3. Поняття професіограми. Професіограма слідчого, експерта-криміналіста.

Ми розглянемо психологічні описи основних професій ОВС, з погляду покладених на них правових задач.

Професіограма - складна ієрархічна структура, у якій усі сторони професійної діяльності, а так само особистісні якості, навички, уміння, представлені у взаємному зв'язку і залежності.

Кожна зі сторін професіограми відображає:

1. Визначений цикл професійної діяльності;

2. Особистісні якості, навички, уміння, знання що забезпечують професійний успіх на цьому рівні діяльності.

Починаємо психологічний аналіз професіограми слідчого, експерта-криміналіста.

В основі цієї професіограми лежить пошукова сторона діяльності, що укладається в збиранні вихідної інформації для розкриття злочину чи рішення інших професійних задач.

Особливе значення пошукова сторона діяльності професіограми слідчого, експерта-криміналіста має на першому етапі розслідування. Сутність її укладається у вичленовуванні з навколишнього середовища криминалістично значимої інформації, що дає можливість вірогідно реконструювати подію злочину з таким ступенем точності, як цього вимагає закон.

У правильному рішенні цих задач велика роль таких особистісних факторів:

• задатки і здібності слідопита: спостережливість, уважність, висока орієнтація;

• здатність до збору й аналізу інформації;

• криміналістичні знання: вчення про сліди, способи здійснення злочину;

• сміливість, рішучість, швидкість прийняття рішень;

• професійний досвід: навички обчислення опорних крапок і побудови контуру події;

• життєвий досвід;

• інтелект і ерудиція.

Спостереження як визначений вид діяльності зв'язаний з навмисним сприйняттям предметів і явищ зовнішнього світу.

Аналізуючи поняття “Обчислення криминалістично значимої інформації”, зупинимося на аналізі професійного вичленовування інформації.

Для ухвалення правильного рішення будь-якому професіоналу потрібно вичленувати з навколишнього середовища необхідну інформацію. Всі інші об'єкти в цьому випадку є тлом. При огляді місця події слідчий, експерт-криміналіст зіштовхується із сукупністю речей і обставин, що або ніяк не зв'язані один з одним, або зв'язані таким чином, що не дозволяє відразу знайти шлях розслідування. Тому він діючи вибрано, зв'язує між собою елементи сукупності і створює гіпотетичну систему доказів. Хоча первісна інформація нерідко дуже суперечлива й у наслідку може не підтвердитися, вона проте, дає можливість намітити план огляду, приступити до уявної побудови моделі що сталося. Аналіз успішних оглядів свідчить: що на первісній стадії в працівників ОВС, що роблять ці огляди, переважало симультанне (цільне) сприйняття предметів і явищ. У результаті працівник КР виділяє групу об'єктів “основний вузол” які несуть інформацію про злочин.

Наступний етап – “обчислення” з навколишнього середовища “опорних крапок”: слідів насильства на трупі, проникнення злочинця в приміщення, слідів потерпілого, зброї чи її слідів, знаряддя злочину чи його слідів. Виділені опорні крапки (сигнали) включаються в побудову “контуру” предполагаїмої події. Виділення контуру збігається з висуванням гіпотези, що з'ясовує дану подію, одночасно слідчий, експерт-криміналіст продовжує відшукувати інші опорні крапки, що містять інформацію, що входить у предмет доведення особистості злочинця, особистості потерпілого, їхні взаємини, мотиви злочину, час його здійснення.

Усе це вимагає високого рівня розвитку спостережливості.

Високий рівень спостережливості слідчого обумовлений наступним:

1. Установкою на сприйняття інформації, що має значення для розкриття злочину і розслідування кримінальної справи (подолання бридливості, утоми, апатії і т.д.).

2. Специфічним концентруванням уваги на тих саме об'єктах і їхніх властивостях, що можуть дати необхідну інформацію (виявлення слідів опору на трупі потерпілого, слідів підробки при огляді документів, констатація доказів поводження людей і т.д.).

3. Тривалим збереженням стійкості уваги, що забезпечує готовність усіх систем слідчого, експерта-криміналіста до сприйняття в потрібний момент необхідної вихідної інформації (особливо при тривалих обшуках і допитах, оглядах місць подій).

Наступний рівень – комунікативна сторона діяльності, у процесі якої слідчий, експерт-криміналіст повинний одержати необхідну для розкриття інформацію від людей, шляхом спілкування з ними.

На допиті нерідко зважується доля допитуваного і долі інших людей. Йде боротьба розумів. Перемогти в цій боротьбі оперуповноваженому допомагають спеціальні наукові знання в області психології і тактики допиту, майстерність, що виявляється в умінні слухати людину і говорити з нею, товариськості, чуйності, умінням установити психологічний контакт. Слідчий, експерт-криміналіст повинний вміти організувати свій психологічний стан. Гарний працівник має навички керування своєю вольовою й емоційною сферою, і в рамках закону, емоціями допитуваного.

Для третього рівня характерне перетворення (перекодування) отриманої інформації, тобто усунення семантичної (значеннєвий) невизначеності, що забезпечується протокольним описом.