4 Економіка виробництва

4.1 Розрахунок чисельності слюсарів з ремонту для виконання капітального ремонту

ЧРяв = Qкр / Ттк* tзм * К, (4.1)

Qкр = РС * Тем, (4.2)

де ЧРяв – явочна чисельність, чол.;

Qкр – об’єм капітального ремонту, в годинах

РС – ремонтно складність агрегату, одиниць;

Тем – трудоємкість одиниці ремонтно складності капітального ремонту, в годинах (для вогнетривкої промисловості прийнята 25 годин) ;

Ттк – тривалість капітального ремонту, в днях;

Tзм – час роботи слюсарів по графіку в зміну, години;

К – коефіцієнт виконання норм праці (дорівнює 1 або 100%)

Qкр = 20 * 25 =500одиниць

ЧРяв = 500 / 6 * 8 * 1 =10 чол.

ЧРсп = ЧРяв* Тн / Ткор, (4.3)

де ЧРсп – спискова чисельність слюсарів, чол.

ЧРсп = 10 * 251 / 207 = 12 чол

Відповідно даних ПАТ «АЗОКМ» для капітального ремонту грейферного крану ми беремо явочну чисельність 5 слюсарів;

спискову чисельність 6 слюсарів ,з них 3 чоловіка-5-го розряду та 3 чоловіка-6-го розряду.

Тарифна ставка по разрядам для яких складає:

5-го розряду-14,62грн.; для 6-го розряду-17,10грн.

Таблиця 4.1 Кваліфікаційний розподіл слюсарів

Розряд	Питома вага	Чисельність чоловік
			явочна		спискова
5	0,5	5*0,5 =2,5=3		6*0,5 =3
6	0,5	5*0,5 =2,5=2		6*0,5 =3
Всього	1	5		6

4.2 Розрахунок заробітної платні ремонтного персоналу

Ремонтний персонал визначається з урахуванням наявності і складності обладнання,яке підлягає ремонту,в тому числі й ремонто-механічногоцеху.Визна-чаємо явочну та спискову чисельність ремонтного персоналу з урахував-нням:об’єму капітального ремонту,ремонтоскладності агрегату,часу роботи слю-сарів в зміну,тривалості капітального ремонту.Фонд заробітної плати складається з:балансу робочого часу одного працівника за рік,оплати за відпустку і оплати за виконання суспільних обов’язків.Система оплати ремонтного персоналу- почасово-преміальна.

4.2.1 Розрахунок балансу робочого часу

1.Визначаємо вихідні та святкові дні:

(слюсарі з ремонту працюють по преривному,трьохзмінному графіку з тривалістю зміни 8 годин)

Твс=Тк/Тдт*Квих+Ксв (4.4)

де:Тк-календарний час на поточний рік в днях

Тдт-кількість днів в тиждень;

Квих-кількість вихідних днів в тиждень;

Ксв-кількість святкових днів на рік(по законодавству 10 днів на рік)

Твс=366/7*2+10=115 днів

2.Визначаємо номінальний час

Тн=Тк-Твс (4.5)

де:Тн-номінальний час

Тн=366-115=251 день

3.Визначаємо корисний час

Ткор=Тн-Тпн (4.6)

де:Тпн-планові невиходи,на які є дозвіл трудовим законодавством

Ткор=251-44=207 днів

4.Визначаємо ефективний фонд робочого за рік

Теф=Ткор*tзм (4.7)

де:Теф-ефективний фонд робочого часу за рік

зм-тривалість зміни

Теф=207*8=1656 годин

Кількість днів відпустки беремо згідно данних ПАТ «АЗОКМ».

Таблиця 4.2 Баланс робочого часу одного робітника на 2016 рік

№ з/п	Найменування пока- зників	Умовні визначення			Одиниця виміру	Кількість		В умовних одиницях до номіналь- ного часу, %
1	Календарний час	Тк			Дні	366		-
2	Вихідні і святкові	Твс			Дні	115		-
3	Номінальний час	Тн			Дні	251		100
4	Планові невиходи- всього:	Тпн			Дні	44		17,6
	а)відпустка	Тв			Дні	34		13,5
	б)хвороба	Тх			Дні	6		2,4
	в)учбова відпустка	Ту.в.			Дні	1		0,4
	г)інші невиходи			Дні			3		1,2
5	Корисний час	Ткор		Дні			207		82,4
6	Середня тривалість зміни	tзм		Години			8
7	Ефективний фонд робочого часу		Теф	Години			1656

4.2.2 Розрахунок фонду заробітної плати слюсарів з ремонту

Слюсарям з ремонту для виконання капітального ремонту грейферного крану згідно завданню встановлено 1 змінний графік режиму праці,з п’ятиденним робочим тижнем з тривалістю зміни 8 годин. Система оплати праці почасово-преміальна, розмір премії встановлено 15%. Так як слюсарі з ремонту працюють по преривному графіку,то розрахунок фонду заробітної плати проводимо через спискову чисельність і ефективний фонд робочого часу.

Фонд робочого часу по

графіку за рік визначимо по формулі:

Тр=Ткор*tдоб/Кбр (4.8)

де: tдоб-час роботи слюсарів за добу

Кбр-кількість бригад

Тр=207*8/1=1656 годин

Загальний фонд робочого часу(Тзаг) по графіку всіх слюсарів складає:

Тзаг=Тр*Чсп (4.9)

Тзаг=1656*6=9936годин

Визначаємо середньозважену погодинну тарифну ставку всіх слюсарів з ремонту із урахуванням розподілу їх по розрядам.

tс=( t₅*ЧР₅+t₆*ЧР₆ )/Чсп (4.10)

де:t₅;t₆-погодинні тарифні ставки відповідно 5-го;6-го розрядів

ЧР₅;ЧР₆-чисельність слюсарів відповідно 5-го;6-го розрядів

tс= (14,62*3+17,10*3)/6=15,86 грн

Розрахуємо заробіток по тарифу:

Зт=tс*Тзаг (4.11)

Зт=15,86*9936=157584,96грн

Розрахуємо суму основної заробітної плати:

Зосн=Зт (4.12)

Зосн=157584,96грн

Розрахуємо виплати з фонду матеріального заохочення:

Вмз=Зосн*Упрем/100% (4.13)

де:Упрем-встановлений розмір премії на підприємстві:

Вмз=157584,96*15%/100%=23637,74 грн

Розрахуємо суму оплати за відпустку:

Звід= (Зосн+Вмз)*Д/Ткор (4.14)

де:Д-дні відпустки робітника

Звід=( 157584,96+23637,74)*34/207=29766,04грн

Розрахуємо суму оплати за виконання інших невиходів:

Зінш= ( Зосн+Вмз )+Со/Ткор (4.15)

де:Сінш.- інших невиходів

Зінш= (157584,96+23637,74)*4/207=3501,90 грн

Розрахуємо річний фонд заробітної плати:

ФЗПріч=Зосн+Звід+Зінш (4.16)

ФЗПріч= 157584,96+23637,74+3501,90 =184724,60 грн

Розрахуємо середньомісячну заробітну плату одного слюсаря з ремонту:

Зср.м.= ( ФЗП+Вмз )/ (Чсп*Кміс ) (4.17)

де:Кміс-кількість місяців в разрахунковомупериоді ( за рік 12 місяців)

Зср.м.= (184724,60 +23637,74)/ (6*12 )=2894,00 грн

Розрахункові дані заносимо в таблицю 4.5

Таблиця 4.3 Фонд заробітної плати слюсарів з ремонту

№з/п	Найменування показників				Показники
1	Найменування професії				Слюсар з ремонту
2	Розряд				5-6
3	Погодинна тарифна ставка,грн.				15,86
4	Система оплати праці				Почасово-преміальна
5	Розмір премії,в %				15%
6	Тривалість основних і додаткових відпусток,дні				34
7	Виконання норм,%				100
8	Чисельність робітників, чоловік	Явочна		5
		Спискова		6
9	Фонд робочого часу, чоловік	Одного робітника		1656
		Всіх робітників		9936
		Нічні години		-
		Вечірні години		-
		Святкові години		-
10	Фонд заробітної плати, грн	По тарифу		157584,96
		доплати	За нічний час	-
			За вечірній час	-
			За святкові	-
		Основна заробітна плата		157584,96
		додатк. заробіт. плата	Відпустка	29766,04
			Виконання інші невиход.	3501,90
		Річний фонд зарплати		184724,60
		Виплати з фонду матері-ального заохочення		23637,74
11	Середньомісячна заробітна плата					2894,00

4.3 Розрахунок кошторису витрат на капітальний ремонт

Розрахунок кошторису витрат на капітальний ремонт грейферного крану.

