- •Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсів «Електротехнічні матеріали» та «Електроматеріалознавство»
- •Донецьк ДонДту 2000
- •1 Загальні методичні положення
- •2 Техніка безпеки при виконанні робіт
- •Таблиця 1.1 - Результати вимірів і обчислень за визначенням та tg
- •Лабораторна робота 2 Дослідження електропровідності твердих діелектриків
- •Лабораторна робота 8 Дослідження основних характеристик магнітних матеріалів
- •24 Лабораторна робота 7 Дослідження властивостей напівпровідникових приладів
- •Таблиця 7.1 - Характеристики терморезистору типу ммт
- •23 Таблиця 2.2 - Характеристики зразків при вимірюванні методом заряду конденсатору
- •Лабораторна робота 3 Визначення електричної міцності діелектриків
- •13 Таблиця 6.2 - Температурні характеристики провідникових матеріалів
- •14 Таблиця 3.1 - Характеристики рідких діелектриків
- •Таблиця 3.3 - Характеристики твердих волокнуватих діелектриків
- •Лабораторна робота 6 Дослідження властивостей провідникових матеріалів
- •Література: [4], c 183-192 Лабораторна робота 5 Вивчення властивостей і галузей застосування електроізоляційних матеріалів
- •Література: [3], c. 167-243 Лабораторна робота 4 Визначення фізичних і теплових характеристик рідких діелектриків
Таблиця 1.1 - Результати вимірів і обчислень за визначенням та tg
Об'єкт випробування |
Вимірюються |
Обчислюються | ||
tg |
R3, Ом |
CX, пФ |
| |
Високовольтний конденсатор |
|
|
|
|
Низьковольтний конденсатор |
|
|
|
|
Трансформаторне масло |
|
|
|
|
Примітки:
1. Вимірювання tg трансформаторного масла треба починати не раніше, ніж через 5 хвилин після заливки проби до посудини; за цей час з масла вийде основна маса бульбашок повітря. Відлік показань мосту повинен бути проведений не пізніше ніж через 3 хвилини після подачі напруги на посудину, щоб характеристики масла не змінилися від зіткнення з повітрям.
2. Величина відносної діелектричної проникливості r визначається за формулою:
, (1.3)
де СX - ємність конденсатора з даним діелектриком, Ф;
h – товщина зразка, м;
7
Великий лімб генератора встановити до нульового положення, а малий лімб - до положення
50 Гц.
8.3.6 За допомогою ручки потенціометра встановлюється величина необхідної напруги та регуляторами підсилювача осцилографа домагаються достатньо великого зображення петлі гістерезиса на екрані .
8.3.7 Зарисувати петлю гістерезиса на кальку та за її крайніми точками визначити масштаб зображення:
, (8.6)
де Х - відхилення променю по горизонталі, мм;
У - відхилення променю по вертикалі, мм.
Для збільшення точності розрахунку масштабів mх і mу потрібно брати подвійне відхилення променю по обидві сторони від початку координат і ділити його навпіл .
8.3.8 Визначити питомі втрати, Вт/кг ,
(8.7)
де F - площа петлі, м2 ;
- питома вага матеріалу, кг/м3.
8.3.9 Не змінюючи величину напруги, яка встановлена на генераторі, виконати п. 8.3.7 – 8.3.8 для частот 100, 1000 і 10000 Гц (відповідні частоти встановлюються за допомогою великого й малого лімба генератора). Результати вимірів і обчислень занести до табл. 8.3.
Таблиця 8.3 - Величина питомих втрат магнітних матеріалів
f, Гц |
Пермалой |
Електротехнічна сталь | ||||||
F, м2 |
Hm , А / м |
Bm, Тл |
Pуд , Вт /кг |
F, м2 |
Hm, А/м |
Bm, Тл |
Pуд , Вт/кг | |
50 100 1000 10000 |
|
|
|
|
|
|
|
|
8.4 Зміст звіту
Звіт повинен додатково містити: залежності B = f (H); = f (H); Pуд = f ( ).
