Загальні вимоги до оформлення

При оформленні індивідуальних робіт необхідно дотримуватись таких правил. Робота оформлюється національною мовою на листах білого паперу формату А 4 (210 x 297 мм) з однієї сторони рукописним текстом або за допомогою комп'ютера. Обсяг основної частини роботи, оформленої таким чином, повинен становити 20-25 сторінок. Таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки, не входять до цього обсягу, але всі вони підлягають нумерації на загальних засадах (якщо розміри вказаних елементів більше формату А 4, то їх враховують як одну сторінку).

Першою сторінкою роботи є титульний лист, який включають до загальної нумерації сторінок роботи, не проставляючи його номера. Кожна структурна частина роботи ("ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ__", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ") починається з нової сторінки. Заголовки структурних частин друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів – маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Не допускається розміщення заголовку розділу або пункту наприкінці сторінки при відсутності подальших строчок його тексту;

Всі розділи основної частини повинні мати наскрізну нумерацію (типу 1, 2). Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім із нового рядка друкують заголовок розділу. Увага, такі структурні частини, як "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" не мають порядкового номера (тобто не можна друкувати: "1. ВСТУП" або "Розділ 6. ВИСНОВКИ".

Розділи основної частини, у свою чергу, мають внутрішню структуру у вигляді підрозділів. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера підрозділу повинна стояти крапка, після якої йде заголовок підрозділу. Наприклад, "2.3. Зміст інноваційного процесу" (третій підрозділ другого розділу з відповідною назвою).

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу та пункту, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера повинна стояти крапка, наприклад, "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

Робота оформлюється на аркушах паперу формату А4 з розміщенням тестового матеріалу при машинному оформлені шрифтом розміром 14 друкованих пунктів. Кількість строчок становить 34-36, прийнятий інтервал між строчками дорівнює 1,5 технічного інтервалу, кількість друкованих знаків у строчці становить 56-60. Абзацні відступи повинні бути однаковими вздовж усього тексту иски та дорівнювати п’яти друкованим знакам. Текст розміщується на аркуші, додержуючись таких розмірів: верхнє, ліве і нижнє поле – не менше 20 мм, праве поле – не менше 10 мм. Нумерація сторінок здійснюється арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації вдовж усього тексту звіту. Номер сторінки проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапок в кінці номера сторінки. Номера сторінок на титульному аркуші і рефераті не проставляються.

Відстань між заголовком і текстом розділу або пункту дорівнює одному прийнятому інтервалові.

Ілюстрації, таблиці й формули необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, на наступній сторінці або у додатках. На всі ці елементи и повинні бути відповідні посилання (у місті, де читачеві треба вказати на них), які складаються зі звороту типу – "...як це видно з рис. 3.1" або "... як це показано на рис. 3.1", "…у формулі (2.1)". При цьому слово "таблиця" пишуть скорочено, наприклад, "...в табл. 1.2". У повторних посиланнях слово "дивись" також вживають скорочено, наприклад, "див. табл. 1.3".

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу (за винятком таблиць, поданих у додатках). Номер таблиці (наводиться у правому верхньому куті після напису "Таблиця" над відповідним заголовком або перед заголовком ) складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад, "Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку слово "Таблиця" та її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад, "Продовження табл. 1.2".

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації позначається арабськими цифрами і складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації в межах розділу, відокремлених крапкою. Після номера ставиться крапка та із заголовної літери надається назва ілюстрації. Наприклад, "Рис. 1.2. Методи управління витратами" (другий рисунок першого розділу з відповідною назвою). Номер ілюстрації, її назва та пояснювальні підписи розміщують під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Окремо слід зауважити, що посилання на ілюстрації та таблиці не варто оформлювати як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у відповідному підписі.

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу й порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого поля сторінки в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад, (3.1) – перша формула третього розділу.

Перелік посилань або джерел, на які є посилання в основній частині, наводять у кінці тексту, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути наведені посилання. Бібліографічні описи в переліку посилань подають у алфавітному порядку. Порядкові номери описів у переліку є номерами посилань в тексті, які виділяють квадратними дужками. Наприклад, у тексті є посилання: "У загальному обсязі робочого часу частка інформаційної роботи перевищує 70%" [7, с.33]. Відповідний опис у переліку посилань має вигляд:

7. Організація праці: Учбовий посібник / В.А. Головко та ін. За ред. Н.М. Атаманчука. – К.: Вища шк., 1994. – 223 с.: іл.

Додатки розташовуються в порядку появи посилань на них у тексті. Кожний додаток починається з нової сторінки, повинен мати своє позначення і повну назву. Позначення додатків здійснюється великими літерами українського алфавіту типу: Додаток А, Додаток Б і так далі, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

ДОДАТОК А