При розрахунку кошторису витрат на капремонт використовується один з основних методів

-індивідуальний ( детальний)-містить докладні розрахунки та витрати по всім елементам на капремонт. Використовується при капремонті більш складного обладнання, або коли залучаються спеціалізовані ремонтні організації

-укрупнений-не вимагає детальних розрахунків.

Використовується при ремонті нескладного обладнання,не вимагає великих витрат,розраховується на підставі середніх показників попередніх ремонтів.

Кошторис витрат складається відповідно до наступних даних: 1.Відомость дефектів; 2.План-графік ТОІР;3.Договір з постачальниками матеріалів та запчастин; 4.Об’єм капітальних робіт ( трудомісткість робіт ); 5. Наказ про проведення капремонту; 6.Відомості про наявність фінансових ресурсів;7.Друга технічна документація.

Кошторис витрат розраховує інженер відділу головного механіка. Перевіряє достовірність і правильність розрахунків головний механік,який підписує кошторис,затверджує кошторис керівник підприємства,або головний інженер.

Після затвердження кошторис повертається в відділ головного механіка для

виконання.

Розрахунок кошторису витрат здійснюємо укрупненим методом. Сутність даного методу складається в тому,що всі витрати на капітальний ремонт визначаються від загального показника,яким є заробітна плата слюсарів,норми витрат на запчастини,матеріали та інше,затвердженні відділом головного механіка.

Норми витрат на капітальний ремонт грейферного крану згідно данних ПАТ «АЗОКМ»

Ремонтоскладність (РС ) грейферного крану-20 одиниць;

Трудоємкість ( Тек ) одиниць ремонтоскладності капітального ремонту-25 годин;

Тарифний розряд-5 ;

Погодинна тарифна ставка ( t )5 розряду-14,62 грн;

Розмір премії ( Упрем )-15%;

Норматив додаткової заробітної плати ( Нд )-10% ;

Норматив відрахувань на соціальне страхування (Нс )-38,5% ;

Норматив витрат на матеріали (Нм )-170% ;

Норматив витрат на запчастини (Нз )-200% ;

Норматив загальновиробничих витрат (Нзв )-110% ;

Норматив адміністративних витрат ( На )-125%.

4.3.1 Розрахунок кошторису витрат агрегату

1.Загальна трудоємкість капітального ремонту агрегату:

Тр=К*РС*Тек (4.15)

де Тр-загальнатрудоємкість капітального ремонту агрегату

К-кількість агрегатів

Тр=1*20*25=500 годин

2. Заробітна плата по тарифу:

Зт=Тр*t (4.16)

Зт=500*14,62=7310 грн

3. Сума премії :

Зпрем=Зт*Упрем (4.17)

Зпрем=7310*15%=1096,50 грн

4. Сума додаткової заробітної плати:

Здод= ( Зт+Зпрем )*Нд (4.18)

Здод=( 7310+1096,50)*10%=840,65 грн

5. Сума відрахувань на соціальне страхування:

Зсоц=( Зт+Зпрем+Здод )*Нс (4.19)

Зсоц=( 7310 +1096,50+840,65)*38,5%=3560,15 грн

6. Сума витрат на матеріали:

Зм=Зт*Нм (4.20)

Зм=7310*170%=12427,00грн

7.Сума витрат на запасні частини:

Зз=Зт*Нз (4.21)

Зз=7310*200%=14620,0 грн

8.Сума загальновиробничих витрат:

Ззв=Зт*Нзв (4.22)

Ззв=7310*110%=8041 грн

9. Сума адміністративних витрат

За=Зт*На (4.23)

За=7310*125%=9137,50 грн

10. Кошторисна вартість капітального ремонту:

Вк=Зт+Зпрем+Здод+Зсоц+Зм+Зз+Ззв+За (4.24)

Вк=7310+1096,50 +840,65 +3560,15+ +12427,00+14620,00+8041,00+9137,50=57032,80 грн

Розрахункові дані заносимо в таблицю:

Таблиця 4.4 Кошторис витрат на капітальний ремонт грейферного крану

Найменуваня агрегату	Кількість одиниць	Ремонтоскладність агрегату	Трудоємкість, год			Погодинна тарифна ставка,год	Середній розряд кап.ремонту	Заробітна плата по тарифу,грн	Премія
			Одиниці ремонтоскоадності		Група ремонтоскладності				%	Сума
1	2	3	4		5	6	7	8	9	10
Грейферний кран	1	20	25		500	14,62	5	7310	15	1096,50

Продовження таблиці 4.4

Додаткова заробітна плата			Відрахування на соціальне страхування			Вартість матеріалів			Вартість запчастин			Загально виробничі витрати			Адміні- стративні витрати			Кошторисна вартість кап.ремонту
%	Сума	%		Сума	%		Сума	%		Сума	%		Сума	%		Сума	Сума
11	12	13		14	15		16	17		18	19		20	21		22	23
10	840,65	38,5		3560,15	170		12427,00	200		14620,00	110		8041	125		9137,50	57032,80

Техніко-економічні показники з капітального ремонту агрегату

В даному питанні студент повинен розрахункові техніко-економічні показники свого агрегату записати в таблицю.

Техніко-економічні показники грейферного крану

№ з/п	Найменування показників	Одиниця вимірювання	Кількість
1	Тривалість капітального ремонту	год	48
2	Вартість капітального ремонту	грн.	57032,80
3	Вартість 1 нормо/часу ремонту	грн	1188,18
4	Спискова чисельність слюсарів з ремонту	чол.	6
5	Сума річного фонду заробітної плати	грн.	184724,60
6	Середній заробіток працівника	грн.	2894,00

5 ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Техніка безпеки при ремонті машини і промислова санітарія

