Контрольні запитання:
Які слова називаються омонімами?
У чому полягає відмінність між омонімами і багатозначними словами?
Як поділяються омоніми?
Чи з однаковим правом омоніми можна називати і омофони, і омографи, і омоформи?
Омонімічні відношення можна спостерігати між однозвучними словами з різним значенням, вживаними у різних мовах. Такі однозвучні слова з різним значенням, що вживаються у різних мовах, називаються міжмовними омонімами. Розглянемо приклади міжмовних омонімів, характерних для української і російської мов: луна (укр. мова – «відбиття звукових коливань від перешкоди, рос. «эхо»; в російській мові – назва небесного тіла, супутника Землі; чоловік –человек (в укр. мові – особа чоловічої статі, протилежне – жінка, одружена особа стосовно своєї дружини, російською «муж»; у рос. мові – назва суспільної істоти, що є найвищим ступенем розвитку живих організмів, українською «людина»; неділя –неделя (в укр.. мові – назва одного з семи днів тижня, рос. «воскресенье»; у рос. мові – назва проміжку часу у сім днів, українською «тиждень».
ІІ. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ВПРАВИ
ВПРАВА 1. Визначте слова, які залежно від контексту можуть мати конкретне або абстрактне значення, підтвердивши це прикладами.
Хода, усмішка,вогнище, парта, садочок, поле, нива, квіти, думка, красивий, солодкий, смачний, правдивий, великий, шовковий, молодий, думати, ходити, сміятися, бігати, стати, стерегти, споруджувати, солити, заходити, брати.
ВПРАВА 2. Виділити з поміж поданих однозначні слова, Користуючись тлумачним словником, встановити їх значення та значення багатозначних слів. Скласти речення з кількома однозначними і багатозначними словами (останні - з усіма їх значеннями).
Вистава, вегетаріанець, баян, ретуш, віртуоз, тема, мікроб, ремісник, зубр, вигук, сарказм, метафора, ямб, реклама, товариство, тариф, тембр, рекорд, тангенс, ім’я, теорія, аксіома, дієслово, красень, малий, сивий, мужній, добрий, належний, зручний, проворний, зрадливий, братися, з’являтися, зупиняти, виставляти, знищувати, будувати, знати.
ВПРАВА 3. Користуючись тлумачним словником, визначити, з яким значенням вживаються слова круглий, крутий у поданих словосполученнях.
Круглий м’яч, місяць; кругле лице, кругле вікно, круглі щоки, кругла пляшка, кругле число, кругла сума, круглий сирота, круглий відмінник,круглі дужки, круглий рік, зустріч за круглим столом.
Крутий підйом, крута людина, круті східці, круте яйце, крутий характер, крутий поворот, крутий вислів, крутий відвар, круті вуса, круті хвилі.
ВПРАВА 4. Визначити, чи однакові значення мають слова, наведені у парах слів, поєднати кожне з них із відповідним йому за семантикою. Свої пояснення перевірити за словником.
Відношення – ставлення, місце – місто, болільник - вболівальник, положення – становище, книга – книжка, збірник – збірка, талан – талант, окраса прикраса, гуманний – гуманітарний, наступний – слідуючий, загальний – спільний, комунікативний – комунікаційний, дружний – дружній, національний – націоналістичний, визначний – визначальний, закінчити – завершити, заслухати – прослухати, відвідати – провідати, наголосити – підкреслити, вважати – рахувати.
ВПРАВА 5. Визначити слова, вжиті у переносному значенні, та різновид переносного значення.
1. Бідна волошка, чому ти у житі, а не у клумбах волієш рости! Дика у тебе, волошко, натура, що не зламала її людська культура, бо ж не скорив тебе той садівник, що дивовиди виводити звик. 2. Мій рідний край збирає урожай, що звеселяє струменем живим трудівників засмаглих світлі очі. 3. Було, по вулицях знайомих ідеш до рідної ріки – і раптом бачиш владний помаж Богдана гордої руки. І тратиш ніби часу вимір, бо опустили навкруги Софія древня, Володимир, Дніпра безсмертні береги. (М.Р.) 4. По-весняному вже гріє сонечко, заглядає до нас у віконечко: «Гей, ви дітки малі, де ви гаєтесь? Чому ще й досі в кутку темному граєтесь?» 5. Перелетіла з далека й весна. Ой. Що ж ти нам, веснонько, принесла? – «Принесла я, дітоньки, вам квітки і пташок с пташатами у садку». 6. От, недобрі черевички – завжди лізуть до водички! Неслухняні вони дуже, все шукають, де калюжі … (К.П.)
