- •Вступ…………………………………………………………………………
- •Коротка характеристика шахти ''Щєгловская– Глибока''……………...
- •6.3 Електричний обмежник швидкості эос–2…………………………
- •8. Охорона праці.…………………………………………………………….
- •10. Матеріал до дипломного проекту………………………………….……
- •10.3 Піднімальна установка в умовах шахти ''Щєгловска - Глубока''………………………………………………………………….…...
- •1 Коротка характеристика шахти ''щєгловская– глибока''
- •5 Релейний захист та автоматика у схемах шахти
- •6.1 Апарат завдання і контролю ходу азк
- •8 Охорона праці
- •10 Матеріал до дипломного проекту
- •10.2 Вимоги до автоматизації керування піднімальною машиною
- •10.3 Піднімальна установка в умовах шахти ''Щєгловска - Глубока''
1 Коротка характеристика шахти ''щєгловская– глибока''
Шахта ''Щєгловская – Глибока '' утворена на підставі наказу Мінтопенерго України від 12 квітня 2001 року №156 шляхом виділення зі складу ліквідованого підприємства – шахти імені К.И.Поченкова ГХК '' Макєєввугілля'' технологічних ланок , необхідних для поновлення експлуатаційної діяльності, і продуктивних запасів . Шахта знаходиться на території Червоногвардейского району міста Макіївки Донецької області. Поле шахти знаходиться в межах Донецько – Макіївського геолого – промислового району .
На балансі шахти стоять шари m3, L1, k8. Шар m3 складної будови, загальна потужність 1,52–1,58 м, корисна 1,46–1,52 м. Кут падіння 9–24 град. Безпосередня покрівля шару представлена глинистим сланцем потужністю 8,7–15 м малостійким. Ґрунт шару представлений піщаним сланцем слабко стійким.
Шар L1 потужністю 2,13–2,47 м. Як єдиний простежується в західній частині полючи. У східному напрямку відбувається поступове збільшення що розділяється прослоя потужністю від 0,4 до 0,6 м. Після розщеплення основного промислового значення набуває шар L1у потужністю 1,18–1,52 м. Безпосередня покрівля представлена сланцем глинистим і піщаним.
Шар k8 складної будови потужністю 1,01–1,21 м. Покрівля шару представлена переважно вапняком, у меншій мірі – глинистим сланцем. Ґрунт шару представлений піщаником середньої стійкості.
Марка вугілля по всіх шарах Ж, КЖ, К. Розміри шахтного поля по простяганню – 6250 м., по падінню – 2000 м.
2 КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ОСНОВНОГО ВИРОБНИЦТВА
Поле шахти розкрите:
вертикальними стовбурами: двома клітьовими №1 і №2 і скіповим на основній проммайданчику шахти, вентиляційним розташованим у верхньої тектонічної межі :
капітальними квершлагами: на основному відкаточному горизонті 915 м.
Клітьовий стовбур №1 ,діаметром 8 м. і перетином у світлі 50,2 м^2, пройдений на глибину 914 м. Стовбур обладнаний двома підйомами. Один – двухклітовий грузолюдський обладнаний піднімальною машиною ЦШ–4*4 і двома двоповерховими клітьми. Другий підйом – одноклетевой аварийно – ремонтний обладнаний піднімальною машиною Ц2–1,5 і клетью на 8 чоловік із противагою.
Клітьовий стовбур №2 ,діаметром 8 м. і перетином у світлі 50,2 м^2, пройдений на глибину 934 м. Стовбур обладнаний двухклітьовим підйомом із двоповерховими клітьми на вагонетку УВГ–2,5.
Скіпової стовбур,діаметром 8 м. і перетином у світлі 50,2 м^2, пройдений на глибину 948 м. Стовбур призначений для видачі вугілля і породи , а також для видачі із шахти вихідного струменя повітря . Скіпової стовбур обладнаний двома двухскиповыми підйомами:
двухскиповый вугільний підйом зі скіпами з розвантаженням через дно ємністю 13,2 т. з піднімальною машиною типу БЦКБ9/5*2,55;
двухскиповый породний підйом зі скіпами із шиберним затвором ємністю 10,0 т. з піднімальною машиною типу БЦКБ9/5*2,55.
Вентиляційний стовбур, діаметром 7 м. і перетином у світлі 50,2 м^2, пройдений на глибину 780 м. Стовбур призначений для випуску вихідного струменя повітря.
Спосіб провітрювання шахти – усмоктувальний, схема провітрювання – центрально – віднесена. Вентиляторні установки розташовані на скіповому стовбурі і вентиляційному стовбурі. На скіповому стовбурі встановлені вентилятори головного провітрювання типу ВЦД – 3,3 із двигунами СДВ – 16–51–12, потужністю 1600 квт., при 500 про/хв. На вентиляційному стовбурі – типу ОЦ–5 із двигунами СДН–18–39–20 потужністю 2000 квт. при 300 про/хв. Свіже повітря надходить у шахту по клітовим стовбурам №1 і №2 . Вихідний струмінь видається по скіповому стовбуру, а надалі, після початку очисних робіт, і по вентиляційному стовбурі. Рух повітря по шахті і розподіл його по виробленнях здійснюється згідно схеми вентиляції.
На горизонтах 915 м і 784 м споруджені околостовольні двори . Околоствольний двір головних стовбурів на горизонті 915 м кругового типу призначений для виконання основних вантажних і допоміжних робіт, на обрії 784 м – петлевого типу ,призначений для доставки матеріалів і устаткування на вентиляційному обрії.