5.1.1 Вимоги до слюсара-ремонтника

За даною інструкцією слюсар-ремонтник ( далі слюсар) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після прохо-дження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує та слюсаря. Власник повинен застрахувати слюсаря від нещасних випадків та профе-сійних захворювань. В разі пошкодження здо-ров'я слюсаря з вини власника, він (слюсар) має право на від-шкодування заподіяної йому шкоди. За невиконання даної інструкції слюсар несе дисциплі-нарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповіда-льність. До роботи слюсарем-ремонтником допускаються особи віком не молодше 18 років, які мають посвідчення на право ви-конання робіт, пройшли медичне обстеження, вступний інструк-таж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки. Слюсар повинен: - виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку; - бути уважним до сигналів рухомого транспорту; - ходити по тротуарах, доріжках, переходах, спеціально призначених для цього, тримаючись правого боку; - не торкатись електрообладнання, клем та електродроту, арматури загального освітлення, не відкривати дверці електро-шаф; - не включати і не зупиняти (крім аварійних випадків) ма-шини, верстати та механізми, робота на яких не передбачена адміністрацією; - не проходити і не стояти під піднятим вантажем; - виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та за якою він проінструктований; - не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце; - не захаращувати робоче місце; - не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці; - вміти подавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків; - вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння; - пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які можуть діяти на слюсаря: - рухомі машини, механізми, незахищені рухомі частини виробничого устаткування; пересувні вироби, заготівлі, матері-али; - захаращеність робочих місць інструментом, пристосуван-ням, матеріалами, деталями; - відсутність спеціальних пристроїв, інструменту та облад-нання для виконання робіт відповідно до прийнятої технології; - незахищені струмоведучі частини електрообладнання (електроустановок); - недостатня освітленість робочої зони; - шкідливі компоненти в складі застосовуваних матеріалів, які діють на працюючого через шкірний покрив, дихальні шляхи, шлункову систему та слизові оболонки органів зору та дихання; - падіння вивішених частин обладнання; - несправність інструмента, обладнання, пристосувань; - падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструменту; - падіння з висоти; - термічні фактори (пожежі при митті деталей, вузлів, агре-гатів); - осколки металу, що відлітають при рубці металу; - наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин; - знижена температура повітря у холодний період року. Слюсарю згідно з діючими нормами видається безкош-товно спецодяг: - костюм бавовняний; - рукавиці комбіновані; - при роботі взимку на повітрі додатково - куртка та брюки бавовняні на теплій підкладці. Ручні інструменти (молотки, зубила, пробійники тощо) не повинні мати: - на робочих поверхнях пошкоджень (вибоїн, відколів); - на бокових гранях у місцях затискання їх рукою задирок та гострих ребер; - на дерев'яних поверхнях ручок сучків, задирок, тріщин; поверхня повинна бути гладкою; - наклепів та перегартованих робочих поверхонь. Молотки та кувалди повинні бути надійно насаджені на дерев'яні ручки і щільно заклинені м'якими, сталевими загар-тованими клинами. Ручки молотків та кувалд повинні бути виготовлені з твердих та в'язких порід сухого дерева і насаджені під прямим кутом по відношенню до вісі бойка. Виготовлення ручок з м'яких або товстошарових порід дерева забороняється. Ручка повинна бути прямою, овального перерізу з не-значним стовщенням до її вільного кінця. Довжина ручок слюсарних молотків повинна бути в межах 300-400 мм у залежності від ваги. Всі інструменти, що мають загострені кінці для наса-джування рукояток (напилки, викрутки тощо), повинні мати руч-ки, що відповідають розмірам інструменту, з бандажними кіль-цями. Зубила повинні бути довжиною не менше 150 мм, а відтягнена частина зубила - 60-70 мм. Різальна частина зубила повинна мати пряму або злегка випуклу лінію. Слюсарні лещата повинні бути у повній справності, міцно захоплювати затискуваний виріб і мати на губках неспра-цьовану насічку. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок та головок болтів і не мати тріщин та забоїн, площини зіва ключів повинні бути паралельними і не повинні бути закатаними. Розві-дні ключі не повинні бути ослабленими у рухомих частинах. Лезо викруток повинно за товщиною відповідати ши-рині шліца в головці гвинта. Зенкера, свердла і тому подібний вставний інстру-мент повинні бути правильно заточені і не мати тріщин, вибоїн, задирок та інших дефектів. Хвостовики цього інструменту не повинні мати нерів-ностей, скосів, тріщин та інших пошкоджень, повинні бути міцно пригнаними і правильно центрованими. Робочий пусковий механізм на ручних пневматичних машинах (інструментах) повинен бути: - розташований так, щоб виключити можливість випадково-го включення; - улаштований так, щоб при знятті тиску від руки оператора автоматично закривався пневматичний впускний клапан. Приєднання шлангів до пневматичного інструменту, вхідного штуцера роздавального трубопроводу та з'єднання шлангів між собою повинно бути міцним і здійснюватись тільки за допомогою штуцерів або ніпелів із справною різьбою (кільце-вими виточками) та стяжних хомутиків. Ручні електричні машини (інструмент) підлягають пе-ріодичній перевірці не менше одного разу на 6 місяців. У конструкції ручного механізованого інструменту масою понад 5 кг повинен бути пристрій для його підвішування та перенесення. Для живлення світильників місцевого стаціо-нарного освітлення з лампами розжарювання повинна за-стосовуватися напруга в приміщеннях без підвищеної небезпе-ки не вище 220 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних - не вище 42 В. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127-220 В допускається застосовувати для місцевого освітлен-ня за умов недоступності їх струмопровідних частин для випад-кового дотику. Освітлювальна арматура і вимикачі повинні мати електро- і гідроізоляцію. Світильники слід закривати склом і огороджувати за-хисною решіткою, металевий корпус світильника слід заземлити. Для живлення переносних світильників у приміщен-нях із підвищеною небезпекою і особливо небезпечних викори-стовують напругу не вище 42 В. У разі наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека ураження електрострумом посилюється тіснотою, не-зручністю, дотиком із заземленими поверхнями, для живлення переносних світильників використовується напруга не вище 12В. Для перенесення інструменту слід використовувати сумки або спеціальні ящики; гострі частини інструменту повинні бути захищені чохлами або обгорнуті. При роботі з пневмо- і електроінструментом слюсар повинен бути навчений по безпечній роботі з ними і проінструк-тований.5.1.2 Вимоги безпеки перед початком роботи Отримати завдання від керівника робіт. Привести до ладу спецодяг, застібнути або обв'язати рукава, заправити одяг таким чином, щоб кінці його не розвію-вались. Уважно оглянути робоче місце, прибрати все, що за-важає роботі. Впевнитись в тому, що робоче місце достатньо освіт-лене, а світло не буде засліплювати очі. Робочий інструмент та деталі розташувати в зручному та безпечному для користування порядку. Впевнитись в тому, що робочий інструмент, присто-сування, обладнання та засоби індивідуального захисту справні і відповідають вимогам охорон праці. Перед початком робіт електро- пневмоінструментом та на верстатах необхідно пройти інструктаж по безпечній роботі з ними.

