартість продукції які індивідуальні для кожного підприємства:
1. Зміна обсягів виробництва призводить до зміни постійних витрат на одиницю продукції. Частина витрат може змінюватися протягом року, але не пропорційно до змін обсягів виробництва. Вони належать до умовно-змінних.
2. Зміна структури (номенклатури та асортименту) продукції полягає в зміні частки окремих видів продукції в загальному обсязі виробництва, яка може відбутися через припинення виробництва нерентабельних виробів та освоєння нових видів продукції або неоднакових темпів зростання випуску різних видів продукції.
3. Зміна технічного рівня виробництва виявляється в економії матеріальних і трудових ресурсів за такими основними напрямками:
1) упровадження нових та удосконалення існуючих технологій;
застосування нових видів сировини і матеріалів та раціоналізація їх використання;
зниження трудомісткості одиниці продукції.
4. Зміна організації виробництва та умов праці виявляється в економії витрат за такими основними напрямками:
упровадження нових виробництв, цехів та структурних підрозділів;
спеціалізація та кооперування виробництва;
зміни в організації та обслуговуванні виробництва й праці;
зміни в організації управління виробництвом;
зміни в умовах матеріально-технічного забезпечення;
усунення зайвих витрат і збитків.
ІІ. Згортання інвестицій та зменшення витрат, які не належать до собівартості продукції призводить до зменшення вихідних грошових потоків та підвищення платоспроможності підприємства. Доцільність прийняття рішення про згортання капіталовкладень (заморожування інвестицій) залежить від конкретних умов діяльності підприємства, його платоспроможності, строків окупності інвестицій та розміру здійснених витрат. При цьому враховуються три основні аспекти: строк окупності інвестицій; можливість використання лізингу замість вкладання коштів у реальні інвестиції; обсяг уже здійснених інвестицій та можливість реалізації об'єктів незавершених капіталовкладень.
У рамках заходів щодо зменшення вихідних грошових потоків слід також переглянути інші витрати підприємства, які не включаються до собівартості продукції, а здійснюються за рахунок чистого прибутку:
штрафи за порушення господарських договорів із суб'єктами господарювання;
штрафи за несвоєчасне подання в податкову адміністрацію необхідних розрахунків та за затримку перерахування коштів у бюджет і державні цільові фонди;
проценти за прострочені банківські позички;
за невиконання квоти зі створення робочих місць для інвалідів;
збитки у вигляді безнадійної заборгованості у разі, якщо кредитор не звернувся з позовом до господарського суду щодо стягнення такої заборгованості, та інші витрати.
Зменшення або уникнення таких витрат є суттєвим резервом покращення платоспроможності підприємства.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Які фінансові джерела санації підприємства відносяться до внутрішніх?
2. Дайте класифікацію внутрішніх джерел санації підприємства.
3. Які вхідні грошові потоки можна розглядати як внутрішні джерела фінансової санації підприємства?
4. Якими заходами можна збільшити виручку від реалізації продукції?
5. Розкрийте роль реструктуризації активів у мобілізації фінансових ресурсів підприємства.
6. У яких напрямах можливий вплив підприємства на зменшення вихідних грошових потоків?
7. Як визначають резерви економії витрат?
8. Як оптимізують витрати на сировину, матеріали, комплектуючі, напівфабрикати, паливо, енергію, оплату праці?
9. Розкрийте характер впливу основних факторів на загальний рівень собівартості.
10. У чому полягає заморожування інвестицій?
ТЕСТИ
1. До вхідних грошових потоків підприємства можна віднести:
виручку від реалізації основної продукції;
амортизаційні відрахування;
кошти, залучені в результаті емісії корпоративних прав;
прибуток від основної діяльності;
кошти, залучені на умовах позики.
2. Приховані резерви:
відбиваються у статті балансу «додатковий капітал»;
це частина капіталу підприємства, яка жодним чином не відбита в його балансі;
являють собою різницю між балансовою вартістю окремих майнових об'єктів підприємства та їх реальною (вищою) вартістю;
дорівнюють санаційному прибутку;
можуть мобілізуватися в результаті індексації балансової вартості майнових об'єктів.
3. До найважливіших функцій факторингу належать:
кредитування;
управління вихідними грошовими потоками;
управління кредиторською заборгованістю;
покриття ризику;
передача управління дебіторською заборгованістю.
4. Збільшення суми грошових активів за рахунок внутрішніх фінансових джерел можна досягти:
ліквідацією портфеля короткострокових фінансових вкладень;
рефінансуванням дебіторської заборгованості;
продажем частини основних фондів чи окремих структурних підроз ділів підприємства;
збільшенням статутного фонду підприємства;
зниженням собівартості продукції.
5. До вихідних грошових потоків підприємства можна віднести:
оплату товарів, робіт, послуг, які становлять собівартість продукції;
оплату товарів, робіт, послуг, які не належать до валових витрат;
здійснення реальних та фінансових інвестицій;
амортизаційні відрахування;
повернення капіталу, який був залучений на фінансовому ринку.
6. Розрізняють такі основні групи факторів, що впливають на зміну собівартості продукції:
зміна обсягів виробництва;
зміна цін на готову продукцію;
зміна структури (номенклатури та асортименту) продукції;
зміна ставок податку на додану вартість;
зміна організації виробництва та умов праці.
7. Зміна організації виробництва та умов праці виявляється в економії витрат за такими основними напрямками:
спеціалізація та кооперування виробництва;
зміни в організації та обслуговуванні виробництва та праці;
зміни в організації управління виробництвом;
зміни в умовах матеріально-технічного забезпечення;
усунення зайвих витрат та збитків.
8. Інвестиції, здійснювані підприємством, що перебуває у фінансовій кризі, згортаються:
якщо підприємство є неплатоспроможним;
якщо відсутні джерела для продовження фінансування інвестицій;
з метою збільшення вхідних грошових потоків;
з метою зменшення вихідних грошових потоків;
у разі, якщо це призводить до істотного збільшення витрат виробництва.
9. До внутрішніх джерел фінансової санації належать (вкажіть декілька правильних варіантів)
1) надання додаткових кредитних ресурсів;
2) реструктуризація активів;
3) зменшення (заморожування) витрат;
4) пряме фінансування держави;
5) відмова працівників від винагороди;
6) збільшення виручки від реалізації.