4. Значення професійно-психологічної підготовки працівників овс

Суспільно-політичні та економічні негаразди, що охоплюють сучасну Україну розповсюджуються і на проблему професійної підготовки працівників ОВС усіх ланок. Зубожіння більшості верств населення, паління моральності, політична нестабільність, економічні проблеми приводять до збільшення числа злочинців та правопорушників, їх помолодінню, агресивності, іноді просто патологічній жорстокості.

Повсякденна робота працівника міліції проходить на очах у великої кількості людей, у тісному контакті з ними. Більша частина населення збуджена, неврівноважена, іноді просто шукає вихід власній агресії, незадоволенню, нервозності, тощо. Крім того, через брак коштів на вулицях опинилася велика кількість психічно хворих людей, стали безпритульними старі та діти. Додамо сюди безліч іноземців, як правило “ближнього зарубіжжя”, прозорі кордони, майже неконтрольований ринок зброї та наркотиків. Сумна картина, чи не так?

На жаль, існуюча зараз система підготовки працівників ОВС виявляється неспроможною підготувати міліціонера до правильних, адекватних дій в сучасних умовах.. Назріла нагальна необхідність у створенні життєздатної системи професійно-психологічної підготовки працівників міліції. Саме тому на перше місце постає завдання озброєння міліціонера системою психологічних знань та вмінь, що дозволять ефективно вирішувати поставлені завдання, швидко орієнтуватися в складних ситуаціях.

Одним з головних завдань професійної підготовки співробітників міліції є формування в них психологічної готовності до дій в екстремальних ситуаціях. Екстремальною називають складну та емоційно-напружену ситуацію, що виникає під час виконання співробітником завдань службової діяльності і яка потребує для успішного її вирішення всебічної активізації фізичних та психічних ресурсів. Взагалі можна виділити дві групи психогенних факторів, що діють на співробітника міліції під час виконання ними професійних дій:

І група – це фізична та психологічна втомленість, іноді навіть виснаженість; небезпека з боку озброєних злочинців, тощо і

ІІ група, до якої входять:

• висока відповідальність за наслідки дій;

• страх перед можливим засудженням з боку колег та інших громадян;

• дефіцит часу на прийняття рішення;

• неприємні психотравмуючі видовища, звуки, запахи (трупи, кров, важкі тілесні ушкодження, страждання людей);

• моральний тиск з боку правопорушників, агресивно настроєного натовпу та ін.

Ми можемо також умовно виділити можливі форми поведінки людини в екстремальних умовах, наприклад:

• дезорганізація або різке зниження організованості поведінки;

• ступор або різке гальмування активних дій;

• активність, підвищення ефективності дій (збільшення самоконтролю, чітке та адекватне сприймання, тверезе оцінювання ситуації, швидке прийняття вірних рішень, адекватні дії, тощо).

Однак, практика свідчить про те, що в умовах емоційної напруги у співробітника міліції часто підвищується готовність до агресивно-захисних форм реагування і знижується швидкість та ефективність мислення, уваги, пам”яті, тобто переважає рухова активність. На жаль, часто саме це виступає причиною необдуманих вчинків і пояснюється за принципом “не подумав, не зміркував, забув і т.д.”

Специфіка службової діяльності співробітників ОВС така, що містить у собі постійний і підвищений фактор ризику, напружене виконання завдань в умовах недостатньої, невизначеної інформації, дефіциту часу, високої відповідальності за результати праці, ставить перед органами і підрозділами внутрішніх справ задачі, які можуть бути вирішені тільки при належній організації психологічного забезпечення і психологічної підготовки.

Формуванню психологічної готовності до дії як в екстремальних ситуаціях так і при виконанні повсякденних завдань сприяє психологічна підготовка. Психологічна підготовка - це цілеспрямований організований процес, направлений на формування у певного контингенту осіб якостей, які забезпечували б успішне подолання будь-яких труднощів у майбутній діяльності.

Завдання психологічної підготовки полягає у формуванні в працівників міліції психологічної стійкості, опірності до дії стрес-факторів і їхніх сполучень, а також розвитку в працівників потрібних психологічних властивостей, формуванні особливих навичок і вмінь, які сприяють високоефективному виконанню всіх професійних дій у будь-яких складних і небезпечних умовах службової діяльності щодо забезпечення правопорядку.

О.С. Майдинов, вважає, що крім психологічної стійкості психологічна підготовка покликана сформувати навички саморегуляції, вміння долати конфліктні ситуації. На думку В.Міцкевича, до завдань психологічної підготовки слід віднести також формування професійно значущих психологічних якостей.

У структурі психологічної підготовки А.М.Столяренко виділяє формування:

• професійно-психологічної орієнтованості особистості працівників, як особливої їх якості (під цим розуміється прагнення знаходження психологічно ефективного підходу до людини);

• професійно розвинених психологічних якостей (професійної спостережливості, чутливості, уважності та інше);

• вміння враховувати психологічні аспекти при виконанні професійних дій;

• психологічної стійкості.

Багато авторів вважають, що психологічна підготовка сприяє розвитку психічних процесів, якостей і властивостей працівника, які впливають на безпеку його діяльності, таких як: професійна чутливість, професійне сприйняття, професійна уважність, професійна пильність, мислення, довільна і мимовільна пам’ять