5.1.3 Вимоги безпеки під час виконання роботи

Виконувати роботи необхідно згідно з технологічною картою на виконання тієї чи іншої роботи. При роботі з переносною електродрилю, гайковертом, шліфувальною машиною додержуватись інструкції по експлуа-тації електроінструмента. При роботі пневматичним інструментом необхідно: Працювати тільки справним інструментом. Клапани відрегулювати так, щоб вони легко відкривались, при припиненні натиску на правлячий держак швидко закривались і не пропус-кали повітря в закритому положенні. Приєднувати шланги до інструмента і роз'єднувати їх з інструментом після виключення подачі повітря. Перед приєд-нанням до інструмента шланг старанно продути. Працювати тільки в захисних окулярах. Користуватись тільки абразивними кругами, одержа-ними в інструментальній коморі та спеціально призначеними для пневмомашинки. Забороняється: Спрямовувати струмінь повітря на себе або на лю-дей, які працюють поруч. Працювати пневмомашинкою за відсутності захисно-го кожуха над абразивним кругом та наявності уступів, вибоїн, тріщин та стукотіння абразивного круга. Працювати бічною поверхнею абразивного круга. Працювати пневматичним інструментом з пристав-них драбин. Несправний інструмент здати в інструментальну комо-ру. Ремонтувати його самому забороняється. Забороняється здувати стисненим повітрям з верстата чи деталей металеву стружку. Для змітання стружки та пилу ко-ристуватись волосяною щіткою, перебувати при цьому в захис-них окулярах. При роботі на свердлильному верстаті необхідно: Упорядкувати робочий одяг, надіти головний убір, який щільно облягає голову, і підібрати під нього волосся. Перевірити наявність огородження рухомих частин верстата і справність електропускового пристрою. Точно встановити і надійно закріпити свердло. Закріпити деталі верстатними або ручними лещата-ми, упорами, кріпильними косинцями, болтами. При роботі на свердлильному верстаті забороняється: Працювати в рукавицях або з пов'язкою на пальцях рук. Тримати деталь в руках і свердлити при перекосі за-кріпленої деталі. Міняти свердло на ходу верстата. Вимірювати деталь, змащувати верстат на ходу, га-льмувати його, торкаючись рукою ременю, патрона, шківа чи втулки для свердла. Гальмувати обертання шпинделя натиском руки на частини верстата чи деталі, що обертаються, а також перевіряти рукою вихід свердла. При роботі на заточувальному верстаті необхідно наді-ти захисні окуляри, стояти завжди збоку абразивного круга, пуск верстата має бути зблокований із захисним екраном. Зазор між кругом та підручником повинен бути не більше 3 мм. Стежити за тим, щоб підручник був міцно закріплений, абразивний круг - об-городжений захисним кожухом. Правити круг зубилом забороня-ється. При роботі з електроінструментом необхідно: Користуватись діелектричними рукавицями та ка-лошами. Стежити за справністю ізоляції та електроінструме-нту, надійністю кріплення заземлюючого дроту і штепсельної ви-лки з заземлюючим контактом. При перервах у роботі виключати інструмент. Вклю-чати електроінструмент у мережу за відсутності спеціального штепсельного з'єднання забороняється. Працюючи на верстаку необхідно стежити за тим, щоб поверхня його, оббита листовою сталлю, була гладкою і не мала задирок. Виконуючи роботу сумісно з декількома особами, узгоджувати свої дії з діями товаришів по роботі. На розбирально-складальних роботах застосовувати справні знімачі, гайковерти і ключі. Відкручувати гайки за допо-могою зубила і молотка забороняється. Гайки, які важко відкручуються, змочити гасом, а потім від-крутити ключем. Розбирання і складання агрегатів виконувати тільки на спеціальних стендах, оснащених пристроями для закріплення. Перевіряти співвісність отворів при складанні вузлів необхідно виконувати за допомогою конусної оправки або бородка. Забороняється робити це пальцем. Під час роботи зубилом або крейцмейселем слід одя-гнути захисні окуляри і стежити, щоб осколки, які відлітають, стружка не поранили слюсаря, який працює поруч і оточуючих. Для захисту людей на верстаку мають бути встановлені запобіжні сітки або щити висотою не менше 1 м. Пил і ошурки з верстата змітати щіткою. Якщо поблизу робочого місця проводяться електро-зварювальні роботи, встановити щит (ширму) для захисту очей і обличчя від дії ультрафіолетових променів або одягнути спеціа-льні захисні окуляри. Якщо ремонтні роботи проводяться поблизу електри-чних проводів і електроустановок, необхідно вимкнути подаван-ня струму на час роботи. Не перебувати під механізмами, які висять на тросі вантажопідйомного механізму. При роботі ручною ножівкою слід правильно натягну-ти полотно, щоб воно не вигиналось та не тремтіло під час ро-боти. При розпилюванні металу ножівкою необхідно зробити на ньому напилком поглиблення, щоб не зсковзувало полотно. Зливати мастила з агрегатів слід тільки у спеціальну тару. Випадково пролите на підлогу мастило слід негайно заси-пати тирсою або сухим піском і зібрати у спеціально відведене місце, підлогу витерти. Забороняється зберігати на робочому місці легкозай-мисті рідини та обтиральний промаслений матеріал.5.1.4 Вимоги безпеки після закінчення роботи Прибрати робоче місце. Інструмент і пристрої протерти і поскладати їх у відведене для них місце. Якщо агрегат, що ремонтується, залишається на спе-ціальних підставках, перевірити надійність їх встановлення. Не залишати його висіти на тросі вантажопідйомного механізму. Зняти спецодяг, повісити його у спеціально призначене для нього місце. Вимити руки і обличчя теплою водою з милом; при мо-жливості прийняти душ. 3абороняється мити руки в мастилі, бензині, гасі і ви-тирати їх ганчір'ям, тирсою, стружкою. Повідомити керівника робіт про всі недоліки, які були в процесі роботи.5.1.5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

Причини, які можуть викликати аварійну ситуацію: ура-ження електричним струмом, падіння з висоти вивішених агрега-тів, вихід з ладу інструмента, устаткування, пристроїв, відліт осколків металу, наявність шкідливих речовин в робочій зоні та інше. Якщо склалась ситуація, що може призвести до аварії або нещасного випадку, слід негайно припинити роботу, відклю-чити електроенергію, джерело живлення пневмоінструменту; огородити небезпечну зону; не допускати в неї сторонніх осіб, повідомити про те, що сталося, керівника робіт. Якщо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомо-гу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу. Надання першої медичної допомоги. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. При уражені електричним струмом необхідно негайно зві-льнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал. При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж сер-ця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різ-ке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення по-чинати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу. Перша допомога при пораненні. Для надання першої допомоги при пораненні необхідно роз-крити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом. Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель на-стойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосову-вати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах. При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, кар-тоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба. При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холод-ний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпіло-го на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку. При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, ка-шлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягну-ти їх рушником під час видиху. Перша допомога при опіках кислотами і лугами. У разі попадання кислоти або лугу на шкіру необхідно рете-льно промити місце ураження водою на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5 %- ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином бор-ної кислоти або 3 %- ним розчином оцтової кислоти. У разі попадання на слизову оболонку очей кислоти або лу-гу необхідно очі ретельно промити водою на протязі 15-20 хви-лин, обмити 5 %- ним розчином питної соди (у разі попадання кислоти), а обпечену лугом - З %- ним розчином борної кислоти або 3 %- ним розчином оцтової кислоти. У разі попадання на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити водою на протязі 15-20 хвилин, після цього промити 2 %- ним розчином питної соди (у разі попадання кислоти), а у разі ураження очей лугом - 2 %- ним розчином борної кислоти. При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати рот 3 %- ним розчином оцтової кислоти або 3 %- ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5 %- ним розчином питної соди. У разі попадання кислоти в дихальні шляхи необхідно диха-ти розпиленим за допомогою пульверизатора 10 %- ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленням 3 %- ним розчином оцтової кислоти. Перша допомога при теплових опіках. При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язу-вати опіки бинтом. При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом. При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце оброб-ляють спиртом або 3%-ним марганцевим розчином. При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря. Перша допомога при кровотечі. Підняти поранену кінцівку вверх. Рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин. Якщо кровотеча зупини-лася, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього поклас-ти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтува-ти поранене місце (з деяким натиском). У разі сильної кровотечі, яку не можна зупинити по-в'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в су-глобах, а також пальцями, джгутом або закруткою. У разі великої кровотечі необхідно терміново викликати лікаря. У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину та приступити до її гасіння первинними засобами пожежогасіння. Виконувати всі вказівки майстра по усуненню небезпе-чної ситуації.

5.1.6 Промислова санітарія

Нормальні санітарно-гігієнічні умови праці у вогнетривкому виробництвіповинні забезпечуватися:-застосуванням при проектуванні та будівництві машин,устаткування і техноло-гічних процесів,що утворюють найменшу кількість виробничих шкідливостей;-розробкою під час проектування найбільш раціональних схем розміщенняустаткування і машин,вибором і розрахунком необхідних засобів (будівельні рі-шення,кожухи,віброізоляція,аспірація,вентиляція тощо),що забезпечують умовипраці,відповідно до санітарно-гігієнічних норм;

-додержанням правил і умов експлуатації машин і ведення технологічних про-цесів відповідно до призначення і режимів,що передбачені нормативно-техніч-ною документацією;

-підтримкою технічного стану машин і параметрів технологічних процесів нарівні,що передбачений нормативно-технічною документацією;

-системою організації праці та профілактичних засобів на конкретних робочихмісцях,що попереджують (послаблюють) несприятливий вплив шкідливих вироб-ничих факторів.

Організація праці та профілактичні заходи щодо забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці на кожному підприємстві у вогнетривкому виробництві повинні включати :

-складання переліку машин і устаткування,при роботі яких виникають шкідливі виробничі фактори,із зазначенням фактора шкідливості та його перевищеннянаддопустимими нормами;

-розробку і дотримання режимів праці та відпочинку для робітників,які підляга-ють впливу професійних шкідливостей,для зниження їх несприятливого впливу; ---складання програм зниження і переодічності контролю рівня професійних шкі-дливостей на конкретних робочих місцях.

5.1.7 Опалення, водопостачання, каналізація

Системи опалення повинні відповідати чинним вимогам Санітарних норм проектування промислових підприємств,а також Будівельних норм і правил.