Для механізації очісних робіт передбачається застосування механізованих комплексів типу 3КД-90Т с комбайнами РКУ-10 і РКУ-13 і конвеєрами СПЦ-273.
Для транспорту вугілля від очисного вибою до бункера скіпового стовбура прийнята повна конвеєризація. Транспорт породи здійснюється акумуляторними електровозами, стрічковими конвеєрами , кінцевим відкачуванням у залежності від конкретних умов. Перевезення людей здійснюється : по горизонтальних виробленнях акумуляторними електровозами у вагонетках ВПГ–18, а по похилих виробленнях – грузолюдскими конвеєрами. Для транспортування вугілля і породи по капітальних горизонтальних і похилих виробленнях прийняті магістральні стрічкові конвеєри типу 3Л-100У и 1Лу–120, на дільничних штреках – стрічкові конвеєри 1Л-80. На стиках конвеєрних ланок, а також на стиках з іншими видами транспорту передбачені що акумулюють бункери. Усі конвеєрні лінії оснащуються автоматизованим керуванням за допомогою апаратури АУК–1М. Для локомотивного відкочування застосовуються акумуляторні електровози: АМ–8Д, 2АМ–8Д и 7АРВ.
Технологічний комплекс на поверхні шахти складається з наступних будинків і споруджень:
– надшахтний будинок головного скіпового стовбура з прийомними пристроями для вугілля і породи;
надшахтний будинок допоміжного стовбура №2 для виконання допоміжних операцій;
надшахтний будинок допоміжного стовбура №2 для виконання допоміжних операцій;
сортування з ручною вибіркою вугілля і сторонніх предметів із класу +100 мм;
мости, що зв'язують технологічні будинки і спорудження вугільного комплексу і передавальне вугілля на навантажувальні бункери;
мости для транспортування породи;
породний відвал.
ЗОВНІШНІ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ПІДПРИЄМСТВА, І РОЗПОДІЛ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ДО ОСНОВНИХ СПОЖИВАЧІВ
Електропостачання підприємства здійснюється від двох районних підстанцій: ПС ''Щегловка – Глибока'' 110/6 кв і ПС ''Щегловка – Глибока'' 35/6 кв. Висока напруга – 6 кв, низьке – 0,66 кв.
Для живлення підземних електроспоживачів в околоствольних дворах горизонтів 534 м і 915 м обладнані ЦПП. ЦПП горизонту 915 м запитаны від ГПП трьома високовольтними кабелями марки ЦСКН-6 перетином 3*95 (навантаження на кабель 110 А, 50 А, 90 А), ЦПП горизонту 534 м запитана від ГПП одним високовольтним кабелем марки ЦСКН-6 перетином 3*95 (навантаження на кабель 100 А). Кабелі прокладені по клетевому ствол №2. Між ЦПП горизонту 915 м і ЦПП горизонту 534 м є кабельна перемичка з кабелю марки ЦСКН–6 перетином 3*95. Кабель прокладений по клетевому стволу №2 через РПП–6 горизонту 784 м. Від ЦПП горизонту 534 м запитані насоси перекачного водовідливу горизонту 534 м. Від ЦПП 915 м запитані насоси головного водовідливу горизонту 915 м і всі інші РПП–6 шахти. ЦПП горизонту 534 м обладнана високовольтними комірками РВД–6. ЦПП горизонту 915 м обладнана високовольтними комірками РВД–6 і УРВ–6.
Для живлення низьковольтних споживачів використовуються пересувні трансформаторні підстанції ТСВП, ТКШВП різних потужностей.
4 ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЇХНЬОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
До основних вимірювальних приладів на шахті відносяться:
амперметри, вольтметри, ватметри, потенціометри та різноманітні лічильники.
Характеристику вимірювальних приладів подано у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Технічні характеристики вимірювальних приладів на шахті.
Назва приладу |
Тип |
Клас точ-ті |
Галузь використання |
амперметр |
ЕНМ |
2,5 |
У ланцюгах перемінного струму 50 гц |
вольтметр |
М210 |
1,5 |
У ланцюгах постійного струму |
ватметр |
Д343 |
2,5 |
У ланцюгах трифазного струму |
потенціометр |
Е32 |
0,5 |
На частоту 50 гц, щитовий |
Лічильник реактивній енергії |
ИР |
1,5-2 |
Для три- та чотирипровідних мереж трифазного току. |
Правила експлуатації вимірювальних приладів ( ВП ):
Безпосереднє вмикання ВП у ланцюгах напругою вище 1000 в допускається при дотримуванні таких умов:
а) ВП застосовуються тільки для прямого вмикання на відповідний струм. ВП слід розташувати так, щоб була забезпечена безпека обслужуючого персоналу та зручність спостереження показань.
б) ВП повинен бути ізольований від землі шляхом встановлення його на ізоляторах або безпосередньо на шині, але тоді повинні бути забезпечені ізоляційні відстані між ВП та сусідніми фазами.
Окрім цього, ВП можуть встановлюватися у пунктах, звідки робиться керування апаратами головних ланцюгів, а також, звідки робиться регулювання технологічного процесу.
Нормальні щитові прилади рекомендовано встановлювати на висоті 1,2 – 2,2 м від підлоги.
Реєстрируючи прилади повинні встановлюватися таким чином, щоб їхні горизонтальні осі були на висоті від 0,6 до 2 м.
Корпуси ВП, встановлені на заземлювальних металевих конструкціях, у заземленні не потребують.