Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Граматична парадигма. Частина ▓.doc
Скачиваний:
55
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
1.05 Mб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ ІНСТИТУТ

Кафедра «Іноземні мови»

Методичні вказівкидо виконання практичних робіт з дисципліни «українська мова (за професійним спрямуванням)» (для студентів усіх курсів та напрямів підготовки)

ЗА ТЕМОЮ «ГРАМАТИЧНА ПАРАДИГМА ЧАСТИН МОВИ У ДІЛОВОМУ СПІЛКУВАННІ»

ЧАСТИНА І

21/ -2013-02

Горлівка – 201

3МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ ІНСТИТУТ

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Директор АДІ ДВНЗ «ДонНТУ»

М. М. Чальцев

19.04.2012 р.

Кафедра «Іноземні мови»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)» (ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ КУРСІВ ТА НАПРЯМІВ ПІДГОТОВКИ)

ЗА ТЕМОЮ «ГРАМАТИЧНА ПАРАДИГМА ЧАСТИН МОВИ У ДІЛОВОМУ СПІЛКУВАННІ»

ЧАСТИНА І

21/ -2013-02

«РЕКОМЕНДОВАНО»

«РЕКОМЕНДОВАНО»

Навчально-методична комісія

Кафедра

факультету «Автомобільні дороги»

«Іноземні мови»

Протокол № від р.

Протокол № 7 від 27.03.2012 р.

Горлівка – 201

3УДК 811.111 (07)

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» (для студентів усіх курсів та напрямів підготовки) за темою «Граматична парадигма частин мови у діловому спілкуванні» [Електронний ресурс] / укладач: М. В. Борисова. – Електрон. дані – Горлівка: ДВНЗ «ДонНТУ» АДІ, 2013. – 1 електрон. опт. диск (CD-R); 12 см. – Систем. вимоги: Pentium; 32 МВ RAM; WINDOWS 98/2000/NT/XP; MS Word 2000. – Назв. з титул. екрану.

У методичних вказівках розглядаються граматичні парадигми самостійних (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, дієприкметник, дієприслівник) та службових (прийменник, сполучник, частка) частин мови у професійному мовленні.

Укладач: Борисова М. В., к.п.н.

Відповідальний за випуск: Мараховська Т. А., к.філол.н., доц.

Рецензент: Бельмаз Я. М., д.п.н., проф., зав. кафедри «Практика мовлення та інформаційні технології», ГІІМ ДВНЗ «ДонПУ»

© Державний вищий навчальний заклад

«Донецький національний технічний університет»

Автомобільно-дорожній інститут, 2017

ЗМІСТ

Тема 1. Іменник 6

Тема 2. Прикметник 16

Тема 3. Числівник 20

Тема 4. Займенник 29

Тема 5. Дiєслово та його форми 32

Активні та пасивні дієслівні конструкції 34

Тема 6. Прислівник 42

Тема 7. Прийменник 45

Тема 8. Сполучник 49

Тема 9. Частка 52

Тема 1. Іменник

Іменник – самостійна частина мови, що означає предметність і відповідає на питання хто?, що?.

Категорія роду іменників у ділових паперах

Рід іменників – назв професій, посад, звань – при виборі між наявними в мові формами іноді викликає труднощі. Орієнтуватися слід на такі правила:

  1. Офіційні назви посад, професій, звань – іменники чоловічого роду: професор, нотаріус, директор, секретар, завідувач. Ці слова вживаються для позначення чоловіків і жінок: Звільнити Петрову Н. Я. від виконання обовязків диспетчера. Зарахувати Клименко А. М. на посаду лаборанта.

Це пов’язано з семантичною мотивацією слів: такі посади в минулому, як правило, обіймали особи чоловічої статі.

  1. Відсутні відповідники жіночого роду у всіх складних назв посад, звань: головний бухгалтер, провідний технолог, статист-дослідник, старший викладач. Текст набуває офіційного характеру, якщо слова, залежні від наймену­вання посади, узгоджуються з цим найменуванням у формі чоловічого роду й тоді, коли мова йде про жінок: Головний лікар дозволив ..., змінний інженер закінчив ... . Проте, якщо в документі вказується прізвище жінки, яка обіймає названу посаду, то підпорядковані слова (найчастіше дієслова) вживаються у формі жі­ночого роду: Нараду провела директор фірми Маслова М. І.; декан Огієнко В. М. оголосила подяку.

  1. Форми чоловічого і жіночого роду мають слова: учитель – учителька, аспірант – аспірантка, вихованець – вихованка, дисертант – дисертантка, поет – поетеса, студент – студентка, учень – учениця, спортсмен – спортсменка.

  2. Лише жіночий рід мають слова: покоївка, праля, домогосподарка, кастелянша, манікюрниця, рукодільниця, друкарка (жінка, що працює на друкарсь­кій машинці; друкар – працівник друкарської справи).

  3. Рід іменників спільного роду староста, суддя, голова, воєвода, сирота визначається синтаксично: Суддя Іванова оголосила вирок.

  4. У ділових паперах не вживаються однослівні найменування осіб за мі­сцем проживання, роботи, статусу: сільчани – жителі села, освітяни – праців­ники освіти, заводчани – заводські робітники, циркачі – артисти цирку, звязківці працівники відділень звязку, городяни – мешканці міста.

8. Деякі іменники мають однакову морфологічну структуру у російській та українській мовах, але відрізняються за родовою характеристикою: учений ступінь (ученая степень), гіркий полин (горькая полынь), головний біль (головная боль), широкий степ (широкая степь), мій рукопис (моя рукопись), чужий підпис (чужая подпись).

Іменники дріб, запис, зяб, кір, Сибір, насип, собака, машинопис, напис, опис, перекис, пил, поступ, пропис, сип, криз, нежить в українській мові також належать до чоловічого роду: досконалий опис, хронічний нежить, а іменник путь – до жіночого роду: щасливої путі.