Для опалення приміщень і споруд підприємств вогнетривкого виробництва повинні передбачатися системи,прилади і теплоносії,що не створюють додатко-вих виробничих шкідливостей.

Температура повітря у середині міжцехових опалювальних галерейпови-нна бути в межах (+5)…(+10)*С (при вологому прибиранні,в інших випадках +5*С ).

Для працюючих в неопалювальних виробничих і складських приміщеннях повинні передбачатися спеціальні для обігріву відповідно до вимог Будівельних норм і правил СНиП 2.09.04-87 «Административние и битовие здания».

Площа приміщення для обігріву працюючих повинна визначатися із розрахунку0,1м2 на одного працюючого в найбільш чисельній зміні,але не повинна бутименше 12м2.

Відстань від неопалювальних робочих місць,розміщених у будівлях,до приміщень для обігріву працюючих не повинна бути більша 75м,а від робочих місцьна майданчику підприємства- більша 150м.

У приміщеннях більшого обсягу рекомендується повітряне опалення,суміщене з припливною вентиляцією або комбіноване.

Опалення приміщень виробництва волокнистих теплоізоляційних мате-ріалів і виробів з них повинне бути повітряним,суміщеним з припливною вентиля-цією. Застосування місцевих нагрівальних приладів і рециркуляції повітря для вентиляції та повітряного оплення забороняється.

Забороняється вносити зміни у системи опалення без відома і дозволуособи,яка відповідає за їх стан.

Будова систем водопостачання повинна відповідати вимогам чинних бдівельних норм і правил щодо проектування каналізації,санітарних норм про-ектування промислових підприємств СНиП 2.04.01-85.

Вибір джерела водопостачання і норми якості води для гоподарьско-питних потреб і душових пристроїв повинен регламентуватися чинними нормами і правилами.

Господарьско-питні водопроводи,які живляться від міського водопро-воду,не повинні мати безпосереднього з,єднання з іншими господарьско-питними водопроводами,які живляться від місцевих джерел водопостачання.

З’єднання мереж господарсько-питного водопостачання з мережами во-допроводів,що подають технічну воду,не допускається.

У гарячих цехах робітники повинні забезпечуватися для пиття газованою водою з розрахунку 4…5л у зміну на одного працюючого.

Для роздачі газованої води в цехах повинні бути влаштовані спеціальніпункти з водоструминним промиванням склянок. Пункти повинні бути ізольованівід пилу,кіптяви та інших шкідливих факторів виробничого середовища і постій-но підтримуватися у чистоті.

Для користування питною водою повинні бути влаштовані фонтанчики.

При відсутності господарсько-питного водопроводу необхідно встановлю-ватизачохлені питні бачки з фонтануючими насадками.

Питні бачки повинні бути виготовлені з матеріалів,які легко очищаються та дезінфікуються та не впливають на якість питної води,і повинні щільно зак-риватися кришками,що замикаються на замок.

Будова систем каналізації повинна відповідати вимогам чинних Будіве-

льних норм і Правил щодо проектування водопостачання і каналізації та вимогамСанітарних норм проектування промислових підприємств-СН 245-71.

Умови спуску стічних вод у водойми повинні відповідати вимогам Правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами.

Підприємства повинні забезпечувати регулярний контроль ефективностіочищення виробничих і побутових стічних вод.

Спуск отруйних продуктів і реагентів у каналізацію,в тому числі при ава-ріях,забороняється.Ці продукти повинні направлятися у спеціальні технологічніємкості для подальшої утилізації і знешкодження.

Каналізаційні зливи технологічних апаратів повинні устатковуватися гідравлічними затворами і фланцевими з,єднаннями для установки заглушок натрубопроводах під час зупинки апаратів на ремонт.Гідравлічні затвори повиннівстановлюватися на випусках каналізації забруднених стоків перед стояками длязручного і безпечного їх очищення та ремонту.

Огляди і очищення каналізаційних мереж і колодязів повинні здійсню-ватися відповідно до порядку ведення газонебезпечних робіт.

Очисні споруди,станції перекачування та інші установки для стічних водщо знаходяться у віданні підприємства,повинні підтримуватися у справності,чис-тоті і не повинні бути джерелами забруднення води,грунту і повітряного середовища.

При відсутності господрсько-фекальної каналізації допускається за походженням з органами державного нагляду влаштовувати на підприємстві вигріб-ні ями з пристроями,які запобігають забрудненню грунту,і спускати воду від ду-шів та умивальників у виробничу каналізацію.

На території промислового підприємства туалетні кімнати повинні бутитеплими і забезпечені каналізацією.

Відповідальні особи з нагляду за технічним і санітарним станом водопос-тачання та каналізації визначаються керівником підприємства.

5.1.8 Вентиляція , пило придушення

Системи вентиляції і місцевих відсмоктувань повинні задовольняти вимо-ги будівельних норм і правил СНиП 2.04.05-86 «Норми проектирования. Отопле-ние,вентиляція и кондиционирование воздуха».

Під час розвантаження залізничних вагонів з пильрими матеріалами по-винні бути передбачені заходи,що запобігають запиленості території.

В усіх виробничих приміщеннях,де можливі виділення пожежонебезпеч-них або токсичних речовин,під час виробничого процесу припливно-витяжна вен-тиляція повинна працювати постійно і забезпечувати зниження вмісту шкідливихречовин у цих приміщеннях до гранично допустимих концентрацій (ГДК) згідно зсанітарно-гігієнічними вимогами до повітря робочої зони.

При виконанні технологічних процесів повинна забезпечуватися роботавсіх аспірацій них установок,передбачених проектом.

На дільницях,де робітники наражаються на інтенсивний вплив тепла ( ро-бота поблизу топок,завантаження і розвантаження печей тощо),повинні застосо-вуватися душируючі установки,екрани та інші пристрої для захисту від тепловихвипромінювань відповідно до чинних норм.

Швидкості подачі повітря в приміщення з джерелами пиловиділення по-винні відповідати вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ«Общие санітарно-гигиенические требования к воздуху раб очей зони».

Очищення повітропроводів місцевої витяжної вентиляції (аспірації) по-винне здійснюватися за графіком,який затверджений головним інженером підпри-єства. Для зменшення пило сідання у повітропроводів.

5.1.9 Техніка безпеки

При виконанні ремонтних робіт повинна застосовуватися бирочна систе-ма. Допуск людей в зону ремонту без захисних касок забороняється.

Ремонт,регулювання приладів та засобів автоматизації повинні провади-тися тільки робітниками служб контрольно-вимірювальних приладів та засобівавтоматизації.

Способи безпечного виконання ремонтних робіт повинні бути передбачені при складанні проекту організації робіт. Порядок і способи проведення ремонт-них робіт в усіх випадках повинні бути узгоджені з експлуатаційним персоналом.

Агрегати,апарати та комунікації,що містять в собі у робочому режимі ток-сичні та вибухонебезпечні гази,пари та пил,перед початком ремонтних робіт по-винні бути продуті,та виконаний аналіз повітряного середовища на вміст шкідли-вих та небезпечних речовин.Контрольний аналіз повітря повинен проводитися пе-ріодично під час ремонту.

При виконанні ремонтних робіт на висоті безпечний доступ до місця ро-боти повинен бути забезпечений шляхом улаштування дробин,риштувань,підвіс-них майданчиків та колисок у відповідності з вимогами будівельних норм і пра-вил (СНиП Ш-4-80 «Техніка безпеки в будівництві», а роботи повинні виконува-тися згідно вимог НАОП 6.1.00.2.13-86. ОСТ110 04-86. «Роботи на висоті. Вимогибезпеки».

У випадку виконання робіт на висоті в два або більше ярусів між ними повиннібути улаштовані міцні перекриття. При виконанні робіт на висоті без риштуваньабо колисок повинні застосовуватися запобіжні пояси.

Риштування,драбини,підвісні майданчики та колиски після спорудженняповинні бути прийняті спеціальною комісією з оформленням акту прийняття.

