Передмова

Історія української культури – наукова дисципліна, яка займається дослідженням та описом української культури, періодами її розвитку.

Роль і значення історії української культури для формування гармонійної особистості, адаптованої в сучасному світі, офіційно позиціонується як кредо сучасної української держави. Без усвідомлення власного культурного коріння є неможливою подальша побудова української національної держави, залучення її самобутньої культури в світову культурну спільноту.

На сьогоднішній день історія української культури як галузь історичної науки вивчає пам’ятки матеріальної та духовної культури української нації, їх зв'язок з іншими культурами та самобутність, періодизацію культурного розвитку, особливо у зв’язку з періодизацією історії України. Як навчальна дисципліна «Історія української культури» широко взаємодіє з іншими дисциплінами, базуючись на вивченій «Історії України», та забезпечує краще оволодіння такими курсами як «Соціологія», «Філософія», «Релігієзнавство», «Філософія глобальних проблем сучасності».

Завдання навчально-методичного посібника – сприяти більш ефективній підготовці студентів до семінарських занять, скоригувати самостійну роботу над опрацюванням теоретичного матеріалу, допомогти систематизувати засвоєні знання.

Основними видами аудиторних занять є лекції та семінарські заняття.

Однією з форм організації навчання з навчальної дисципліни є індивідуальні завдання, які спрямовані на поглиблене вивчення студентами навчальної дисципліни та найповнішу реалізацію творчих можливостей студентів.

Навчальним планом передбачається самостійна робота студентів. Головним при самостійному опрацюванні курсу повинно бути вивченні літератури, рекомендованої у посібнику. Самостійна робота може виконуватись в бібліотеці, навчальному кабінеті, а також в домашніх умовах.

1. Програма навчальнОї дисципліни

Мета дисципліни – допомогти студентам сформувати власні культурні пріоритети з усвідомленням національного коріння, але з більш якісною комунікацію з представниками інших культур; встановлювати тісний зв'язок проблем культури з економічними, соціально-політичними проблемами нації, розуміти сутність державної політики щодо питань культури.

Компетенції, які необхідно сформувати в результаті вивчення навчальної дисципліни:

Інструментальні компетенції:

• здатність отримувати, аналізувати та систематизувати інформацію з питань програмного матеріалу навчальної дисципліни з різних джерел (підручники, навчальні посібники, періодична література, Internet);

• здатність ефективно організовувати свій робочий час та вибудовувати стратегію навчання;

• здатність самостійно приймати рішення та вирішувати проблеми, пов’язані з процесом навчальної діяльності.

Міжособистісні компетенції:

• здатність здійснювати ефективні міжособисті комунікації;

• здатність працювати з культурологічною наочністю;

• прихильність до етичних цінностей та дотримання законодавчих норм.

Системні компетенції:

• здатність застосовувати набуті знання у професійній діяльності;

• здібність до безперервного навчання з метою адаптації до нових ситуацій;

• здатність до творчості у процесі навчання та професійної діяльності.

Спеціальні компетенції:

• володіння понятійно-категоріальним апаратом дисципліни «Історія української культури»;

• усвідомлення історії формування української культури як процесу і як науки;

• розуміння суб’єктів, об’єктів та функцій історії української культури;

• усвідомлення етапів історії української культури та їх якісної відмінності;

• усвідомлення зв’язку етапів розвитку української культури з етапами формування української народності, нації, держави тощо;

• вміння аналізувати інформацію, яка стосується культурних періодів в історії України, тобто маючи фактичний матеріал бути в змозі визначати добу його виникнення;

• орієнтація в проблемах сучасної культури як прояву стану сучасної цивілізації;

• вміти зв’язати розвиток української національної культури зі світовими тенденціями культурного розвитку;

• здатність формувати власні культурні зацікавлення вміти їх критично оцінювати задля подальшого зросту культури особистості.