ВПРАВА 6. Скласти з кількома поданими словами речення, в яких кожне вживалося б у прямому і переносному значеннях. На підставі чого виникає переносне значення в них?
Весна, золото, хліб, серце, хата, сад, солодкий, живий, легкий, сердечний, вільний, пиляти, гомоніти, веселитись, віяти.
ВПРАВА 7. Згадати й записати широковживані словосполучення, що з’явились у мові на підставі вживання слів у переносному значенні; розповісти, на основі чого виникає переносне значення слів, що означають наведені словосполучення.
Зразок: Давати зелену вулицю – пропускати без затримки, зелена вулиця – досягати мети, успіху без будь-яких ускладнень, перешкод, так, як здійснюється рух транспорту при зеленому кольорі світлофору; переносне значення (метонімія) виникла внаслідок зв’язку між зеленим кольором світлофора, що дозволяє безперешкодний рух транспорту, пішоходів, і і безперешкодним досягненням задуманого.
ВПРАВА 8. Прочитати подані речення, з’ясувати, які з однозначних слів є омонімами, які багатозначними словами.
1. Дві сестрички невеличкі … найбільше люблять гратися у садочку – замітати, підгрібати, гратися в пісочку. 2. В парках і садочках, на доріжки й трави падають листочки буро-залатаві. 3. На ялинці у садочку блискає сніжок, під ялинкою навколо – білий килимок (К.П.) 4. Ой, у вишневому садочку козак дівчину вговоряв … (народна творчість). 5. Ще старість не прийшла, а все минуле не раз мені стає перед очима, і я дивлюсь так тельно, мов боюся, що більш мені не прийдеться побачить того садочка спогадів моїх (Л. Укр). 6. Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє, радіють люди, що одпочинуть, а я дивлюся … і серцем лину в темний садочок на Україну (Т.Ш) 7. Наталочка і Петрик дитячий садочок відвідують із задоволенням (жур.).
ВПРАВА 9. Визначити у поданих реченнях омоніми, їх групи; пояснити, як виникли омоніми. До омонімів кожної групи навести самостійно дібрати приклади.
1. Ще, на щастя, не за звіром юрба гналась, тож спинилась, а то б, може, на поета не конечне, подивилась. 2. Тільки він один тепера може дать мені пораду. 3. Які се тута співи, донно Анно? – Які? Не знаю, певне, мавританські. 4. Та люди кажуть – тут не зовсім певне місце (Л.Укр.) 5. Сіли гуси на став – білим-білим він став (М.Р.) 6. Ой, наступила та чорна хмара, став дощ накрапать (Н. тв.) 7. Ой піду я в чисте поле – там дівчина просо поле. 8. Коси, коса поки роса. 9. Руса коса до пояса, в косі стрічка голуба (Н. тв.). 10. Друга шукай, а знайдеш – тримай (Н. тв.). 11. друга година … . 12. Штучні метали користуються великим попитам. 13. Штучні товари відпускаються у магазині без черги. 14. Корінь слова – одна із структурних морфем його. 15. Дніпро берег риє –риє, яворові корінь має (Т.Ш.).
ВПРАВА 10. Скласти речення, в яких би подані слова виступали омонімами; довести, що це багатозначні слова. Визначити групи омонімів, з’ясувати шляхи виникнення їх. За потреби, використати тлумачний, етимологічний словники, словник іншомовних слів.
На березі; по час, погас; край; мати; гриф; балка; під; цілий; протягом; кок; лугом; кадри; лайка; тур; належати; тут;, про те; проте; байка; брак.
ВПРАВА 11. Утворити словосполучення, дібравши із слів, поданих у дужках, відповідне за змістом до поданих паронімів, Користуючись «Словником паронімів української мови» Д.Г. Гринчишина й О.А. Сербенської, з’ясувати значення паронімів.
Опанувати, запанувати (матеріал, в душі); прощати, прощатись (з другом, образу); відрізняти, розрізняти (звук, звук від літери); відчитати, прочитати (листа, співробітника за спізнення); любий, улюблений (край, робота); кінцевий, прикінцевий (абзац, результат); людський, людяний (місце, ставлення); писемний, письменний (пам’ятка, людина); адрес, адреса (проживання, вітальний); контингент, континент (далекий, точний), дружний, дружній (група, порада); програмний, програмовий (виклад матеріалу, документ); привод, привід (до непорозуміння, з’являвся).