При виконанні робіт на висоті із застосуванням запобіжних поясівмісце закріплення ланцюга ( мотузки ) пояса повинно бути показане відповідальним керівником робіт до початку виконання робіт.

Запобіжні пояси повинні відповідати вимогам ГОСТ 14185-77 « Пояс предохранительний монтерський для воздушних линий електропередачи.Техниче-скиеусловия» та ГОСТ 12.4.089-86. ССБТ «Строительство. Пояса предохранительние.Общие технические требования».

Ремонтні роботи,що виконуються на висоті більше 5м від поверхні землі, перекриття або настилу майданчика,повинні виконуватися персоналом, що має допуск до верхолазних робіт.

Підйом та переміщення конструкцій,устаткування,деталей тощо повинні бути механізовані та виконуватися способом,що виключає їхнє падіння.

Забороняється використовувати трубо- і газопроводи та їхні несучі конструкції як опори для підйому вантажів.

Демонтовані конструкції та устаткування повинні стійко складатися із забезпеченням відповідних,необхідних для ремонтних робіт проходів.

Всі роботи по переміщенню вантажів повинні виконуватися за вказівкою та із дозволу осіб, відповідальних за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів.

При проведенні такелажних робіт із великогабаритними деталями всі інші роботи в цей час на данній дільниці повинні припинятися.

У проектах організації ремонтних робіт повинна бути визначена зона ремонту та передбачені проходи до робочих місць,майстерень,а також до місць відпочинку робітників. За станом проходів та місць відпочинку на протязі всього часу виконання ремонтних робіт повинен бути організований систематичний на-гляд.

Зона ремонту повинна бути огороджена від діючого устаткування та комунікацій. Місця виконання ремонтних робіт і всі проходи повинні бути освітлені згідноз діючими нормами; сміття та відходи матеріалів повинні систематично прибиратися.

Ширина майданчиків для виконання ремонтних робіт повинна бути не менше 0,8м.

Висота від підлоги майданчика до низу виступаючих елементів або ліній комунікацій повинна бути не менше 2м при регулярному та не менше 1,8м-при нерегулярному проходженні працюючих.

Проведення ремонтних робіт в середині нагрітого устаткування,газово-дів,лежаків дозволяється після провітрювання і зниження температури повітря до 40*С.

У виняткових випадках ремонтні роботи допускається виконувати при температурі вище 40*С. Порядок виконання таких робіт та заходи безпеки повинні бутизатверджені головним інженером підприємства.

Вогневі роботи під час ремонту устаткування повинні здійснюватися від-повідно з вимогами Правил пожежної безпеки України.

Ремонтні роботи із застосуванням відкритого вогню у вибухо-і пожежо-небезпечних приміщеннях повинні проводитися відповідно з вимогами Типової інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних вибухопожежонебезпечних об’єктах.

Ремонтні роботи,що виконуються біля діючих ліній електропередач та підземних комунікацій,повинні бути попередньо узгоджені з відповідними служ-бами та організаціями,що їх експлуатують, з розробкою заходів,що забезпечують безпеку при виконанні робіт на цих дільницях.

Виконання робіт,де можуть з’явитися шкідливі гази,дозволяється по спеці-альному допуску в присутності чергового газорятівника.

При підвищених концентраціях шкідливих домішок в повітрі на дільниці проведення ремонтних робіт вище допустимих норм,всі працюючі на цій дільниці повинні бути негайно виведені в безпечне місце.

Після закінчення ремонту використані конструкції,пристрої,матеріали,ін-струменти та сміття повинні бути прибрані з місця ремонту,всі загородження, запобіжні пристрої та блокування повинні бути повністю відновлені,а ремонтний персонал виведений з місця виконання робіт.

5.1.10 Ремонтні роботи , що виконуютьсяпідрядними організаціями

Перед початком ремонтних робіт на території діючих підприємств,що будуть виконуватися підрядними організаціями за прямим договором з замовни-ком, повинен бути оформлений акт-допуск.

Акт-допуск повинен бути оформлений відповідальними представниками підприємства та підрядної організації.

Акт-допуск видається на весь термін виконання ремонтних робіт або їх етапів.При зміні умов проведення робіт акт-допуск анулюється. Відновлення робіт дозволяється тільки після видачі нового акту-допуску.

Ремонтні роботи у діючих виробничих цехах,що виконуються силами залучених підрядних організацій,повинні виконуватися за нарядами-допусками.

При передачі підрядній організації для виконання ремонтних робіт виробничихдільниць,технологічних ліній,або окремого устаткування,як окремих виробничихдільниць,підрядна організація оформляє наряд-допуск та забезпечує безпеку працюючих.

Роботи,що виконуються біля діючих залізничних колій,ліній електро-передач,підземних комунікацій, а також всі земельні роботи попередньо повинні бути узгоджені підприємством вогнетривкого виробництва із зацікавленими орга-ніваціями. Наряд-допуск у такому випадку оформляє цех,устаткування якого під-лягає ремонту.

Наряд-допуск оформляє цех і в тому випадку,коли через дільницю,на якій знаходиться об,єкт,що ремонтується,проходять діючі струмопроводи,тепло-проводи,газопроводи або працюють мостові крани.

Безпеку працюючих забезпечують підрядні організації та підприємство.

Ремонтний персонал підрядної організації,що прибув на діюче підприє-мство для виконання робіт,повинен пройти ввідний інструктаж з охорони праці підприємства та ознайомитися під розписку з порядком руху по території підпри-ємства,небезпечними виробничими факторами,способами захисту від їх впливу,порядком дій при аварійних ситуаціях.

5.2 Протипожежна безпека при ремонті машини

Виробництво,пов’язані з обробкою неспалених речовин і матеріалів у холодному стані відносяться до категорії Д. Це механічні цехи холодної обробки металів,інструментальні цехи, цехи холодної штамповки і холодної прокатки металів і т.п.

Виходячи з площі ділянки,де стоїть змішувач, який ремонтують, за нормами пожежної безпеки потрібно :

-вогнегасник № 1 типу «Богатир»;

-ящик з піском 1 шт;

-кошма;

-протипожежний щит,обладнаний за нормативами пожарної безпеки.

Забороняється застосування кран-балок для роботи у вибухонебезпечній абопожежонебезпечному середовищі.

Небезпека загорання збільшується тим,що електрообладнання при роботі іскрить,а ізоляція провідників може почати обвуглюватись і горіти.Щоб уникнути цієї небезпеки на ПАТ»АЗОКМ» необхідно:

1.Для промивання вузлів і деталей використовувати гас,який менш небезпечний

2.Для освітлення місць ремонту не застосовувати відкритого вогню,а корис-туватися гасовими лампами;

3.Не допускати в роботу несправне електрообладнання.

Одним з важливих напрямків вирішення завдання підвищення безпеки виробництва,є правильна оцінка вибухо і пожежобезпеки цих виробництв.

Залежно від того,які речовини використовуються,переробляються або зберігаються у виробничих будівлях і приміщеннях,всі виробництва діляться по вибухової,вибухо-пожежної і пожежної небезпеки на категорії.

Одним з основних заходів щодо попередження пожеж є пожежна профілак-тика,спрямована на суворе додержання працівниками правил,норм та інструкцій зпожежної безпеки,техніки безпеки,ретельну підготовку місць проведення вогне-вих робіт і організацію контролю за їх проведеннями вами пожежної безпеки.

Найбільш пожежонебезпечними об’єктами на заводі є дерев’яні конструкціїі покриття над виробничими цехами,місце зберігання відпрацьованих масел,дран-тя,масло насосні станції централізованого змащення,кабельні тунелі та ін..

На ділянках,де є дерев’яні покриття,здійснюється їх вогнезахист або замінана вогнетривкі.Як антипіренів найбільш часто застосовують фосфорнокислий амоній,амоній сірчанокислий,бура.

На території підприємства споруджений протипожежний водопровід,в систему якого входять водозабірні споруди,насосні резервуари,зовнішня водо-провіднамережа,що прокладається в будівлях. Пожежні гідранти розташо-вують уздовждоріг і поїздів не більше 100м один від одного,не далі 5м від стін будівель і поблизу перехрестя доріг гідранти розташовують не далі 2м від краю проїжджої частини.

