Магнітні вимірювання
Магнітні вимірювання - це вимірювання характеристик магнітного поля або магнітних властивостей речовин (матеріалів). До характеристик магнітного поля, що вимірюються, відносяться: вектор магнітної індукції В, напруженість магнітного поля Н, потік вектора магнітної індукції (магнітний потік) ф, градієнт магнітного поля і ін.
Для вимірювання магнітних характеристик застосовують наступні методи: балістичний, магнітометричний, електродинамічний, індукційний, мостовий, нейтронографічний, резонансний і ін.
Балістичний метод заснований на вимірюванні балістичним гальванометром кількості електрики ц, що переноситься індукційним струмом через вимірювальну котушку з числом витків N, що надягнена на зразок, при швидкій зміні зчепленого з нею магнітного потоку ф. Зміна магнітного потоку
лф = 2*,
N
і
І
де К - опір кола.
Балістичним методом визначають основну криву індукції В =/(//), криву намагнічування 3 =/(Н), петлю гістерезису, різні види проникності.
Магнітометричний метод заснований на дії досліджуваного намагніченого зразка на розташований поблизу нього постійний магніт. Поширений діючий за цим принципом астатичний магнітометр. Він складається з двох однакових послідовно включених в коло котушок - той, що намагнічує і компенсаційної, між якими на підвісі укріплений магаітний датчик: система з двох лінійних магнітів однакових за розміром з рівними магнітними моментами (астатична система). Магніти розташовані паралельно один одному полюсами в різні боки. Дія магнітних полів котушок на астатичну систему взаємно компенсована. Зразок, що поміщається в котушку, яка намагнічує, порушує скомпенсованість полів і викликає поворот системи магнітів. За кутом повороту системи визначають магнітний момент зразка. Далі можна обчислити 3,В\Н. Метод дає можливість знайти залежність В(Н) і ДЯ), петлю гістерезису і магнітну сприйнятливість. Завдяки високій чутливості методу магнітометра його застосовують для вимірювання геомагнітного поля і вирішення ряду метрологічних задач.
Іноді для вимірювання характеристик магнітного поля, зокрема в промислових умовах, застосовується електродинамічний метод, при якому вимірюється кут повороту рамки із струмом, що знаходиться в магнітному полі намагніченого зразка. Перевага методу - можливість градуювання шкали приладу безпосередньо в одиницях величини, що вимірюється - в Тл (для В) і А/м (для Я).
Для дослідження феромагнітних речовин в широкому інтервалі значень Н використовують індукційний метод, який дозволяє виміряти В(Н), Д//), петлю
гістерезису і різні види проникності. Він заснований на вимірюванні ерс індукції, яка збуджується у вторинній обмотці, що намотана на зразок, при пропусканні змінного струму, що намагнічує, через первинну обмотку. Цей метод може бути також використаний для вимірювання намагніченості в сильних імпульсних магнітних полях і магнітній сприйнятливості діа- і парамагнітних речовин в радіочастотному діапазоні. Цей метод використовується, зокрема, в індукційному магнітометрі, в якому досліджуваний зразок коливається в магнітному полі і при цьому порушує ерс у вимірювальних котушках.
Прилади для магнітних вимірювань класифікують за їх призначенням, умовам застосування, за принципом дії чутливого елемента (датчика, або перетворювача). Прилади для вимірювання напруженості магнітного поля Н його індукції В, магнітного моменту і ряду інших магнітних характеристик речовини звичайно називають магнітометрами, з них деякі мають своє найменування: для вимірювання магнітного потоку - флюксметри або веберметри; потенціалу поля - магнітні потенціалометри; градієнта - градієнтометри; коерцитивної сили - коерцитиметри і т.п.
Індуктивність елементів електричних кіл визначать за допомогою приладу, який називають вимірником індуктивності (генріметр). Сучасні генрі-метри забезпечують вимірювання індуктивності в діапазоні 10 -ьЮ Гн з похибкою до 0,1%.