Тема 4. Конституційно-правові засади конституційного ладу україни

Семінарське заняття – 4 год.

1. Поняття, ознаки, структура, особливості конституційного ладу України:

• демократична, правова, світська держава – конституційно-правова характеристика;

• політичний плюралізм та ідеологічне розмаїття (порівняльний аналіз: Україна та країни СНД);

• плюралізм форм власності;

• верховенство права та закону.

2. Гарантії конституційного ладу України: поняття, система.

3. Поняття, принципи, ознаки державного ладу України.

4. Система державних органів України.

5. Поняття, ознаки, принципи суспільного ладу України.

6. Структура суспільного ладу України:

• політична система суспільства: поняття, елементи та їх характеристика;

• економічна система України: конституційно-правові засади;

• соціальна система: поняття, особливості;

• духовно-культурна система як елемент суспільного ладу України.

Методичні вказівки для підготовки до семінарського заняття

Розділ І Конституції України «Загальні засади» закріплює основні засади конституційного ладу України. Повноцінний аналіз правової природи конституційного ладу України повинен здійснюватись через визначення таких понять як: конституційний лад України, демократична держава, правова держава, соціальна держава, світська держава тощо. Виходячи з цього необхідно розглянути конституційно-правову характеристику Української держави. Необхідно звернути увагу на перелік специфічних ознак конституційного ладу України, на його сучасний стан та структуру; визначити поняття його основних структурних елементів.

Розгляд такої конституційної категорії як політичний плюралізм пов’язаний із порівняльним аналізом конституційно-правового законодавства країн СНД в рамках цього питання. Обов’язковим є ознайомлення з текстом Конституції Російської Федерації, з програмами політичних партій України тощо.

Визначення поняття економічного плюралізму або плюралізму форм власності передбачається згідно із положеннями чинного законодавства, зокрема із нормами Цивільного кодексу України.

Важливими правовими категоріями є верховенство права та верховенство закону. Мова йде про співвідношення цих понять, про визначення їх загальних та особливих рис.

При розкритті гарантій конституційного ладу України, необхідно не тільки визначити їх поняття, а й розглянути групи цих гарантій. Тобто перша група – це гаранти конституційного ладу, а друга група – це гарантії, які, в свою чергу, мають декілька видів.

Розгляд одного з елементів конституційного ладу України – державного ладу, передбачає визначення його поняття, ознак та основних принципів. Необхідно зосередити увагу на характеристиці його складових: форми держави та її конституційного закріплення; характеристики України як демократичної держави; визначення України як суверенної незалежної держави; конституційного закріплення України як правової держави тощо.

Варто зазначити, що перші спроби виокремити поняття державного ладу мали місце у дослідженнях радянських науковців і, насамперед, представників української радянської наукової школи. На сьогодні існує досить велика амплітуда подібних визначень, що ґрунтуються на тих чи інших методологічних підходах, які досить важко привести до спільного знаменника.

Прийняття Конституції України 1996 р. активізувало інтерес до зазначеної проблематики взагалі та державного ладу, зокрема.

Зміна властивостей реальної соціальної дійсності, в тому числі державно-правової, органічно пов’язана зі зміною її ознак, що обумовлює, в першу чергу, необхідність зміни уявлень про державний лад України.

Актуальність дослідження обумовлюється наступним: по-перше, тема державного ладу є настільки широкою, що її не можна вичерпати й кількома монографічними та дисертаційними дослідженнями. А існуючі роботи не містять остаточних висновків і безперечних позицій внаслідок того, що державний лад з нормативної сторони та політико-правової практики має незавершений характер. По-друге, дослідження в монографічних роботах, присвячених конституціоналізму, конституційному ладу, державності, окремим питанням державного ладу, свідчить про те, що прийшов час осмислення цих проблем в Україні як самостійної (а не фрагментарної) наукової теми. По-третє, збагачення науки дослідженнями з актуальної теми, в якій раніше існував дослідницький дефіцит, позитивно впливає на практику державного будівництва.

Сучасна методологія держави і права, ґрунтуючись на результатах попередніх теоретичних досліджень, дає нам новий погляд на розуміння державного ладу, його реальної сутності. Тим самим методологія сприяє розвитку теорії держави і права, в тому числі трансформації і удосконалення практики державотворення.

Як доводить світовий досвід державного і суспільного розвитку та й наш власний досвід розбудови української державності, вирішення сучасних актуальних теоретичних і практичних проблем трансформації державного ладу, передбачає передусім здійснення важкої, але необхідної інтелектуальної роботи щодо виявлення і вирішення ключових для української юридичної науки в цілому методологічних проблем. Методологія наукового пізнання державного ладу – це методологія державотворення, правової і державної дійсності, що відіграє значну роль у сприйнятті нових реалій, в тому числі у державно-правових відносинах.

Державний лад – це складне, багатогранне, різноякісне явище, що складається з елементів, зв’язки між якими утворюють відносно незмінну структуру і забезпечують його цілісність. При цьому державний лад знаходиться в безперервному русі, розвитку.

Складність, багатогранність і багатосторонність поняття держави призвела до того, що більшість науковців-правників минулого не відокремлювала поняття державного ладу і державного устрою і ототожнювала їх, розуміючи зміст цих понять як сукупність характерних рис організації функціонування конкретної держави.

Проте, ототожнювати поняття державного ладу і державного устрою не можна. Поняття державного ладу є більш широким, ніж поняття державного устрою, останнє включається в зміст поняття «державний лад».

Ця особлива система водночас наділена певними характерними особливостями свого функціонування, у процесі якого здійснюється синтез новацій і традицій взаємодії органів державної влади і їх посадових осіб з приводу здійснення державної влади в різних сферах суспільного життя, що охороняються правом.

Іншим структурним елементом конституційного ладу є суспільний лад, який за суттю, змістом і формами є багатогранним явищем. Аналіз правової природи суспільного ладу доцільно розпочати з конституційно-правових засад його складових: політичної системи суспільства; економічної системи суспільства; соціальної та духовно-культурної систем суспільства.

Кожен з перелічених елементів суспільного ладу України представляє систему відносно автономних щодо держави інститутів, які забезпечують конкретні способи соціального існування людей на підставі їх особистої свободи, обумовленої правом демократичної держави. Отже, слід охарактеризувати відповідні інститути згідно з конституційно-правовим законодавством. Так, при розгляді політичної системи необхідно використовувати Конституцію України, Закони України «Про політичні партії в Україні», «Про громадські об’єднання», «Про молодіжні та дитячі громадські організації»; висвітлення інститутів економічної системи повинно здійснюватись на підставі положень Цивільного кодексу, Закону України «Про підприємництво» та інших конституційно-правових актів; аналіз соціальної системи передбачає визначення поняття, структури, функціонування та розвитку соціальної системи.