Внутрішній пожежний водопровід розміщений в опалювальних примі-щенняхі підключається до зовнішнього водопроводу.Внутрішні пожежні крани встановлені на сходових клітках,біля входів,в коридорах і інших місцях.При ко-жномувнутрішньому пожежному крані повинен бути викидний рукав довжиною не менш 10м і стовбур,які розміщують у спеціальному шафі.

До первинних засобів пожежогасіння відносять бочки з водою,ящики з піскомвогнетривкі тканини,пінні,порошкові,вуглекислі вогнегасники.Вид і якість первинних засобів пожежогасіння в залежності від пожежної небезпеки виробничогопроцесу і площі приміщення визначаються відповідними нормами і нормативами.Засоби пожежогасіння повинні розташовуватися поблизу пожежонебезпечнихділянок виробництва,на увазі.Працюючи в цехах повинні знати місце їх розміщення.

Для своєчасного повідомлення про виникнення пожежі,централізованогоуправління пожежним підрозділом і для керівництва гасіння пожежі служить по-жежний зв’язок і сигналізація.

На випадок пожежі у виробничих та громадських приміщеннях складаютьплани евакуації людей і майна,з яким повинні бути ознайомлені робітники і служ-бовці.

Шляхами для порятунку людей служать основні і запасні виходи,віконніпрорізи,балкони,отвори в стінах,перекриттях і перегородках.Евакуація майна таобладнання виробляється в тому випадку,якщо вогонь загрожує йому ушкоджен-нями або знищенням.

Номенклатура засобів пожежогасіння в цехах повинна визначатися з

«Правилами пожежної безпеки в Україні»,виходячи з категорії виробництв попожежо-і вибухонебезпечне.

Вогнезахисна обробка дерев’яних конструкцій будівель повинна прово-дитися через кожні 3 роки.

Всі транспортні галереї повинні бути обладнанні пожежною сигналізацієюі засобами пожежогасіння.

Забороняється застосування горючих,вибухонебезпечних газів в якості па-лива і відновної середовища без виконання спеціальних заходів щодо вибухоне-безпечної безпеки, затверджених головним інженером і узгодженим з пожежноюохороною.

У приміщеннях пультів і постів керування в якості засобів пожежогасінняповинні застосовуватися вуглекислі вогнегасники.

Порядок і термін проходження протипожежного інструктажу і перевіркизнань з пожежо-технічного мінімуму встановлюються наказом керівника під-приємства.

Для гасіння пожеж застосовують вогнегасники:

1.Переносні вогнегасники.

Піна-хімічна і повітряно-механічна

ОХП-вогнегасний заряд

ЛужнийNaHCO3 КисневийH2SO4 Fe2+(SO4)3

Корпус Спеціальний поліетиленовий склянку

Для гасіння треба перевернути вогнегасник догори дном.

2. ОУ-вуглекислий вогнегасник:

Діоксід вуглецю в газоподібному або снігообразному вигляді. Застосову-ється для гасіння всіх горючих матеріалів і електроустановок під напругою.

Не можна:тримати вогнегасник горизонтально або перевертати догори дном.

Дальність струменя 1,5-2метри,діапазон роботи -25*С…+50*С.

3. ОП-порошковий вогнегасник:

Застосовується для гасіння пожеж всіх класів. Тримати строго вгору,не перевертаючи,діапазон -30*С…+40*С.

Обережно ! Порошковий складу при попаданні в очі або дихальні шляхи викликає роздратування і опіки.

5.3 Охорона навколишнього середовища

Забрудненням називається привнесення в котрусь середу нових,не характерних для неї в даний час несприятливих хімічних,фізичних та біологічних компонентів або перевищення їх природного середньо багатолітнього рівня в середовищі.

Щоб знизити до гранично допустимих норм вмісту шкідливих домішок у на ПАТ»АЗОКМ» передбачають вентиляцію,яка подає спеціально підготовлене по-вітря в цех на робоче місце.Для цього всиановлюють кондиціонери,які зволо-жують і охолоджують до необхідної температури повітря.

Майже всі стадії технологічних процесів супроводжуються утворенням пи-лу, технологічними газами і аспірацій ним повітрям.

Існують два підходи до проблеми захисту навколишнього середовища.

Перший підхід-всіма технічно доступними засобами очищати шкідливі ви-киди в атмосферу і створювати навколо підприємства захисні зелені зони.

Другий підхід-створювати закриті,або безвідходні технології,без шкідли-вих викидів в атмосферу і стоків забруднених вод річки і водойми.

Для очищення що викидаються в атмосферу газів,що відходять у повітря використовують установки пило уловлювальні,які запобігають забруднення повітря,втрати переробляються до готового продукту. Згідно з санітарними нор-мами допустима концентрація пилу в приміщенні не повинна перевищувати 6мг/м.Запиленість що викидаються в атмосферу газів,що відходять із аспірацій-ного повітря після пиловловлювачів повинна бути не більше 0,1 г/м3,а за межами санітарно-захищеної зони підприємства не перевищувала 0,15 мг/м3.

Дотримання цих норм забезпечують вибір відповідних пиловловлювачів з урахуванням температури і вологомісту газів,що відходять,концентрації і круп-

ності пилу,її щільності,абразивності та електричного опору.

Основними даними для вибору схеми і типу пиловловлюючого обладнання є температура,запиленості відхідних газів аспіраційного повітря і уловлюваного пилу.

Повітря робочої зони очищають в відцентрових з’єднувачах,встановлюютьна всмоктуючий трубопровід або нагрівальний трубопровід. Циклони володіютьвисокою ефективністю осадження пилу.

Органи дихання людини від навколишнього його забрудненої домішкамиатмосфери,захищає респіратор.Продукти згоряння газу виносяться через димар.Чим вище труба,тим більше розлежуються шкідливі викиди і менше забрудню-ються нижні шари атмосфери.

На ділянці без твердого покриття проводиться посів трав,що запобігає ерозіїгрунту.

В металургійній промисловості до шкідливих факторів відносяться шум івібрація.Інтенсивний шум вражає в першу чергу центральну нервову систему.

Методи захисту від вібрації можна розділити на три групи: застосуваннявібробезпечних технологічних процесів; зниження віброактивності обладнання,що є джерелом коливань; віброізоляція,динамічне гасіння коливань.

Рівні виробничого шуму на робочих місцях не повинні перевищувати вимог«Санітарних норм допустимих рівнів шуму на робочих містах» №3223-85.

Рівні вібрації повинні відповідати вимогам Санітарних норм вібрації робочихмісць» № 8044-84 ,№ 3041-84.

Раціональне освітлення виробничих приміщень і заводської території маєвелике гігієнічне значення.

Гігієна праці вимагає в першу чергу максимального використання приро-дного освітлення,так як денне світло краще сприймається органами зору.Тому всівиробничі адміністративно господарські та побутові приміщення мають природнеосвітлення. На ряду з природним,кожне виробниче приміщення має штучне освітлення.

Освітленість робочих місць регламентується відповідно до СНП П-4-79.

Метеорологічні умови виробничого середовища визначаються температу-рою повітря,його вологістю,швидкістю руху,а також ступенем випромінювання

від нагрітих поверхонь виробів технологічного устаткування.

Параметри мікроклімату визначаються залежно від тяжкості виконуваних робіт відповідно до«Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень» № 4088-86, ГОСТ 42.1.005-88.

Найважливішими заходами,спрямованими на створення нормальних метео-рогологічних умов,є кондиціювання і вентиляція виробничих приміщень. Вентиляція може здійснюватися за рахунок природної і примусової циркуляції повітря. Повітрообмін,дозволяє забезпечити в робочій зоні сприятливі умови повітряного середовища, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-76, СН 245-71 і технологічних норм.