ВПРАВА 12. Користуючись Словником паронімів української мови, Словником труднощів української мови, з’ясувати значення поданих слів. Відзначити групи, до яких належать ці слова. З кількома групами скласти речення.
Абонент, абонемент; мимохідь, мимохіть; шкóда, шкодá; церемонійний, церемонний; цінний, ціновий; церемонія, церемоніал; процес, процесія; особовий, особистий; колективний, колективістський; діловитий, діловий, діляцький; заслухати, прослухати, вислухати; заповіт, заповідь; тактовний, тактичний; рідкий, рідкісний.
ВПРАВА 13. Прочитати синонімічні ряди, встановити відповідності між словами синонімічного ряду. За потреби використовувати тлумачний словник. Що об’єднує і що відрізняє один синонім від іншого?
Бажання, хотіння, охота, жадання, жадоба, жага; захисник, поборник, оборонець; письменник, автор, художник, майстер слова, інженер людських душ; сильний, дужий, міцний, здоровий, здоровенний, кріпкий, могутній, потужний, всесильний, всемогутній; основний, головний, істотний, переважний (панівний, домінувальний); говорити, бесідувати, казати, мовити, промовляти, висловлюватись, гомоніти, виражатись, розповідати, ректи, викладати думки, торочити, плести, верзти, патякати; думати, гадати, міркувати, роздумувати; старанно, дбайливо, ретельно, пильно, акуратно; ввічливо, чемно, виховано, шанобливо, гречно, почтиво, з повагою, з пошаною.
ВПРАВА 14. Подані слова, згрупувати в синонімічні ряди. Визначити, чим відрізняються синоніми одного ряду. Із словами одного–двох синонімічних рядів скласти речення (чи розповідь).
Горіти, ввічливий, Батьківщина. Давній, рідний край, минулий, уважний, мерехтіти, вихований, палахкотіти, сяяти, вітчизна, ветхий, старезний, чемний, палати, жевріти, стежка, доріжка, сміливий, хоробрий, любов, здібний, плай, дорога, відважний, кохання, талановитий, пильний, здатний, шлях,запонадлива, рішучий, тропа, мужній, шанобливий, героїчний, любощі.
ВПРАВА 15. Виписати з поданих речень синоніми, визначити відмінності між словами одного синонімічного ряду. Продовжити кожен визначний синонімічний ряд. До яких ще слів, вжитих у реченнях, ви могли б дібрати близькі за значенням слова?
1. Я не був таким хоробрим, як дядько Микола, тому вночі тремтів і завмирав над тими казками, з яких, наче з лантуха, аж сипалася різна страховина. Та коли серце вже зупинилося о переляку, приходила полегкість: десь зовсім недалеко глуху ніч прокльовували голоси півнів. Тому я й досі люблю ту пору, коли півні своїми крилами проганяють темінь і нечисту силу, а співом починають новий день. 2. Гивині батьки хотіли бути багатими, але так, щоб усім людям, здавалося, що вони бідні. Клята гонитва за багатством навчила їх не берегти ні себе , ні дітей своїх, ні худоби, ні слова, де треба й нетреба, хитрувало, скриводушничало і прибіднювалось. 3. І до усього я не втримався, щоб не засміятись. «Ти чого, шибенику регочеш?» - несподівано обізвався збоку дядько Микола. 4. Край товстоногого дворянського столу не то висипався, не то куняв низькорослий калічний підписар. 5. Поки я так розмірковував над особливостями жанрів, у хаті все світлішало. ( З тв. М. Стельмаха).
ВПРАВА 16. Дібрати синоніми до виділених слів у словосполученнях, з’ясувати, що об’єднує і розрізняє дібрані слова.
Щира розмова, чепурний будинок, завзятий чоловік, безмежний степ, крихітне зерня, сосновий ліс, розмова між друзями, центральна площа, далекий шлях, щаслива молодість, цікава промова, глибока криниця, веселий балакун, обороняти країну, плаче дитя, видніється село, одужувати швидко, мандрувати по світу, іти вулицею, пишатися батьками, керувати підприємством, уникати зустрічі, зачарувати присутніх, працювати разом, сонце світить ясно, перебувати рядом, розмовляти тихо, спочатку подумай, сміятися радісно, жити сутужно.
ВПРАВА 17. Переписати, вибираючи з-поміж поданих у дужках синонімів найбільш відповідний контексту, з’ясувати його значення і пояснити свій вибір, зважаючи на зміст уривка, жанр твору. Синоніми яких груп за характером відношень і сферою вживання подано у дужках?