Контрольні питання
1. Які матеріали відносять до магнітних?
2. Що є причиною магнітних властивостей матеріалів?
3. У чому полягає процес намагнічування магнітних матеріалів?
4. Що таке гранична гістерезисна петля й основна крива намагнічування?
5. Які матеріали відносять до магнітом’яких і чим вони характеризуються?
6. Які матеріали відносять до магнітотвердих і чим вони характеризуються?
7. Пояснити схему одержання кривих намагнічування при змінному струмі.
8. Дати пояснення залежності величини питомих втрат від частоти.
9. Чим відрізняються феромагнітні матеріали від ферімагнітних?
10. Як визначається величина і що вона характеризує?
28
Оскільки Фm = Вm * S, тоді
, Тл, (8.4)
де S - поперечний переріз випробувального зразка, м2.
Змінюючи напругу в первинній обмотці зразка, на екрані осцилографа одержуємо ряд петель гістерезису.
8.3 Порядок виконання роботи
8.3.1 Зібрати схему за рис. 8.1. В якості зразка взяти пермалой.
8.3.2 Увімкнути й налагодити осцилограф.
8.3.3 Змінюючи струм намагнічування I1, зняти показання амперметра й вольтметра, які необхідні для розрахунку основної кривої намагнічування зразка. Результати вимірів й обчислень записати до табл. 8.1.
Таблиця 8.1 - Характеристики основної кривої намагнічування
№ пп |
Результати | ||||
Вимірювання |
Обчислення | ||||
I1, A |
U, B |
Bm, Tл |
Hm, A/м |
| |
|
|
|
|
|
|
Примітка. Величини Hm і Bm визначаються згідно з формулами (8.1) і (8.4), а - за формулою:
(8.5)
де 0 = 4*10-7 Гн/м - магнітна стала.
При розрахунках використовувати дані табл. 8.2.
Таблиця 8.2 - Технічні дані зразків магнітних матеріалів
Найменування матеріалу |
S, м2
|
W1=W2
|
L, м
|
Вага зразка, кг |
Питома вага зразка, кг/м3 |
Електротехнічна сталь Э 350
Пермалой 80НМ
Феріт 2000НН |
120*10-6
112*10-6
210*10-6 |
700
400
800 |
100*10-3
91*10-3
208*10-3 |
0.52
0.045
0.175 |
7.6*103
8.9*103
5.1*103 |
8.3.4 Виконати п.8.3.1-8.3.3, використовуючи в якості зразка електротехнічну сталь і феріт.
8.3.5 Визначити питомі втрати в зразках пермалою й електротехнічної сталі. Для цього необхідно зібрати схему, наведену вище на рис.8.1, до якої замість ЛАТРа підключити звуковий генератор "ГЗ-18".
27
0 – діелектрична стала, яка дорівнює 8.854*10-12 Ф/м;
S – площа меншого електроду, м2.
Значення S, h задаються викладачем.
1.4 Зміст звіту
Звіт повинен містити:
- еквівалентні схеми заміщення (із вказівкою значень параметрів r, R, CS, CP, прийнявши
CSCPCX), а також їхні векторні діаграми;
- величини потужності діелектричних втрат Ра.
1.5 Правила безпеки
1.5.1 Не можна приступати до роботи не будучи впевненим, що корпус мосту, дослідного трансформатора, його вторинна (високовольтна) обмотка та корпус регулювального приладу надійно заземлені.
1.5.2 Усі перемикання у процесі роботи проводити у діелектричних рукавичках, стоячи на ізольованому килимі.
Контрольні питання
1. Що характеризує відносна діелектрична проникливість?
2. Що називається діелектричними втратами?
3. Які струми створюють діелектричні втрати?
4. Що називається кутом діелектричних втрат?
5. Як визначається величина tg для послідовної і паралельної схем заміщення?
6. Які існують схеми вимірювання tg?
7. З яких основних блоків складається міст Р595?
8. Запобіжні заходи, яких слід додержуватися при проведенні роботи?
Література: [2], c. 205-249; [3], c. 121-167; [4], c. 47-81