Для зменшення запиленості виробничих приміщень і доведення вмісту пилу в повітрі робочої зони до гранично допустимих концентрацій (ГДК) передбачають герметизацію і аспірацію ділянок,обладнання,що виділяють пил,і місць перепаду сипучих матеріалів;зволоження сировини і підтримка максимальної його воло-гості; систематичне і вологе прибирання приміщень.

Одним з основних заходів щодо обезпилювання цехів слід вважати аспіра-цію устаткування і ділянок,робота яких супроводжується виділенням пилу.

Аспірація здійснюється аспірацій ними установками з механічним спону-канням очищення повітря від пилу. Висока запиленість повітря приводить до легеневих і алергічних захворювань робітників.

Клас небезпеки забруднювача визначається відповідно до ГОСТ 12.1.007-90 ССБТ «Шкідливі речовини.Класифікація і загальні вимоги безпеки» за величи-ною гранично допустимої концентрації цієї речовини в повітрі робочої зони і на-селених місць.Головною санітарною інспекцією Міністерства охорони здоров’я України встановлюються два нормативи ГДК(гранично допустимі концентрації)шкідливих речовин:

1) максимальна разова ГДК,яка викликає рефлекторні реакції у людини при20-хвилинному впливі речовини.

2)середньодобова ГДК,яка не здійснює шкідливого впливу на людину принеобмежено тривалому впливі.

Санітарні норми на якість повітря встановлюють ГДК шкідливих речовиндля робочої зони,для повітря,що надходить із систем вентиляції,і для населенихпунктів. В останньому випадку норми поширюються на шар повітря від землі дорівня верхніх поверхів найвищих будівель. У межах зон санітарної охороникурортів, на території санаторіїв і будинків відпочинку,забруднення не повинніперевищувати 0,8 ГДК,для населених місць і для повітря робочої зони забруд-нення не повинні перевищувати 1.

Так, ГДК пилу в атмосферному повітрі:

1)населених пунктів:

а)максимальна разова дорівнює 0,15 мг/м3;

б)середньодобова- 0,05 мг/м3;

2)робочій зоні:

а)максимальна разова дорівнює 4,0 мг/м3;

б)середрьодобова-0,05 мг/м3.

Для того,щоб забрудненість повітря не перевищувала ГДК, в Україніпрово-диться інвентаризація джерел забруднення атмосфери для кожного підприєства. В даний час жоден новий проект не може бути затверджений без узгодження з Держкомприроди України.

Вибір типу пиловловлювача в кожному цеху залежить від ступеня запиле-ності повітря,розміру частинок і вимог до рівня очищення.

Висока ефективність засобів боротьби з пилом досягається при їх правиль-ному виборі,розрахунку,грамотної експлуатації,налагодження та періодичногоконтролю.

Організація технологічного процесу повинна відповідати «Санітарнимправилам організації технологічних процесів і гігієнічних потреб до виробничогообладнання».

Забруднені води рекомендовано направляти на водоочисні споруди,від-працьовані масла- утилізувати.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. В.П Балашов. Грузоподъемные и транспортирующие машины на заводах строительных материалов: Учебник для техникумов.- М.: Машиностроение, 1987.-384с., ил.

2. Расчеты грузоподъемных и транспортирующих машин. Ф.К Иванчеко, В.С. Бондарев, Н.П.Колесник, В.Я Барабанов.- К.: Высшая школа 1976.-571с., ил.

3. Кузьмин А.В., Марон Ф.Л. Справочник по расчетам механизмов подъемно-транспортных машин. – 2-е изд., перераб. и доп. – Мн.: Выш. шк., 1983. – 350 с., ил.

4. Производство, монтаж, эксплуатация и ремонт подземно-транспортных машин. Кох П.И.- К,: «Высшая школа», 1977г.-585с., ил.

5. Ивашков И.И. Монтаж, эксплуатация и ремонт подъемно-транспортных машин.- М: Машиностроение, 1991.

6. Откидач В.В. Охрана труда в огнеупорном производстве. - М: Металлургия, 1990

7. А.В.Жуков. Экономика производства огнеупоров.- М: Металлургия 1997.-420с., ил.

8. Временное положение о техническом обслуживании и ремонтах (ТОиР) механического оборудования предприятий системы: Пособие для вузов МЧМ. 1982.,-483с.

9. П.Г.Приступа. Организация технического обслуживания и ремонта оборудования огнеупорного производства. Москва. Металлургия, 1982.

Додаток А

АЗОЦМ Утверждаю:

гл.инженер завода

Ведомость дефектов к капитальному ремонту оборудования.

Капитальный ремонт мостового грейферного крана .

№ п/п	Перечень ремонтных работ и наименование заменяемых деталей	Объем работ
		Ед. изм.	Кол-во
1	Демонтаж ходовых колес.	Тонн	3,0
2	Монтаж ходовых колёс.	Тонн	3,0
3	Демонтаж редуктора.	Тонн	0,74
4	Монтаж редуктора.	Тонн	0,74
5	Ремонт листовых М/К вдоль подкрановой пути.	Тонн	2,2
6	Демонтаж крановых рельс 210м.	Тонн	44
7	Монтаж крановых рельс 210м.	Тонн	44

Додаток Б

Согласовано:

Гл. механик завода _________

Нач. ремонтного цеха______

АЗОЦМ

Наряд - допуск № 1

на выполнение работ в условиях повышенной опасности

1. Производитель работ: бригада Иванова И.В.

2. Допускается к выполнению: капитального ремонтамостового грейферного крана на складе.

3. Для обеспечения безопасности работ выполнить: следующие мероприятия:

3.1. Остановить: грейферный кран;

3.2. Отключить: рубильник;

3.3. Установить: сигнальные лампы;

3.4. Взять анализ воздушной среды:

3.5- Оградить: зону производства ремонта, вывесить плакаты;

3.6. Меры безопасности у ж.д. путей:

3.7. Маршруты к месту работы: существующие в цехе;

3.8. Дополнительные мероприятия; пользоваться монтажными люльками и монтажными поясами;

4. Наряд-допуск выдал ответственный: механик цеха

Акимов Г.Н. __________

5.Мероприятия выполнил представитель механослужбы: Мастер по ремонту оборудования

Иванов И.В. ________

6. Мероприятия выполнил представитель эл. службы: мастер по ремонту эл. оборудования

Новоручко А.И. _______

7. Мероприятия выполнил представитель энергослужбы: Мастер по ремонту энергооборудования

Новоручко А.И. ________

8. Согласовано: с начальником участка

Соловьянов М.В.____________

9. Мероприятия выполнены , безопасность работ обеспеченас условиями работы ознакомил, допуск разрешаю - допускающий к работам: механик цеха Петров А.В.___________

10. С условиями работ ознакомлен, подготовку проверил, рабочее место принял:

Иванов И.В..______________

Производитель работ: мастер по ремонту оборудования Сидоров В.А ._____

11. Члены бригады в количестве: 5человек проинструктировал, к работе

приступил "__"_____20___ г. 7-00 часов.

Производитель работ: Иванов И.В. ________

Додаток В

АЗОЦМ Утверждаю:

Директор завода

«_____»_____________20___г.

АКТ№ 1.

Приёмки в эксплуатацию мостового грейферного крана

Остановленного на капитальный ремонт "__"_________20___ г. продолжительностью 48 часов.

Комиссия в составе: механик цеха _____________________________________

мастер по ремонту оборудования______________________

мастер смены______________________________________

Действуя на основании приказа директора завода от "__"________20___ г. № __ произвела приёмку мостового грейферного крана в эксплуатацию после капитального ремонта.

Перечень работ, выполненных в период ремонта: замена барабана, оси каната, произведена ревизия узлов приводов механизма подъёма и механизма замыкания грейфера, механизмов передвижения моста и тележки. Фактическая продолжительность ремонта 48 часов. Оценка выполненных работ:

1. Монтажныеработы: -

2. Огнеупорные работы: -

3. Механомонтажные работы и др.: удовлетворительно

Общая оценка качества ремонта: удовлетворительно

Подписи членов комиссии: